Рішення

від 10.03.2020 по справі 543/1349/19

ОРЖИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/543/72/20

543/1349/19

2/543/72/20

РІШЕННЯ

іменем України

10.03.2020 сел. Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Смілянського Є.А., при секретарі Гапон Т.В., розглянувши цивільну справу № 543/1349/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Староіржавецької сільської ради, Оржицького району, Полтавської області про визнання права на земельну частку ( пай )

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Староіржавецької сільської ради, Оржицького району, Полтавської області про визнання права на земельну частку ( пай ). Позов мотивовано наступним.

З 26.03.1993 року по 13.06.1996 року він був членом колгопту ім Ілліча с. Чайківщина, Оржицького району Полтавської області, що підтверджується копією трудової книжки.

24 квітня 1996 року колгосп ім. Ілліча передав ПСП Хлібороб землі загальною площею 4327,8 га з метою подальшого її паювання, тобто визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Відповідно до розпорядження голови Оржицької районної державної адміністрації № 120 від 02.03.2000 року розмір земельної частки (пай) по колишньому колгоспу ім. Ілліча становив 4,0 умовних кадастрових гектарів, а її вартість - 18356,00 грн.

При розпаюванні земель колишнього колгоспу ім. Ілліча його прізвище було внесене до списку, що визнається Староіржавецькою сільською радою,яка надала довідку № 369 від 06.07.2004 року де зазначила , що його включено до списку за 1996 року на розпаювання землі за № 692.

Відповідно листа ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 06.09.2018 року № 212/101-18 державний акт на право колективної власності на землю колгоспу ім. Ілліча видано Староіржавецькою сільською радою 26.04.1996 року. В архіві відділу державний акт та списки до нього відсутні.

06.12.2001 року Староіржавецька сільська рада Оржицького району провела повторне паювання земель та сформувала нові списки осіб, які мають право на земельну частку (пай) до якого його прізвище не було включене та відповідно не було враховане при розробленні земельної картографії.

Маючи намір реалізувати своє право на отримання земельної частки пай він звертався до Староіржавецької сільської ради із заявою про включення його до списків, як помилково пропущеного, оскільки він працював та був членом колгоспу ім. Ілліча з 1993 по 1996 рік. Однак, 16.03.2001 року Староіржавецька сільська рада вирішила не включати його до списку на розпаювання земель пославшись на те, що він не являється громадянином України (рішення від 16.03.2001 року, б/н).

Вважаючи зазначене рішення Староіржавецької сільської ради надуманим та безпідставнимвіня звернувся за відповідною інформацією щодо його громадянства до Державної міграційної служби України в Полтавській області. Довідкою Державної міграційної служби України в Полтавській області від 25.10.2016р № 11-23/Б-2в підтверджено, що з 24.08.1991 року він являється громадянином України.

Вважає, що його законні права були порушені Староіржавецькою сільською радою з наступних підстав:

Указом Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до п. 2 вищезазначеного Указу право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Зі змісту даної норми випливає, що право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов:

- перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства,

- отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю,

- включення до списку осіб, доданого до цього акта.

Право на земельну частку (пай) виникає в осіб, які на час видачі колективному сільськогосподарському підприємству державного акта на право колективної власності на землю були чи залишалися членами цього підприємства.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), зокрема є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до п. п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 р. №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" судам слід враховувати, що згідно зі ст. 25 ЗК України при приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій земельні ділянки передаються їх працівникам, з визначенням кожному з них земельної частки (паю) за рішенням органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування і кожна з цих осіб має гарантоване право одержати безоплатно свою земельну частку (пай), виділену в натурі (на місцевості).

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарсь.им підприємствам і організаціям має бути надана із резервного фонду, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Таким чином, зазначеною нормою передбачено право осіб на виділення земельної частки за рахунок резервного фонду після розпаювання земель між членами підприємства.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, але представник надав заяву про розгляд справи без їх участі, заявлені позовні вимоги підтримали повністю, судові витрати прохали віднести за рахунок позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву, згідно якої позов визнав повністю та прохав розглянути справу без їх участі.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, але надав заяву про розгляд справи без їх участі, заперечень щодо задоволення позовних вимог немає.

Суд ухвалив розглянути справу без участі сторін по справі та третьої особи.

Судом розглянуто справу у відповідності до статті 247 ч. 2 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 26.03.1993 року по 13.06.1996 року був членом колгоспу ім Ілліча с. Чайківщина, Оржицького району Полтавської області, що підтверджується копією трудової книжки.

24 квітня 1996 року колгосп ім. Ілліча передав ПСП Хлібороб землі загальною площею 4327,8 га з метою подальшого її паювання, тобто визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Відповідно до розпорядження голови Оржицької районної державної адміністрації № 120 від 02.03.2000 року розмір земельної частки (пай) по колишньому колгоспу ім. Ілліча становив 4,0 умовних кадастрових гектарів, а її вартість - 18356,00 грн.

При розпаюванні земель колишнього колгоспу ім. Ілліча прізвище ОСОБА_1 було внесене до списку, що визнається Староіржавецькою сільською радою яка надала довідку № 369 від 06.07.2004 року в якій зазначила , що його включено до списку за 1996 року на розпаювання землі за № 692.

Відповідно листа ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 06.09.2018 року № 212/101-18 державний акт на право колективної власності на землю колгоспу ім. Ілліча видано Староіржавецькою сільською радою 26.04.1996 року. В архіві відділу державний акт та списки до нього відсутні.

06.12.2001 року Староіржавецька сільська рада Оржицького району провела повторне паювання земель та сформувала нові списки осіб, які мають право на земельну частку (пай) до якого прізвище ОСОБА_1 не було включене та відповідно не було враховане при розробленні земельної картографії.

Маючи намір реалізувати своє право на отримання земельної частки пай ОСОБА_1 звертався до Староіржавецької сільської ради із заявою про включення його до списків, як помилково пропущеного, оскільки він працював та був членом колгоспу ім. Ілліча з 1993 по 1996 рік. Однак, 16.03.2001 року Староіржавецька сільська рада вирішила не включати позивача до списку на розпаювання земель пославшись на те, що він не являється громадянином України, що підтверджується рішенням від 16.03.2001 року, б/н.

Не погодившись з вказаним рішенням Староіржавецької сільської ради ОСОБА_1 звернувся за відповідною інформацією щодо його громадянства до Державної міграційної служби України в Полтавській області. Довідкою Державної міграційної служби України в Полтавській області від 25.10.2016р № 11-23/Б-2в підтверджено, що з 24.08.1991 року ОСОБА_1 являється громадянином України. Громадянство України ОСОБА_1 підтверджено також рішенням Оржицького районного суду від 08.10.2001 року.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 08.08.1995 р. № 720\95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Пунктом 5 Указу передбачено, що видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

З огляду на вказане, факт не внесення позивача до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, виданого КСП ім. Ілліча, Оржицького району, Полтавської області, не позбавляє його права на земельну частку (пай), оскільки на час розпаювання землі вказаного колективного сільськогосподарського підприємства він являвся його членом.

Відповідач про застосування строку позовної давності не заявляв.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Не внесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. N 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Право позивача не визнається Староіржавецькою сільською радою.

Судові витрати необхідно віднести за рахунок позивача згідно заяви його представника.

На підставі викладеного, керуючись статтями 141 ч. 1, 206, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст. 392 ЦК України, пунктами 2 та 7 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 8 серпня 1995 року № 720/95, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 право на земельну частку (пай), як члену колгоспу ім. Ілліча , с. Чайківщина, Оржицького району, Полтавської області у розмірі 4,0 умовних кадастрових гектарів .

3. Судові витрати віднести за рахунок позивача.

4.Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів після його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

5.Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

-відповідач: Староіржавецька сільська рада, Оржицького району, Полтавської обалсті, ідентифікаційний код 25156619, місцезнаходження: Полтавська область, Оржицький район, село Старий Іржавець, вулиця Молодіжна, 1а;

- третя особа: Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області, ідентифікаційний код невідомий, місцезнаходження: Полтавська область, м. Полтава, вулиця Уютна, 23.

Суддя: Є.А.Смілянський