Рішення

від 05.03.2020 по справі 453/1503/19

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/1503/19

№ провадження 2/453/93/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 березня 2020 року Сколівський районний суд Львівської області у складі: головуючого - судді Микитина В.Я. ,

секретаря судового засідання Корнута Т.Б. ,

представника позивача - адвоката Войтовича О.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Орівської сільської ради Сколівського району Львівської області, з участю третьої особи - Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області, про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 10.12.2019 року звернулася у суд з позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності на житловий будинок (позначений у технічному паспорті літерою А-1) з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що розташований у АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді від 12.12.2019 року вказаний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження із визначенням дати підготовчого засідання - 28.01.2020 року, 12.00 год..

Ухвалою суду за наслідками підготовчого засідання від 28.01.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду на 05.03.2020 року о 14.30 год., витребувано від Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області належно засвідчену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Орів Сколівського району Львівської області .

Розгляд справи по суті відбувся у судовому засіданні 05.03.2020 року, за участі представника позивача.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_2 , про що 22.03.2010 року складено відповідний актовий запис за № 13 згідно свідоцтва про смерть, виданого Орівською сільською радою Сколівського району Львівської області 22.03.2020 року. Після смерті зазначеного спадкодавця відкрилась спадщина на належне йому нерухоме майно, а саме: будинок АДРЕСА_1 . Даний житловий будинок належав померлому ОСОБА_2 , що підтверджується Витягом з погосподарської книги № 7 с. Орів. Позивач 17.09.2010 року у встановленому законом порядку звернулася із заявою у Сколівську державну нотаріальну контору Львівської області про прийняття спадщини на основі котрої було відкрито спадкову справу. 18.11.2019 року позивач звернулася із заявою у Сколівську державну нотаріальну контору Львівської області про видачу їй свідоцтва про право на спадщину, у котрому їй було відмовлено. Оформити таке право на спірне домоволодіння позивач не може у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на нерухоме майно та реєстрації права власності на таке нерухоме майно. З огляду на вказане, отримавши відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, пов`язаної із видачею свідоцтва про право на спадщину за законом, позивач була змушена звертатися за захистом своїх спадкових прав до суду із даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, однак забезпечила явку свого уповноваженого представника - адвоката Войтович О.В., який вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач Орівська сільська рада Сколівського району Львівської області явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, однак такий представник - сільський голова Сухроменда Т.П. брала участь у підготовчому засіданні, у котрому проти позову не заперечувала. У судове засідання зазначена представник не з`явилася, однак подала заяву від 03.03.2020 року за вх. № 1095 про розгляд справи по суті у її відсутності.

Третя особа - Сколівська державна нотаріальна контора Львівської області явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, однак подала на адресу суду клопотання вх. № 75 від 11.01.2020 року про розгляд справи у відсутності такого представника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши уповноваженого представника позивача, давши належу оцінку письмовим доказам у справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із наведених вище процесуальних норм, суд, перевіряючи порушення прав позивача щодо спадщини, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Орів Сколівського району Львівської області у віці 73 років помер батько позивача - ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим 22.03.2010 року Орівською сільською радою Сколівського району Львівської області.

Вказаний день смерті ОСОБА_2 ,у відповідності із ч. 2 ст. 1220 ЦК України, є часом відкриття спадщини після нього.

Як вбачається з копії виписки з погосподарської книги № 7 с. Орів Сколівського району Львівської області вих. № 1418 від 04.12.2019 року за покійним батьком позивача згідно запису № 575 рахується житловий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 43,0 кв. м., житловою площею 27,0 кв. м..

З копії довідки вих. № 682, виданої Орівською сільською радою Сколівського району Львівської області 28.10.2010 року вбачається, що покійний ОСОБА_2 до дня своєї смерті проживав у АДРЕСА_1 . Заповіту спадкодавець ОСОБА_2 щодо розпорядження своїми правами на випадок смерті не складав. Відтак, спадкування після його смерті повинно відбуватись за законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину, або ж не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, тобто шести місяців, він не заявив про відмову від неї. Спадщина відкрилася у день смерті спадкодавця ОСОБА_2 у відповідності до вимог ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно з ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки .

Спадкоємцями прав та обов`язків за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 є позивач, як його дочка та ОСОБА_3 , як дружина спадкодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Детально перевіряючи права та обов`язки, які належали зазначеному спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а також входили до складу спадщини, зокрема прав на домоволодіння, розташоване у АДРЕСА_1 , котре є предметом спору у межах заявлених позовних вимог, судом встановлено наступне.

