Постанова

від 25.02.2020 по справі 908/1799/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2020 року м.Дніпро Справа № 908/1799/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Антоніка С.Г., Іванова О.Г.

при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача : Губорєва Я.А., довіреність №1130 від 06.08.2019 р., адвокат;

від відповідача: Коваленко Ю.М., довіреність №20-138 від 10.12.2019 р., адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2019 (суддя Мірошниченко М.В., повний текст рішення виготовлено у повному обсязі і підписано 22.11.2019р.) у справі №908/1799/19

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108)

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72, ідентифікаційний код 00191230)

про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у загальному розмірі 667 179,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" про стягнення плати за користування вагонами в сумі 180186,24 грн., збору за зберігання вантажу та збору за зберігання вантажів у двократному розмірі в сумі 486993,48 грн., всього - 667 179,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідності до умов укладеного між сторонами договору про надання послуг № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 від 19.02.2018р. та договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії, яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве № ПР/М-16-3/1708-НЮ від 30.09.2016р. у лютому 2019року позивачем було прийнято до перевезення вагони на адресу одержувача - відповідача, станція призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.

Враховуючи повідомлення начальника станції Запоріжжя-Ліве від 19.02.2019 та у відповідності до вимог п.п.9,10 Правил користування вагонами, які прибули у поїзді №2722 (індекс 4677-013-4600) за наказом в.о. начальника ДН-3 № 26 від 19.02.2019р., в зв`язнку з наявністю на коліях станції призначення Запоріжжя Ліве неприйнятих вагонів, що надійшли на адресу відповідача,були затримані з вантажем на своїх вісях на станції Дніпробуд-ІІ Придніпровської залізниці,

За наведеним фактом станцією затримки був складений акт про затримку вагонів форми ГУ-23а.

За весь час затримки вагонів на підходах до станції призначення з вини вантажовласника позивачем нараховано плату за користування вагонами у розмірі 180186,24 грн., збір за зберігання вантажу та збір за зберігання вантажів у двократному розмірі в сумі 486993,48 грн., а всього 667179,72 грн. Відмова відповідача здійснити оплату нарахованих сум зумовило звернення позивача з даним позовом. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на Закон України "Про залізничний транспорт", Статут залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. №457, затверджені Постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007р.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.11.2019 у справі №908/1799/19 позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" плату за користування вагонами в сумі 180186 (сто вісімдесят тисяч сто вісімдесят шість) грн. 24 коп., збір за зберігання вантажу та збір за зберігання вантажів у двократному розмірі в сумі 486993 (чотириста вісімдесят шість тисяч дев`ятсот дев`яносто три) грн. 48 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 10007 (десять тисяч сім) грн. 70 коп.

Рішення вмотивовано тим, що на підтвердження правомірності затримки вагонів на підході до станції призначення Запоріжжя-Ліве через зайнятість на ній приймально-відправних колій, у зв`язку із несвоєчасним забиранням відповідачем (вантажоодержувачем) на свою під`їзну колію вантажу, який вже (раніше) прибув на його адресу, позивачем надано в матеріали справи акти загальної форми ГУ-23 №№1885, 1886, 1887, 1888, 1900, 1901, 1902, 1903, 1904, 1914, 1915, 1916, 1917, 1936, складені 17.02.2019 та 18.02.2019, якими засвідчено затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, вагони простоюють з причин невивозу локомотивом вантажоодержувача, акти загальної форми ГУ-23 №№ 1986, 1987, 1988, 2003, 1955, 1956, 1957, 1958, 1954, 2004, 2005, 2006, 2007 складені 19.02.2019 та 20.02.2019 про закінчення затримки вагонів, які підтверджують, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулася через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу ПАТ ЗМК Запоріжсталь раніше і несвоєчасного вивільнення відповідачем колій від вантажу, що прибув на його адресу раніше та акти загальної форми ГУ-23 від 19.02.2019 та від 26.02.2019, які є підставою для матеріальної відповідальності відповідача, які відповідають формі та змісту Правил користування вагонами і контейнерами та містять час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги :

Не погодившись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2019 у справі №908/1799/19 в якій, просить скасувате вказане рішення, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.Судові витрати по справі покласти на позивача.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що судом першої інстанції прийнято незаконне та необгрунтоване рішення, в якому не виконані всі вимоги законодавства, всебічно не перевірено обставини справи, не дотримані норми матеріального та процесуального права, не повно відображено обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду не є вичерпними, не підтверджуються достовірними доказами.

Апелянт звертає увагу на те, що судом першої інстанції не спростовані доводи відповідача, стосовно відсутності повноважень у в.о. начальника структурного підрозділу Запорізька дирекція залізничних перевезень Регіональної філії Придніпровська залізниця AT Українська залізниця Гуні К.А. та головного інженера структурного підрозділу Запорізька дирекція залізничних перевезень Регіональної філії Придніпровська залізниця AT Українська залізниця Полягай М.А., на підписання наказів № 26 від 19.02.2019, № 37 від 26.02.2019 про затримку вагонів з вантажем на підходах та № 2041 від 21.02.2019 про збільшення розміру збору за зберігання.

Апелянт вважає, що позивачем не доведено факт зайнятості колій на станції Запоріжжя-Ліве з вини відповідача. Акти загальної форми, що додані до позовної заяви, враховуючи кількість вагонів та періоди їх затримки, не доводять, що усі колії станції Запоріжжя-Ліве у зазначені періоди були зайняті з вини відповідача, тобто не доведено вини вантажовласника у неможливості прийняти вагони.

Відповідач зазначає, що позивачем також не надані інші вихідні дані, на підставі яких диспетчерська служба позивача прийняла рішення про затримку поїзда на підхідній станції: графіки руху поїздів, інформацію про підхід поїздів на станцію Запоріжжя-Ліве, натурні листи поїздів, що знаходились на інших коліях та інше. Тобто позивачем не надано належних та допустимих доказів неможливості прийняття даного поїзда у період з 16.02.2019 року по 22.02.2019 року. 19.02.2019 року в 06 год. 35 хв. був виданий останній поїзд затриманий за актами. Викладені обставини свідчать, що поїзд № 2722 індекс 4677+013+4600 був затриманий 19.02.2019 року на станції Дніпробуд-2 залізницею з причин залежних від залізниці, а не відповідача.

Стосовно затримки вагонів за актами загальної форми 1887, № 1885, № 1886, № 1888 від 17.02.2019 року, № 1900, № 1901, № 1902, № 1903, № 1904, № 1914, № 1915, № 1916, № 1917, № 1936 від 18.02.2019 року скаржник зазначає, що дані затримки пов`язані з систематичними невиконання позивачем умов Договору, а саме в період з кінця січня 2019 року по кінець лютого 2019 року станція Запоріжжя-Ліве позивача систематично несвоєчасно приймала вагони з під`їзної колії відповідача. Це відбувалось через порушення позивачем умов про інтервальний проміжок часу, що встановлений Договором для повернення вагонів з під`їзної колії.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

У своєму віддзиві на апеляційну саргу, позивач вказує, що суд дослідив всі обставини справи та дійшов правильного висновку про наявність у підписантів наказів про затримку вагонів на підходах до станції призначення та про застосування ставки збору за зберігання вантажу в двократному розмірі повноважень на вчинення даних дій.

У відповідь на твердження відповідача, що надані позивачем акти загальної форми № 1885, 1886, 1887, 1888, 1900, 1901, 1902, 1903, 1904, 1914, 1915, 1916, 1917, 1936 не підтверджують зайнятість зазначених в п. 6-9 Договору №ПР/М-16-3/1 708 НЮ / 20/2016/2889 від 30.09.2016 Про експлуатацію залізничної під`їзної колії, яка примикає до станції Запоріжжя Ліве колій парків А та Б залізничної станції Запоріжжя Ліве, позивач зазначає, що відповідно до п.2.6 ЄТП викладено порядок подавання й забирання вагонів на під`їзну колію ПАТ "Запоріжсталь", яким визначено, що вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально відправних колій парку А та на одну з сортувально- відпраних колій парку Б . Тобто не передбачена зайнятість всіх 32 колій парків "А" та "Ви станції Запоріжжя-Ліве вагонами, які прибули на адресу ПАТ "Запоріжсталь" та простоюють в очікуванні подачі на під`їзну колію та які прийняті від ПАТ "Запоріжсталь" до перевезення.

Щодо аргументу Відповідача про відсутність його вини у затримці спірних вагонів, позивач не погоджується оскільки, актами форми ГУ-23, підтверджується, що спірні вагони були затримані на шляху прямування з вини Відповідача через скупчення на станції призначення вагонів і несвоєчасне вивільнення Відповідачем колій від вантажу, який прибув на його адресу, що є порушенням пункту 33 Правил видачі вантажів та статей 46, 47 Статуту залізниць України. Тим паче позивачем було складено акти загальної форми ГУ-23, а саме: №1885, 1886, 1887, 1888, 1900, 1901, 1902, 1903, 1904, 1914, 1915, 1916, 1917, 1936 складені на початок затримки, а також акти ГУ-23 складені на закінчення затримки № 1987, 1986, 1988, 2003, 1955, 1956, 1957, 1958, 1954, 2004, 2005, 2006, 2007, 1963 та підписані представниками відповідача без заперечень, встановлено затримку вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта, з зазначенням обставин, часу початку затримки вагонів; часу закінчення затримки вагонів.

Стосовно вищезазначених актів, позивач вказує, що вони складені станцією Запоріжжя ліве на віднесення на відповідальність вантажовласника ПАТ Запоріжсталь , та підписані залізницею та ПАТ Запоріжсталь . Дані акти засвідчують обставини щодо затримки вагонів на станції призначення в очікуванні під вантажні операції з вини клієнта.

У своєму відзиві позивач стверджує, що судом першої інстанції вірно взято до уваги відсутність належних і допустимих доказів відсутності вини відповідача у скупченні вагонів на станції та його можливість прийняти вагони, з урахуванням умов договору № ПР/М-16-3/1-708/НЮдч від 30.09.2016 року про експлуатацію залізничної під`їзної колії, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість стягнення з відповідача, в даному випадку збору за зберігання вантажу в двократному розмірі.

Отже, на думку позивача судом першої інстанції повно та всебічно досліджено всі обставини справи, надані сторонами докази, внаслідок чого суд дійшов вірного висновку та правильно застосував норми матеріального права.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.12.2019 року задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2019р у справі №908/1799/19. Поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 22.01.2020 о 12:40 год. Зупинено дію оскаржуваного рішення.

22.01.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 29.01.2020 до 12:40.

29.01.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 26.02.2020 до 12:20.

26.02.2020 оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

30.09.2016 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (залізниця, позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (власник колії, відповідач у справі) укладено договір № ПР/М-16-3/1-70820/2016/2889НЮдч про експлуатації залізничної поїзної колії ПАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" (далі - договір про експлуатацію під`їзної колії).

Договір про експлуатацію під`їзної колії сторонами підписано з протоколом узгодження розбіжностей від 03.11.2016, протоколом врегулювання розбіжностей від 21.11.2016, протоколом узгодження остаточної редакції розбіжностей від 16.12.2016.

В подальшому умови договору про експлуатацію під`їзної колії сторонами змінювались та доповнювались шляхом укладення додаткових угод до нього: №1 від 01.09.2017, №2 від 16.03.2018, №3 від 20.08.2018 та № 4 від 14.12.2018.

19.02.2018 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник, позивач у справі) та Публічним акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат (замовник, відповідач у справі) укладено договір про надання послуг № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 (далі - договір про надання послуг).

19.02.2019 о 08 год. 00 хв. начальником станції Запоріжжя-Ліве Руденко А.В. оформлено повідомлення про те, що у зв`язку з великим накопиченням поїздів на станції Запоріжжя-Ліве просить затримати по станції Дніпробуд ІІ поїзд № 2722 (4677-013-4600).

На шляху прямування наказом № 26 від 19.02.2019 в.о. начальника ДН-3 Гуні К. А. , у зв`язку з неприйняттям вагонів на під`їзну колію ПАТ "Запоріжсталь" були затримані вагони з вантажем, що перевозились у поїзді № 2722 (індекс 4677-013-4600), на станції Дніпробуд ІІ Придніпровської залізниці, через неможливість приймання їх станцією призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.

19.02.2019 о 12:00 год. оператором станції Дніпробуд ІІ Придніпровської залізниці направлено повідомлення до станції призначення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 2722 через неможливість прийняття їх вантажовласником і відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення, повідомлення прийнято 19.02.2019 о 12:00 товарним касиром станції Запоріжжя-Ліве, заперечення представника "Запоріжсталь" щодо затримки поїзда на вказаному повідомленні зазначені 19.02.2019 о 12:00.

За фактом затримки вагонів у складі поїзду № 2722 (4677-013-4600) станцією Дніпробуд ІІ складено акти загальної форми ГУ-23 № 33 від 19.02.2019, з зазначенням на звороті номерів накладних на перевезення, номерів вагонів та часу їх затримання: 08год.05хвл.

Наказом № 37 від 26.02.2019 о 01 год. 18 хв., у зв`язку з відновленням прийому вагонів на під`їзну колію ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" продовжено рух вагонів у поїзді № 2722 індекс 4677+013+4600 на станцію призначення - Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.

На підставі вказаного наказу станцією Дніпробуд ІІ складено акти загальної форми ГУ-23 № 40 від 26.02.2019 про припинення затримки вагонів у складі поїзду № 2722 (4677-013-4600). Вказано, що вагони зняті з затримкри о 01год.18хвл. та визначено час затримки вагонів - 161 год.13хвл.

21.02.2019 о 12 год. 27 хв. залізницею був виданий наказ № 2041 про збільшення розміру збору за зберігання вантажу до двократного з 21.02.2019 згідно ст. 36 Статуту залізниць України. Підписант наказу Полягай М.А.

За весь час затримки вагонів на підходах до станції призначення з вини вантажовласника позивачем нараховано плату за користування вагонами за відомостями плати за користування вагонами (ф.ГУ-46) №№07039145, 12039166, 10039158, 06039139, 09039154, 05039134, 09039157, 09039156, 16039170, 05039131, 07039147, 05039132, 05039138, 05039137, 10039160 у розмірі 180186,24 грн.; збір за зберігання вантажу та збір за зберігання вантажів у двократному розмірі по накопичувальній картці ф.ФДУ-92 №04039038 в сумі 486993,48 грн., всього 667179,72 грн. Відомості плати за користування вагонами (ф.ГУ-46) та накопичувальну картку ф.ФДУ-92 відповідачем підписано з зауваженнями щодо незгоди з нарахування збів за час затримки вагонів.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного:

Правовідносини сторін є господарськими та виникли у зв`язку з нарахуванням позивачем відповідачу плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за час простою вагонів відповідача на підходах до станції призначення у двократному розмірі.

Згідно зі ст. 3, ч. 1 ст. 8 Закону України від 04.07.1996 № 273/96-ВР "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства Залізничного Транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов`язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень.

Відповідно до абз. 1, 4 п. 71 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут залізниць України), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Згідно з абз. 1 п. 2.1, п. 2.5 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 875/5096, взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під`їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під`їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів (додатки 1 та 2). Договори про експлуатацію під`їзних колій укладаються між залізницею і власниками під`їзних колій у разі обслуговування під`їзної колії власним або орендованим локомотивом. У разі обслуговування під`їзних колій локомотивом власника колії вагони подаються локомотивом залізниці на встановлені договором передавальні колії, на яких провадиться приймання і здавання вагонів. Подальше перевезення вагонів, розставлення їх на місцях навантаження і вивантаження і повернення на передавальні колії забезпечуються локомотивами власника під`їзної колії або його контрагентів.

Пунктами 6, 9 договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії (в редакції додаткової угоди № 2 від 16.03.2018) встановлено, що вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці:

- на приймально-відправні колії № № 2-11 парку "А" станції Запоріжжя-Ліве;

- на сортувально-відправні колії парку "Б" станції Запоріжжя-Ліве: на колії №№ 11, 12, 15-28 - маршрутні поїзди; на колії №№ 31-36 - збірні поїзди. Пред`явлені поїзди на коліях парку "Б" повинні бути розташовані до уповільнювачів гальмівних позицій. Здавання вагонів у технічному та комерційному відношенні провадиться на приймально-відправних коліях №№ 2-11 парку "А", на сортувально-відправних коліях №№ 11, 12, 15-28, 31-36 парку "Б" станції Запоріжжя-Ліве. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.

З під`їзної колії вагони повертаються: порожні вагони-хопери з-під вивантаження, які прибувають в маршрутах здаються двома групами, перша не менше 40 вагонів, друга по узгодженню сторін; інші - групами в кількості не менше 40 та не більше 60 вагонів. Кількість вагонів у кожній партії, що повертається власником колії може бути змінена по узгодженню сторін. Партії вагонів, що повертаються з під`їзної колії, формуються згідно з ПТЕ і доставляються локомотивом власника колії на одну з колій №№ 2-11 парку "А" станції Запоріжжя-Ліве.

Приймання вагонів залізницею здійснюється на одній з приймально-відправних колій №№ 2-11 парку "А" станції Запоріжжя-Ліве (т.1 а.с. 50-51).

Пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Матеріали справи свідчать, що в лютому 2019 року за перевізними накладними від 17.02.2019р. №46141776 (т.1 а.с. 55),№ 46141792 (т.1 а.с. 56),№ 46141800 (т.1 а.с. 57), № 46141784 (т.1 а.с.58), № 46141768 (т.1 а.с.59) залізницею було прийнято до перевезення вагони на адресу одержувача ПАТ ЗМК Запоріжсталь , станція призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.

Однак, за наказом. в.о. начальника Запорізької дирекції ДН-З Гуні К.А. № 26 від 19.02.2019 р, у зв`язку з неприйняттям вагонів на під`їзну колію ПАТ "Запоріжсталь" вантажовласником ПАТ "Запоріжсталь" на станції призначення Запоріжжя-Ліве, були затримані вагони з вантажем на своїх вісях, що перевозяться у поїзді № 2722 індекс 4677+013+4600 (т.1 а.с. 63).

З матеріалів справи вбачається, що неможливість приймання вагонів, що перевозяться в поїзді № 2722 індекс 4677+013+4600, викликана накопиченням великої кількості вагонів на адресу відповідача на станції призначення Запоріжжя-Ліве, що призвело до зайнятості колій для прийняття вагонів.

Матеріали справи свідчать, що відповідача (вантажоодержувача) було повідомлено 19.02.2019 о 12 год.00 хв. про прибуття вагонів на станцію Дніпробуд ІІ, що підтверджено повідомленням про затримку вагонів (том 1, а.с. 64).

За фактом затримки на колії станції Дніпробуд ІІ у зв`язку з простоюванням вказаних вагонів залізницею у відповідності до вимог Правил користування вагонами і контейнерами були складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника, на підставі яких в подальшому були складені відомості плати за користування вагонами, за якими відповідачу нарахована плата за користування вагонами в загальній сумі 180 186,24 грн.

Стаття 129 Статуту залізниць України встановлює, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334.

Виходячи з положень п. 3 Правил складання актів, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акту. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акту, але не менше як двома особами.

В матеріалах справи містяться складені станцією Дніпробуд ІІ акти загальної форми ГУ-23 про початок затримки, а саме:

- акт № 33 (накладна № 46141776,№ 46141792,№ 46141800, № 46141784, №46141768) час початку затримки 19.02.19 о 08:05 (т.1 а.с. 67);

та про закінчення затримки:

№ 40 від 26.02.2019р. час закінчення затримки 26.02.19 о 01:18 (т.1 а.с. 68);

Плата за користування вагонами, які були затримані на загальну суму 180 186,24 грн. нарахована позивачем за відомостями плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№ 07039145, 12039166, 10039158, 06039139, 09039154, 05039134, 09039157, 09039156, 16039170, 05039131, 07039147, 05039132, 05039138, 05039137, 10039160 (т.1 а.с.72-101).

Представник відповідача підписав відомості плати за користування вагонами та накопичувальну картку з обмовкою про те, що поїзд залишено на підходах за ініціативою залізниці. ПАТ "Запоріжсталь" не відмовлялось від приймання вантажу на під`їзну колію. Неприймання поїзду станцією Запоріжжя-Ліве викликано незадовільною роботою станції Запоріжжя-Ліве. Нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за час затримки поїзду на підходах здійснено необґрунтовано та оплаті не підлягає.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Аналогічний припис викладений у ч. 2 ст. 908 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Згідно з п. п. 2,17 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. №113, за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під`їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи суб`єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату. Унесення плати за користування вагонами і контейнерами здійснюється в порядку, установленому Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту від 21.11.2000 №644.

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (п. 13 Правил користування).

Згідно п. 2.1.6 договору № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 замовник (відповідач) зобов`язався оплачувати перевізнику послуги, пов`язані з організацією та перевезенням вантажів та інші послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника.

Відповідно до п. 3.1 даного договору розмір плати за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги.

З наведених положень слідує обов`язок вантажовідправників/вантажовласників вносити плату за користування вагонами (стаття 119 Статуту, пункти 2, 13 Правил користування вагонами і контейнерами).

Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/ приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно до п. 4 даних Правил відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред`явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. Уразі непогодження даних, зазначених у відомості,представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.

Пунктами 7, 8 Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що час користування вагонами на залізничних під`їзних коліях, що обслуговуються локомотивами власників колій, обчислюється з моменту їх передавання на передавальних коліях. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником Залізниці (п. 9 даних Правил).

Твердження відповідача щодо відсутності повноважень у в.о. начальника ВП "Запорізька дирекція залізничних перевезень" РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" Гуні К.А . повноважень на видачу наказу про затримку поїзда № 26 від 19.02.2019 (т.1 а.с.63) відхиляються колегією суддів з огляду на те, що відповідно до наказу від 01.02.2019 №НОК-84/ОС (т.2 а.с. 89) по особовому складу Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" на Гуню К.А. з 04.02.2019 покладено виконання обов`язків начальника структурного підрозділу "Запорізька дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" на період щорічної відпустки Соколова В.Ю. , з увільненням від виконання обов`язків за основним місцем роботи. Відряджено Гуню К.А. з 04.02.2019 до структурного підрозділу "Запорізька дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця".

Повноваження директора Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Кужавського М.С., яким видано цей наказ, підтверджуються довіреністю від 26.10.2018 за реєстровим №4524, яка видана головою правління ПАТ "Українська залізниця" Кравцовим Є.П. та членом правління Бужора О.Я., строком дії до 02.08.2019. (т.2 а.с. 69-70)

Відповідно до пп. 12 п. 5.5 положення про Регіональну філію "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" директор філії на підставі довіреності та в межах своїх повноважень приймає рішення про відрядження в межах України та за кордон працівників філії та її структурних підрозділів.

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду, що Гуня К.А. мав необхідний обсяг повноважень на підписання наказу №26 від 19.02.2019 (т.1 а.с.63).

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) (п. 10 вказаних вище Правил).

Щодо доводів апелянта про ненадання позивачем належних та допустимих доказів того, що ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" відмовлялося від прийняття вантажу, апеляційний господарський суд зазначає, що причиною затримки вантажу є неприйняття вагонів вантажовласником через відсутність технічної можливості (накопичення вагонів на станції призначення), що засвідчено у встановленому порядку актами форми ГУ-23 про початок затримки, а саме: актом про початок затримки № 33 (т.1 а.с. 67) та про закінчення затримки № 40 (т.1 а.с. 68), які підписані працівниками станції.

Факт накопичення вагонів на станції призначення, зайнятість прийомо-здавальних колій підтверджена позивачем складеними актами форми ГУ-23 про початок затримки вагонів: №1886 від 17.02.2019 (т.1 а.с.122), №1885 від 17.02.2019 (т.1 а.с.122), №1888 від 17.02.2019 (т.1 з.с.122), №1887 від 17.02.2019 (т.1 з.с.122), №1901 від 18.02.2019 (т.1 а.с.123), №1900 від 18.02.2019 (т.1 а.с.123), №1903 від 18.02.2019 (т.1 з.с.123), №1902 від 18.02.2019 (т.1 з.с.123), №1914 від 18.02.2019 (т.1 а.с.124), №1904 від 18.02.2019 (т.1 а.с.124), №1916 від 18.02.2019 (т.1 з.с.124), №1915 від 18.02.2019 (т.1 з.с.124), №1936 від 18.02.2019 (т.1 а.с.125), №1917 від 18.02.2019 (т.1 а.с.125), та актами про закінчення затримки вищевказаних вагонів: №1987 від 20.02.2019р. (т.2 а.с.71); №1986 від 20.02.2019р. (т.2 а.с.71); №2003 від 20.02.2019р. (т.2 а.с.72) №1988 від 20.02.2019р. (т.2 а.с.72); №1956 від 19.02.2019р. (т.2 а.с.73); №1955 від 19.02.2019р. (т.2 а.с.73); №1958 від 19.02.2019р. (т.2 а.с.74); №1957 від 19.02.2019р. (т.2 а.с.74); №2004 від 20.02.2019р. (т.2 а.с.75); №1954 від 19.02.2019р. (т.2 а.с.75); №2005 від 20.02.2019р. (т.2 а.с.76); №2006 від 20.02.2019р. (т.2 а.с.76), №2007 від 20.02.2019р. (т.2 а.с.77) а також письмовими поясненнями вих. № 467 від 09.08.2019 начальника станції Запоріжжя-Ліве Руденка А.В. (т.2 а.с. 78-87).

