Рішення

від 25.02.2020 по справі 904/5831/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2020м. ДніпроСправа № 904/5831/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Уперєвої Д.В.

та представників:

від позивача: Гришин Р.В., адвокат;

від відповідача: Сіренко Ю.В., адвокат

розглянув у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ТЕК-Україна", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", м. Дніпро

про стягнення 5 568 059,64 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ТЕК-Україна" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" заборгованості у сумі 5 568 059,64 грн.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № 436/2018 від 28.02.2018 в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 11.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. У справі призначено підготовче засідання на 08.01.2020.

Ухвалою суду від 08.01.2020 підготовче провадження було закрито та призначено розгляд справи по суті на 10.02.2020, після чого у судовому засіданні оголошувалась перерва до 26.02.2020.

У відзиві на позов, що надійшов до суду 11.02.2020, відповідач проти позову заперечує, посилаючись на таке.

Відповідач зауважує, що договір № 436/2018 від 28.02.2018 від імені відповідача підписаний комерційним директором Фроловим Д.Б. , а відтак не відповідає частині другій статті 203 Цивільного кодексу України, оскільки особа, яка вчинила правочин від імені відповідача не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності. Відповідно до пунктів 11.1, 11.3 Статуту відповідача особою, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, є генеральний директор. До компетенції генерального директора належить, зокрема, одноосібне прийняття рішень про укладання договорів, угод, інших правочинів, пов`язаних із звичайною господарського діяльністю.

Статутом не передбачено можливості передоручення генеральним директором права на укладення договорів, угод, інших правочинів.

За таких обставин відповідач стверджує, що договір є недійсним, а отже і позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Крім того, відповідач зазначає, що додатки до договору (специфікації) не містять обов`язкових для первинних документів реквізитів, обов`язкових відповідно до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну № 88 від 24.05.1995, а саме: повноважень осіб, які підписують дані документи; указівок на те, ким укладені ці специфікації. Тобто, специфікації не містять найменування підприємства, установи від імені яких складені ці документи.

Також відповідач звертає увагу на те, що видаткові та товарно-транспортні накладні підписані комірниками на підставі довіреностей, які не відповідають положенням глави 17 Цивільного кодексу України. На думку представника відповідача, за статутом право підпису документів від імені Товариства має його генеральний директор або за його довіреністю інші особи. Довіреності, на підставі яких видані товарно-матеріальні цінності, не містять ідентифікаційних даних довірителя, а також посадової особи, яка підписала ці довіреності, внаслідок чого вони є недійсними в силу закону.

26.02.2020 представником відповідача подані клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та про зупинення провадження у справі.

Обгрунтовуючи клопотання про призначення почеркознавчої експертизи для з`ясування приналежності підписів на довіреностях, представник відповідача зауважує на наявності у справі довіреностей № 020509 від 02.05.2019, № 110409 від 11.04.2019, №290502 від 29.05.2019, 230801 від 23.08.2019, №200904 від 20.09.2019, № 190805 від 19.08.2019, які повинні бути підписані повноважними керівниками, якими були: станом на 01.01.2019 (з 04.05.2016) - Бернеман Г.В. ; з 21.06.2019 й по сьогодні - Баш В.О.

Представник відповідача стверджує, що підписи керівників Товариства та підписи на довіреностях не співпадають. Більше того, підписи на довіреностях однакові, які не змінилися зі зміною керівника.

При цьому представник відповідача просить поновити йому строк на подання даного клопотання, оскільки через велику кількість судових справ відповідач не мав змоги отримати належну правничу допомогу в межах підготовчого провадження.

Обгрунтовуючи клопотання про зупинення провадження у справі, представник відповідача заявляє про звернення Товариства з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання недійсними укладених з ТОВ "ТД ТЕК-Україна" специфікацій, що є додатками №№ 13 - 19 до договору № 436/2018 від 28.02.2018, на підставі яких заявлені позовні вимоги у цій справі.

Представник відповідача вважає, що у разі задоволення заявленого позову перестане існувати спір у справі, що розглядається, наслідком чого буде закриття судового провадження.

Представник позивача заявлені клопотання вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Разом з тим звертає увагу суду на порушення відповідачем у цій справі територіальної підсудності під час звернення з позовом про визнання недійсними специфікацій за договором № 436/2018 від 28.02.2018.

У судових засіданнях представники сторін надали пояснення, аналогічні за змістом поданих заяв по суті справи.

У судовому засіданні 26.02.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД ТЕК-Україна" (далі - позивач, постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний завод" (далі - відповідач, покупець) укладено договір № 436/2018 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов`язується передати покупцю продукцію (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених цим договором умовах.

Номенклатура, перелік, асортимент, кількість, ціна, вартість товару на інші умови узгоджуються сторонами в специфікаціях (додатках), які після їх підписання є невід`ємною частиною цього договору. При зазначенні переліку, асортименту в специфікаціях (додатках) обов`язково зазначається код УКТ ЗЕД товару з дотриманням наступних вимог: при придбанні товарів, вироблених в Україні (крім підакцизних), указується не менш як 4 перших символів коду УКТ ЗЕД; при придбанні товарів, імпортованих в Україну та підакцизних, указується 10 символів коду УКТ ЗЕД (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 2.1 договору поставка товару здійснюється партіями. Партія товару - товар, оформлений одним товарно-транспортним документом.

Базисні умови, строки поставки товару, а також відвантажувальні реквізити, узгоджуються сторонами в специфікаціях (додатках) до цього договору (пункт 2.2 договору).

Відповідно до пункту 2.3 договору на кожну партію товару постачальник повинен надати покупцю наступні документи:

- рахунок-фактуру - 1 примірник (оригінал);

- сертифікат якості виробника/паспорт на товар - 1 примірник (оригінал або копія, завірена печаткою постачальника);

- видаткову накладну - 1 примірник (оригінал) та необхідну кількість копій в залежності від виду транспорту;

- податкову накладну - складену в електронній формі з дотриманням вимог щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, з електронним підписом уповноваженої особи та з реєстрацією в Єдиному реєстрі податкових накладних, в порядку передбаченому пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України;

- інші документи, перераховані в специфікації (додатку).

Датою поставки товару вважається дата, проставлена на видатковій накладній при отриманні товару; при поставці залізничним транспортом - відмітка станції призначення в залізничній накладній, якщо інше не обумовлено специфікацією (додатком).

Право власності на товар, а також усі пов`язані з ним ризики переходять від постачальника до покупця відповідно до умов переходу права власності на товар, визначений у специфікаціях (пункт 2.4 договору).

Згідно з пунктом 2.6 договору покупець для отримання товару пред`являє довіреність за формою Додатку № 1 до цього договору.

Загальна вартість договору визначається вартістю всіх специфікацій (Додатків), підписаних за цим договором, які є невід`ємною його частиною (пункт 3.2. договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору оплата вартості партії товару здійснюється в гривнях на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі, на умовах оплати, узгоджених сторонами у відповідній специфікації (додатках) до цього договору. У цьому випадку умови оплати поширюються тільки на партії товару, передбачені такими специфікаціями (додатками).

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31 грудня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. Моментом підписання договору є дата, зазначена у верхньому правому куті на першій сторінці цього договору (пункт 13.5 договору в редакції додаткової угоди № 4 від 20.11.2018) (а.с. 18).

Специфікаціями до договору (Додатки № 13 від 08.02.2019, № 14 від 15.02.2019, №№ 15, 16 від 28.02.2019, № 18 від 14.05.2019, № 19 від 24.05.2019) сторони погодили поставку відповідачу товару (обладнання) на загальну суму 16 144 620,00 грн з ПДВ.

Пунктом 4 специфікацій (Додатки №№ 13, 16, 18, 19) сторони визначили, що оплата товару, що поставляється за цим договором, здійснюється покупцем протягом п`яти банківських днів з моменту поставки товару. За специфікаціями (Додатки №№ 14, 15) оплата товару здійснюється наступним чином: 15% - передоплата, 55% - по факту готовності товару до відвантаження, 30% - протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару.

