Постанова

від 04.03.2020 по справі 826/14749/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14749/18 Головуючий у 1 інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Мельничука В.П.

Федотова І.В.

За участю секретаря Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННА ФІРМА "ФАРГОС" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННА ФІРМА "ФАРГОС" звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просив:

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна Фірма Фаргос з Товариством з обмеженою відповідальністю Охорона Холдінг , а саме: податкову накладну № 2 від 31.05.2018 р., документ зареєстровано за № 9119868608; податкову накладну № 3 від 31.05.2018 р., документ зареєстровано за № 9119977201; податкову накладну № 4 від 31.05.2018 р., документ зареєстровано за № 9119955535; податкову накладну № 5 від 31.05.2018 р., документ зареєстровано за № 9119937460; податкову накладну № 6 від 31.05.2018 р., документ зареєстровано за № 9119866854; податкову накладну № 7 від 31.05.2018 р., документ зареєстровано за № 9119928741.

- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві виключити із списку ризикових господарських операцій Товариство з обмеженою відповідальністю Охоронна Фірма Фаргос .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Суд вийшов за межі позовних вимог. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації від 20.06.2018 №806660/41017555, №806661/41017555, №806662/41017555, №806663/41017555, №806664/41017555, №806665/41017555. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна Фірма Фаргос з товариством з обмеженою відповідальністю Охорона Холдінг : податкову накладну № 2 від 31.05.2018, податкову накладну № 3 від 31.05.2018, податкову накладну № 4 від 31.05.2018, податкову накладну № 5 від 31.05.2018, податкову накладну № 6 від 31.05.2018, податкову накладну № 7 від 31.05.2018 фактичною датою їх надсилання.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти в нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що, підставою для прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних стало ненадання позивачем розрахункових документів, а саме: виписок з банку, що підтверджують факт проведення розрахунків з ТОВ ОХОРОНА-ХОЛДІНГ .

25 лютого 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННА ФІРМА "ФАРГОС" надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між Товариством з обмеженою відповідальністю ОХОРОНА-ХОЛДІНГ (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ОХОРОННА ФІРМА ФАРГОС (Охорона) укладено договір від 01 січня 2018 року №01/2018 про надання охоронних послуг.

Відповідно до умов Договору, оплата послуг Охорони за місяць здійснюється Замовником однією сумою або частинами в період з 15 (п`ятнадцятого) числа поточного місяця до 30 (тридцятого) числа місяця наступного за звітним.

Приймання Послуг за вказаним Договором підтверджується підписанням уповноваженими представниками сторін Актів наданих послуг за звітний місяць. Акти наданих послуг складаються Охороною щомісяця в останній день поточного місяця із розрахунку ціни послуг, вказаної в п. 4.2. цього Договору.

На виконання умов договору, позивачем надано охоронні послуги ТОВ ОХОРОНА-ХОЛДІНГ , що підтверджується актами наданих послуг від 31 травня 2018 року №№ 45, 46, 47, 48, 49, 50.

За результатами здійснення вищевказаної операції, позивачем, відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, складено податкові накладні від 31 травня 2018 року №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7 та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При спробі реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем отримані квитанції №1, відповідно до яких, документ прийнято, реєстрацію зупинено, відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено, ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку , запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

На підтвердження здійснення вказаної господарської операції, позивачем надані пояснення щодо укладеного договору та підтверджуючі документи.

Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняті рішення:

- рішення від 20.06.2018 р. №806660/41017555 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.05.2018 р. №2 з підстав ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- рішення від 20.06.2018 р. №806661/41017555 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.05.2018 р. №3 з підстав ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- рішення від 20.06.2018 р. №806662/41017555 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.05.2018 р. №4 з підстав ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- рішення від 20.06.2018 р. №806663/41017555 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.05.2018 р. №5 з підстав ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- рішення від 20.06.2018 р. №806664/41017555 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.05.2018 р. №6 з підстав ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків;

- рішення від 20.06.2018 р. №806665/41017555 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.05.2018 р. №7 з підстав ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Не погоджуючись із рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

В силу пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Положеннями п. 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

В силу пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117), (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Положеннями п. 5 Порядку №117 передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку (п. 5 Порядку №117).

Відповідно до пункту 6 вказаного Порядку, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу ПН/РК відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких ПР/НК зупиняється (п. 7 Порядку №117).

Зупинення реєстрації ПН/РК критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (пункту 10 Порядку №117).

Згідно п.п. 12, 13 Порядку № 117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

В силу п. п. 18 - 20 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Положеннями п. 21 Порядку №117 передбачено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ОХОРОНА-ХОЛДІНГ (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ОХОРОННА ФІРМА ФАРГОС (Охорона) укладено Договір про надання охоронних послуг №01/2018 (а.с. 15-21).

Відповідно до пункту 1.1 вищевказаного Договору, Охорона приймає на себе зобов`язання надати Замовнику послуги, які визначені у Додатку №1 до цього Договору, а Замовник - прийняти та оплатити такі послуги.

Згідно п. 4.3 Договору №01/2018, оплата послуг Охорони за місяць здійснюється Замовником однією сумою або частинами в період з 15 (п`ятнадцятого) числа поточного місяця до 30 (тридцятого) числа місяця наступного за звітним, на поточний рахунок Охорони.

В силу пункту 4.4 Договору №01/2018, приймання послуг за вказаним Договором підтверджується підписанням уповноваженими представниками сторін Актів наданих послуг за звітний місяць. Акти наданих послуг складаються Охороною щомісяця в останній день поточного місяця із розрахунку ціни послуг, вказаної в п. 4.2. цього Договору.

Матеріали справи свідчать, що, на виконання умов Договору, позивачем надано охоронні послуги ТОВ ОХОРОНА-ХОЛДІНГ , що підтверджується Актами наданих послуг від 31 травня 2018 року № 45, № 46, № 47, № 48, № 49, № 50 (а.с. 39, 58, 77, 96, 116, 135).

За вказаними господарськими операціями позивачем було сформовано та направлено засобами електронного зв`язку на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні від 31 травня 2018 року №2, №3, №4, №5, №6, №7 (а.с. 22, 40, 59, 78, 98, 117).

Однак, як вбачається з квитанцій контролюючого органу, податкові накладні прийнято, реєстрацію - зупинено, оскільки, податкові накладні відповідають вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 23, 41, 60, 79, 99, 118).

Колегія суддів зазначає, що окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість, на підставі пункту 10 цього Порядку, зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Як вбачається з квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, реєстрація податкової накладної зупинена через відповідність п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, які визначені Листом ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18 зазначив наступне: …акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України .

Таким чином, колегія суддів вважає, що зупинення реєстрації податкової накладної, на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірним.

У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року Рисовський проти України Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Також, колегія суддів зазначає, що підпункт 1.6 пункту 6 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених Листом ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18, складається з 7 абзаців, які передбачають підстави для встановлення ризиковості платника податку.

На думку колегії суддів, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пп. 1.6 п. 6 Критеріїв, а конкретно зазначати відповідний абзац, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної. Така вимога є цілком обґрунтованою, з огляду на те, що: а) від розуміння конкретного критерію, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної; б) тільки визначивши критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18.

Колегія суддів звертає увагу на те, що від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. У випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що комісією Головного управління ДФС у м. Києві не визначено будь-якої із підстав щодо встановлення ризиковості ТОВ "ОХОРОННА ФІРМА "ФАРГОС" та не підтверджено належними доказами того, що позивач відповідає хоча б одному із критеріїв ризиковості.

Матеріали справи свідчать, що підставою для прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних від 20 червня 2018 року №806660/41017555, №806661/41017555, №806662/41017555, №806663/41017555, №806664/41017555, №806665/41017555 стало ненадання платником податку копій документів: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків (а.с 31-32, 49-50, 68-69, 87-88, 107-108, 126-127).

Разом з тим, колегія судів зазначає, що позивач, керуючись п. 187.1 ст. 187 ПК України, направив на реєстрацію Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні по факту події, що сталася раніше, а саме, надання послуг охорони, згідно Договору про надання охоронних послуг №01/2018 від 01 січня 2018 року.

Таким чином, доводи апелянта про ненадання позивачем виписок з банку, що підтверджують факт проведення розрахунків з ТОВ ООХОРОНА-ХОЛДИНГ , колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на вищезазначене.

Щодо доводів апелянта про нереальність господарських операцій, згідно Договору про надання охоронних послуг №01/2018 від 01 січня 2018 року, колегія суддів зазначає наступне.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20 серпня 2019 року у справі №2540//3009/18 зазначив: …Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу .

Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що оцінка реальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, на підставі яких складено податкові накладні від 31 травня 2018 року №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, повинна надаватися під час здійснення податкового контролю, в порядку п. 61.1 ст. 61 ПК України.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги в частині зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна Фірма Фаргос з товариством з обмеженою відповідальністю Охорона Холдінг : податкову накладну № 2 від 31.05.2018, податкову накладну № 3 від 31.05.2018, податкову накладну № 4 від 31.05.2018, податкову накладну № 5 від 31.05.2018, податкову накладну № 6 від 31.05.2018, податкову накладну № 7 від 31.05.2018 фактичною датою їх надсилання.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві виключити із списку ризикових господарських операцій Товариство з обмеженою відповідальністю Охоронна Фірма Фаргос , колегія суддів зазначає наступне.

Наказом ДФС України від 21 березня 2018 року №144 затверджено Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків.

Відповідно до вищевказаного Порядку, керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п.1.6 Критеріїв. Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом. До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією. За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

Оскільки, в матеріалах справи відсутні докази прийняття протокольного рішення про внесення позивача до переліку ризикових платників податків, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволені позовних вимог в цій частині.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ОХОРОННА ФІРМА "ФАРГОС" та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Мельничук В.П.

Федотов І.В.

Повний текст постанови виготовлено 10.03.2020 року.