Ухвала

від 06.03.2020 по справі 640/7673/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7673/19

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

06 березня 2020 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Черпіцька Л.Т., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Спец Послуга" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 жовтня 2019 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 295, 296 КАС України.

В апеляційній скарзі заявлені клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження та відстрочення сплати судового збору, які не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як на поважні причини пропуску строку звернення з апеляційною скаржник посилаєся на неможливість сплати судового збору, у зв`язку з відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для цієї мети.

Водночас доводи, викладені у заяві про те, що неможливість вчасної подачі апеляційної скарги була зумовлена відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для сплати судового збору, не свідчать про наявність поважних підстав, що перешкоджали відповідачу своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Отже, наведена причина пропуску строку оскарження рішення не може бути визнана поважною та слугувати підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

За таких обставин підстави для задоволення клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження відсутні.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими доказами. Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі Креуз проти Польщі , вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

При цьому, майновий стан сторони не є тотожним відсутності кошторисних призначень суб`єкта владних повноважень. Звільнення від сплати судового збору може бути застосовано до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє робити будь-які судові витрати, інакше вони неспроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби.

В даному випадку обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Разом з тим, доводи заявника щодо відстрочення сплати судового збору та неспроможності його сплатити не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для звільнення від його сплати, у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому його клопотання задоволенню не підлягає.

Крім того, колегія суддів також враховує, що скаржник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія ст. 8 Закону України Про судовий збір щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір (станом на час подання позову) за подання до адміністративного суду позову не майнового характеру, який подано фізичною особою необхідно сплатити 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір у разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну з них.

Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Станом на 01.01.2019 приписами Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921,00 грн.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено 7 (сім) окремих вимог немайнового характеру.

З огляду на викладене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції складає 20 170,5 грн (1921*7)*150%).

Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг:

Отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача: UA638999980313171206081026007

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання суду апеляційної інстанції: оригіналу документа про сплату судового збору за вказаними вище реквізитами чи інші підтверджуючі документи.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються положення ст. 169 Кодексу.

За змістом частин 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк на їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків шляхом сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом №3674-VI та шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 169, 295, 296, 298, 321, 325, 328 КАС України, суддя

У Х В А Л И Л А :

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і в касаційному порядку оскаржена бути не може.

Суддя Л.Т. Черпіцька