Рішення

від 08.08.2007 по справі 8/37-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/37-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.08.07р.

Справа № 8/37-07

За позовом          Чумаківського підприємства "Наірі" Томаківського районного споживчого товариства (смт. Томаківка Дніпропетровської області)

до                      Томаківського районного споживчого товариства (м. Дніпропетровськ)

про                      визнання права власності

та

за зустрічним позовом          Томаківського районного споживчого товариства (м. Дніпропетровськ)

до              Чумаківського підприємства "Наірі" Томаківського районного споживчого товариства (смт. Томаківка Дніпропетровської області)

про                      визнання недійсними постанов, статуту та визнання права власності

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача:          Чубатенко А.П. - директор (постанова № 35 від 26.03.02 р., паспорт)

                              Сорока О.Г. –представник (дов. № 38 від 17.09.06 р.)

від відповідача:          Селіщев О.І. –представник (дов. № 10/04-07 від 10.04.07 р.)

Суть спору:

Позивач звернувся до відповідача з позовом про визнання за ним права власності на наступні об'єкти нерухомості:

1.          адмінбудівлю за адресою: смт. Томаківка, вул. Леніна, 19;

2.          магазин за адресою: с. Чумаки, вул. Центральна, 73;

3.          магазин за адресою: с. Кіровка, вул. Миру, 10;

4.          магазин за адресою: с. Запорізьке, вул. Степова, 33;

5.          магазин "Продтовари" за адресою: с. Долинське, вул. Леніна, 34;

6.          магазин "Взуття" за адресою: с. Виводове, вул. Кулик, 25;

7.          кафе за адресою: с. Мирове, вул. Леніна, 19;

8.          магазин за адресою: с. Ільїнка, вул. Кірова, 20;

9.          магазин за адресою: с. Сергіївка, вул. Максименка, 30;

10.          магазин "Господарчі товари" за адресою: с. Мирове, вул. Леніна, 12;

11.          магазин за адресою: с. Топила, вул. Кірова, 27;

12.          магазин за адресою: с. Мирове, вул. Смурова, 2;

13.          магазин "Продтовари" за адресою: с. Мирове, вул. Леніна, 12;

14.          торгівельний комплекс за адресою: с. Сергіївка, вул. Перемоги, 99;

15.          магазин за адресою: с. Веселофедорівка, вул. Кузнєцова;

16.          будівлю хлібозаводу за адресою: смт. Томаківка, вул. Пушкіна, 1;

17.          магазин-склад за адресою: смт. Томаківка, вул. Комунальна, 2;

18.          підстанцію хлібозаводу за адресою: смт. Томаківка, вул. Пушкіна, 1;

19.          магазин за адресою: с. Жмерине, вул. Радянська, 14.

Позов мотивовано тим, що вказане майно було внесене відповідачем до статутного фонду позивача, але ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.06 р. було порушено провадження у справі про банкрутство відповідача, 26.12.06 р. останнього було визнано банкрутом і була відкрита ліквідаційна процедура. В лютому 2007 р., за зверненням ліквідатора відповідача, господарський суд виніс ухвалу, якою заборонив відповідачу вчиняти дії щодо відчуження майна та перереєстрації права власності на об'єкти нерухомості згідно переліку. В даний перелік, з незрозумілих позивачу підстав, увійшли основні засоби позивача, які зазначені в ухвалі суду під порядковими номерами: 9, 10, 11, 13, 14, 15, 16, 17, 19, 20, 21, 22, 23. Тим самим відповідач фактично ставить під сумнів право власності позивача на вищезазначені об'єкти.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що в матеріалах відсутні статути як позивача, так і відповідача за 1999 та 2002 рік, коли позивачу передавались основні засоби. Крім того, також відсутні акти прийому-передачі конкретного майна, що вказує на відсутність доказів правомірності володіння таким майном. Позивач не надав суду доказів знаходження цього майна на балансі, оплати податків за майно. Також відповідач зазначив, що з 1999 р. майно відповідача знаходилось в податковій заставі і не могло відчужуватись без згоди податкового органу.

Додатково відповідач повідомив, що, приймаючи постанову № 85 від 01.06.99 р. про створення юридичної особи –позивача, правління відповідача вийшло за межі своєї компетенції. Статутом відповідача в редакції 1996 р. (з доповненнями від 09.10.98 р.) не було передбачено за правлінням право створювати юридичні особи. Пунктом 5.17 вказаного статуту правлінню було надано право лише "віднесення підвідомчих підприємств до підприємств, які користуються правами юридичної особи". А відповідно до п. 2.7 того ж статуту, було передбачене право товариства створювати філіали та представництва, а не юридичні особи. Постановою правління відповідача № 85 від 01.06.99 р. було прийнято рішення про створення і реєстрацію Чумаківського підприємства "Наірі", тоді як у архівних документах відповідача знаходиться постанова під тим же номером та датою, але про рішення створити та зареєструвати кооперативне підприємство "Наірі". Позивач посилається на постанову правління відповідача № 40 від 29.03.02 р., якою ніби то було передано майно у статутний фонд позивача на суму - 1 502 932,00 грн., що не відповідає тексту вищевказаної постанови. Відповідно до п. 1 цієї постанови, основні засоби 1 та 2 групи були передані з балансу відповідача на баланс підприємства торгівлі та суспільного споживання "Наірі", яке не є зареєстрованим під такою назвою у державного реєстратора. Тобто майно було передано не юридичній особі, не Чумаківському підприємству "Наірі", а зовсім іншому підприємству. Крім того, передача з балансу на баланс, не є ознакою зміни власника. В жодній редакції статуту відповідача не був зафіксований його статутний фонд. Постанова правління № 53 від 02.10.04 р. є нелігитимною,оскільки вона прийнята правлінням, головою якого був Чубатенко А.П., який суміщав цю посаду з посадою директора позивача.

До прийняття рішення по справі відповідач звернувся до позивача з зустрічним позовом і, з урахуванням його доповнення, просить суд визнати недійсними: постанови правління відповідача № 40 від 29.03.02 р. та № 53 від 02.10.04 р., постанову загальних зборів уповноважених пайовиків від 15.03.05 р., статут позивача, а також визнати право власності на спірну нерухомість за відповідачем.

Зустрічний позов мотивований тим, що з постанов правління відповідача №40 від 29.03.02 р. та № 49 від 23.09.04 р., а також чинного на той момент статуту позивача вбачається, що майно було передано на баланс позивача в оперативне управління. Постановою правління відповідача № 53 від 02.10.04 р. була затверджена нова редакція статуту позивача, але у цій постанові не сказано про зміну статусу переданого раніше майна, а також про розмір затвердженого статутного фонду позивача. Вказана постанова відповідача, як і статут позивача, є недійсними, з наступних підстав:

Згадана постанова підписана головою правління відповідача Чубатенко А.П., який одночасно був директором позивача, відповідно до постанови правління відповідача № 36 від 21.06.04 р., що суперечить п. 37 статуту відповідача в редакції 2004 р., за яким голова правління не мас право займати одночасно з цією виборною посадою іншу посаду за сумісництвом.

Крім того, у даній постанові, яка являється підставою для внесення змін до Статуту, не записано з якою сумою статутного фонду створене підприємство та нічого не говориться про статус майна, яке раніше передавалося на баланс цьому підприємству в оперативне управління.

Шляхом зміни редакції п. 3.2. статуту позивача, правлінням фактично було передано у власність останньому майна на суму більш як на півтора мільйона гривень. Загальна сума майна, що знаходилась на балансі відповідача станом на 01.10.04 р. складала ледь більше двох мільйонів гривень.

Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України "Про споживчу кооперацію, виключне право на проведення реорганізації, належить загальним зборам пайовиків.

Передача майна у власність та реєстрація нової редакції статуту позивача були проведені коли це майно знаходилося у податковій заставі.

Позивач зустрічний позов не визнав, пояснивши, що, заявляючи вимогу про визнання статуту позивача недійсним, відповідач не наводить підстав, з яких необхідно визнати його таким, не зазначає, які саме норми законодавства України було порушено при створенні підприємства. Посилання лише на сумісництво Чубатенка А.П. не дає законних підстав для скасування постанови правління від 02.10.04 р. № 53 та визнання статуту недійсним, тому що це впливає лише на трудові правовідносини. Крім цього абзацем 5 ст. 36 статуту передбачено, що постанови правління, що приймаються в робочому порядку (методом узгодження), підписуються головою правління та не менше ніж половиною членів правління, що фактично і було зроблено. Постановою правління відповідача від 02.10.04 р. № 53 було затверджено статут позивача в новій редакції, в якому зазначаються всі необхідні реквізити та положення діяльності підприємства, в т.ч і розмір статутного фонду (п. 1.2), а також статус майна підприємства (розділ 3). Відповідач констатує проведення реорганізації відповідача у вигляді виділення із нього позивача, яка була проведена на підставі постанови правління від 29.03.02 р. №40. На момент прийняття даної постанови позивач вже існував майже три роки, з 1999 року. Вищезазначеною постановою було проведено збільшення засновником розміру статутного фонду позивача, при цьому право власності на об'єкти нерухомості залишалося за останнім. Постанову про передачу основних засобів до статутного фонду позивача було затверджено вищим органом управління відповідача - рішенням зборів уповноважених пайовиків Томаківського РСТ від 04.04.03 р., що відповідає вимогам п. 1 ст.18 Закону України "Про споживчу кооперацію". Відповідач не має правових підстав вимагати визнати недійсною постанову правління від 29.03.02 р. № 40, оскільки строк позовної давності є пропущеним. Постанова правління відповідача від 02.10.04 р. № 53 була прийнята правомочним органом, за відсутності податкової застави на активи товариства, тобто відповідно до вимог законодавства України.

Ухвалою господарського суду від 10.04.07 р. строк вирішення спору по справі був продовжений по 02.07.07 р. включно за клопотанням сторін.

Ухвалою голови господарського суду строк вирішення спору по справі був продовжений по 03.08.07 р. включно.

По справі оголошувались перерви: з 19.06.07 р. по 02.07.07 р. та з 25.07.07 р. по 03.08.07 р.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно постанові правління Томаківського районного споживчого товариства (далі-відповідач) від 01.06.99 р. № 85, керуючись постановою сьомих зборів Ради Укоопспілки шістнадцятого скликання від 23.04.98 р., статутом відповідача із змінами та доповненнями, затвердженим на зборах уповноважених пайовиків 09.10.98 р., правління відповідача створило Чумаківське підприємство "Наірі" з правами юридичної особи на базі магазину № 53 "Продтовари", магазину "Культтовари", магазину "Госптовари", магазину "Комісійні товари" в с. Чумаки, наділило створене підприємство статутним фондом, затвердило директора вказаного підприємства, якому доручило розробити та затвердити статут підприємства і провести його реєстрацію в державних органах.

Відповідно до п.п. 2.7., 5.3. ("п"), 5.6., 5.19 ("д", "м"), 5.21., 6.5. статуту відповідача в редакції із змінами та доповненнями, затвердженим на зборах уповноважених пайовиків 09.10.98 р., відповідач може виступати як засновник підприємств і товариств. Загальні збори відповідача приймають рішення про створення будь-яких підприємств і організацій. Рішення з питань, передбачених підпунктом "п" п. 5.3. за дорученням загальних зборів може прийматись правлінням товариства, яке також приймає рішення про віднесення підвідомчих господарських суб'єктів до підприємств, що користуються правом юридичної особи, затверджує їх статути, приймає рішення про продаж, обмін та передачу майна товариства. Рішення правління приймаються більшістю голосів і підписуються головуючим на засіданнях. Загальні збори передають право володіння, користування та розпорядження їх власністю правлінню товариства.

Викладене також підтверджується протоколом зборів уповноважених пайовиків відповідача від 09.10.98 р. № 2.

Постановою правління відповідача від 29.03.02 р. № 40 було прийнято рішення про передачу основних засобів І та ІІ груп, що знаходяться на балансі відповідача, на баланс підприємства торгівлі і громадського харчування "Наірі" за актом передачі на загальну суму 1 502 932,06 грн. станом на 01.04.02 р., внесення змін до статутного фонду відповідача, а керівництво підприємства "Наірі" було зобов'язано внести відповідні зміни до статутного фонду позивача.

Відповідно до вимог статуту відповідача, вказана постанова підписана головою правління та шістю членами правління відповідача.

Факт прийому-передачі основних засобів за постановою правління відповідача від 29.03.02 р. № 40 підтверджується комісійними актами, які підписані членами комісії, посвідчені підписом директора та печаткою позивача.

Згідно вказаним актам, позивачу були передані такі об'єкти нерухомості:

1.          магазин за адресою: с. Чумаки;

2.          магазин за адресою: с. Кіровка;

3.          магазин за адресою: с. Запорізьке;

4.          магазин "Продтовари" за адресою: с. Долинське;

5.          магазин "Взуття" за адресою: с. Виводове;

6.          кафе за адресою: с. Мирове;

7.          магазин за адресою: с. Ільїнка;

8.          магазин за адресою: с. Сергіївка;

9.          магазин "Господарчі товари" за адресою: с. Мирове;

10.          магазин за адресою: с. Топила;

11.          магазин за адресою: с. Мирове;

12.          магазин "Продтовари" за адресою: с. Мирове;

13.          торгівельний комплекс за адресою: с. Сергіївка;

14.          магазин за адресою: с. Веселофедорівка;

15.          будівлю хлібозаводу за адресою: смт. Томаківка;

16.          магазин-склад за адресою: смт. Томаківка;

17.          підстанцію хлібозаводу за адресою: смт. Томаківка;

18.          магазин за адресою: с. Жмерине.

Крім того, постановою правління відповідача від 23.09.04 р. № 49 було прийнято рішення про передачу у вигляді внеску до статутного фонду позивача адмінбудівлі, розташованої в смт. Томаківка, вул. Леніна, 19, будівлі магазину "Госпмаг", розташованої в с. Мирове, вул. Леніна, будівлі магазину "Продтовари", розташованої в с. Мирове, вул. Леніна, доручено бухгалтерам внести відповідні зміни в статутних фондах організацій.

Факт прийому-передачі адмінбудівлі, розташованої в смт. Томаківка, вул. Леніна, 19 за постановою правління відповідача від 23.09.04 р. № 49 підтверджується комісійним актом, який підписаний членами комісії, посвідчений підписом директора та печаткою позивача.

Відповідно до книги рахунку № 103 (основні засоби) позивача за 2005-2007 роки, спірні об'єкти нерухомості знаходяться на обліку у позивача.

Постановою правління відповідача від 02.10.04 р. № 53 було прийнято рішення про затвердження статуту позивача в новій редакції, позивача було зобов'язано здійснити реєстрацію статуту в Томаківській РДА.

18.11.04 р. був зареєстрований статут позивача в новій редакції, згідно п. 3.2 якого майно підприємства, передане засновником є власністю підприємства і складає статутний фонд підприємства.

При викладених обставинах господарський суд вважає позовні вимоги за первісним позовом обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову вважає за необхідне відмовити.

Приймаючи рішення господарський суд виходив також з наступного:

Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Оскільки трирічний строк позовної давності, встановлений ст. 71 ЦК УРСР, не сплив до набрання чинності ЦК України, до спірних правовідносин застосовуються правила нового ЦК України про позовну давність.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Чинним законодавством України не передбачено винятків щодо застосування позовної давності до вимог про визнання актів недійсними як форми захисту цивільних прав. Тому до таких позовів застосовується загальний строк позовної давності, встановлений Цивільним кодексом України.

Відповідачем заявлено у зустрічному позові вимогу про визнання недійсною постанови правління відповідача № 40 від 29.03.02 р., а позов було подано 05.06.07 р., з пропуском строку позовної давності

Згідно ст. 267 ЦК України, заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Враховуючи, що позивачем до прийняття рішення по справі було заявлено про застосування позовної давності до вимоги відповідача про визнання недійсною постанови правління відповідача № 40 від 29.03.02 р., а відповідачем не наведено суду поважних причин пропуску строку позовної давності в цій частині зустрічного позову слід відмовити.

Господарським судом також встановлено:

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

23.09.04 р. був зареєстрований статут відповідача в новій редакції.

Згідно підпункту "н" ст. 22 вказаного статуту, загальні збори приймають рішення про передачу правлінню споживчого товариства права володіння, користування та розпорядження власністю товариства, визначають органи управління товариства, котрим передаються окремі функції з господарського управління колективним майном.

За п. 24 згаданого статуту, у зв'язку з тим, що у товаристві налічується близько 5 тисяч членів споживчого товариства, для вирішення питань, що відносяться до компетенції загальних зборів, можуть скликатись збори уповноважених. При цьому для вирішення питання, зокрема передбаченого підпунктом "н" ст. 22 цього статуту, проводяться збори членів споживчого товариства на всіх кооперативних дільницях, з єдиним порядком денним. Результати голосування на зборах членів споживчого товариства на всіх дільницях оформляються постановою зборів уповноважених споживчого товариства, як рішення загальних зборів та доводяться до відома його членів.

15.03.05 р. відбулись звітні збори уповноважених пайовиків відповідача, що підтверджується протоколом № 1 вказаних зборів.

Згідно вказаному протоколу, збори уповноважених пайовиків затвердили постанову правління відповідача від 02.10.04 р. № 53 "Про затвердження статуту позивача".

Викладене також підтверджується додатком № 1 до протоколу названих зборів (перелік постанов правління відповідача, затверджених зборами від 15.03.05 р.)

Постановою правління відповідача від 02.10.04 р. № 53 було прийнято рішення про затвердження статуту позивача в новій редакції, позивача було зобов'язано здійснити реєстрацію статуту в Томаківській РДА.

18.11.04 р. був зареєстрований статут позивача в новій редакції, згідно п. 3.2 якого майно підприємства, передане засновником є власністю підприємства і складає статутний фонд підприємства.

Таким чином, постанови звітних зборів уповноважених пайовиків відповідача від 15.03.05 р., які зазначені в протоколі зборів № 1 від 15.03.05 р., а також постанова правління відповідача від 02.10.04 р. № 53, яка була затверджена вищевказаними зборами, повністю відповідають вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції органів, які видали ці акти, і не порушують прав та охоронюваних законом інтересів відповідача по справі (позивач за зустрічним позовом).

Викладене також підтверджується наступним:

Правові, економічні та соціальні основи діяльності споживчої кооперації в Україні визначає Закон України "Про споживчу кооперацію".

Згідно ст.ст. 5, 7 вказаного Закону в редакції, яка діяла на момент реєстрації статуту відповідача в новій редакції (23.09.04 р.), основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут. У ньому визначається порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов'язки членів товариства, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України. Вищим органом управління споживчого товариства є загальні збори його членів, які приймають статут, визначають розміри вступного і обов'язкового пайового внеску, обирають керівні та контрольні органи товариства, а також вирішують інші питання, пов'язані з його діяльністю. Для оперативного вирішення питань, що належать до компетенції загальних зборів споживчих товариств (крім питань прийняття статуту, ліквідації, реорганізації та виходу із спілки), можуть скликатися збори уповноважених.

Матеріалами справи підтверджено, що статут відповідача в новій редакції від 23.09.04 р. повністю відповідає вимогам наведених норм Закону.

Відповідно до ст.ст. 9, 11 вищеназваного Закону, власність споживчої кооперації є однією з форм колективної власності. Вона складається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності. Володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до компетенції, визначеної статутами споживчих товариств та їх спілок. Споживчі товариства та їх спілки виходячи з статутних вимог мають право: створювати (реорганізовувати, ліквідовувати) для здійснення своїх статутних завдань будь-які підприємства, установи, організації, біржі, комерційні банки, фінансово-розрахункові центри, страхові товариства та інші об'єкти, діяльність яких не суперечить законам України; вступати як засновники або учасники до господарських товариств, спільних підприємств, асоціацій та інших об'єднань для розв'язання господарських і соціальних завдань.

Таким чином, створюючи підприємство позивача та наділяючи його статутним фондом, відповідач діяв у повній відповідності до вимог Закону та свого статуту.

Крім того, ст. 26 Закону України "Про власність", що діяв у той час, передбачено, що об'єктами права власності господарського товариства, що є юридичною особою, є грошові та майнові внески його членів, а також майно, набуте внаслідок господарської діяльності, та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом. Майно товариства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображується в самостійному балансі.

Згідно п. 3.2 статуту позивача від 18.11.04 р., майно підприємства, передане засновником є власністю підприємства і складає статутний фонд підприємства.

Зазначене відповідає статті 12 Закону України "Про господарські товариства", згідно якій товариство є власником: майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Факт передачі майна до статутного фонду позивача підтверджується двосторонніми актами прийому-передачі.

Таким чином, право власності позивача на спірне майно повністю підтверджується маиеріалами справи, що є підставою для задоволення первісного позову, а заперечення та ствердження відповідача спростовуються вищенаведеним, об'єктивними обставинами і матеріалами справи, а також наступним:

По-перше, сумісництво Чубатенком А.П. посад голови правління відповідача та директора відповідача не може впливати на дійсність підписаних ним документів (які до того ж підписані з боку відповідача іншими членами правління). Таке сумісництво може впливати на трудові правовідносини між Чубатенком А.П. та підприємствами, на яких здійснювалось сумісництво.

По-друге, ствердження відповідача щодо відсутності у постанові правління відповідача від 02.10.04 р. № 53 суми статутного фонду створеного підприємства та статусу майна, яке передається, спростовується матеріалами справи, зокрема:

Вказаною постановою вирішено затвердити статут позивача в новій редакції, в п. 1.2. якого вказано, що підприємство позивача засноване відповідачем, який передає позивачу основні фонди вартістю 1 570 339,06 грн.

Отже, затверджуючи статут позивача в новій редакції, відповідач фактично затвердив розмір його статутного фонду, а також підтвердив, що це майно є внеском до статутного фонду.

По-третє, чинне на той час законодавство України не обмежувало засновників підприємств щодо максимального розміру внеску до статутного фонду створюваного підприємства.

По-четверте, як вже зазначалось судом вище, реорганізація відповідача шляхом виділення підприємства позивача передбачена ст.ст. 7, 11 Закону "Про споживчу кооперацію" та п. 24 статуту відповідача і не суперечить ст. 18 вказаного Закону.

По-п'яте, ствердження відповідача щодо знаходження його майна на момент передачі майна позивачу та реєстрації статуту останнього у новій редакції у податковій заставі також спростовується матеріалами справи, зокрема:

Листом Марганецької ОДПІ від 20.09.04 р. № 7333/15/24-130 на адресу СДП "Укрспецюст" вимагалось зняти з торгів описане майно відповідача у зв'язку з повним погашенням податкового боргу (т. 1 а.с. 34).

Листом Марганецької ОДПІ від 22.09.04 р. № 7396/10/24-017 відповідачу було повідомлено, що у зв'язку з повним погашенням податкового боргу повертається акт опису активів від 08.07.04 р. № 272 (т. 1 а.с. 33).

Листом районного відділу ДВС Томаківського РУЮ від 23.09.04 р. відповідачу було повідомлено, що станом на 23.09.04 р. будь-яких виконавчих документів стосовно відповідача на виконанні у ДВС не перебуває, будь-яких заходів заборонного характеру щодо майна відповідача не вживалось(т. 1 а.с. 35).

Згідно витягу про реєстрацію вилучення запису № 936834 від 23.09.04 р., з Державного реєстру обтяжень рухомого майна 23.09.04 р. вилучено запис № 565-772 про обтяження на підставі податкового повідомлення Марганецької ОДПІ (т. 1 а.с. 36).

Довідкою Марганецької ОДПІ від 29.11.04 р. № 1056/270 також підтверджується, що майно відповідача не знаходиться у податковій заставі (т. 1 а.с. 132).

Таким чином, на момент реєстрації статуту позивача в новій редакції - 18.11.04 р. –докази знаходження майна відповідача у податковій заставі відсутні.

Викладене є підставою для відмови в задоволенні зустрічного позову відповідача.

Судові витрати як за первісним, так і за зустрічним позовом слід покласти на відповідача.

Керуючись Законами України "Про споживчу кооперацію", «Про власність», "Про господарські товариства", ст. 71 ЦК УРСР, прикінцевими та перехідними положеннями, ст.ст. 256, 257, 267 ЦК України, ст.ст. 33, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Первісний позов задовольнити.

Визнати за Чумаківським підприємством "Наірі" Томаківського районного споживчого товариства (53500, смт. Томаківка Дніпропетровської області, вул. Леніна, 19, код 30419971, п/р № 26004339232001 в НФ КБ "Приватбанк", МФО 305891) право власності на наступні об'єкти нерухомості:

1.          адмінбудівлю за адресою: смт. Томаківка, вул. Леніна, 19;

2.          магазин за адресою: с. Чумаки, вул. Центральна, 73;

3.          магазин за адресою: с. Кіровка, вул. Миру, 10;

4.          магазин за адресою: с. Запорізьке, вул. Степова, 33;

5.          магазин "Продтовари" за адресою: с. Долинське, вул. Леніна, 34;

6.          магазин "Взуття" за адресою: с. Виводове, вул. Кулик, 25;

7.          кафе за адресою: с. Мирове, вул. Леніна, 19;

8.          магазин за адресою: с. Ільїнка, вул. Кірова, 20;

9.          магазин за адресою: с. Сергіївка, вул. Максименка, 30;

10.          магазин "Господарчі товари" за адресою: с. Мирове, вул. Леніна, 12;

11.          магазин за адресою: с. Топила, вул. Кірова, 27;

12.          магазин за адресою: с. Мирове, вул. Смурова, 2;

13.          магазин "Продтовари" за адресою: с. Мирове, вул. Леніна, 12;

14.          торгівельний комплекс за адресою: с. Сергіївка, вул. Перемоги, 99;

15.          магазин за адресою: с. Веселофедорівка, вул. Кузнєцова;

16.          будівлю хлібозаводу за адресою: смт. Томаківка, вул. Пушкіна, 1;

17.          магазин-склад за адресою: смт. Томаківка, вул. Комунальна, 2;

18.          підстанцію хлібозаводу за адресою: смт. Томаківка, вул. Пушкіна, 1;

19.          магазин за адресою: с. Жмерине, вул. Радянська, 14.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Суддя                                                                                                              І.Ю. Дубінін