Ухвала

від 10.03.2020 по справі 243/1208/20

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 243/1208/20

4-с/243/16/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2020 року м. Слов?янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мінаєва І.М.

за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у місті Слов`янську цивільну справу за скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО - Донбас Північний» , за участю заінтересованих осіб ОСОБА_1 , Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, на дії державного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

10 лютого 2020 року до суду звернулося ПрАТ «Страхова компанія АСКО - Донбас Північний» , зі скаргою на дії державного виконавця щодо повернення стягувачу виконавчого листа. Обґрунтовуючи свої вимоги, заявник зазначив, що 23.02.2017 р. постановою державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва ГТУЮ у м.Києві було відкрите виконавче провадження № 53464667 за виконавчим листом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК АСКО ДС» безпідставно набутих коштів у сумі 7872,91 грн. Під час примусового виконання державним виконавцем 03.03.2017 р. прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника, яку надіслано на адресу ТОВ «Україна-Транзит» . Керівником ТОВ «Україна-Транзит» з 03.02.2015 р. є ОСОБА_1 . Окрім того, за відомостями з автоматизованої системи виконавчого провадження боржник має рахунки у АТ КБ «Приватбанк» . Однак, 13.12.2019 р. державним виконавцем прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку із відсутністю майна боржника, на яке можливо звернути стягнення. Зазначену постанову стягувач отримав 30.01.2020 р. З зазначеною постановою стягувач не погоджується, оскільки станом на 06.02.2020 р. грошові кошти на виконання виконавчого документу не надходили, таким чином державний виконавець не спромігся стягнути кошти з працевлаштованої особи, яка має рахунки у банку та до того ж є контролером юридичної особи, що свідчить про вкрай низьку ефективність та якість роботи державного виконавця. Посилаючись на наведені обставини, з метою захисту порушених прав заявник просив визнати дії Подільського районного ВДВС м.Київ щодо повернення стягувачу виконавчого листа неправомірними та зобов`язати Подільський районний ВДВС м.Київ усунути порушення та виконати рішення суду в примусовому порядку в повному обсязі.

Представник заявника не використав свого права на безпосередню участь у судовому засіданні, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, просив скаргу задовольнити.

Заінтересована особа боржник за виконавчим документом ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги, однак, у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представник заінтересованої особи Подільського районного ВДВС м.Київ, який діє на підставі довіреності юридичної особи б/н від 27.01.2020 р., не використав свого права на безпосередню участь у судовому засіданні, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю та відзив на скаргу. Зі змісту відзиву вбачається, що 23.02.2017 р. було відкрито виконавче провадження, 03.03.2017 р. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника, яку направлено на виконання до ТОВ «Україна-Транзіт» . 01.08.2017 р.направлено вимогу головному бухгалтеру ТОВ «Україна-Транзіт» щодо надання пояснень з приводу невиконання постанови державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату боржника, 22.10.2018 р. державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та спрямовано запити до ДФС та ПФУ з приводу отримання доходу боржником, згідно відповідей на які на обліку він не перебуває, відомостей про останнє місце роботи немає. 11.12.2019 р. державним виконавцем знову направлені запити, інформація про останнє місце роботи відсутня, транспортні засоби за боржником не зареєстровані. 13.12.2019 р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено до виконання до АТ КБ «Приватбанк» та винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку із відсутністю майна боржника. Подільський районний ВДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) заперечує проти скарги, оскільки у виконавчому листі зазначено місце реєстрації боржника - м.Горлівка Донецької області, що не відноситься до території Подільського ВДВС, тому перевірити майновий стан боржника за місцем проживання неможливо. Окрім того, повернення виконавчого документу стягувачу не позбавляє йог оправа повторно пред`явити виконавчий документ до виконання. В задоволенні скарги просив відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено одну із основних засад судочинства - обов`язковість рішень суду, виконання будь-якого рішення є невід`ємною частиною правосуддя.

У силу статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положення статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Аналізуючи положення Закону України «Про виконавче провадження» , можна дійти висновку, що стадія примусового виконання судового рішення є невід`ємною частиною відновлення прав особи із застосуванням судової процедури, відповідно до якої стягувач має сподіватись на фактичну реалізацію своїх прав згідно із юридично закріпленим змістом впродовж чітко регламентованого строку.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Згідно положень статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження № 53464667 від 23.02.2017 р., державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби Ясінською К.М. розглянуто заяву про примусове виконання виконавчого листа № 243/829/16-ц від 29.02.2016 р., виданого Слов?янським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» боргу у сумі 7872,91 грн., та відкрито виконавче провадження (а.с.5).

03.03.2017 р. державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби Ясінською К.М. у виконавчому провадженні № 53464667 прийнято рішення у формі постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, а саме вирішено звернути стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , які він отримує у ТОВ «Україна-Транзіт» (а.с.6-7). Зазначену постанову 03.03.2017 р. було надіслано сторонам виконавчого провадження та головному бухгалтеру ТОВ «Україна-Транзіт» (а.с.8).

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна-Транзіт» має ідентифікаційний код юридичної особи 31032870, його місцезнаходженням є м.Київ, засновником товариства є ОСОБА_1 , який також є керівником товариства з 03.02.2015 р. (а.с.9-10, 74).

Постановою державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби Ясінської К.М. від 13.12.2019 р. у виконавчому провадженні № 53464667 вирішено повернути виконавчий документ стягувачу. Постанова обґрунтована положенням ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» , та містить вказівку про те, що майна боржника, на яке можливо звернути стягнення не виявлено, і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (а.с.13).

