Постанова

від 26.02.2020 по справі 618/152/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

26 лютого 2020 року

м. Харків

справа № 618/152/19

провадження № 22-ц/818/1125/20

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів колегії - Кругової С.С., Бурлака І.В.

за участю секретаря - Плахотнікової І.О.

учасники справи:

позивач : ОСОБА_1 ,

відповідач: приватне підприємство сільськогосподарська виробнича фірма АГРО ,

третя особа - Дворічанська районна державна адміністрація Харківської області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства сільськогосподарської виробничої фірми АГРО , третя особа - Дворічанська районна державна адміністрація Харківської області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, з апеляційною скаргою Приватного підприємства сільськогоспорарської виробничої фірми Агро , в особі директора Лапта Тамари Михайлівни, на рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 22 жовтня 2019 року, постановлене в складі судді Буніна Є.О.,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПП СВФ Агро , третя особа - Дворічанська районна державна адміністрація Харківської області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

Обгрнутовуючи свої позовні вимоги посилалась на те, що під час реалізації своїх прав як власника земельної ділянки, а саме укладення договору оренди, їй стало відомо, що існує вже зареєстрований договір оренди земельної ділянки б/н від 15.01.2014 з ПП СВФ Агро . Проте, вона договір оренди земельної ділянки б/н від 15.01.2014 з ПП СВФ Агро не укладала та відповідно не підписувала, її волевиявлення на укладення цього договору відсутнє, що свідчить про грубе порушення норм Закону України Про оренду землі та ЦК України. У зв`язку з цим, просить суд визнати договір оренди земельної ділянки площею 4,7200 га, кадастровий номер 6321882500:05:000:0027, б/н від 15.01.2014, укладений між ПП СВФ Агро та ОСОБА_1 , недійсним, витребувати з користування у ПП СВФ Агро вказану земельну ділянку на користь позивача, а також стягнути з відповідача всі понесені судові витрати.

Рішенням Дворічанського районного суду Харківської області від 22 жовтня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі без номеру від 15 січня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП СВФ Агро , відносно земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,7200 га, яка розташована на території Кутьківської сільської ради Дворічанського району Харківської області, кадастровий номер 6321882500:05:000:0027. Зобов`язано ПП СВФ Агро повернути ОСОБА_1 земельну ділянку площею 4,7200 га, кадастровий номер 6321882500:05:000:0027. Стягнуто з ПП СВФ Агро на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1536,80 грн. та суму витрат, пов`язаних із проведенням судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 6594 грн., всього суму в розмірі 8130, 80 грн.

В апеляційній скарзі генеральний директор ПП СВФ Агро просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт вказує на порушення судом норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права. Зазначає, що договір оренди землі, що укладено між позивачем та ПП СВФ Агро виконується обома сторонами вже понад 4 роки. Вказує, що відповідач виконував та виконує договір оренди землі належним чином та в повному обсязі, умов договору відповідач не порушує. Відповідач своєчасно сплачує орендну плату, а позивач її приймає, претензій до відповідача з боку позивача щодо договору використання земельної ділянки і сплаті орендної плати не було. Наголошує, що факт існування договірних відносин між сторонами підтверджується довідкою про нарахування та виплату орендної плати, довіреністю позивача про виплату орендної плати відповідачем та іншими доказами. Зазначає, що суд не надав належної оцінки заяві позивача по реалізації ним повноважень правочностей власника земельної ділянки про те, коли йому стало відомо про зареєстрований договір оренди з відповідачем та якими доказами це підтверджується. Вказує, що згідно довідки № 2 від 25.03.2019 року позивач отримував орендну плату від відповідача ще у 2014 році, позивач не спростував факт про те, що він нічого не отримував по орендній платі в 2014 році та в рішенні суду щодо даного факту також нічого не зазначено. Звертає увагу суду на те, що вільні зразки підпису позивача не були відібрані у порядку, визначеному у науково-методичних рекомендаціях, а було відібрано вільного зразку підпису позивача лише по 1 аркушу, тому висновок експерта є таким, що виконаний з грубим порушенням вимог процесуального законодавства.

Представник позивача надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що факт відсутності волевиявлення позивача на укладення оспорюваного договору оренди землі підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи № 12076 від 08.08.2019, проведеної судовим експертом ХНДТСЕ ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса. Зазначає, що у висновку судово-почеркознавчої експертизи № 12076 від 08.08.2019, по даній справі встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 в договорі оренди землі від 15 січня 2014, в рядках: підпис/ ОСОБА_1 / , - виконанні не ОСОБА_1 , а іншою особою. Таким чином, враховуючи, що спірний договір оренди землі не був підписаний орендодавцем, не було волевиявлення власника земельної ділянки на передачу землі в оренду, то відповідно до положень ст. 203 ЦК України є підстави для визнання даного договору недійсним. Крім того, апелянт вважаючи висновок експерта необґрунтованим або таким, що суперечить матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, мав право заявити клопотання про призначення повторної експертизи, однак такого клопотання ним не було заявлено. Апелянт вказує, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, однак на підтвердження даних тверджень Апелянтом жодних належних та допустимих доказів, у розумінні статей 77, 78 ЦПК України, надано не було.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ПП СВФ Агро не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 211808 від 10 серпня 2005 року, виданого на підставі розпорядження голови Дворічанської райдержадміністрації від 12 січня 2005 року № 5, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,7200 га, яка розташована на території Кутьківської сільської ради Дворічанського району Харківської області, КСП Хвиля революції , кадастровий номер земельної ділянки - 6321882500:05:000:0027 (а. с. 6).

