Ухвала

від 10.03.2020 по справі 140/2508/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

10 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 140/2508/19 пров. № А/857/1943/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Обрізка І. М. суддів -Онишкевича Т. В. Хобор Р. Б.

перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 140/2508/19 за адміністративним позовом дочірнього підприємства "Арт-Гор Україна" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з порушеннями строків встановлених ч.1 ст.295 КАС України та у зв`язку із несплатою судового збору, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення копію зазначеної ухвали скаржник отримав 24 лютого 2020 року.

На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, 04.03.2020 року до суду надійшла заява Головного управління ДПС у Волинській області про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначено, що первинна апеляційна скарга була подана контролюючим органом у встановлений законом строк, однак була повернута у зв`язку із невиконанням ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема, із несплатою судового збору.

28.12.2019 року Головне управління ДПС у Волинській області повторно надіслало апеляційну скаргу, однак така була повернута через те, що не була підписаною.

Усунувши зазначені вище недоліки, Головним управлінням ДПС у Волинській області знову подано апеляційну скаргу.

Оскільки суд зазначив про неможливість використання платіжного доручення №1857 від 19.09.2019 року, доданого до апеляційної скарги, враховуючи, що таке не стосується даної справи, до клопотання про усунення недоліків апелянтом додано платіжне доручення №218 від 26.02.2020 року про сплату судового збору за подання апеляційної скарги та зазначено, що несвоєчасна оплата судового збору скаржником обумовлена тим, що Головне управління ДПС у Волинській області є бюджетною установою, фінансування якої здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету, а відтак, залежить від обсягу встановлених бюджетних асигнувань. На мамент подання апеляційних скарг, сума залишку коштів не дозволила здійснити сплату судового збору.

Таким чином, своєчасне подання первісної апеляційної скарги, обмежене фінансування видатків контролюючого органу на сплату судового збору, активні дії контролюючого органу щодо можливості використання нереалізованого платіжного доручення свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Проаналізувавши матеріали справи та доводи заявленого клопотання, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення відповідач посилався на те, що первинну апеляційну скаргу подано в межах строку на апеляційне оскарження. Однак суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу з причин не усунення її недоліків у встановлений строк, зокрема, через несплату судового збору.

Суд вважає, що наведені скаржником доводи не можуть бути підтвердженням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Одночасно апеляційний суд зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації із Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

Також суд вважає за необхідне зазначати, що повернення первинної апеляційної скарги через несплату судового збору не означає можливість повторного звернення до суду апеляційної інстанції у будь-який час після такого повернення, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Зазначений висновок апеляційного суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 24.01.2019 року у справі №806/1333/15, від 05.02.2019 року у справі № 826/11314/17.

Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 140/2508/19 за адміністративним позовом дочірнього підприємства "Арт-Гор Україна" до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування наказу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач І. М. Обрізко судді Т. В. Онишкевич Р. Б. Хобор