Рішення

від 08.04.2010 по справі 2-21/10

ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-21/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне рішення)

      8 квітня 2010 року  Великобурлуцький районний суд  Харківської області

в складі головуючого-судді Нестайка Ю.В.

з участю: секретаря судового засідання – Капленко А.В.

                 представника позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Росія» про визнання договору оренди земельної частки (паю) припиненим та повернення земельної ділянки з неналежного користування,

В С Т А Н О В И В:

      ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Росія” (далі - ТОВ „Росія”) Великобурлуцького району Харківської області про визнання припиненим договору оренди земельної частки (паю) та повернення земельної ділянки з неналежного користування відповідача, посилаючись на те, що 20 лютого 2000 року ОСОБА_3 уклав з ТОВ „Росія” договір оренди земельної частки (паю) строком на 20 років, право на яку мав відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ХР № 0233499. Вказаний договір зареєстрований Черненською сільською радою в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 12 лютого 2000 року за № 316.

      У травні 1999 року ОСОБА_3 помер, в зв’язку з чим право на спадщину перейшло до позивача. Договір оренди земельної ділянки з ТОВ «Росія» він не укладав.

      28 липня 2008 року на підставі сертифіката на право на земельну ділянку (пай) позивач отримав державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Черненської сільської ради.

      Позивач просив визнати договір оренди земельної частки (паю), укладений 20 лютого 2000 року між ОСОБА_3 і ТОВ „Росія”, припиненим з 28 липня 2008 року, тобто з моменту отримання позивачем державного акта, оскільки він набув статусу власника земельної ділянки, змінився предмет оренди та статус сторін договору, але дія раніше укладеного договору всупереч вимогам законодавства України не припинена. Також позивач просила суд зобов’язати відповідача передати належну їй на праві власності земельну ділянку.  

      В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, при цьому доповнив, що не зрозуміло, як міг ОСОБА_2 укласти договір у 2000 році, коли він помер у 1999 році. 18 вересня 2009 року постановою господарського суду Харківської області ТОВ „Росія” визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура. Ліквідатором вищевказаного товариства призначено ОСОБА_4 В добровільному порядку відповідач не бажає припиняти договір, який укладено 20 лютого 2000 року на підставі сертифіката. Тому позивач і вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав, оскільки наявність чинного договору оренди земельної частки (паю) перешкоджає власнику землі укласти договір з іншим орендарем.

      ОСОБА_4, який є ліквідатором ТОВ «Росія», про час і місце судового засідання судом повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки (а.с.78), але до суду не з’явився, про причини неявки не повідомив.

      На адресу суду ОСОБА_4 надіслав заперечення, в якому визнав факт укладення 20 лютого 2000 року договору оренди земельної частки (паю) на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) з ОСОБА_2  і просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на відсутність підстав для розірвання договору оренди земельної частки (паю), а також просив застосувати до вимог позивача позовну давність (а.с. 37).

      Відповідно до ч.4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України справа судом розглянута заочно, на підставі наявних у ній доказів.

      Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлені обставини справи і визначені відповідно до них правовідносини.

      Згідно з довідкою Черненської сільської ради 20 лютого 2000 року між ОСОБА_3 як орендодавцем і ТОВ „Росія” як орендарем був укладений договір оренди земельної ділянки (паю) на підставі належного позивачеві сертифіката серії ХР № 0233499 на право на земельну частку (пай). Зазначений договір зареєстрований 12 лютого 2000 року за № 316 у книзі записів договорів на право тимчасового користування землею Черненської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області. У цій же довідці зазначено, що ОСОБА_3 помер 09.05.1999 року (а.с.9).

      17 жовтня 2007 року ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 успадкував право на земельну частку (пай), посвідчене сертифікатом серії ХР № 0233499, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, в якому також зазначено, що ОСОБА_3 помер 9 травня 1999 року (а.с. 54).

      ОСОБА_2 28 липня 2008 року на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) отримав державний акт серії ЯД № 047757 на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,8219 га, яка розташована на території Черненської сільської ради, кадастровий номер 6321485500:01:000:0517, ділянка № 137, встановлені межі цієї ділянки (а.с.50).

      Відповідно до ст. 9 ЦК України 1963 року, який був чинним на момент смерті ОСОБА_3, правоздатність громадянина виникає в момент його народження і припиняється з смертю.

      Сторонами не надано до суду письмового тексту укладеного між ОСОБА_3 і ТОВ «Росія» договору.

      Оскільки встановлено, що ОСОБА_3 помер до дати укладення договору, яка зазначена у довідці Черненської сільської ради (20.02.2000 р.), суд дійшов висновку про необхідність відмовити у позові в частині визнання договору припиненим, так як не надано і, вочевидь, не могло бути надано належних доказів укладення договору, оскільки ОСОБА_3 не міг укласти договір після своєї смерті.

      В частині вимог позивача про зобов’язання ТОВ „Росія” передати належну йому на праві власності земельну ділянку позовні вимоги також не підлягають  задоволенню, оскільки не надано доказів того, що ТОВ „Росія” володіє вищевказаною земельною ділянкою на даний час. Після отримання позивачем державного акта відповідна земельна ділянка відповідачеві не передавалась. До того ж після отримання позивачем державного акта на право власності на земельну ділянку без укладення договору оренди землі відповідач не мав права користуватися земельною ділянкою, яка не передавалася йому згідно з правилами, встановленими ст.ст.  17, 20 Закону України «Про оренду землі», ч.2 ст. 125, ч.2 ст. 126   ЗК України.  

      Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

      ОСОБА_2 у позові до товариства з обмеженою відповідальністю «Росія» про визнання припиненим договору оренди земельної частки (паю), укладеного 20 лютого 2000 року між ОСОБА_3 і товариством з обмеженою відповідальністю «Росія», який зареєстрований 12 лютого 2000 року за № 316 у книзі записів договорів на право тимчасового користування землею Черненської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області та повернення земельної ділянки з неналежного користування – відмовити.

      Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

      Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подання через Великобурлуцький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви або в порядку, передбаченому ч.4 ст. 295 ЦПК України.

      Повний текст рішення виготовлений 9 квітня 2010 року.

Суддя                                                                                                          Ю.В. Нестайко