Справа № 2-269/2010
Провадження № 22-ц/4808/412/20
Головуючий у 1 інстанції Юсип І. М.
Суддя-доповідач Фединяк
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючого Фединяка В.Д. ( суддя-доповідач)
суддів: Томин О.О., Девляшевського В.А.
секретаря Турів О.М.
з участю представників: ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ;
ДВС - Стасюка І.І. ;
ВАТ Ощадбанк Татарина П.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням головного державного виконавця Галицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Стасюк І.І. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду від 13 січня 2020 року, постановлену у складі судді Юсип І. М. у м. Галичі
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2019 року головний державний виконавець Галицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Стасюк І.І. звернувся в суд з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа .
Подання мотивоване тим, що на виконанні у Галицькому районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області знаходиться виконавче провадження № 44069269 з виконання виконавчого листа №2-269/2010 виданого 08 квітня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 в користь ВАТ Ощадбанк в особі філії Тисменицького відділення № 7327 заборгованості в сумі 1382 981, 29 грн. Постановою державного виконавця від 18 липня 2014 року відкрито виконавче провадження. 08.09.2014 р державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та 29 жовтня 2014 року винесено постанову про арешт нерухомого майна боржника - домоволодіння в АДРЕСА_1 . 20.10.2014 року, 01.12.2014 року та 22.07.2015 року відбувся вихід по місцю проживання боржника та складено відповідні акти, що за адресою, вказаною у виконавчому листі боржник не проживає, за інформацією сусідів перебуває закордоном. 23.07.2015 року державний виконавець звернувся до Галицького районного суду Івано-Франківської області з поданням про розшук боржника. Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2015 року оголошено розшук боржника ОСОБА_1 27.09.2019 року подано запит до Галицького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, згідно отриманої відповіді боржником змінено прізвище ОСОБА_1 на ОСОБА_1 , ім`я змінено із ОСОБА_1 на ОСОБА_1 . 28.10.2018 року винесено постанову про арешт коштів боржника. Згідно відповіді АТ КБ Приватбанк від 28.10.2019 р. № 20.1.0.0.0/7-191028/1679 арешт коштів ОСОБА_1 не може бути виконано оскільки ІПН не належить клієнту. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не виконав рішення про сплату заборгованості у розмірі 1382 981, 29 грн, ухиляється від виконання рішення, просив тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом №2-269/2010 виданого 08 квітня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 в користь ВАТ Ощадбанк в особі філії Тисменицького відділення № 7327 заборгованості в сумі 1382 981, 29 грн.
Ухвалою Галицького районного суду від 13 січня 2020 року подання головного державного виконавця Галицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Стасюка І.І. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 задоволено.
Тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 до виконання зобов`язань, покладених на нього за виконавчим листом № 2-269/2010, виданим 08 квітня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 в користь ВАТ Ощадбанк в особі філії Тисменицького відділення № 7327 заборгованості в сумі 1382 981,29 грн.
Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали з постановленням нової про відмову в задоволенні подання головного державного виконавця, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що з виконання виконавчого листа виданого Галицьким районним судом від 08 квітня 2010 року Коломийського міськрайонного суду від 19 квітня 2012 року №2-269/2010 про стягнення з ОСОБА_1 в користь ВАТ Ощадбанк в особі філії Тисменицького відділення № 7327 заборгованості в сумі 1382 981, 29 грн відкрито виконавче провадження №44069269. Виконавче провадження триває. Рішення суду не виконано в повному обсязі у зв`язку з відсутністю у боржника майна та коштів. Державним виконавцем не надано докази про ухилення від виконання рішення суду. Вказує, що він добросовісно виконує свої обов`язки, вчиняє всі можливі та залежні від нього заходи для виконання рішення, від його виконання не ухиляється. Крім того, тимчасове обмеження у праві у виїзді за межі України унеможливить забезпечити мінімального рівня проживання боржника та членів його сім`ї та сплати заборгованості за судовим рішенням.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, просить задовольнити подану скаргу.
Головний державний виконавець Галицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Стасюк І.І. доводи апеляційної скарги заперечила. Ухвалу суду вважає законною та обґрунтованою, а тому просить залишити її без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення подання головного державного виконавця Галицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Стасюка І.І.., суд першої інстанції виходив з того, що боржник ОСОБА_1 не виконує рішення суду про сплату заборгованості в сумі 1382 981, 29 грн Боржник ухиляється від вчинення виконавчих дій, тому суд вважає за необхідне тимчасово обмежити його у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання майнових зобов`язань, так як відсутність такого обмеження може значно утруднити подальше виконання рішення або взагалі зробити його виконання неможливим. Державним виконавцем вживались усі передбачені законом заходи щодо виконання рішення суду, проте вони не забезпечили його виконання..
Висновок суду є передчасним і погодитись з ним не можна.
Згідно вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Право громадян України на пересування, в тому числі і залишення території України, закріплено у ст.33 Конституції України. Конституція України передбачає також можливість обмеження наданих громадянинові прав у випадках, що незаборонені законом.