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про те, що надані позивачем документи не підтверджують дійсну кількість поїздів, що простоювали після настання інтервального часу по станції Запоріжжя-Ліве та наявність підстав для затримання вагонів. Так, визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач був своєчасно повідомлений позивачем про затримку поїзда, у зв`язку з чим відповідач мав можливість вжити заходів до усунення скупчення вагонів на підходах до станції Запоріжжя-Ліве.

Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Оскільки акти форми ГУ-23 надані відповідачем до відзиву на позовну заяву відносяться до періоду, який хронологічно знаходиться значно раніше періоду виникнення спірних правовідносин (т.1 а.с. 181- 243), а частина з них (т.1 а.с. 190,193-203,209-216, 222-230,236-242) є нечитабельними, тобто не достовірними в розумінні статті 78 Господарського процесуального кодексу України, колегії суддів відхиляє не приймає їх до уваги.

Надані відповідачем Акти (т.1 а.с. 176-180) не приймаються до уваги колегією суддів як недопустимі в розумінні статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що відповідачем не надано доказів на підтвердження вжиття ним заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу.

Щодо доводів відповідача про те, що затримка прийому потягів відбувалася через неритмічну доставку їх залізницею на станцію призначення, суд зазначає, що наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями договору.

Як вказує позивач, у п. 2.6 Єдиного технологічного процесу роботи під`їзної колії ПАТ "Запоріжсталь" і станції примикання Запоріжжя-Ліве Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" викладено порядок подавання і забирання вагонів на під`їзну колію ПАТ "Запоріжсталь", яким визначено, що вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-відправних колій парку "А" та на одну з сортувально-відправних колій парку "Б". Тобто не передбачена зайнятість всіх 32 колій парків "А" та "Б" станції Запоріжжя-Ліве вагонами, які прибули на адресу ПАТ "Запоріжсталь", та простоюють в очікуванні подачі на під`їзну колію та які прийняті від ПАТ "Запоріжсталь" до перевезення. Залізниця не може займати всі наявні колії по станції вагонами з вантажем ПАТ "Запоріжсталь", оскільки даний факт може призвести до повної зупинки роботи станції, що є недопустимим.

За таких обставин висновок суду першої інстанції щодо стягнення плати за користування вантажем є обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Відповідні доводи апеляційної скарги, висновків суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 180 186,24 грн не спростовують і відхиляються як необґрунтовані.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для стягнення плати за зберігання вантажу у двократному розмірі , колегія суддів виходить з наступного:

Згідно п. 2.1.7 договору № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 замовник (відповідач) зобов`язався відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України, через причини, що не залежать від перевізника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов`язаних з цими затримками.

Відповідно до п. 8 даних Правил збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється при затримці - з моменту затримки.

За зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні перевезення (у т.ч. під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми (п. 9 даних Правил).

21.02.2019 р. на підставі ст. 36 Статуту залізниць України був виданий наказ № 2041 про збільшення розміру збору за зберігання вантажу відповідача до двократного з 19.02.2019 р., який підписаний Полягай М.А. (т.1 а.с. 70)

На підтвердження повноважень головного інженера структурного підрозділу Запорізька дирекція залізничних перевезень Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Полягай М.А. до матеріалів справи долучена нотаріально посвідчена за реєстровим № 2129 від 29.10.2018 р., відповідно до якої Полягай М.А. уповноважується, зокрема здійснювати поточне керівництво та управління діяльністю підрозділу, відповідно до планів, затверджених довірителем. Довіреність, видана директором Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Кужавським М.С. та першим заступником директора Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Декарчуком О.М. та дійсна до 02.08.2019 р. включно. Також долучена довіреність за реєстровим № 4524 від 26.10.2018 р. (дійсна до 02.08.2019 р.), відповідно до якої директор Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Кужавський М.С. та перший заступник директора Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Декарчук О.М. уповноважуються здійснювати поточне керівництво та управління діяльністю Філії, її структурних підрозділів, вказана довіреність видана ПАТ "Українська залізниця" в особі виконуючого обов`язки голови правління Кравцова Є.П. та члена правління Бужора О.Я., з правом передоручення повноважень іншим особам.