Згідно з Інформацією про виконавче провадження № 53464667, яка міститься у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, станом на 06.02.2020 р. виконавче провадження завершено, у графі відомості про проведення виконавчих дій зазначено, що 23.02.2017 р. виконавче провадження відкрито, 03.03.2017 р. виконавчий документ переданий на виконання до підприємства, установи, організації, оскільки боржник отримує дохід в ТОВ «Україна - Транзіт» , 22.10.2018 р. на майно боржника (все майно) звернуто стягнення, про що винесено постанову, 13.12.2019 р. звернуто стягнення на кошти на рахунках боржника АТ КБ «Приватбанк» , 13.12.2019 р. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 (відсутність у боржника майна (а.с.11-12).

Відповідно до наданої суду копії конверту з зазначенням трек-номеру поштового відправлення та витягу з веб-сайту ПАТ «Укрпошта» постанову про відкриття виконавчого провадження ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний» отримано 30.01.2020 р. (а.с.14-15), тому строк на оскарження постанови у відповідності до положень п.а ч.1 ст.449 ЦПК України не пропущено.

Положенням п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Положенням ч.1 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанови. Частиною 2 цієї статті передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Згідно з ч.4 зазначеної статті на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту. Як вбачається з ч.5 цієї статті, у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Згідно з ч.7 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов`язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Таким чином, з наданих заявником відомостей вбачається, що попри звернення стягнення на заробітну плату боржника, яку він отримує в ТОВ «Україна-Транзит» , 03.03.2017 р. та накладення арешту на кошти боржника 13.12.2019 р., виконавчий документ залишився не виконаним, борг у сумі 7872,91 грн. з боржника ОСОБА_1 до теперішнього часу не стягнуто. Враховуючи розмір заборгованості за виконавчим документом 7872,91 грн., та дату звернення стягнення на заробітну плату боржника - 03.03.2017 р., суд приходить до переконання, що з 03.03.2017 р. і до 13.12.2019 р. стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_1 , який працює керівником ТОВ «Україна-Транзит» не звернуто, постанова державного виконавця не виконана. Подільським районним ВДВС м.Київ зазначено у відзиві на скаргу, що ними направлялася вимога головному бухгалтеру ТОВ «Україна-Транзит» щодо надання пояснень щодо невиконання постанови державного виконавця 01.08.2017 р., однак жодних відомостей як про направлення цієї вимоги, так і про результати її виконання або її невиконання суду не надано. Таким чином, Подільським районним ВДВС м.Київ не надано суду жодних доказів на підтвердження вжиття державним виконавцем заходів щодо контролю за виконанням постанови про звернення стягнення на заробітну плату. Аналізуючи наведені фактичні обставини, суд зазначає наступне.

Так, положенням ч.3 ст.68 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Положенням ст.69 зазначеного закону визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України. У разі припинення перерахування коштів стягувачу підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці не пізніш як у триденний строк повідомляють виконавцю про причину припинення виплат та зазначають нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме.

З урахуванням наведеного, суд приходить до переконання, що державним виконавцем не вжито належних заходів для контролю за виконанням постанови про звернення стягнення на заробітну плату, не перевірено наявність щомісячних звітів про здійснені відрахування, та не з`ясовано причини їх відсутності, тобто всупереч положенню п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» не виконано обов`язок щодо здійснення заходів примусового виконання рішень. В той же час суд приймає до уваги, що й на час розгляду скарги судом ОСОБА_1 є керівником ТОВ «Україна-Транзит» (а.с.74), тобто є працевлаштованим, окрім того він є засновником юридичної особи ТОВ «Україна-Транзіт» .

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» можливо лише у випадку відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а в зазначеному виконавчому провадженні № 53464667 встановлено, що боржник працевлаштований, має грошові кошти на рахунку в АТ КБ «Приватбанк» , тому виконавчий лист безпідставно повернуто стягувачу. Таким чином, постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу підлягає скасуванню.

Суд не приймає до уваги заперечення Подільського районного ВДВС м.Київ в тій частині, що державний виконавець позбавлений можливості перевірити наявність майна за місцем мешкання боржника у м.Горлівка, оскільки такі доводи державного виконавця не мають жодного значення, адже за з 2015 р. ОСОБА_1 фактично проживає у м.Ірпінь, є засновником юридичної особи ТОВ «Україна-Транзіт» та керівником цього товариства.

Розглядаючи вимоги заявника про зобов`язання державного виконавця усунути порушення та виконати рішення суду в повному обсязі, суд зазначає, що після скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу виконавче провадження має бути продовжено, чим вже усунуто допущене порушення. Окрім того, вимога про зобов`язання державного виконавця виконати рішення в примусовому порядку в повному обсязі не підлягає задоволенню, оскільки державний виконавець в силу ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язаний вживати передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Саме підстав для покладання зазначеного обов`язку судовим рішенням немає.

Проаналізувавши фактичні обставини справи та доводи заявника, суд приходить до переконання про наявність підстав для визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу та задоволення скарги ПрАТ «СК «АСКО-Донбас Північний» в цій частині, оскільки державним виконавцем було безпідставно винесено постанову, адже у боржника наявне майно, на яке можливо звернути стягнення, та за рахунок якого необхідно виконати рішення суду.

Керуючись статтею 19 Конституції України, статтями 18, 447, 450, 451 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження» , суд

У Х В А Л И В :

Скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний» задовольнити частково.

Визнати неправомірною та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (ВП № 53464667) від 13.12.2019 р., винесену державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві Скрипкою Юлією Олександрівною.

В задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а особою, без участі якої постановлена ухвала - протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв