Постанова

від 25.02.2020 по справі 908/1748/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2020 року м.Дніпро Справа № 908/1748/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Антоніка С.Г., Іванова О.Г.

при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача : Губорєва Я.А., довіреність №1130 від 06.08.2019 р., адвокат;

від відповідача: Коваленко Ю.М., довіреність №20-138 від 10.12.2019 р., адвокат;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2019 (суддя Мірошниченко М.В., повний текст рішення виготовлено у повному обсязі і підписано 22.11.2019р.) у справі №908/1748/19

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108)

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72, ідентифікаційний код 00191230)

про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу у двократному розмірі на загальну суму 517 564,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" про стягнення плати за користування вагонами в сумі 135581,00 грн. та збору за зберігання вантажів т у двократному розмірі в сумі 381983,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідності до умов укладеного між сторонами договору про надання послуг № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 від 19.02.2018р. та договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії, яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве № ПР/М-16-3/1708-НЮ/20/2016/2889 від 30.09.2016р. у лютому 2019року позивачем зі станції Інгулець Придніпровської залізниці було прийнято до перевезення вагони на адресу одержувача - відповідача, станція призначення Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці.

Враховуючи повідомлення начальника станції Запоріжжя-Ліве від 16.02.2019 наданого об 11 год. 55 хвил у відповідності до вимог п.п.9,10 Правил користування вагонами, які прибули у поїзді №2706 (індекс 4677-090-4600) за наказом № 22 від 16.02.2019р., в зв`язнку з наявністю на коліях станції призначення Запоріжжя Ліве неприйнятих вагонів, що надійшли на адресу відповідача,були затримані з вантажем на своїх вісях на станції Запоріжжя -ІІ Придніпровської залізниці,

18.02.2019р. в 13год 11 хвил видано наказ про застосування ставки збору за зберігання вантажів у двократному розмірі.

За весь час затримки вагонів на підходах до станції призначення з вини вантажовласника позивачем нараховано плату за користування вагонами у розмірі 135581,00 грн. та збір за зберігання вантажів у двократному розмірі у сумі 381983,16 грн, а всього 517 564,16 грн. Відмова відповідача здійснити оплату нарахованих сум зумовило звернення позивача з даним позовом. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на Закон України "Про залізничний транспорт", Статут залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. №457, затверджені Постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007р.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.11.2019 у справі №908/1748/19 позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" 135581 (сто тридцять п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят одна) грн. 00 коп. плати за користування вагонами, 381983 (триста вісімдесят одна тисяча дев`ятсот вісімдесят три) грн. 16 коп. збору за зберігання вантажів та збору за зберігання вантажів у двократному розмірі та 7763 (сім тисяч сімсот шістдесят три) грн. 46 коп. судового збору.

Рішення вмотивовано тим, що позивач правомірно нарахував відповідачу плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, оскільки затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" раніше, і неприйняттям цих вагонів відповідачем та, відповідно, нерозвантаженням цих колій.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги :

Не погодившись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2019 у справі №908/1748/19 в якій, просить скасувати вказане рішення, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.Судові витрати по справі покласти на позивача.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що судом першої інстанції прийнято незаконне та необгрунтоване рішення, в якому не виконані всі вимоги цивільного законодавства, всебічно не перевірено обставини справи, не дотримані норми матеріального та процесуального права, не повно відображено обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду не є вичерпними, не підтверджуються достовірними доказами.

Апелянт звертає увагу на те, що судом першої інстанції не спростовані доводи відповідача, стосовно відсутності повноважень у в.о. начальника структурного підрозділу Запорізька дирекція залізничних перевезень Регіональної філії Придніпровська залізниця AT Українська залізниця Гуні К.А. та головного інженера структурного підрозділу Запорізька дирекція залізничних перевезень Регіональної філії Придніпровська залізниця AT Українська залізниця Полягай М.А., на підписання наказів № 22 від 16.02.2019, № 35 від 22.02.2019 про затримку вагонів з вантажем на підходах та № 1762 від 18.02.2019 про збільшення розміру збору за зберігання.

Апелянт вважає, що позивачем не доведено факт зайнятості колій на станції Запоріжжя-Ліве з вини відповідача. Акти загальної форми, що додані до позовної заяви, враховуючи кількість вагонів та періоди їх затримки, не доводять, що усі колії станції Запоріжжя-Ліве у зазначені періоди були зайняті з вини відповідача, тобто не доведено вини вантажовласника у неможливості прийняти вагони.

Відповідач зазначає, що позивачем також не надані інші вихідні дані, на підставі яких диспетчерська служба позивача прийняла рішення про затримку поїзда на підхідній станції: графіки руху поїздів, інформацію про підхід поїздів на станцію Запоріжжя-Ліве, натурні листи поїздів, що знаходились на інших коліях та інше. Тобто позивачем не надано належних та допустимих доказів неможливості прийняття даного поїзда у період з 16.02.2019 року по 22.02.2019 року. 19.02.2019 року в 06 год. 35 хв. був виданий останній поїзд затриманий за актами. Викладені обставини свідчать, що поїзд № 2706 був затриманий 04.02.2019 року на станції Запоріжжя-2 залізницею за власною ініціативою з підстав, залежних від залізниці.

Стосовно затримки вагонів за актами загальної форми №1783 від 14.02.2019 року, №1814, №1820, №1816, №1821, №1824, №1825, №1826 від 15.02.2019 року, №1838, №1837, №1839, №1840 від 16.02.2019 скаржник зазначає, що дані затримки пов`язані з систематичними невиконання позивачем умов Договору, а саме в період з кінця січня 2019 року по кінець лютого 2019 року станція Запоріжжя-Ліве позивача систематично несвоєчасно приймала вагони з під`їзної колії відповідача. Це відбувалось через порушення позивачем умов про інтервальний проміжок часу, що встановлений Договором для повернення вагонів з під`їзної колії.

Відносно актів про затримку вагонів форми ГУ-23а № 3 від 16.02.2019 року, № 3 від 22.02.2019 року відповідач, вважає не єналежними та допустимими доказами, оскільки дані акти ніким не підписані.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

У своєму відзиві на апеляційну саргу, позивач вказує, що суд дослідив всі обставини справи та дійшов правильного висновку про наявність у підписантів актів та наказів про затримку вагонів на підходах до станції призначення та про застосування ставки збору за зберігання вантажу в двократному розмірі повноважень на вчинення даних дій.

У відповідь на твердження відповідача, що надані позивачем акти загальної форми №1783, 1814, 1816, 1820, 1821, 1824, 1825, 1826, 1837, 1838, 1839, 1840 не підтверджують зайнятість зазначених в п. 6.9 Договору №ПР/М-16-3/1 708 НЮ / 20/2016/2889 від 30.09.2016 Про експлуатацію залізничної під`їзної колії, яка примикає до станції Запоріжжя Ліве колій парків А та Б залізничної станції Запоріжжя Ліве., позивач зазначає, що відповідно до п.2.6 ЄТП викладено порядок подавання й забирання вагонів на під`їзну колію ПАТ "Запоріжсталь", яким визначено, що вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально відправних колій парку А та на одну з сортувально- відпраних колій парку Б . Тобто не передбачена зайнятість всіх 32 колій парків "А" та "Ви станції Запоріжжя-Ліве вагонами, які прибули на адресу ПАТ "Запоріжсталь" та простоюють в очікуванні подачі на під`їзну колію та які прийняті від ПАТ "Запоріжсталь" до перевезення.

Щодо аргументу Відповідача про відсутність його вини у затримці спірних вагонів, позивач не погоджується оскільки, актами форми ГУ-23, підтверджується, що спірні вагони були затримані на шляху прямування з вини Відповідача через скупчення на станції призначення вагонів і несвоєчасне вивільнення Відповідачем колій від вантажу, який прибув на його адресу, що є порушенням пункту 33 Правил видачі вантажів та статей 46, 47 Статуту залізниць України. Тим паче підприємство не заперечувало, що мало місце несвоєчасне вивезення вагонів зі станції, про що свідчать підписані представниками підприємства акти на затримку поїздів на коліях станції Запоріжжя-Ліве ГУ-23 №№1783, 1814, 1816, 1820, 1821, 1824, 1825, 1826, 1837, 1838, 1839, 1840 складені на початок затримки, а також акти ГУ-23 складені на закінчення затримки №1947, 1836, 11584, 1882, 1883, 1865, 1870, 1864, 1845, 1853, 1852, 1855.

Стосовно вищезазначених актів, позивач вказує, що вони складені станцією Запоріжжя ліве на віднесення на відповідальність вантажовласника ПАТ Запоріжсталь , та підписані залізницею та ПАТ Запоріжсталь . Дані акти засвідчують обставини щодо затримки вагонів на станції призначення в очікуванні під вантажні операції з вини клієнта.

Позивачем у відзиві зазначено, що відповідач не спростовував кількість вагонів та їх номери, так як всі дані містяться в перевізних документах, актах загальної форми, відомостях плати за користування вагонами та ін., тому підставу суду щодо встановлення фактичної їх кількості та номерів не було

Позивач не погоджується з твердженнями відповідача, що акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №3 від 16.02.2019 та №3 від 22.02.2019 року ніким не підписані, та не мають доказового значення, оскілкьи акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №3 від 16.02.2019 та №3 від 22.02.2019 року створені за допомогою електронного документообігу, та рахуються як доказ в даній справі на підтвердження вимог залізниці. Твердження відповідача що пунктом 8.2.2. Договору № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 не визначено у переліку акт про затримку вагонів форми ГУ-23а, як документ який створюється в електронному вигляді, є безпідставним так як акт про затримку вагонів форми ГУ-23а у відповідності до Правил складання актів, складається безпосередньо залізницею без погодження на його складання вантажовласником.

Отже, на думку позивача судом першої інстанції повно та всебічно досліджено всі обставини справи, надані сторонами докази, внаслідок чого суд дійшов вірного висновку та правильно застосував норми матеріального права.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.12.2019 року задоволено клопотання Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь про поновлення строку на апеляційне оскарження на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2019р у справі №908/1748/19. Поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 22.01.2020 о 12:20 год. Зупинено дію оскаржуваного рішення.

22.01.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 29.01.2020 до 12:20.

29.01.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 26.02.2020 до 12:00.

26.02.2020 оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

30.09.2016 р. між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (залізниця за договором, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (власник колії, відповідач) був укладений договір № ПР/М-16-3/1-708НЮдч20/2016/2889 про експлуатацію залізничної під`їзної колії ПАТ "Запоріжсталь", яка примикає до станції Запоріжжя-Ліве регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Українська залізниця".

Вказаний договір укладений з протоколом узгодження розбіжностей від 03.11.2016 р., протоколом врегулювання розбіжностей від 21.11.2016 р., протоколом узгодження остаточної редакції розбіжностей від 16.12.2016 р.

До договору сторонами були укладені додаткові угоди: № 1 від 01.09.2017 р., № 2 від 16.03.2018 р., № 3 від 20.08.2018 р., № 4 від 14.12.2018 р.

Додатковою угодою № 4 від 14.12.2018 р. до договору сторони в назві, преамбулі та далі по тексту договору замінили слова "Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" на "Акціонерне товариство "Українська залізниця".

Згідно матеріалів справи у лютому 2019 року за перевізними накладними №№ 46080024, 46080008, 46080065, 46080107, 46080016 залізницею зі станції відправлення Інгулець було прийнято до перевезення вагони з вантажем (концентрат залізорудний насипом) на адресу одержувача ПАТ "ЗМК Запоріжсталь", станція призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.

На шляху прямування, враховуючи повідомлення начальника станції Запоріжжя-Ліве від 16.02.2019 р., наданого о 11 год. 55 хв., за наказом № 22 від 16.02.2019 р. в.о. начальника Запорізької дирекції ДН-З Гуні К.А., у зв`язку з неприйняттям вагонів на під`їзну колію ПАТ "Запоріжсталь" вантажовласником ПАТ "Запоріжсталь" на станції призначення Запоріжжя-Ліве, були затримані вагони з вантажем на своїх вісях, що перевозяться у поїзді № 2706 індекс 4677+090+4600.

Відповідно до повідомлення про затримку вагонів, що перевозяться у поїзді № 2706 індекс 4677+090+4600, станцією призначення було повідомлено відповідача про затримку вагонів 16.02.2019 р. о 15 год. 10 хв.

Також залізницею 16.02.2019 р. були складені акти загальної форми (форми ГУ-23) № 964 (накладна № 46080024), № 965 (накладна № 46080008), № 966 (накладна № 46080016), № 967 (накладна № 46080065), № 968 (накладна № 46080107) стосовно затримання вагонів із вантажем, зазначено дату та час початку затримки (16.02.2019 р. о 12 год. 31 хв.), номери вагонів.

22.02.2019 р. в.о. начальника Запорізької дирекції ДН-З Гуня К.А., у зв`язку з відновленням прийому вагонів на під`їзну колію ПАТ "Запоріжсталь" вантажовласнику ПАТ "Запоріжсталь", виданий наказ № 35 щодо продовження руху на станції призначення Запоріжжя Ліве вагонів з вантажем, що перевозиться у поїзді № 2706 індекс 4677+090+4600.

Згідно з актом про затримку вагонів № 3 від 22.02.2019 р. вагони, що прибули поїздом № 2706 індекс 4677+090+4600 та були затримані через неприйняття їх вантажовласником, відправлені вантажовласнику 22.02.2019 р. (закінчення затримки поїзду 22.02.2019 р. о 09 год. 39 хв.).

22.02.2019 р. залізницею складені акти загальної форми (форми ГУ-23) № 969 (накладна № 46080024), № 970 (накладна № 46080008), № 971 (накладна № 46080016), № 972 (накладна № 46080065), № 973 (накладна № 46080107), зазначено час кінця затримки (09 год. 39 хв., наказ № 35).

Залізницею 18.02.2019 р. видано наказ № 1762, відповідно до якого з причин неприймання ПАТ "Запоріжсталь" простоюють 49 завантажених вагони з призначенням на станцію Запоріжжя Ліве, індекс 4677+090+4600; затримані з 12-31 год. 16.02.2019 р., згідно наказу № 22 від 16.02.2019 р.; дозволяється збільшити розмір збору за їх збереження до двохкратного з 18.02.2019 р. Про наказ 18.02.2019 р. повідомлений представник відповідача. Наказ підписаний Полягай М.А.

Позивачем складені відомості плати за користування вагонами №№ 23029074, 23029076, 23029078, 23029080, 24029081, 24029083, 24029084, 24029085, 25029086, 26029090, 26029092, 28029105, 01039106, 02039111, згідно з якими відповідачу нарахована загальна сума 135581,00 грн. плати за користування вагонами, які були затримані. Вказані відомості відповідач підписав із запереченнями.

Згідно з накопичувальною карткою № 24029030 зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) (форми ФДУ-92), оформленою 24.02.2019 р., за актами загальної форми (форми ГУ-23) №№ 969, 970, 971, 972, 973 нарахований збір за зберігання вантажів та збір за зберігання вантажів у двократному розмірі у загальній сумі 381983,16 грн. Накопичувальна картка підписана працівником вантажовласника (відповідача) з обмовкою: "Поїзд кинутий на підходах за ініціативою залізничної дороги. ПАТ "Запоріжсталь" не відмовлялось від приймання вантажу на під`їзну колію. Неприймання поїзду ст. Запоріжжя-Ліве викликано незадовільною роботою станції Запоріжжя-Ліве. Нарахування збору за зберігання вантажу за час простою поїзду на підходах здійснено необґрунтовано та оплаті не підлягає".

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в силу наступного:

Правовідносини сторін є господарськими та виникли у зв`язку з нарахуванням позивачем відповідачу плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за час простою вагонів відповідача на підходах до станції призначення у двократному розмірі.

Згідно зі ст. 3, ч. 1 ст. 8 Закону України від 04.07.1996 № 273/96-ВР "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства Залізничного Транспорту загального користування", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов`язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень.

Відповідно до абз. 1, 4 п. 71 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут залізниць України), взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Згідно з абз. 1 п. 2.1, п. 2.5 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 875/5096, взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під`їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під`їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів (додатки 1 та 2). Договори про експлуатацію під`їзних колій укладаються між залізницею і власниками під`їзних колій у разі обслуговування під`їзної колії власним або орендованим локомотивом. У разі обслуговування під`їзних колій локомотивом власника колії вагони подаються локомотивом залізниці на встановлені договором передавальні колії, на яких провадиться приймання і здавання вагонів. Подальше перевезення вагонів, розставлення їх на місцях навантаження і вивантаження і повернення на передавальні колії забезпечуються локомотивами власника під`їзної колії або його контрагентів.

Пунктами 6, 9 договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії (в редакції додаткової угоди № 2 від 16.03.2018) встановлено, що вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці:

- на приймально-відправні колії № № 2-11 парку "А" станції Запоріжжя-Ліве;

- на сортувально-відправні колії парку "Б" станції Запоріжжя-Ліве: на колії №№ 11, 12, 15-28 - маршрутні поїзди; на колії №№ 31-36 - збірні поїзди. Пред`явлені поїзди на коліях парку "Б" повинні бути розташовані до уповільнювачів гальмівних позицій. Здавання вагонів у технічному та комерційному відношенні провадиться на приймально-відправних коліях №№ 2-11 парку "А", на сортувально-відправних коліях №№ 11, 12, 15-28, 31-36 парку "Б" станції Запоріжжя-Ліве. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.

З під`їзної колії вагони повертаються: порожні вагони-хопери з-під вивантаження, які прибувають в маршрутах здаються двома групами, перша не менше 40 вагонів, друга по узгодженню сторін; інші - групами в кількості не менше 40 та не більше 60 вагонів. Кількість вагонів у кожній партії, що повертається власником колії може бути змінена по узгодженню сторін. Партії вагонів, що повертаються з під`їзної колії, формуються згідно з ПТЕ і доставляються локомотивом власника колії на одну з колій №№ 2-11 парку "А" станції Запоріжжя-Ліве.

Приймання вагонів залізницею здійснюється на одній з приймально-відправних колій №№ 2-11 парку "А" станції Запоріжжя-Ліве (т.1 а.с. 50-51).

Пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Матеріали справи свідчать, що в лютому 2019 року за перевізними накладними від 15.02.2019р. №46080024 (т.1 а.с. 55),№ 46080008 (т.1 а.с. 56),№ 46080065 (т.1 а.с. 57), № 46080107 (т.1 а.с. 58), № 46080016 (т.1 а.с. 58) залізницею було прийнято до перевезення вагони на адресу одержувача ПАТ ЗМК Запоріжсталь , станція призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.

Однак, враховуючи повідомлення начальника станції Запоріжжя-Ліве від 16.02.2019 р., наданого о 11 год. 55 хв. (т.1 а.с. 65), за наказом № 22 від 16.02.2019 р. в.о. начальника Запорізької дирекції ДН-З Гуні К.А., у зв`язку з неприйняттям вагонів на під`їзну колію ПАТ "Запоріжсталь" вантажовласником ПАТ "Запоріжсталь" на станції призначення Запоріжжя-Ліве, були затримані вагони з вантажем на своїх вісях, що перевозяться у поїзді № 2706 індекс 4677+090+4600 (т.1 а.с. 61).

З матеріалів справи вбачається, що неможливість приймання вагонів, що перевозяться в поїзді № 2706 індекс 4677+090+4600, викликана накопиченням великої кількості вагонів на адресу відповідача на станції призначення Запоріжжя-Ліве, що призвело до зайнятості колій для прийняття вагонів.

Матеріали справи свідчать, що відповідача (вантажоодержувача) було повідомлено 16.02.2019 о 15 год.10 хв. про прибуття вагонів на станцію Запоріжжя ІІ, що підтверджено повідомленням про затримку вагонів (том 1, а.с. 65).

За фактом затримки на колії станції Запоріжжя ІІ у зв`язку з простоюванням вказаних вагонів залізницею у відповідності до вимог Правил користування вагонами і контейнерами були складені акти загальної форми ГУ-23 на віднесення на відповідальність вантажовласника, на підставі яких в подальшому були складені відомості плати за користування вагонами, за якими відповідачу нарахована плата за користування вагонами в загальній сумі 135 581,00 грн..

Стаття 129 Статуту залізниць України встановлює, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334.

Виходячи з положень п. 3 Правил складання актів, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акту. Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акту, але не менше як двома особами.

В матеріалах справи містяться складені станцією Запоріжжя ІІ акти загальної форми ГУ-23 про початок затримки, а саме:

- акт № 964 (накладна № 46080024) час початку затримки 16.02.19 о 12:31 (7 вагонів) (т.1 а.с. 68);

- акт № 965 (накладна № 46080008 час початку затримки 16.02.19 о 12:31 (9 вагонів) (т.1 а.с. 68);

- акт № 966 (накладна № 46080016) час початку затримки 16.02.19 о 12:31 (15 вагонів) (т.1 а.с. 69);

- акт № 967 (накладна № 46080065) час початку затримки 16.02.19 о 12:31 (3 вагони) (т.1 а.с. 69);

- акт № 968 (накладна № 46080107) час початку затримки 16.02.19 о 12:31 (2 вагони) (т.1 а.с. 70).

та про закінчення затримки:

- акт № 969 (накладна № 46080024) час закінчення затримки 22.02.19 о 9:39 (т.1 а.с.70);

- акт № 970 (накладна № 46080008) час закінчення затримки 22.02.19 о 9:39 (т.1 а.с.71);

- акт № 971 (накладна № 46080016) час закінчення затримки 22.02.19 о 9:39 (т.1 а.с.71);

- акт № 972 (накладна № 46080065) час закінчення затримки 22.02.19 о 9:39 (т.1 а.с.72);

- акт № 973 (накладна № 46080107) час закінчення затримки 22.02.19 о 9:39 (т.1 а.с.72);

Плата за користування вагонами, які були затримані на загальну суму 135581,00 грн нарахована позивачем за відомостями плати за користування вагонами форми ГУ-46 №№ 23029074, 23029076, 23029078, 23029080, 24029081, 24029083, 24029084, 24029085, 25029086, 26029090, 26029092, 28029105, 01039106, 02039111 (т.1 а.с.77-104).

Представник відповідача підписав відомості плати за користування вагонами та накопичувальну картку з обмовкою про те, що поїзд залишено на підходах за ініціативою залізниці. ПАТ "Запоріжсталь" не відмовлялось від приймання вантажу на під`їзну колію. Неприймання поїзду станцією Запоріжжя-Ліве викликано незадовільною роботою станції Запоріжжя-Ліве. Нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за час затримки поїзду на підходах здійснено необґрунтовано та оплаті не підлягає.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Аналогічний припис викладений у ч. 2 ст. 908 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Згідно з п.п. 2, 17 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 р. № 113, за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під`їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату. Унесення плати за користування вагонами і контейнерами здійснюється в порядку, установленому Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту від 21.11.2000 № 644.

Плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці (п. 13 Правил користування).

Згідно п. 2.1.6 договору № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 замовник (відповідач) зобов`язався оплачувати перевізнику послуги, пов`язані з організацією та перевезенням вантажів та інші послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника.

Відповідно до п. 3.1 даного договору розмір плати за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов`язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги.

З наведених положень слідує обов`язок вантажовідправників/вантажовласників вносити плату за користування вагонами (стаття 119 Статуту, пункти 2, 13 Правил користування вагонами і контейнерами).

Пунктом 3 Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/ приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно до п. 4 даних Правил відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред`явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.

Пунктами 7, 8 Правил користування вагонами і контейнерами визначено, що час користування вагонами на залізничних під`їзних коліях, що обслуговуються локомотивами власників колій, обчислюється з моменту їх передавання на передавальних коліях. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником Залізниці (п. 9 даних Правил).

Твердження відповідача щодо відсутності повноважень у в.о. начальника ВП "Запорізька дирекція залізничних перевезень" РФ "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" Гуні К.А . повноважень на видачу наказу про затримку поїзда № 22 від 16.02.2019 (т.2 а.с.61) відхиляються колегією суддів з огляду на те, що відповідно до наказу від 01.02.2019 №НОК-84/ОС (т.2 а.с. 87) по особовому складу Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" на Гуню К.А. з 04.02.2019 покладено виконання обов`язків начальника структурного підрозділу "Запорізька дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" на період щорічної відпустки Соколова В.Ю. , з увільненням від виконання обов`язків за основним місцем роботи. Відряджено Гуню К.А. з 04.02.2019 до структурного підрозділу "Запорізька дирекція залізничних перевезень" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця".

Повноваження директора Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Кужавського М.С., яким видано цей наказ, підтверджуються довіреністю від 26.10.2018 за реєстровим №4524, яка видана головою правління ПАТ "Українська залізниця" Кравцовим Є.П. та членом правління ОСОБА_5, строком дії до 02.08.2019.

Відповідно до пп. 12 п. 5.5 положення про Регіональну філію "Придніпровська залізниця" АТ "Українська залізниця" директор філії на підставі довіреності та в межах своїх повноважень приймає рішення про відрядження в межах України та за кордон працівників філії та її структурних підрозділів.

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду, що Гуня К.А. мав необхідний обсяг повноважень на підписання наказу №22 від 16.02.2019 (т.1 а.с.61).

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" (додаток 5) до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) (п. 10 вказаних вище Правил).

Щодо доводів апелянта про ненадання позивачем належних та допустимих доказів того, що ПАТ "ЗМК "Запоріжсталь" відмовлялося від прийняття вантажу, апеляційний господарський суд зазначає, що причиною затримки вантажу є неприйняття вагонів вантажовласником через відсутність технічної можливості (накопичення вагонів на станції призначення), що засвідчено у встановленому порядку актами форми ГУ-23 про початок затримки, а саме: акт № 964 (т.1 а.с. 68); № 965 (т.1 а.с. 68); № 966 (т.1 а.с. 69); № 967 (т.1 а.с. 69); № 968 (т.1 а.с. 70) та про закінчення затримки № 969 (т.1 а.с. 70); № 970 (т.1 а.с. 71); № 971 (т.1 а.с. 71); № 972 (т.1 а.с. 72); № 973 (т.1 а.с. 72), підписані працівниками станції.

Факт накопичення вагонів на станції призначення, зайнятість прийомо-здавальних колій підтверджена позивачем складеними актами форми ГУ-23 про початок затримки вагонів: № 1840 від 16.02.2019 (т.1 а.с. 124); №1825 від 15.02.2019 р. (т.1 а.с. 126); № 1814 від 15.02.2019р. (т.1 а.с. 123); №1837 від 16.02.2019р. (т.1 а.с. 125); № 1783 від 14.02.2019р. (т.1 а.с. 123);№ 1816 від 15.02.2019р. (т.1 а.с. 128);№ 1820 від 15.02.2019 (т.1 а.с. 128); № 1821 від 15.02.2019р. (т.1 а.с. 127); № 1838 від 16.02.2019р. (т.1 а.с. 125); № 1839 від 16.02.2019р. (т.1 а.с. 124); № 1824 від 15.02.2019р. (т.1 а.с. 127);№ 1826 від 15.02.2019 р. (т.1 а.с. 126) та актами про закінчення затримки вищевказаних вагонів: № 1836 від 16.02.2019р. (т.2 а.с. 71); № 1845 від 16.02.2019р. (т.2 а.с. 75); № 1853 від 16.02.2019р. (т.2 а.с. 75) № 1852 від 16.02.2019р. (т.2 а.с. 76); № 1855 від 16.02.2019р. (т.2 а.с. 76); № 1865 від 16.02.2019р. (т.2 а.с. 73); № 1864 від 16.02.2019р. (т.2 а.с. 74); № 1870 від 17.02.2019р. (т.2 а.с. 74); № 1884 від 17.02.2019р. (т.2 а.с. 72);№ 1882 від 17.02.2019р. (т.2 а.с. 72); № 1883 від 17.02.2019р. (т.2 а.с. 73);№ 1947 від 19.02.2019р. (т.2 а.с. 71), а також письмовими поясненнями вих. № 467 від 09.08.2019 начальника станції Запоріжжя-Ліве Руденка А.В. (т.2 а.с.77-86).