Матеріали справи містять договір від 15 січня 2014 року, укладений між ПП СВФ АГРО та ОСОБА_1 , відповідно до якого ОСОБА_1 надає, а ПП СВФ Агро приймає в строкове, на 10 років, платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 4,7200 га ріллі, кадастровий № 6321882500:05:000:0027, яка знаходиться на території Кутьківської сільської ради Дворічанського району Харківської області (а. с. 32-35).

Відповідно до акта приймання - передачі об`єкта оренди без номеру та без дати складення, орендодавець ОСОБА_1 , з одного боку, та орендар - ПП СВФ Агро , в особі генерального директора Лапти Т. М, з другого боку, орендодавець передає, а орендар приймає земельну ділянку площею 4,7200 га, кадастровий № 6321882500:05:000:0027. Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку (а. с. 36).

Відповідно до акту визначення меж земельної ділянки в натурі б/н від 15 січня 2014 року, орендодавець ОСОБА_1 , з одного боку, та орендар - ПП СВФ Агро , в особі генерального директора Лапти Т. М, з другого боку, склали цей акт про визначення меж земельної ділянки площею 4,7200 га, кадастровий № 6321882500:05:000:0027, в натурі (на місцевості) із земель приватної власності, яка розташована на території Кутьківської сільської ради Дворічанського району Харківської області (а. с. 37).

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 12076 від 08 серпня 2019 року підписи від імені ОСОБА_1 в договорі оренди землі від 15.01.2014, кадастровий № 6321882500:05:000:0027, розташовані на четвертому аркуші в графі Орендодавець: , у рядках: підпис/ОСОБА_1/ - виконанні не ОСОБА_1 , а іншою особою (а. с. 76-81).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на укладення з ПП СВФ Агро договору оренди Земельної ділянки від 15.01.2014 і наявність підстав для визнання договору оренди землі недійсним.

Згідно ст. 13 Закону України № 161-ХІV від 06 жовтня 1998 року "Про оренду землі" (далі - Закон № 161-ХІV від 06 жовтня 1998 року) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння, користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За положеннями ч.1 ст. 14 Закону № 161-ХІV від 06 жовтня 1998 року договір оренди землі укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.2 ст. 207 ЦК України , правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір оренди землі може бути визнано в судовому порядку недійсним з підстав, встановлених ст. 215 ЦК України та ч.2 ст. 15 Закону України " Про оренду землі" .

Так, відповідно до частини першої ст. 215 ЦК України , підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України .

Згідно ч.3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 651 ЦК України ).

У разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни (ч.ч. 1,3 ст. 653 ЦК України ).

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Встановивши, що ОСОБА_1 не підписувала з ПП СВФ Агро договір оренди земельної ділянки від 15.01.2014, що свідчить про відсутність її волевиявлення на передачу земельної ділянки в оренду , суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для визнання договору оренди землі недійсним на підставі ч.1 ст. 215 ЦК України та витребування земельної ділянки в особи, що користується нею без правової підстави.

Посилання відповідача щодо отримання ОСОБА_1 орендної плати не є підставою вважати дійсним спірний договір оренди. Сам факт отримання позивачем коштів не свідчить про безумовне існування договірних відносин щодо оренди землі саме на таких умовах, оскільки не виключає сплату коштів за фактичне використання землі.

Доказів на спростування висновку експерта та погодження істотних умов договору саме у такій редакції, яка пройшла державну реєстрацію, підприємством не надано.

Заперечуючи в апеляційній скарзі проти висновку судово-почеркознавчої експертизи № 12076 від 08 серпня 2019 року, покладеного в основу рішення суду від 22.10.2019, відповідач не заявляє клопотання про призначення у справі повторної судової-почеркознавчої експертизи.

Кількість та якість зразків підпису експерт вважав достатнім для висновку про те, що ОСОБА_1 не підписувала оспорюваний правочин.

За змістом частини першої статті 84 ЦПК України докази витребовуються судом за клопотанням сторони.

Суд не може вирішувати питання про призначення у справі експертизи без відповідного клопотання сторони. Тому всупереч вимог ст. ст. 13 , 81 ЦПК України ПП СВФ Агро не довело суду неналежності висновку експертизи № 12076 від 08 серпня 2019 року, не спростувало викладених у висновку фактів іншими належними та допустимими доказами.

Тому колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ПП СВФ Агро не спростували висновки суду першої інстанції, тому в задоволенні апеляційної скарги належить відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367 , 368 , 374 , 375 , 382 - 384 ЦПК України , суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства сільськогоспорарської виробничої фірми Агро , в особі директора Лапта Тамари Михайлівни залишити без задоволення.

Рішення Дворічанського районного суду Харківської області від 22 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий - Н.П. Пилипчук

Судді - І.В. Бурлака

С.С. Кругова