Рішення

від 09.12.2019 по справі 369/7649/19

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/7649/19

Провадження № 2/369/3359/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

09.12.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Медведського М.Д.,

за участю секретаря - Головатюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва № 11 в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АП СТОУН Україна в особі директора ОСОБА_2, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду в порядку цивільного судочинства до Товариства з обмеженою відповідальністю АП СТОУН Україна в особі директора ОСОБА_2, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Свої вимоги обґрунтував тим, що на початку 2016 року відповідачем ОСОБА_2 запропоновано позивачу стати бізнес-партнером ТОВ АП СТОУН Україна та ОСОБА_2 , який є директором та єдиним засновником вказаного товариства, та разом відновити роботу цеху з переробки каміння. Оскільки, Позивач вагався щодо можливої співпраці через специфіку виробництва та його певної необізнаності, Відповідач ОСОБА_2 запропонував Позивачу надати грошові кошти у борг ТОВ АП СТОУН УКРАЇНА , в особі директора, на відновлення цеху, з обов`язком його повернення. Так, 17.06.2016 між Позивачем та ОСОБА_2 , який зазначив себе директором ТОВ АП СТОУН УКРАЇНА , було укладено договір позики у виді розписки, згідно умов якого відповідач отримав 17 000 доларів США у гривневому еквіваленті за курсом НБУ 25,00, що склало 425 000 гривень на облаштування цеху по переробці каменю, та зобов`язався повернути борг у наступні строки:

1)до 10.07.2016 - суму в розмірі 125 000 гривень;

2)з 10.07.2016 по 10.08.2016 - суму 250 000 гривень;

3)з 10.08.2016 по 30.08.2016 - суму 50 000 гривень.

До теперішнього часу Відповідачі свої зобов`язання належним чином не виконують, у зв`язку з чим Позивач вимушений звернутись до суду з проханням стягнути заборгованість за договором позики в сумі 425 000 гривень, а також інфляційні витрати та 3 % річних.

Враховуючи, що в розписці вказані три чіткі періоди повернення боргу, то інфляційні витрати та 3 % річних у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором позики повинні нараховуватись:

-з 10.07.2016 на суму 125 000 гривень, що становитиме 47 744,13 (інфляційне збільшення) + 10 844,40 (штрафні санкції) станом на 31.05.2019;

-з 10.08.2016 на суму 250 000 гривень, що становитиме 95 834,10 (інфляційне збільшення) + 21 053,56 (штрафні санкції) станом на 31.05.2019;

-з 30.08.2016 на суму 50 000 гривень, що становитиме 19 374,94 (інфляційне збільшення) + 4 128,74 (штрафні санкції) станом на 31.05.2019.

Загальна сума боргу з урахуванням інфляційного збільшення та 3 % річних становить: 183 588,53 грн + 366 887,66 грн + 73 503,68 грн = 623 979,87 гривень.

Тому на підставі вищевказаного просив суд стягнути солідарно з відповідачів ТОВ АП СТОУН УКРАЇНА та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в сумі 623 979,87 гривень, з яких 425 000 гривень основного боргу та 162 953,17 гривень інфляційне збільшення та 36 026,70 гривень штрафні санкції - 3% річних.

Стягнути солідарно з відповідачів ТОВ АП СТОУН УКРАЇНА та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник позивача подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності, а позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

За таких обставин суд ухвалив розглянути справу за відсутності представника позивача та відповідачів у справі.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За письмовою згодою представника позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Cторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).

Матеріалами справи засвідчується, що між 17.06.2016 між Позивачем та ОСОБА_2 , який зазначив себе директором ТОВ АП СТОУН УКРАЇНА , було укладено договір позики у виді розписки, згідно умов якого відповідач отримав 17 000 доларів США у гривневому еквіваленті за курсом НБУ 25,00, що склало 425 000 гривень на облаштування цеху по переробці каменю, та зобов`язався повернути борг у наступні строки:

1)до 10.07.2016 - суму в розмірі 125 000 гривень;

2)з 10.07.2016 по 10.08.2016 - суму 250 000 гривень;

3)з 10.08.2016 по 30.08.2016 - суму 50 000 гривень.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору позики від 17 червня 2016 року позивач передав відповідачам у власність грошові кошти у сумі 425 000 грн.

За положеннями ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ст. 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якшо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У строк, передбачений договором позики від 17 червня 2016 року, відповідачі кошти, отримані в борг, не повернули та не сплатили проценти за користування позикою, безпідставно ухилившись від взятого на себе зобов`язання.

У постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що за змістом ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 610 і ч. 1 ст. 612 ЦК України належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позичальник має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи, що в розписці вказані три чіткі періоди повернення боргу, то інфляційні витрати та 3 % річних у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором позики повинні нараховуватись:

-з 10.07.2016 на суму 125 000 гривень, що становитиме 47 744,13 (інфляційне збільшення) + 10 844,40 (штрафні санкції) станом на 31.05.2019;

-з 10.08.2016 на суму 250 000 гривень, що становитиме95 834,10 (інфляційне збільшення) + 21 053,56 (штрафні санкції) станом на 31.05.2019;

-з 30.08.2016 на суму 50 000 гривень, що становитиме 19 374,94 (інфляційне збільшення) + 4 128,74 (штрафні санкції) станом на 31.05.2019.

Загальна сума боргу з урахуванням інфляційного збільшення та 3 % річних становить: 183 588,53 грн + 366 887,66 грн + 73 503,68 грн = 623 979,87 гривень.

За приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнути олідарно з відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю АП СТОУН Україна в особі директора ОСОБА_2, ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в сумі 623 979, 87 грн., з яких: 425 000 грн. - основного боргу, 162 953 грн. - інфляційне збільшення, 36 026, 70 грн. - штрафних санкцій 3% річних.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідачів на користь позивача судовий збір у розмірі 6 239, 80 грн.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 280, 281, 282 ЦПК, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю АП СТОУН Україна в особі директора ОСОБА_2, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути солідарно з відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю АП СТОУН Україна в особі директора ОСОБА_2, ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в сумі 623 979, 87 грн., з яких: 425 000 грн. - основного боргу, 162 953 грн. - інфляційне збільшення, 36 026, 70 грн. - штрафних санкцій 3% річних.

Стягнути з відповідача солідарно з відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю АП СТОУН Україна в особі директора ОСОБА_2, ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 6 239, 80 грн.

Позивач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю АП СТОУН Україна в особі директора ОСОБА_2, код ЄДРПОУ 38669143, юридична адреса: 08133, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Південна, 17, кв. 52.

Відповідач: ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Києво-Святошинський районний суд Київської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Медведський М.Д.