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про те, що надані позивачем документи не підтверджують дійсну кількість поїздів, що простоювали після настання інтервального часу по станції Запоріжжя-Ліве та наявність підстав для затримання вагонів. Так, визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач був своєчасно повідомлений позивачем про затримку поїзда, у зв`язку з чим відповідач мав можливість вжити заходів до усунення скупчення вагонів на підходах до станції Запоріжжя-Ліве.

Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Оскільки акти форми ГУ-23 надані відповідачем до відзиву на позовну заяву відносяться до періоду, який хронологічно знаходиться значно раніше періоду виникнення спірних правовідносин (т.1 а.с. 185- 247), а частина з них (т.1 а.с. 192,196-207,214-220, 228-234,243-246) є нечитабельними, тобто не достовірними в розумінні статті 78 Господарського процесуального кодексу України, колегії суддів відхиляє не приймає їх до уваги.

Надані відповідачем Акти (т.1 а.с. 179-184) не приймаються до уваги колегією суддів як недопустимі в розумінні статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що відповідачем не надано доказів на підтвердження вжиття ним заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу.

Щодо доводів відповідача про те, що затримка прийому потягів відбувалася через неритмічну доставку їх залізницею на станцію призначення, суд зазначає, що наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями договору.

Як вказує позивач, у п. 2.6 Єдиного технологічного процесу роботи під`їзної колії ПАТ "Запоріжсталь" і станції примикання Запоріжжя-Ліве Регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" викладено порядок подавання і забирання вагонів на під`їзну колію ПАТ "Запоріжсталь", яким визначено, що вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-відправних колій парку "А" та на одну з сортувально-відправних колій парку "Б". Тобто не передбачена зайнятість всіх 32 колій парків "А" та "Б" станції Запоріжжя-Ліве вагонами, які прибули на адресу ПАТ "Запоріжсталь", та простоюють в очікуванні подачі на під`їзну колію та які прийняті від ПАТ "Запоріжсталь" до перевезення. Залізниця не може займати всі наявні колії по станції вагонами з вантажем ПАТ "Запоріжсталь", оскільки даний факт може призвести до повної зупинки роботи станції, що є недопустимим.

За таких обставин висновок суду першої інстанції щодо стягнення плати за користування вантажем є обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Відповідні доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 135 581,00 грн не спростовують і відхиляються як необґрунтовані.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для стягнення плати за зберігання вантажу у двократному розмірі , колегія суддів виходить з наступного:

Згідно п. 2.1.7 договору № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 замовник (відповідач) зобов`язався відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України, через причини, що не залежать від перевізника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов`язаних з цими затримками.

Відповідно до п. 8 даних Правил збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється при затримці - з моменту затримки.

За зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні перевезення (у т.ч. під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми (п. 9 даних Правил).

18.02.2019 р. на підставі ст. 36 Статуту залізниць України був виданий наказ № 1762 про збільшення розміру збору за зберігання вантажу відповідача до двократного з 16.02.2019 р., який підписаний Полягай М.А. (т.1 а.с.73)

На підтвердження повноважень головного інженера структурного підрозділу Запорізька дирекція залізничних перевезень Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Полягай М.А. до матеріалів справи долучена нотаріально посвідчена за реєстровим № 2129 від 29.10.2018 р., відповідно до якої Полягай М.А. уповноважується, зокрема здійснювати поточне керівництво та управління діяльністю підрозділу, відповідно до планів, затверджених довірителем. Довіреність, видана директором Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Кужавським М.С. та першим заступником директора Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Декарчуком О.М. та дійсна до 02.08.2019 р. включно. Також долучена довіреність за реєстровим № 4524 від 26.10.2018 р. (дійсна до 02.08.2019 р.), відповідно до якої директор Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Кужавський М.С. та перший заступник директора Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Декарчук О.М. уповноважуються здійснювати поточне керівництво та управління діяльністю Філії, її структурних підрозділів, вказана довіреність видана ПАТ "Українська залізниця" в особі виконуючого обов`язки голови правління Кравцова Є.П. та члена правління ОСОБА_5, з правом передоручення повноважень іншим особам.

Згідно з новою редакцією положення про Регіональну філію "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (додаток 5 до протоколу засідання правління АТ "Українська залізниця" від 04.12.2018 р.) філія є відокремленим підрозділом Акціонерного товариства "Українська залізниця", діє від імені товариства та в його інтересах, здійснює делеговані товариством функції у визначеному регіоні транспортної мережі, посадовими особами. Керівництво філією здійснюється директором філії. Директор філії діє на підставі довіреності, виданої товариством. Директор філії на підставі довіреності та у межах своїх повноважень; має право, в порядку передоручення та на підставі рішення правління товариства, видавати довіреності від імені товариства керівникам структурних підрозділів філії, що знаходяться у визначеному регіоні транспортної мережі філії та іншим працівникам філії.

З урахуванням вищевикладеного доводи апеляційної скарги щодо відсутності у Полягая М.А. відповідних повноважень відхиляються як необґрунтовані.

Разом з тим, колегія суддів вважає неправомірним прийняття рішення Полягаєм М.А. про збільшення збору за зберігання вантажу до двократного розміру з огляду на наступне:

Відповідно до абзацу першого пункту 36 Статуту Залізниць, у разі виникнення ускладнень на станції у зв`язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів начальник залізниці має право збільшувати розмір збору за їх збереження до двократного розміру.

Правовий аналіз вищезазначеного положення Статуту свідчить про можливість його використання виключно у випадку ускладнень на станції, які виникли в зв`язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів.

Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заявами по суті справи , відповідно до частини 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, є : позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

З позицій сторін, які викладені в заявах по суті, а саме позовної заяви (т.1 а.с. 3-9), відзив на позовну заяву (т.1 а.с.149 - т.2 а.с.37), відповідь на відзив (т.2 а.с.47-60), заперечення на відповідь на відзив (т. 2 а.с.117-122) вбачається, що сторонами визнається та обставина, що на станції затримки Дніпробуд ІІ вивантаження вантажу не відбувалося і будь-яких ускладнень в зв`язку з вивантаженням і вивезенням вантажу, який знаходився на станції затримки не було.

Посилання позивача на можливість застосування положень пункту 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000р., згідно якого збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) , у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо) не спростовує вищенаведених висновків колегії суддів щодо неможливості застосування положень абзацу першого статті 36 Статуту Залізниць у спірних правовіднодносинах, оскільки протягом затримки 16.02.2019р.-18.02.2019р. вивантаження або вивезення вантажу не відбувалося.

Разом з тим, вищенаведені положення пункту 8 Правил зберігання вантажів дають підстави для нарахування збору за зберігання на загальних засадах.

Пунктом 5 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644, передбачено стягнення з одержувача, який не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені ст. 46 Статуту залізниць, плати за зберігання вантажу, встановленої тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.

Збір за зберігання вантажу встановлений у Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язаних з ними послуг, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 р. № 317.

Таким чином, збір за зберігання вантажів є регульованим тарифом і не потребує додаткового погодження сторонами.

В накопичувальній картці № 24029030 від 24.02.2019р. (т.1 а.с.75) позивачем розраховано збір за зберігання вантажу у двократному розмірі.

Оскільки наявність ускладнень на ст. Запоріжжя ІІ не доведена. Вантаж у вагонах, який був затриманий, не підлягав вивантаженню та вивезенню зі ст. Запоріжжя ІІ, збір за зберігання мав нараховуватися в однократному розмірі .

Наявні в накопичувальній картці № 24029030 від 24.02.2019р дані є достатніми для проведення перерахунку збіру за зберігання вантажу в однократному розмірі з НДС, який здійснено колегією суддів і становить 215 930,72 грн.

Відповідно до пукту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 1,частини 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України , неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки місцевим господарським судом неправомірно було застосовано положення статті 36 Статуту Залізниць до спірних правовідносин, рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення збору за зберігання вантажу у двократному розмірі підлягає зміні.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплаті судового збору за подаання позовної заяви підлягають зміні пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2019 у справі №908/1748/19 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 12.11.2019 у справі №908/1748/19 змінити в частині стягнення збору за зберігання вантажу, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72, код ЄДРПОУ 00191230) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237) плату за користування вагонами в сумі 135581 (сто тридцять п`ять тисяч п`ятсот вісімдесят одна) грн. 00 коп., збір за зберігання вантажу в сумі 215 930 грн. (двісті п`ятнадцять тисяч дев`ятсот тридцять) грн. 72 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 5 272 (п`ять тисяч двісті сімдесят два) грн. 67 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видачу наказу доручити Господарському суду Запорізьскої області.

Повний текст постанови складено 06.03.2020

підписано головуючим суддею Дарміним М.О. - 06.03.2020

суддею Антоніком С.Г. - 06.03.2020

суддею Івановим О.Г. -

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в порядку передбаченому ст 288 ГПК України.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя С.Г. Антонік

Суддя О.Г. Іванов