Згідно ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов`язань.
Відповідно до ч. 3 ст. 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
З матеріалів справи вбачається і встановлено судом, постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції Боберським Р.П. 18.07.2014 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 44069269 про примусове виконання виконавчого листа № 2-269/2010, виданого 08.04.2010 року Галицьким районним судом Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь ВАТ Ощадбанк в особі філії Тисменицького відділення № 7327 заборгованість в сумі 1 382 981,29 грн. (а.с. 7).
Державним виконавцем для примусового виконання рішення суду:
07.10.2014 року винесено постанову про арешт коштів бпрожника (а.с. 8);
20.10.2014 року відбувся вихід по місцю проживання боржника та складено відповідний акт, згідно якого боржник зі слів сусідів перебуває за кордоном (а.с. 12);
27.10.2014 року сформовано інформаційну довідку з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єнків нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців. Згідно відповіді за боржником зареєстровано майно: а саме, на домоволодіння в АДРЕСА_1 (а.с. 39-41);
29.10.2014 року винесено постанову про арешт майна боржника, а саме на домоволодіння в АДРЕСА_1 (а.с. 13);
30.10.2014 р. винесено постанову про розшук майна боржника (а.с. 13);
03.11.2014 року отримано відповідь з реєстраційної служби Тисменицького РУЮ Івано-Франківської області про відмову у державній реєстрації обтяження на нерухоме майно на домоволодіння у зв`язку з перереєстрцією даного нерухомого майна на іншу особу, 07.11.2014 року отримано відповідь з Центру надання послуг пов`язаних з використанням автотранспортних засобів при УДАІ УМВС в Івано-Франківській області, про те, що транспортний засіб на який було накладено арешт перереєстрований на іншого громадянина 09.07.2014 року (а.с. 14- 15);
01.12.2014 року здійснено вихід по місцю проживання боржника та складено акт, що за адресою, вказаною у виконавчому листі боржник не проживає (а.с. 17);
згідно акту про проведені прилюдні торги предмета іпотеки, складеного державним виконавцем ВДВС Тисменицького РУЮ при виконанні виконавчогго провадження щодо звернення стягнення на підставі виконавчогго листа № 2-269 від 08.04.2010 року, який видано Галицьким районним судом Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ Державний Ощадний Банк України . Реалізоване майно, а саме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 було придбане переможцем прилюдних торгів ОСОБА_8 (а.с. 23);
- згідно відповіді на запит від 27.09.2019 року Галицького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, боржником змінено прізвище ОСОБА_1 на ОСОБА_1 , а ім`я змінено із ОСОБА_1 на ОСОБА_1 (а.с. 31);
27.09.2019 року винесено постанову начальником відділу Галицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про зміну (доповнення) реєстраційних даних (а.с. 32);
Ухвалою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 03 серпня 2015 року оголошено розшук боржника ОСОБА_1 (а.с. 30);
- 22.07.2015 року здійснено вихід по місцю реєстрації боржника та складено акт, що за адресою, вказаною у виконавчому листі боржник не проживає, зі слів сусідів боржник знаходиться за кордоном (а.с 29);
За змістом п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 30.03.2012 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин " питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених зокрема, за позовами, що випливають із кредитних правовідносин, у порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про виконавче провадження" та статтею 377-1 ЦПК, зокрема, в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.
Таким чином, діючим цивільно-процесуальним законодавством України передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконаних зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково. При цьому, на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Невиконання боржником зобов`язань протягом строку, вказаного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.
Відповідно до розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін`юсту України від 2 квітня 2012 року № 512/5 та зареєстрованої Мін`юстом України від 2 квітня 2012 року № 489/20802 в поданні державного виконавця про обмеження виїзду боржника за межі України повинно зазначатись, зокрема, і підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань.
Проте, будь-яких доказів, які б давали підстави вважати, що боржник ухиляється від виконання судового рішення - виконавцем суду не надано.
У справі Гочев проти Болгарії (рішення від 26 листопада 2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.
Обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковою мірою забезпечення виконання рішення суду, яка має застосовуватись після здійснення державними виконавцями всіх інших можливих заходів із такого забезпечення.
Також державним виконавцем не подано жодних доказів про те, що при достатньому матеріальному забезпеченні є доведеним факт ухилення ОСОБА_1 від виконання судового рішення.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законною і обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні подання.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381- 384,389 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Галицького районного суду від 13 січня 2020 рокускасувати.
Постановити нове рішення.
У задоволенні подання головного державного виконавця Галицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Стасюк І.І. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Повний текст складений 10 березня 2020 року.
Судді: В.Д.Фединяк О.О.Томин
В.А.Девляшевський
Суд | Івано-Франківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.03.2020 |
Оприлюднено | 11.03.2020 |
Номер документу | 88102155 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Івано-Франківський апеляційний суд
Фединяк В. Д.
Цивільне
Томаківський районний суд Дніпропетровської області
Тетеревятников А. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні