ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.03.2020м. ДніпроСправа № 904/20/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е., розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників, справу
за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал", м. Кривий Ріг
до Житлово-будівельного кооперативу "Рассвет-7", м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості за наданими послугами з централізованого водопостачання і водовідведення, 3% річних, інфляційних втрат, пені
Представники: справу розглянуто без виклику представників сторін
СУТЬ СПОРУ:
Комунальне підприємство "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу "Рассвет-7" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за наданими послугами з централізованого водопостачання і водовідведення, 3% річних, інфляційних втрат, пені.
Короткий зміст позовних вимог та узагальнення доводів позову.
24.01.2006 між позивачем та відповідачем укладено договір № 162 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення.
Позивачем на підставі умов вищезазначеного Договору за період з 01.07.2019 по 31.10.2019 було виписано відповідачу рахунки за послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення на загальну суму 55 267,35 грн.
Відповідачем частково здійснено оплату за надані позивачем послуги у розмірі 24485,96грн.
Крім того, на підтвердження існуючої заборгованості, позивачем надано акт звірки від 30.10.2019 станом на 01.11.2019 на суму 45 593,56 грн., який був підписаний та скріплений печаткою підприємств у двосторонньому порядку, позивачем та відповідачем, без будь-яких зауважень.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за період з 01.07.2019 по 31.10.2019 становить 30 781,39грн.
Одночасно, у зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язань за договором, позивачем нараховано пеню, 3% річних, інфляційні втрати.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.01.2020 відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами.
За приписами ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами ; зловживання процесуальними правами не допускається.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Застосовуючи згідно з частиною 2 статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Щодо строку для подачі відзиву.
Станом на 07.02.2020, та 10.03.2020 відповідачем відзив на позов не надано.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків , пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.
Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу, який міститься у справі, окремо, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
24.01.2006 між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (далі - виконавець, позивач) та Житлово-будівельним кооперативом "Рассвет-7" (далі - споживач, відповідач) було укладено договір №162 про надання послуг централізованого постачання холодної води і водовідведення (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов`язався надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а споживач зобов`язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Тарифи на момент укладання договору, затверджені рішенням виконавчого комітету Криворізької міської Ради №370 від 13.07.2005р. та №532 від 14.09.2005р. і становлять за групами споживачів (за 1м 3 з ПДВ): - населення: холодна вода - 0,46 грн., водовідведення - 0,32 грн.; - бюджет: холодна вода - 0,54 грн., водовідведення - 0,54 грн.; інші: холодна вода - 1,62 грн., водовідведення - 1,54 грн. (п. 2.1. Договору).
Відповідно до п.3.1. Договору розрахунки за надані послуги здійснюється Споживачем у грошовій формі протягом п`яти банківських днів після пред`явлення платіжної вимоги, рахунку або квитанції. Можливі інші форми сплати отриманих послуг, які не суперечать діючому законодавству України.
Згідно з п.5.6. Договору сторони обумовили, що при несвоєчасній оплаті споживач зобов`язаний сплатити пеню, за надані послуги на власні потреби і іншим споживачам у розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше облікової ставки НБУ.
Цей Договір набирає чинності з 01.01.2006 року і діє до 31.12.2006 року. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду (п.9.1. Договору).
Доказів припинення договору або зміни його умов матеріали справи не містять, отже на момент розгляду справи договір є чинним і в силу положень статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) обов`язковим до виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за послуги централізованого постачання холодної води та водовідведення, яка виникла на підставі договору, тобто зобов`язальні правовідносини сторін у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Суб`єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого cамоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг (ст. 1, ч. 2 ст. 3, ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-VI від 24.06.2004).
У статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги є результатом господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Згідно з положеннями ст. 13 цього Закону централізоване постачання холодної води та водовідведення за критерієм функціонального призначення житлово-комунальних послуг відноситься до категорії комунальних послуг.
У відповідності до п. 1 ст. 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у даній сфері.
Згідно із частиною 1 статті 1 ЦК України особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 цього Кодексу передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 3 статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, встановлених статтею 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.
Як визначено частиною 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Отже, зазначеними нормами закону споживачів зобов`язано оплачувати надані ним житлово-комунальні послуги.
Згідно із частиною 1 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
За приписами частин 1,2 статті 32 "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.
На виконання умов договору позивач у період з 01.07.2019 по 31.10.2019 надав відповідачу послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення на суму 55 267,35 грн., про що свідчать наявні у матеріалах справи копії виставлених для оплати рахунків та акти приймання передачі послуг (а.с. 21-27).
Вищевказані рахунки за спірний період були отримані уповноваженим представником відповідача нарочно, що підтверджується особистим підписом останнього та відтиском печатки у реєстрах-попередженнях позивача, витяги з яких містяться у матеріалах справи (а.с. 28-29).
Приписами частини 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Таким чином, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати вартості спожитих послуг із водопостачання та водовідведення є таким, що настав.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідач за спожиті послуги водопостачання та водовідведення розрахувався лише частково в сумі 24 485,96 грн., внаслідок чого сума його заборгованості перед позивачем становить 30 781,39 грн.
Господарський суд дійшов висновку, що конклюдентними діями відповідач визнав себе зобов`язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій, які свідчать про визнання боргу можуть відноситись дії з часткової оплати спірної заборгованості.
Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтею 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до положень статті 599 цього Кодексу зобов`язань припиняється виконанням, проведеним належним чином.
На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення суду не надано.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 30 781,39 грн.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Пунктом 5.6. Договору сторони обумовили, що при несвоєчасній оплаті споживач зобов`язаний сплатити пеню, за надані послуги на власні потреби і іншим споживачам у розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше облікової ставки НБУ.
На підставі п. 5.6. Договору та чинного законодавства позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 1 544,16 грн.
Розрахунок пені судом перевірений та визнаний таким, що зроблений правильно, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 1544,16грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За неналежне виконання умов Договору позивачем нараховано інфляційні втрати у розмірі 95,21грн. та 3% річних у розмірі 147,44грн.
Розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних перевірений судом і визнаний таким, що здійснений правильно, тому позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних підлягають задоволенню у повному обсязі.
З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 124, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252, п. 17.5 розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" до Житлово-будівельного кооперативу "Рассвет-7" про стягнення заборгованості за наданими послугами з централізованого водопостачання і водовідведення, 3% річних, інфляційних втрат, пені - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Житлово - будівельного кооперативу "Рассвет-7" (50049, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул. Спаська, 27, код ЄДРПОУ 23075779) на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна, 6а; ідентифікаційний код 03341316) основний борг у розмірі 30 781,39 грн. (тридцять тисяч сімсот вісімдесят одна грн. 39 коп.), 3% річних у розмірі 147,44 грн. (сто сорок сім грн. 44 коп.), інфляційні втрати у розмірі 95,21 грн. (дев`яносто п`ять грн. 21 коп.), пеню у розмірі 1 544,16 грн. (одна тисяча п`ятсот сорок чотири грн. 16 коп.) та витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Реквізити сторін:
Стягувач: Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Єсеніна, буд. 6 а, код ЄДРПОУ 03341316).
Боржник: Житлово - будівельний кооператив "Рассвет-7" (50049, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул. Спаська, 27, код ЄДРПОУ 23075779).
Повний текст рішення складено та підписано - 10.03.2020.
Суддя Н.Е. Петренко
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 10.03.2020 |
Оприлюднено | 12.03.2020 |
Номер документу | 88104437 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Бондарєв Едуард Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петренко Наталія Едуардівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Петренко Наталія Едуардівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні