Ухвала

від 10.03.2020 по справі 567/1505/19

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/1505/19

УХВАЛА

10 березня 2020 року м. Острог

Острозький районний суд у складі:

головуючого - Назарук В.А.

при секретарі - Самолюк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Верхівської сільської ради Острозького району Рівненської області про визнання права власності за набувальною давністю на земельну частку (пай)

встановив:

Острозьким районним судом Рівненської області в складі головуючої судді Венгерчук А.О. за правилами загального позовного провадження розглядається цивільна справа №567/1505/19 за позовом ОСОБА_1 до Верхівської сільської ради Острозького району Рівненської області про визнання права власності за набувальною давністю на земельну частку (пай).

05.03.2020 року засобами поштового зв"язку позивачем ОСОБА_1 подано письмову заяву про відвід головуючої судді у вказаній справі Венгерчук А.О., яка мотивована наявністю обставин, які склалися до відкриття провадження у справі, які на його думку, викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді.

Ухвалою суду від 05.03.2020 року відвід судді Венгерчук А.О. було визнано необґрунтованим, а заяву ОСОБА_1 , в порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України , передано судді Назаруку В.А. для вирішення питання про відвід.

Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України, суд не вбачає підстав для розгляду заяви про відвід судді з повідомленням учасників справи.

Вивчивши заяву про відвід, а також дослідивши положення ст.36 ЦПК України, суд дійшов до наступного висновку.

Заява позивача про відвід мотивована безпідставним, на думку позивача, неодноразовим залишенням суддею Венгерчук А.О. без руху його позовної заяви, тому він вважає, що суддя не може бути безсторонньою при подальшому розгляді цивільної справи і за таких обставин виникають обґрунтовані сумніви в неупередженості судді.

Вважає, що суддя Венгерчук А.О. ще до початку розгляду справи по суті висловила свою позицію стосовно розгляду цієї справи та вказала нібито на відсутність доказів для судового розгляду справи.

Одночасно зазначає, що головуючою суддею було порушено норми національного законодавства в частині забезпечення засад рівності всіх учасників процесу перед законом та змагальності сторін в наданні суду доказів та ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод в частині забезпечення права на справедливий суд та права на захист та Закону України "Про судоустрій та статус суддів". Посилаючись на зазначені обставини та п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України заявив відвід головуючій у справі.

Статтею 40 ЦПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.

Стаття 36 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Зокрема, ч.1 ст.36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Системний аналіз положень ст.ст.36, 39 КПК України дає можливість дійти висновку про те, що заява про відвід має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність та особа, яка його заявила, повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов`язує необхідність усунення судді від участі у судовому провадженні.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивними критеріями. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

Згідно заяви позивача відвід головуючої судді мотивований наявністю обставин, які на його думку, викликають сумнів у неупередженості судді.

Водночас, такі обставини під час розгляду заяви про відвід судді не встановлені та заявником не доведено наявність обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості судді Венгерчук А.О. і унеможливлюють ухвалення нею об`єктивного рішення у справі.

Вивченням доводів заявника встановлено, що заява про відвід мотивована допущеними, на думку позиваач, порушеннями процесуального характеру з боку судді Венгерчук А.О. при розгляді справи.

Водночас, заявником не подано суду жодного доказу, який би підтвердив упередженість або необ`єктивність суду. Заявлений відвід не ґрунтується на конкретних фактах, які б свідчили про будь-яку заінтересованість чи упередженість головуючої судді Венгерчук А.О., на що посилається заявник, не підтверджений будь-якими належними, допустимими та об`єктивними доказами, є надуманим та ґрунтується виключно на суб`єктивних переконаннях заявника. Із змісту поданої заяви встановлено, що заявник обмежився лише перерахуванням обставин, які на його думку викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді, зокрема, щодо залишення без руху його позовної заяви до відкриття провадження у справі.

Суд вважає дані посилання безпідставними, оскільки, як зазначає заявник в своїй заяві, після усунення недоліків позовної заяви провадження у справі було відкрито, що вказує на відсутність перешкод для розгляду справи по суті.

Одночасно, суд звертає увагу позивача на те, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того або іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу, відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України .

Окрім цього, вирішуючи питання про відвід судді, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини.

Так, згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах Фей проти Австрії (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, п.27, 28 і 30, та Веттштайн проти Швейцарії (Wettstein v. Switzerland), заява N33958/96, п.42). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі Пуллар проти Сполученого Королівства (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, п.38).

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п.43).

Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі Феррантеллі та Сантанджело проти Італії (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року, п.58).

Вказані висновки також містяться і в рішенні Європейського суду з прав людини від 10 грудня 2009 року у справі Мироненко та Мартенко проти України .

Згідно ст.15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Статтями 36 , 37 ЦПК визначено підстави для відводу судді. Проте заявником не наведено обставин для відводу судді, передбачених вказаними статтями ЦПК України , оскільки залишення без руху позовної заяви не є підставою для відводу головуючого. Незгода заявника, внаслідок його суб`єктивних міркувань, з процесуальними рішеннями судді Венгерчук А.О. про залишення позовної заяви без руху, не свідчить про її упередженість та необ`єктивність, як наслідок, не тягне за собою її усунення від розгляду справи.

Окрім того, суд вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до ст.44 ЦПК України , учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами та зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи наведене, оскільки заявник фактично оскаржує процесуальні дії судді про залишення позовної заяви без руху та судом не встановлено жодних підстав, передбачених ст.36 ЦПК України, які б виключали участь судді у розгляді цивільної справи №567/1505/19, відвід ґрунтується виключно на суб`єктивних переконаннях позивача, суд дійшов до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 36, 37, 40,258, 260, 353 ЦПК України

постановив:

в задоволенні заяви позивача про відвід головуючій судді Венгерчук А.О. по цивільній справі №567/1505/19 за позовом ОСОБА_1 до Верхівської сільської ради Острозького району Рівненської області про визнання права власності за набувальною давністю на земельну частку (пай) відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.