Рішення

від 25.02.2020 по справі 145/1004/19

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

"25" лютого 2020 р. Справа № 145/1004/19

Провадження № 2/145/85/2020

Тиврівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Кіосак Н. О.

за участю секретаря Крикливої М.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/10 частку земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 звернувся до суду із позовом, в якому, із урахуванням позовних вимог, просять визнати за ними право власності в рівних частках на 1/10 частку земельної ділянки, площею: 3,5979 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 0524587300:01:001:0020, що розташована на території Шендерівської сільської ради, Тиврівського району, Вінницької області, в порядку спадкування за заповітом, яка призначалась спадкоємцю за заповітом ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_10 . За життя вона склала заповіт, який посвідчений секретарем Шендерівської сільської ради Тиврівського району, Вінницької області 21 травня 2015 року за реєстровим №35, за яким вона заповіла належну її земельну ділянку, площею 3, 5979 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 0524587300:01:001:0020, що розташована на території Шендерівської сільської ради Тиврівського району, Вінницької області в рівних частках кожному: ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13

14 вересня 2016 року в Тиврівській районній нотаріальній конторі була заведена спадкова справа №59500171.

22 березня 2017 року спадкоємцям за заповітом були видані Свідоцтва про право на спадщину за заповітом:

- ОСОБА_6 на 1/10 частку спадкового майна;

- ОСОБА_5 на 2/10 частки спадкового майна, з урахуванням 1/10 частки від якої відмовився спадкоємець за вищезазначеним заповітом - ОСОБА_13 ;

- ОСОБА_3 на 2/10 частки спадкового майна, з урахуванням 1/10 частки від якої відмовився спадкоємець за вищезазначеним заповітом - ОСОБА_11 ;

- ОСОБА_7 на 2/10 частки спадкового майна, з

урахуванням 1/10 частки від якої відмовився спадкоємець за вищезазначеним заповітом - ОСОБА_12 ;

- ОСОБА_4 на 1/10 частку спадкового майна;

- ОСОБА_8 на 1/10 частку спадкового майна.

Однак на 1/10 частку спадкового майна свідоцтво про право на спадщину за заповітом видане не було, оскільки спадкоємець за заповітом ОСОБА_9 помер раніше спадкодавиці ОСОБА_10 , а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто до відкриття спадщини. Нотаріус відмовила в видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, мотивуючи це тим, що 1/10 частка спадкового майна не охоплена заповітом і цю частку мають успадковувати спадкоємці за законом та видала постанову.

Після смерті ОСОБА_10 є спадкоємець четвертої черги спадкування за законом ОСОБА_2 згідно рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 10 вересня 2018 року, на підставі якого встановлено факт проживання однієї сім`єю ОСОБА_2 разом з ОСОБА_10 протягом п`яти років.

Після смерті ОСОБА_9 , ОСОБА_10 заповіт не змінювала і не скасовувала, отже згідно заповіту спадкове майно розподіляється між нами в рівних частках, що визначено заповітом.

Складаючи свій заповіт ОСОБА_10 самостійно та вільно виявила волю щодо настання реальних наслідків вчиненого нею правочину, вона бажала, щоб саме вони - особи, які зазначені в заповіті, успадкували її земельну ділянку. Згідно ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність з цих принципів можна вважати, що основний наголос у волі заповідача був у визначені ним кола спадкоємців між якими має розподілятись спадщина, частки цих спадкоємців, згідно заповіту, визначаються рівними і смерть одного з них і відповідно розподіл його частки між іншими спадкоємцями, позначеними в заповіті, не змінюють волю заповідача. Тому перерозподіл частки померлого спадкоємця між нами її спадкоємцями, не змінює основне прагнення спадкодавця заповісти визначеним особам своє майно в рівних частках кожному.

У зв`язку з тим, що дана ситуація не врегульована в Цивільному кодексі України посилаються на експертно - правовий висновок, зроблений доктором юридичних наук, членом - кореспондентом Академії правових наук І. В. Спасибо-Фатєєвої, в якому вона розтлумачує ст. 1223 та ст. 1275 ЦК України та висловлюється щодо необхідності перерозподілу частки спадщини, яка призначалась спадкоємцю за заповітом, що помер до відкриття спадщини, між іншими спадкоємцями за заповітом.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити з підстав, викладених у позові.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, вважає, в прийнятті визнання позову слід відмовити та відмовити в задоволенні позову, оскільки дане прийняття позову суперечить вимогам закону, виходячи з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_10 (а.с. 45).

За життя 21.05.2015 року вона склала заповіт, який посвідчений секретарем Шендерівської сільської ради Тиврівського району, Вінницької області 21 травня 2015 року за реєстровим №35, за яким вона заповіла належну її земельну ділянку, площею 3,5979 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 0524587300:01:001:0020, що розташована на території Шендерівської сільської ради Тиврівського району, Вінницької області в рівних частках кожному: ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 в рівних частках.

Заповіт не змінено та не відмінено (а.с. 49).

ОСОБА_9 помер до відкриття спадщини після смерті ОСОБА_10 , що стверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 46).

14 вересня 2016 року в Тиврівській районній нотаріальній конторі була заведена спадкова справа №59500171.

22 березня 2017 року спадкоємцям за заповітом були видані Свідоцтва про право на спадщину за заповітом:

- ОСОБА_6 на 1/10 частку спадкового майна;

- ОСОБА_5 на 2/10 частки спадкового майна, з урахуванням 1/10 частки від якої відмовився спадкоємець за вищезазначеним заповітом - ОСОБА_13 ;

- ОСОБА_3 на 2/10 частки спадкового майна, з урахуванням 1/10 частки від якої відмовився спадкоємець за вищезазначеним заповітом - ОСОБА_11 ;

- ОСОБА_7 на 2/10 частки спадкового майна, з

урахуванням 1/10 частки від якої відмовився спадкоємець за вищезазначеним заповітом - ОСОБА_12 ;

- ОСОБА_4 на 1/10 частку спадкового майна;

- ОСОБА_8 на 1/10 частку спадкового майна.

Постановою державного нотаріуса Тиврівської державної нотаріальної контори від 05.03.2019 року №301/02-31 позивачам відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом, мотивуючи тим, що ОСОБА_9 помер до відкриття спадщини, частка, яка б належала йому за заповітом є такою, що не охоплена заповітом, тобто на нею відкрилась спадщина за законом.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини (частина друга статті 1236 ЦК України).

За змістом частини першої статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини , а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно із частиною другою статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у -статтях 1261 1265 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

До спірних правовідносин не підлягає застосуванню норма частини першої статті 1275 ЦК України, відповідно до якої, якщо від прийняття спадщини відмовився один зі спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну, оскільки спадкоємець, який помер до дня відкриття спадщини, не може вважатись таким, що не прийняв спадщину або відмовився від неї. Згідно з положенням статті 1222 ЦК України спадкоємцями можуть бути, зокрема, фізичні особи, які є живими на день смерті спадкодавця.

Відповідно до статті 1245 ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах.

Дана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 22.06.2016 року ( справа №6-2946цс15).

Врахувавши викладене та проаналізувавши положення статей 1222, 1223, 1245 ЦК України, слід дійти висновку про те, що 1/10 земельної ділянки, яку спадкодавець заповідав ОСОБА_9 , який помер до дня відкриття спадщини, слід вважати такою, що не охоплена заповітом, а тому право на спадкування цієї частки майна одержують спадкоємці за законом (статті 1261 - 1265 цього Кодексу).

Керуючись ст. ст. 2, 3, 4, 5, 9, 10, 12, 13, 76, 81, 89, 258, 263, 264, 265 ЦПК, -

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/10 частку земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд протягом тридцяти днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 05.03.2020 року.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення суду буде подано протягом тридцяти днів з вручення повної копії судового рішення.

Суддя:Н. О. Кіосак