Згідно з новою редакцією положення про Регіональну філію "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (додаток 5 до протоколу засідання правління АТ "Українська залізниця" від 04.12.2018 р.) філія є відокремленим підрозділом Акціонерного товариства "Українська залізниця", діє від імені товариства та в його інтересах, здійснює делеговані товариством функції у визначеному регіоні транспортної мережі, посадовими особами. Керівництво філією здійснюється директором філії. Директор філії діє на підставі довіреності, виданої товариством. Директор філії на підставі довіреності та у межах своїх повноважень; має право, в порядку передоручення та на підставі рішення правління товариства, видавати довіреності від імені товариства керівникам структурних підрозділів філії, що знаходяться у визначеному регіоні транспортної мережі філії та іншим працівникам філії.

З урахуванням вищевикладеного доводи апеляційної скарги щодо відсутності у Полягая М.А. відповідних повноважень відхиляються як необґрунтовані.

Разом з тим, колегія суддів вважає неправомірним прийняття рішення Полягаєм М.А. про збільшення збору за зберігання вантажу до двократного розміру з огляду на наступне:

Відповідно до абзацу першого пункту 36 Статуту Залізниць, у разі виникнення ускладнень на станції у зв`язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів начальник залізниці має право збільшувати розмір збору за їх збереження до двократного розміру.

Правовий аналіз вищезазначеного положення Статуту свідчить про можливість його використання виключно у випадку ускладнень на станції, які виникли в зв`язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів.

Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заявами по суті справи , відповідно до частини 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, є : позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

З позицій сторін, які викладені в заявах по суті, а саме позовної заяви (т.1 а.с. 3-9), відзив на позовну заяву (т.1 а.с.146 - т.2 а.с.36), відповідь на відзив (т.2 а.с.46-59), заперечення на відповідь на відзив (т. 2 а.с.120-125) вбачається, що сторонами визнається та обставина, що на станції затримки Дніпробуд ІІ вивантаження вантажу не відбувалося і будь-яких ускладнень в зв`язку з вивантаженням і вивезенням вантажу, який знаходився на станції затримки не було.

Посилання позивача на можливість застосування положень пункту 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000р., згідно якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) , у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо) не спростовує вищенаведених висновків колегії суддів щодо неможливості застосування положень абзацу першого статті 36 Статуту Залізниць у спірних правовіднодносинах, оскільки протягом затримки 19.02.2019р.-26.02.2019р. вивантаження або вивезення вантажу не відбувалося.

Разом з тим, вищенаведені положення пункту 8 Правил зберігання вантажів дають підстави для нарахування збору за зберігання на загальних підставах.

Пунктом 5 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, передбачено стягнення з одержувача, який не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені ст. 46 Статуту залізниць, плати за зберігання вантажу, встановленої тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.

Збір за зберігання вантажу встановлений у Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язаних з ними послуг, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 р. № 317.

Таким чином, збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами.

В накопичувальній картці № 04039038 від 04.03.2019р. (т.1 а.с.71) позивачем розраховано збір за зберігання вантажу у двократному розмірі.

Оскільки наявність ускладнень на ст. Дніпробуд ІІ не доведена. Вантаж у вагонах, який був затриманий, не підлягав вивантаженню та вивезенню зі ст. Дніпробуд ІІ, збір за зберігання мав нараховуватися в однократному розмірі .

Наявні в накопичувальній картці № 04039038 від 04.03.2019р дані є достатніми для проведення перерахунку збіру за зберігання вантажу в однократному розмірі з НДС, який здійснено колегією суддів і становить 274 517,28 грн.

Відповідно до пукту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 1,частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України , неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки місцевим господарським судом неправомірно було застосовано положення статті 36 Статуту Залізниць до спірних правовідносин, рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення збору за зберігання вантажу у двократному розмірі підлягає зміні.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви підлягають зміні пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2019 у справі №908/1799/19 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2019 у справі №908/1799/19 змінити в частині стягнення збору за зберігання вантажу, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72, код ЄДРПОУ 00191230) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237) плату за користування вагонами в сумі 180186 (сто вісімдесят тисяч сто вісімдесят шість) грн. 24 коп., збір за зберігання вантажу в сумі 274 517,28 грн (двісті сімдесят чотири тисячі п`ятсот сімнадцять) грн. 28 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 6 820 (шість тисяч вісімсот двадцять) грн. 55 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видачу наказу доручити Господарському суду Запорізьскої області.

Повний текст постанови складено 06.03.2020

підписано головуючим суддею Дарміним М.О. - 06.03.2020

суддею Антоніком С.Г. - 06.03.2020

суддею Івановим О.Г. -

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в порядку передбаченому ст 288 ГПК України..

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя С.Г. Антонік

Суддя О.Г. Іванов