Зокрема , розмежовуючи під час вирішення спору час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень чинного ЦК України, судом з`ясовано, що відповідне свідоцтво про право власності на спірне домоволодіння відсутнє, реєстрація такого домоволодіння не здійснювалась в силу незнання спадкодавцем відповідних прав та обов`язків з вказаного приводу.

Так судом встановлено, що вказаний будинок (позначений літерою А-1), з верандою (позначена літерою а ), літньою кухнею (позначена літерою Б), погребом (позначений літерою В), убиральнею (позначена літерою Л) та сараями (літери Г, Д, Е, Ж, З), збудований у 1958 році. Загальна площа такого будинку становить 43,0 кв. м., з яких житлова площа 27,0 кв. м.. Наведені вище обставини стверджуються технічним паспортом, виготовленим Стрийським МБТІ. Цим-же документом стверджується й те, що вказаний вище житловий будинок у цілому не являється самочинним будівництвом.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, у даному випадку, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР , затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15.01.1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 року , та інших нормативно-правових актів.Якщо право власності на спірне домоволодіння, незважаючи на відсутність свідоцтва про право власності, підтверджувалося належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, як про це стверджує позивач, то орган місцевого самоврядування в особі на той час Орівської сільської ради Сколівського району Львівської області зобов`язаний був видати довідку про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві, а нотаріус зобов`язаний прийняти таку довідку разом із іншими правовстановлюючими документами для видачі свідоцтва про право на спадщину (п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України ).

Судом також встановлено, що, незважаючи на викладене вище, спадкодавець ОСОБА_2 своє право власності в органах БТІ не зареєстрував (не оформив). Разом з тим, вже згадана вище Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР , затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 року № 56 , передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), у тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Відтак, при вирішенні питання щодо визнання права власності на спірне домоволодіння у порядку спадкування, суд оцінює наявність належних доказів, зібраними у матеріалах справи, у тому числі матеріалами технічної інвентаризації, де відсутня відмітка про самочинне будівництво, а також відомості з погосподарського обліку. Зазначені обставини повністю підтверджують право спадкодавця на спірне домоволодіння, яке не залежало від його реєстрації на момент здійснення.

Судом також встановлено, що позивач, яка прийняла спадщину у встановленому порядку, зверталася до Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак одержала відмову у вчиненні зазначеної нотаріальної дії через відсутність усіх необхідних правовстановлюючих документів . Після вчинення вказаних дій позивач звернулася до суду.

Як уже йшлося вище, позивач вправі успадкувати усі права спадкодавця ОСОБА_2 , оскільки інших спадкоємців після її смерті, які б прийняли спадщину та не відмовились від неї, немає. Зазначені обставини стверджуються належно засвідченою копією спадкової справи № 192/2010 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також наявними у справі копією заяви матері позивача - ОСОБА_3 про відмову від спадщини.

На підставі вказаного вище, суд вважає за необхідне визнати за позивачем право власності на житловий будинок (позначений у технічному паспорті літерою А-1), загальною площею 43,0 кв. м., житловою площею 27,0 кв. м. з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що розташований у АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Розподіл судових витрат у справі, слід здійснити у порядку, визначеному ст. 141 ЦПК України, та, з урахуванням відповідної позиції позивача, слід залишити за нею.

Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 81, 89-90, 95, 141, 258-259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Орівської сільської ради Сколівського району Львівської області, з участю третьої особи - Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області, про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за законом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок загальною площею 43,0 кв. м., житловою площею 27,0 кв. м. (позначений у технічному паспорті літерою А-1) з верандою (позначена у технічному паспорті літерою а ) та господарськими будівлями - літньою кухнею (позначена у технічному паспорті літерою Б), погребом (позначений у технічному паспорті літерою В), п`ятьма сараями (позначені у технічному паспорті літерами Г, Д, Е, Ж, З) та убиральнею (позначена у технічному паспорті літерою Л), розташований у АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідач: Орівська сільська рада Сколівського району Львівської області; місцезнаходження: 82610, Львівська область, Сколівський район, с. Орів; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04370567.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Сколівська державна нотаріальна контора Львівської області; місцезнаходження юридичної особи: 82600, Львівська область, м. Сколе, вул. Чайківського, буд. 6; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 02899523.

Суддя В.Я. Микитин

Рішення суду складене 10 березня 2020 року.