На виконання договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 16116589,48 грн, що підтверджується видатковими накладними (далі - спірні видаткові накладні):

№ РН-0000182 від 02.05.2019 на суму 484 490,40 грн у межах специфікації (Додаток № 13) зі строком оплати не пізніше 10.05.2019;

№ РН-0000138 від 12.04.2019 на суму 71 208,00 грн у межах специфікації (Додаток № 14) зі строком оплати не пізніше 13.05.2019;

№ РН-0000236 від 03.06.2019 на суму 11 717 856,00 грн у межах специфікації (Додаток № 14) зі строком оплати не пізніше 03.07.2019;

№ РН-0000137 від 12.04.2019 на суму 2 147 541,60 грн у межах специфікації (Додаток № 15) зі строком оплати не пізніше 13.05.2019;

№ РН-0000149 від 18.04.2019 на суму 271 305,60 грн у межах специфікації (Додаток № 15) зі строком оплати не пізніше 20.05.2019;

№ РН-0000178 від 25.04.2019 на суму 218 496,00 грн у межах специфікації (Додаток № 15) зі строком оплати не пізніше 27.05.2019;

№ РН-0000191 від 07.05.2019 на суму 667933,20 грн у межах специфікації (Додаток № 15) зі строком оплати не пізніше 06.06.2019;

№ РН-0000183 від 02.05.2019 на суму 123 408,00 грн у межах специфікації (Додаток № 16) зі строком оплати не пізніше 10.05.2019;

№ РН-0000402 від 23.08.2019 на суму 213 950,59 грн, у межах специфікації (Додаток № 18) зі строком оплати не пізніше 02.09.2019;

№ РН-0000457 від 23.09.2019 на суму 109 752,43 грн у межах специфікації (Додаток № 18) зі строком оплати не пізніше 30.09.2019;

№ РН-0000397 від 20.08.2019 на суму 90 647,66 грн у межах специфікації (Додаток № 19) зі строком оплати не пізніше 28.08.2019 (а.с. 20, 26, 32, 44, 50, 55, 59, 70, 75, 79, 84).

Фактична доставка товару підтверджується товарно-транспортними накладними № 291 від 02.05.2019, № 278 від 12.04.2019, № 318 від 03.06.2019, № 278 від 12.04.2019, № 282 від 18.04.2019, № 290 від 25.04.2019, № 297 від 07.05.2019, № 291 від 02.05.2019, а також експрес-накладними "Нова пошта" № 59000443323526 від 23.08.2019, № 59000443323526 від 23.08.2019, №59000449802891 від 23.09.2019, № 59000449802891 від 23.09.2019, № 59000442563368 від 20.08.2019, № 59000442563368 від 20.08.2019 (а.с. 24, 30-31, 35, 48-49, 54, 58, 64, 73, 78, 82, 87).

За отриманий товар відповідач у повному обсязі не розрахувався, сплатив лише 10521446,07 грн, з яких:

7 966 971,07 грн (платіжні доручення № 116331 від 28.02.2019 - 768359,60 грн, № 118269 від 13.03.2019 - 400000,00 грн, № 118501 від 14.03.2019 - 600000,00 грн, № 120876 від 10.04.2019 - 39164,40 грн, № 125055 від 30.05.2019 - 6140021,20 грн, № 133044 від 23.08.2019 - 19425,87 грн) - у рахунок оплати товару за видатковими накладними № РН-0000138 на суму 71208,00 грн, № РН-0000236 від 03.06.2019 на суму 11717856,00 грн у межах специфікації (Додаток № 14). Залишок заборгованості - 3 822 092,93 грн (11789064 - 7966971,07 = 3 822 092,93);

2 554 475,00 грн (платіжні доручення № 120895 від 10.04.2019 - 1817902,02 грн, № 118886 від 19.03.2019 - 495791,46 грн, № 133048 від 23.08.2019 - 182215,28 грн, № 135457 від 19.09.2019 - 58566,24 грн) - у рахунок оплати товару за видатковими накладними № РН-0000137 від 12.04.2019 на суму 2147541,60 грн, № РН-0000149 від 18.04.2019 на суму 271305,60 грн, № РН-0000178 від 25.04.2019 на суму 218496,00 грн, № РН-0000191 від 07.05.2019 на суму 667933,20 грн у межах специфікації (Додаток № 15). Залишок заборгованості - 750 801,40 грн (3305276,40 - 2554475,00 = 750 801,40).

Залишок несплаченої суми за отриманий товар становить 5 595 143,41 грн (16116589,48 - 10521446,07 = 5 595 143,41), що і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з виконанням/невиконанням сторонами прийнятих на себе зобов`язань за договором в частині дотримання строків поставки товару та його оплати.

