Рішення

від 02.03.2020 по справі 569/21756/19

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/21756/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Кучиної Н.Г.,

при секретарі судового засідання Ющук О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу № 569/21756/19 за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки Спартак про стягнення коштів за депозитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кредитної спілки Спартак про стягнення коштів за депозитним договором в розмірі 69397,86 грн.

Позовну заяву мотивує тим, що між позивачем та КС Спартак було укладено договір №23/02 від 23 лютого 2011 року (з додатковими договорами № 1 від 23.02.2012 року і № 2 від 23.02.2013 року), за якими позивачем було передано готівкою відповідачу внески на загальну суму 7000,00 грн. Починаючи з 23.11.2013 року проценти йому не сплачуються, а вклад йому не повернуто.

19.05.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 19/05 (з додатковим договором № 1 від 19.06.2012 року) про внесення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок Перевірений кредитної спілки Спартак на умовах строковості, зворотності та платності, термін дії якого закінчився 19.06.2013 року.

На виконання умов договору ним було передано готівкою відповідачу внески на загальну суму 9000,00 грн. Починаючи з 19.06.2013 року проценти йому не сплачуються, а вклад йому не повернуто.

21.06.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 21/06 (з додатковим договором № 1 від 20.07.2012 року) про внесення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок Перевірений кредитної спілки Спартак на умовах строковості, зворотності та платності, термін дії якого закінчився 21.07.2013 року.

На виконання умов договору ним було передано готівкою відповідачу внески на загальну суму 9000,00 грн. Починаючи з 21.06.2013 року проценти йому не сплачуються, а вклад йому не повернуто.

06.07.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 06/07 (з додатковим договором № 1 від 06.08.2012 року) про внесення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок Перевірений кредитної спілки Спартак на умовах строковості, зворотності та платності, термін дії якого закінчився 06.08.2013 року.

На виконання умов договору ним було передано готівкою відповідачу внески на загальну суму 11100,00 грн. Починаючи з 06.08.2013 року проценти йому не сплачуються, а вклад йому не повернуто.

Рішення Рівненського міського суду від 08.04.2014 року, 20.03.2014 року, 27.01.2014 року,17.01.2014 року, 25.05.2017 року до теперішнього часу не виконані і КС Спартак продовжує працювати і користуватися його вкладом і несплаченими процентами (коштами).

Просить позов задовольнити та стягнути з КС Спартак загальну суму боргу станом на 31.10.2019 року в сумі 69397, 86 грн.

Представник позивача надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з"явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив, відзиву не подав.

Суд, виконуючи вимоги ст.280 ЦПК, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив та позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідно до ст. ст. 3, 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду про захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що між позивачем та КС Спартак було укладено договір №23/02 від 23 лютого 2011 року (з додатковими договорами № 1 від 23.02.2012 року і № 2 від 23.02.2013 року), за якими позивачем було передано готівкою відповідачу внески на загальну суму 7000,00 грн. Починаючи з 23.11.2013 року проценти ОСОБА_1 не сплачуються, а вклад йому не повернуто.

19.05.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 19/05 (з додатковим договором № 1 від 19.06.2012 року) про внесення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок Перевірений кредитної спілки Спартак на умовах строковості, зворотності та платності, термін дії якого закінчився 19.06.2013 року.

На виконання умов договору позивачем було передано готівкою відповідачу внески на загальну суму 9000,00 грн. Починаючи з 19.06.2013 року проценти йому не сплачуються, а вклад йому не повернуто.

21.06.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 21/06 (з додатковим договором № 1 від 20.07.2012 року) про внесення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок Перевірений кредитної спілки Спартак на умовах строковості, зворотності та платності, термін дії якого закінчився 21.07.2013 року.

На виконання умов договору позивачем було передано готівкою відповідачу внески на загальну суму 9000,00 грн. Починаючи з 21.06.2013 року проценти йому не сплачуються, а вклад йому не повернуто.

06.07.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 06/07 (з додатковим договором № 1 від 06.08.2012 року) про внесення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок Перевірений кредитної спілки Спартак на умовах строковості, зворотності та платності, термін дії якого закінчився 06.08.2013 року.

На виконання умов договору позивачем було передано готівкою відповідачу внески на загальну суму 11100,00 грн. Починаючи з 06.08.2013 року проценти йому не сплачуються, а вклад йому не повернуто.

Крім того, судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 25.11.2013 року по цивільній справі №569/20319/13-ц, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 9232,86 грн. (дев`ять тисяч двісті тридцять дві гривні вісімдесят шість копійок) внесених як внесок члена кредитної спілки на депозитний рахунок (7300,00 грн.) із врахуванням процентів (732,86 грн.) та вартості правової допомоги (1200,00 грн.), по 06.11.2013 року включно.

До теперішнього часу судове рішення не виконано.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 14.02.2014 року по цивільній справі №569/22552/13-ц, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 7556,93 грн. (сім тисяч п`ятсот п`ятдесят шість гривень дев`яносто три копійки) внесених як внесок члена кредитної спілки на депозитний рахунок (7000,00 грн.) із врахуванням процентів (556,93 грн.), по 10.12.2013 року включно.

До теперішнього часу судове рішення не виконано.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 27.01.2014 року по цивільній справі №569/22289/13-ц, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 6425,34 грн. (шість тисяч чотириста двадцять п`ять гривень тридцять чотири копійки) внесених як внесок члена кредитної спілки на депозитний рахунок (6000,00 грн.) із врахуванням процентів (425,34 грн.), по 05.12.2013 року включно.

До теперішнього часу судове рішення не виконано.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20.01.2014 року по цивільній справі №569/21634/13-ц, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 19587,95 грн. (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят сім гривень дев`яносто п`ять копійок) внесених як внесок члена кредитної спілки на депозитний рахунок (18000,00 грн.) із врахуванням процентів (1587,95 грн.), по 27.11.2013 року включно.

До теперішнього часу судове рішення не виконано.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 09.03.2017 року по цивільній справі №569/15197/16-ц, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором № 775 від 06.03.2012 року (12274,72 грн.), за договором № 841 від 10.09.2012 року (10554,68 грн.), за договором № 925 від 13.05.2013 року (9836,23 грн.) та за договором № 933 від 11.07.2013 року (29950,54 грн.), а всього - 62616,17 грн. ( шістдесят дві тисячі шістсот шістнадцять гривень сiмнадцять копiйок), по 31.10.2016 року включно.

До теперішнього часу судове рішення не виконано.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Станом на день подання позову жодне з рішень відповідачем не виконано.

Верховний Суд України у Правових висновках визнав правильними висновки судів про необхідність стягнення з боржника на користь вкладників - кредиторів процентів за вкладами за прострочений строк до дня фактичного повернення коштів, а також 3 процентів річних та суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 29 травня 2013 р. у справі № 6-39цс13).

Відповідно до Договорів про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок встановлені такі процентні ставки:

- Договір № 06/07 від 06.07.2011 р. , п.1.3. - 24% річних;

- Договір № 19/05 від 19.05.2011 р., п.1.3. - 24% річних;

- Договір № 21/06 від 21.06.2011 р., п.1.3. - 24% річних;

- Договір № 23/02 від 23.02.2011 р., Додаток №1, п.1 - 24% річних.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням виконання зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу суму боргу, яка складається із залишку внеску, невиплачених процентів по Договору за весь час користування внеском з урахуванням індексу інфляції за весь час фактичного користування його грошовими коштами.

Відповідно до ст.1 Закону України Про кредитні спілки - кредитна спілка надає фінансові послуги. Відповідач протиправно користується коштами позивача, що порушує права як споживача фінансових послуг.

У відповідності зі ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів", споживачі на території України мають право, зокрема, на захист своїх прав державою; звертання до суду за захистом порушених прав.

У відповідності до ст. 23 Закону України Про кредитні спілки , вклади (внески) членів кредитної спілки на депозитні рахунки належать членам кредитної спілки на правах приватної власності. Кожен член кредитної спілки має право отримати належні йому вказані кошти в порядку і в термін, які встановлені у відповідності з ч. 7 ст. 10 даного Закону.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є недоторканим

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов являються неприпустимими.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у Постанові від 19 жовтня 2016 року № 6-2129цс16, зазначено:

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме: суму позики з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання; проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за весь строк користування позиченими коштами; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

При цьому індекс інфляції, 3% річних від простроченої суми (стаття 625 ЦК України) та проценти за позикою (стаття 1048 ЦК України) підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів, а відтак відрізняються від процентів, які підлягають сплаті за правомірне користування грошовими коштами, що свідчить про відсутність подвійного стягнення при нарахуванні 3 % річних від простроченої суми, включаючи нараховані проценти за користування коштами, встановленими договором .

Враховуючи, що відповідач, порушуючи Договірні зобов`язання, продовжує користуватись коштами позивача, і не сплачує проценти, з врахуванням судових рішень про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 депозитного вкладу та процентів, суд приходить до висновку, що з відповідача необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2016 року по 31 жовтня 2019 року:

- інфляційні нарахування на суму боргу по внесках;

- 3% річних від суми боргу по внесках;

- проценти по вкладу;

- інфляційні нарахування на проценти по вкладу;

- 3% річних від суми боргу по процентах по вкладах;

- інфляційні нарахування на невиплачену заборгованість нарахувань попереднього періода;

- 3% річних на невиплачену заборгованість нарахувань попереднього періоду.

Так, відповідно до розрахунків, проведених позивачем і які ніким не оспорені та взяті судом до уваги при встановленні обставин по справі:

Загальна сума боргу за Договорами: № 23/02 від 23.02.2011 р., № 19/05 від 19.05.2011 р., № 21/06 від 21.06.2011 р., № 06/07 від 06.07.2011 р. станом на 31.10.2019 р становить:

Сума інфляційних нарахувань на суму боргу по внескам за Договорами: №23/02 від 23.02.2011 р., №19/05 від 19.05.2011 р., №21/06 від 21.06.2011 р., №06/07 від 06.07.2011 р. станом на 31.10.2019 р. - 11 086,04 грн.

Сума 3% річних від суми боргу по внескам за Договорами: №23/02 від 23.02.2011 р., №19/05 від 19.05.2011 р., №21/06 від 21.06.2011 р., №06/07 від 06.07.2011 р. станом на 31.10.2019 р. - 3 116,22 грн.

Сума боргу по процентах за Договорами: №23/02 від 23.02.2011 р., №19/05 від 19.05.2011 р., №21/06 від 21.06.2011 р., №06/07 від 06.07.2011 р. станом на 31.10.2019 р. - 24 929,75 грн.

Сума інфляційних нарахувань на проценти за Договорами: №23/02 від 23.02.2011 р., №19/05 від 19.05.2011 р., №21/06 від 21.06.2011 р., №06/07 від 06.07.2011 р. станом на 31.10.2019 р. - 3 082,70 грн.

Сума 3% річних від суми боргу по процентах по вкладах за Договорами: №23/02 від 23.02.2011 р., №19/05 від 19.05.2011 р., №21/06 від 21.06.2011 р., №06/07 від 06.07.2011 р. станом на 31.10.2019 р. - 1 122,30 грн.

Сума інфляційних нарахувань на невиплачену заборгованість нарахувань попереднього періода за Договорами: №23/02 від 23.02.2011 р., №19/05 від 19.05.2011 р., №21/06 від 21.06.2011 р., №06/07 від 06.07.2011 р. станом на 31.10.2019 р. - 19 979,33 грн.

Сума 3% річних на невиплачену заборгованість нарахувань попереднього періода за Договорами: №23/02 від 23.02.2011 р., №19/05 від 19.05.2011 р., №21/06 від 21.06.2011 р., №06/07 від 06.07.2011 р. станом на 31.10.2019 р. - 6 081,52 грн.

Загальна сума боргу за Договоромами: №23/02 від 23.02.2011 р., №19/05 від 19.05.2011 р., №21/06 від 21.06.2011 р., №06/07 від 06.07.2011 р. станом на 31.10.2019 р. - 69 397,86 грн.

Розрахунки, проведені позивачем ніким не оспорені і доказів протилежного суду не надано, а відтак суд дані розрахунки бере до уваги при встановленні обставин по справі.

Велика Палата Верховного Суду, розглянувши справу № 761/26293/16-ц (касаційне провадження № 14-64цс19) за позовом вкладниці до Промінвестбанку , сформувала низку правових позицій щодо правил повернення коштів за договором строкового банківського вкладу.

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, передавши справу на розгляд Великої Палати, пропонувала відступити від висновків Верховного Суду України щодо припинення зобов`язання банку зі сплати відсотків за укладеним договором після перерахування вкладу на поточний рахунок, для якого застосовується ставка на вимогу (викладені у справах № 6-36цс15, № 6-2861цс15, № 6-302цс16).

Правовий висновок про застосування ст.ст. 1058, 1061, 1070 ЦК України в контексті визначення процентної ставки, за якою банк має сплачувати вкладникові процент за користування вкладом після спливу строку договору, Верховний Суд України вперше виклав в постанові від 29 травня 2013 року у справі № 6-39цс13(ЄДРСР № 31701326).

Проценти за користування коштами вкладу сплачуються за ставкою договору і після спливу договору вкладу, до дня фактичного повернення коштів, оскільки сплив строку договору не припиняє зобов`язань за цим договором, в тому числі й договірне зобов`язання зі сплати процентів за користування коштами вкладу, а всі зобов`язання за договором вкладу припиняються належним їх виконанням (ст. 599 ЦК України), або з інших визначених законом або договором підстав, до переліку яких сплив строку договору не входить.

Верховний Суд України викладав цей висновок і в інших постановах: від 25 грудня 2013 року № 6-140цс13 (ЄДРСР № 36475623); від 28 січня 2015 року № 6-247цс14 (ЄДРСР № 42576434).

Разом з тим, в постанові від 25 грудня 2013 року у справі № 6-140цс13 (ЄДРСР № 36475623) Верховний Суд України виклав додатковий правовий висновок, а саме: зобов`язання банку з повернення вкладу вважається виконаним лише з моменту, коли вкладнику буде надана реальна можливість отримати вклад і розпорядитися ним на свій розсуд, Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором, і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання. Зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 ЦК України). Ці підстави вичерпно наведено у ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України.Закон не передбачає такої підстави для припинення договірного зобов`язання, як закінчення строку дії договору. Отже, саме по собі закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею своїх обов`язків.

Аналогічний правовий висновок міститься також в пунктах 6.1 - 6.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року № 910/9072/17 (№ 12-125гс18) (ЄДРСР № 75265948).

Отже, саме по собі закінчення строку дії договору банківського вкладу не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього договору, і зокрема не припиняє договірного зобов`язання банку зі сплати процентів за користування вкладом, у разі якщо вкладник позбавлений реальної можливости користуватись та розпоряджатись коштами вкладу.

Правова позиція про нарахування процентів на вклад після його фактичного неповернення за ставкою "на вимогу", - не відповідає вимогам пункту 6 частини першої статті 3 та частини третьої статті 509 ЦК України щодо принципів добросовісності, розумності та справедливості в зобов`язанні.

Не можна вважати добросовісною, розумною та справедливою правову поведінку банку, якщо він, утримуючи кошти вкладу проти волі вкладника, до того ще й не нараховує на них проценти за ставкою, визначеною договором вкладу.