Спірними між сторонами є правовідносини, що характерні для договору поставки.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У визначений специфікаціями до договору строк відповідач товар, отриманий за спірними видатковими накладними, повністю не оплатив.

Заборгованість відповідача, з урахуванням часткової оплати на суму 10 521 446,07 грн , становить 5 595 143,41 грн , з яких позивач просить до стягнення з відповідача меншу суму - 5568059,64 грн, що складається за його розрахунком з наступних сум:

484 490,40 грн - за видатковою накладною № РН-0000182 від 02.05.2019 на суму 484490,40 грн у межах специфікації (Додаток № 13);

3 820 156,40 грн (з 3 822 092,93 грн можливих до стягнення) - за видатковими накладними №РН-0000138 на суму 71208,00 грн, № РН-0000236 від 03.06.2019 на суму 11717856,00 грн у межах специфікації (Додаток № 14)

725 654,16 грн (з 750 801,40 грн можливих до стягнення) - за видатковими накладними №РН-0000137 від 12.04.2019 на суму 2147541,60 грн, № РН-0000149 від 18.04.2019 на суму 271305,60 грн, № РН-0000178 від 25.04.2019 на суму 218496,00 грн, № РН-0000191 від 07.05.2019 на суму 667933,20 грн у межах специфікації (Додаток № 15);

123 408,00 грн - за видатковою накладною № РН-0000183 від 02.05.2019 на суму 123408,00 грн у межах специфікації (Додаток № 16);

323 703,02 грн - за видатковими накладними № РН-0000402 від 23.08.2019 на суму 213 950,59 грн та № РН-0000457 від 23.09.2019 на суму 109 752,43 грн у межах специфікації (Додаток № 18);

90 647,00 грн (з 90 647,66 грн можливих до стягнення) - за видатковою накладною № РН-0000397 від 20.08.2019 на суму 90647,66 грн у межах специфікації (Додаток № 19).

Усього за розрахунком позивача: 5 568 058,98 грн (484490,40 + 3820156,40 + 725654,16 + 123408 + 323703,02 + 90647 = 5 568 058,98).

Отже, розрахована позивачем сума боргу становить 5 568 058,98 грн, що менше як від заявленої позивачем до стягнення (5 568 059,64 грн), так і від фактичної суми заборгованості за спірними видатковими накладними (5 595 143,41 грн).

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

За таких обставин законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача розрахованої заборгованості у сумі 5 568 058,98 грн.

Щодо доводів відповідача стосовно недійсності договору № 436/2018 від 28.02.2018 та додатків до нього суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Наведені позивачем доводи недійсності договору не є за законом підставою для визнання його нікчемним. У судовому порядку договір недійсним не визнавався.

За змістом статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Посилання відповідача про відсутність у комерційного директора Товариства Фролова Д.Б. достатнього обсягу повноважень на підписання договору поставки №436/2018 від 28.02.2018 спростовуються виданою йому генеральним директором довіреністю № 190 від 27.12.2017 (а.с.126).

Доказів щодо анулювання цієї довіреності чи втрати нею чинності відповідач суду не надав.

Відповідно до частини другої статті 266 Господарського кодексу України загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Номенклатура, перелік, асортимент, кількість, ціна, вартість товару на інші умови узгоджуються сторонами в специфікаціях (додатках), які після їх підписання є невід`ємною частиною цього договору (пункт 1.2 договору).

Специфікації до договору (Додатки №№ 13 - 16, 18, 19 містять підписи та печатки сторін (з боку покупця - уповноваженого за довіреністю комерційного директора Товариства Фролова Д.Б.) із зазначенням найменувань підприємств.

Оспорювання відповідачем видаткових, товарно-транспортних накладних не спростовує самого факту поставки товару, реальності господарських операцій та не є достатніми за обставинами справи для висновку про відсутність господарських операцій як таких за цими накладними в межах укладеного договору.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

За змістом статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаєпопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежить від відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Аналогічні нормативні приписи містяться також і в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення):

- господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів;

- первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (абзац перший та другий пункту 2.1 Положення).

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. (абзац перший пункту 2.4 Положення).

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (абзац перший пункту 2.5 Положення).

Спірні видаткові накладні, а також товарно-транспортні накладні на доставку товару містять підписи комірників на підтвердження отримання товару, скріплені печаткою Товариства.

Докази на підтвердження того, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа, відсутні.

Право комірників на отримання товару за спірними видатковими накладними підтверджується довіреностями № 020509 від 02.05.2019, № 110409 від 11.04.2019, № 290502 від 29.05.2019, № 230801 від 23.08.20219, № 200904 від 20.09.2019, № 190805 від 19.08.2019, оформленими у повній відповідності до зразка, затвердженого сторонами договору (Додаток № 1).

Відповідно до статті 58-1 Господарського кодексу України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.

Відтиск печатки на накладних є свідченням участі юридичної особи у здійсненні господарської операції за цими накладними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 910/922/19.

Безпідставність заперечень відповідача проти позову підтверджується також і тим, що претензії з його боку щодо специфікацій, видаткових, товарно-транспортних накладних заявлені ним лише після звернення до нього з позовом.

За частиною першою статті 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Відповідач не надав доказів на підтвердження того, що після отримання товару за спірними видатковими накладними він звертався до позивача протягом розумного строку з вимогою надати йому належним чином оформлені первинні документи, які на цей час у нього викликають претензії щодо форми.

Інші заперечення відповідача проти позову не спростовують висновків суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України (заява № 63566/00) Суд нагадав, що пункт 1 статті 6 Конвенції хоча й зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Заявлене представником відповідача клопотання про призначення почеркознавчої експертизи задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина четверта статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Отже, висновок експертизи не має вирішального значення і повинен оцінюватися судом з урахуванням усіх встановлених обставин справи в сукупності з поясненнями сторін, як того вимагає стаття 86 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням встановлених обставин справи щодо поставки товару за спірними видатковими накладним призначення судової почеркознавчої експертизи правового значення не має, а тому є недоцільним.

Крім того, за змістом статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

Ухвалою суду від 08.01.2020 підготовче провадження було закрито та призначено розгляд справи по суті на 21.01.2020.

Також відповідно до статті 178 цього Кодексу відповідач має право надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, в строк протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Клопотання про призначення почеркознавчої експертизи представником відповідача подано з пропущеним процесуальним строком.

Статтею 118 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заяви, скарги та документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду.

Разом з тим, згідно з частиною другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Обгрунтовуючи поновлення пропущеного строку на подання зазначеного клопотання, представник відповідача посилається на велику кількість судових справ, у зв`язку з чим відповідач не мав змоги отримати належну правничу допомогу в межах підготовчого провадження.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ухвала суду від 11.12.2019 про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 18.12.2019. Підготовче провадження було закрито ухвалою суду 08.01.2020.

За таких обставин відповідач, який не обмежений колом представників, мав достатньо часу для вирішення питання щодо бажаного для нього експертного висновку у цій справі, однак наданим йому правом щодо цього не скористався.

Щодо заявленого представником відповідача клопотання про зупинення провадження у справі суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Станом на час прийняття рішення у цій справі судове провадження за позовом Приватного акціонерного товариства Дніпровський металургійний завод до ТОВ ТД ТЕК-Україна про визнання недійсними специфікацій, що є додатками №№ 13 - 19 до договору поставки № 436/2018 від 28.02.2018 відсутнє. Позовна заява до розгляду не прийнята, позовне провадження у справі не відкрито.

За таких обставин у господарського суду відсутні об`єктивні причини, які б перешкоджали розгляду справи в межах визначеного законом строку.

Крім того, зібрані докази у справі дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Позивачем заявлені до стягнення з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000,00 грн.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких - витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Позивачем не надано суду доказів укладення договору на надання послуг з професійної правничої допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг), доказів на підтвердження факту надання послуг, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги.

За таких обставин правові підстави для задоволення заяви позивача про покладення на відповідача 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відсутні.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у сумі 83 520,88 грн (5 568 058,98х1,5%=83 520,88) покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам .

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ТЕК-Україна" до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" про стягнення 5 568 059,64 грн задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (ідентифікаційний код 05393056, місцезнаходження: 49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд. 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ТЕК-Україна" (ідентифікаційний код 41347407; місцезнаходження: 02218, м. Київ, вул. Миколи Кибальчича, буд. 2-А) основний борг у сумі 5 568 058,98 грн, судовий збір у сумі 83 520,88 грн.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 20-ти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 10.03.2020.

Суддя І.І. Колісник