Висновки, викладені в Рішенні Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013, стосуютьсявиключно кредитних правовідносин за договором споживчого кредиту та захисту прав позичальників в таких правовідносинах, і спрямовані на захист прав споживачів в кредитних договорах таких позичальників з банками. Так, в абзаці третьому підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини цього Рішення Конституційний Суд України зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору.

Разом з тим, якщо правовідносини сторін виникли не з кредитного договору, а навпаки, з договору банківського вкладу, комерційний банк є не споживачем банківських послуг, а навпаки, їх виконавцем. Саме вкладник за договором банківського вкладу є споживачем банківських послуг, - а відтак є завідомо слабшою стороною споживчих правовідносин, яка підлягає особливому правовому захисту на підставі положень законодавства про захист прав споживачів, та в тлумаченні рішень Конституційного Суду, шляхом забезпечення фактичної, а не формальної рівності сторін у цивільно-правових відносинах.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення, оскільки позовні вимоги є доведеними належними, допустимими доказами в справі, обґрунтовані у відповідності до положень чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 3, 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки Спартак про стягнення коштів за депозитним договором - задовольнити.

Стягнути з Кредитної спілки Спартак на користь ОСОБА_1 суму боргу за Договорами: № 23/02 від 23.02.2011 р., № 19/05 від 19.05.2011 р., № 21/06 від 21.06.2011 р., № 06/07 від 06.07.2011 р., яка станом на 31.10.2019 р. становить в сумі 69 397,86 грн. та складається з:

- інфляційні нарахування на суму боргу по внескам за Договорами: №23/02 від 23.02.2011 р., № 19/05 від 19.05.2011 р., № 21/06 від 21.06.2011 р., № 06/07 від 06.07.2011 р. станом на 31.10.2019 р. в сумі 11 086,04 грн.;

- 3% річних від суми боргу по внескам за Договорами: № 23/02 від 23.02.2011 р., № 19/05 від 19.05.2011 р., № 21/06 від 21.06.2011 р., № 06/07 від 06.07.2011 р. станом на 31.10.2019 р. в сумі 3 116,22 грн.;

- проценти за Договорами: № 23/02 від 23.02.2011 р., № 19/05 від 19.05.2011 р., № 21/06 від 21.06.2011 р., № 06/07 від 06.07.2011 р. станом на 31.10.2019 р. в сумі 24 929,75 грн.;

- інфляційні нарахування на проценти по вкладах за Договорами: № 23/02 від 23.02.2011 р., № 19/05 від 19.05.2011 р., № 21/06 від 21.06.2011 р., № 06/07 від 06.07.2011 р. станом на 31.10.2019 р. в сумі 3 082,70 грн.;

- 3% річних від суми боргу по процентах по вкладах за Договорами: № 23/02 від 23.02.2011 р., № 19/05 від 19.05.2011 р., № 21/06 від 21.06.2011 р., № 06/07 від 06.07.2011 р. станом на 31.10.2019 р. в сумі 1 122,30 грн.;

- інфляційні нарахування на невиплачену заборгованість нарахувань попереднього періода за Договорами: № 23/02 від 23.02.2011 р., № 19/05 від 19.05.2011 р., № 21/06 від 21.06.2011 р., № 06/07 від 06.07.2011 р. станом на 31.10.2019 р. в сумі 19 979,33 грн.;

- 3% річних на невиплачену заборгованість нарахувань попереднього періода за Договорами: № 23/02 від 23.02.2011 р., № 19/05 від 19.05.2011 р., № 21/06 від 21.06.2011 р., № 06/07 від 06.07.2011 р. станом на 31.10.2019 р. в сумі 6 081,52 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Кредитна спілка Спартак , код ЄДРПОУ 25320757, місцезнаходження: м. Рівне, вул. Гетьмана Мазепи, 4А/6А, офіс 201.

Суддя Кучина Н.Г.