Рішення

від 10.03.2020 по справі 904/30/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2020р. Справа № 904/30/20

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Реал Естейт Екатеринослав , м. Дніпро

До: Приватного підприємства Деголмікс , с. Вербки

Про: стягнення 286 240, 60 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ Реал Естейт Екатеринослав (позивач) звернулося з позовом до ПП Деголмікс (відповідач) про стягнення 286 240, 60 грн. (в т.ч.: 22 624, 09 грн. - заборгованість за послуги оренди та експлуатаційні витрати; 66 000, 00 грн. - штрафу за порушення строку повернення приміщення, згідно п.8.2. договору; 22 000, 00 грн. - штрафу за відсутність поточного ( косметичного) ремонту, згідно п.8.4. договору; 88 549, 50 грн. - штрафу за відсутність договору страхування приміщення, згідно п. 8.5. договору; 7 968, 78 грн. - пені за порушення термінів оплати згідно п. 8.7 договору ; 12 098, 23 грн. - 36% річних, згідно ч.2 ст. 625 ЦК України та п.8.7. договору; 27 500, 00 грн. - штрафу за порушення строків оплати за оренду, згідно п.8.10 договору та 39 500,00 грн. - штрафу за порушення умов обміну актами наданих послуг, згідно п. 8.11. договору) заборгованості, що виникла внаслідок порушення відповідачем своїх обов`язків за договором оренди №48 від 21.09.18р. (укладеним між сторонами).

Ухвалою від 08.01.20р. було відкрите провадження у справі №904/30/20 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами.

ПП Деголмікс (відповідач) заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи (поміж-іншим) наступне: на протязі дії договору позивачем не було надано відповідачу акти виконаних робіт (послуг), що є порушення п.4.15 договору оренди №48 від 21.09.18р.; але не зважаючи на цю обставину, відповідач продовжував сплачувати оренду плату позивачу; станом на 05.12.18р. у відповідача була відсутня будь-яка заборгованість за виконання зобов`язань з орендної плати. Також зазначає, що є безпідставними позовні вимоги про стягнення 88 549, 50 грн. - штрафу за порушення строку страхування (оскільки 09.11.18р. на виконання п. 6.10 договору відповідач сплатив страховий платіж в розмірі 1 600, 00 грн. (на підтвердження чого відповідачем надано для залучення до матеріалів справи відповідне платіжне доручення). Окрім того - просив застосувати строк позовної давності до спірних правовідносин. Також зазначає про сплив строк позовної давності для позивача щодо вимоги про стягнення штрафних санкцій в розмірі 66 000, 00 грн. за не передання об`єкта оренди позивачу за період з грудня 2018 року по лютий 2019р. (оскільки за твердженням відповідача, він 05.12.18р. повернув об`єкт оренди позивачу). Окрім того - зазначає, що є необґрунтованими позовні вимоги про стягнення штрафу за не проведення косметичного ремонту, оскільки об`єкт знаходився в оренді не більше 25.09.18р. по 05.12.18р. та необхідності косметичного ремонту не було та й вимоги чи згоди позивача на ремонт також не було. Також заперечував проти позовних вимог про стягнення 39 500,00 грн. - штрафу за порушення обміну актами наданих послуг, згідно п. 8.11. договору, оскільки ця вимоги є подвійною вимогою про стягнення штрафних санкцій; штраф на штраф не нараховується. Також відповідач зазначає, що з 05.12.18р. він не користується орендованим приміщеннями, що звільняє його від обов`язку сплачувати позивачу орендну плату, у зв`язку з чим не можуть бути задоволені позовні вимоги про стягнення з нього інфляційних втрат, 36% річних, пені.

ТОВ Реал Естейт Екатеринослав (позивач) своїм правом на подання до суду відповіді на позов не скористався.

Суд наголошує на тому, що ухвала суду була надіслана учасникам процесу завчасно на їх юридичні адреси з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу. За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та про необхідність подання витребуваних судом документів.

При цьому, стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Нормами статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов`язків щодо доказів. Тож, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень. Частиною першою статті 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд , -

ВСТАНОВИВ:

21.09.18р. між ТОВ Реал Естейт Екатеринослав (орендодавець) та ПП Деголмікс (орендар) укладено договір оренди №48, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування частину нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Горького, буд.151 (п.1.1. договору). Загальна (корисна) площа об`єкта 31, 0 кв.м. (п.2.2. договору). Стан: придатний для використання відповідно до п.2.1. цього договору (п.1.3. договору). Договірна вартість об`єкту з урахування її індексації складає 800 000, 00 грн. (п.1.4. договору). Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами; строк даного договору обчислюється з моменту передачі об`єкту орендарю за актом приймання-передачі та діє по 30.09.19р. (включно) (п.1.3. договору).

Згідно п.4.1. договору розмір орендної плати, з врахуванням ПДВ становить 10 000, 00 грн. в місяць; щомісячна орендна плата коригується з урахуванням офіційного індексу інфляції місяця , що передує розрахунковому; у разі коли індекс інфляції менше 1, індексація орендної плати не проводиться. Відповідно до п.4.2. договору орендна плата сплачується орендарем орендодавцю на умовах: попередньої оплати без врахування індексу інфляції до 01 числа розрахункового місяця, незалежно від фінансово-господарського стану орендаря (п.4.2.1. договору); доплати різниці між сумою сплаченої до 01 числа розрахункового місяця орендної плати і сумою орендної плати з урахуванням індексу інфляції за минулий місяць здійснюється орендарем після опублікування офіційного індексу інфляції за минулий місяць, але не пізніше 10-го числа розрахункового місяця (п.4.2.2. договору).

Згідно п.4.3. договору нарахування орендних платежів відбувається через 7 (сім) календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі об`єкта.

Орендні канікули в кількості 7 календарних днів, передбачені п. 4.3. даного договору, надаються орендарю для здійснення поточного (косметичного) ремонту, який орендар зобов`язаний провести з метою пристосування об`єкту для потреб господарської діяльності орендаря. (п.4.3.1. договору).

В разі надання орендарю комунальних послуг через мережі орендодавця, окрім орендної плати, орендар відшкодовує орендодавцю вартість спожитих орендарем наступних послуг: водопостачання та водовідведення - за показаннями приладів обліку; електропостачання - за показаннями електролічильника; також орендар відшкодовує орендодавцю витрати останнього за опалення, технічне обслуговування, дератизацію, дезінсекцію, вивіз ТПВ - відповідно до займаної площі; послуги зв`язку -відповідно до рахунків, що надані відповідною службою. (п.4.4. договору). Витрати, зазначені в п. 4.4. цього договору, сплачуються орендарем орендодавцю до 30-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі виставлених рахунків (п.4.5. договору). Орендар до 30-го числа розрахункового місяця оплачує орендодавцю експлуатаційні послуги з поточного утримання будинку (споруди) та прибудинкової (прилеглої) території із розрахунку 26 грн. (з ПДВ) за 1 кв.м. об`єкту. (п.4.6. договору).

Відповідно до п. 4.8. договору сторони дійшли згоди, що розмір забезпечувального платежу за цим договором становить 11 000 грн. , який орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю протягом 5 банківських днів з дати укладання сторонами цього договору; платіж . Згідно п. 4.9. договору (поміж-іншим) сторони дійшли згоди, що розмір забезпечувального платежу на компенсацію вартості комунальних послуг за даним договором становить 3 000, 00 грн. , який орендар зобов`язаний сплатити орендодавцю протягом 5 п`яти банківських днів з дати укладення сторонами цього договору.

В п.4.10 договору сторони погодили, що забезпечувальний платіж залишається у розпорядженні орендодавця на протязі усього строку дії договору без нарахування відсотків і може бути використаний орендодавцем для покриття будь-яких збитків, витрат або штрафних санкцій, викликаних невиконанням або неналежним виконанням орендарем будь-яких зобов`язань за цим договором; забезпечувальний платіж не розглядається та не використовується як орендна плата за останній (або будь-який інший) місяць оренди; у разі належного виконання орендарем всіх зобов`язань за цим договором після закінчення строку суборенди забезпечувальний платіж повертається після повернення ним об`єкту належним чином за актом приймання-передачі, як це передбачено розділом 7 цього договору; у всіх інших випадках - в разі не виконання орендарем своїх зобов`язань за договором, порушення строку виконання таких зобов`язань, повернення орендарем не належним чином, тощо, забезпечувальний платіж не повертається.

Згідно п. 4.12. договору сторони погоджуються, що у разі наявності прострочених грошових зобов`язань орендаря перед орендодавцем, незалежно від призначення платежу, вказаного в платіжних документах орендаря, отримані кошти зараховуються й використовуються орендодавцем для погашення

зобов`язань орендаря в наступній черговості: (1) відшкодування будь-якої шкоди та/або збитків, понесених орендодавцем з вини орендаря в ході виконання цього договору; (2)компенсація будь-яких ушкоджень об`єкту, будівлі в якій розташований об`єкт, майна орендодавця, заподіяних з вини орендаря; (3) компенсація збитків та витрат, викликаних невиконанням або неналежним виконанням орендарем будь-яких зобов`язань за цим договором; (4) будь-які неустойки, штрафи, пеня, які передбачені договором або законодавством України; (5) суми експлуатаційних витрат; (6) суми витрат на оплату комунальних послуг; (7) суми витрат на страхування об`єкту; (8) прострочені суми орендної плати.

Відповідно до п.4.15. договору по закінченню кожного календарного місяця, сторонами складається та підписується акт виконаних робіт (послуг); орендодавець складає акт виконаних робіт (послуг) за минулий місяць і надає його на підписання орендарю не пізніше 5-го числа наступного місяця; отримання акту виконаних робіт (послуг), є обов`язком орендодавця , для чого він зобов`язаний у визначений вище строк отримати нарочно (отримання нарочно, передбачає отримання акту виконаних робіт (послуг) представником орендаря у орендодавця за адресою для листування останнього) два примірники акту виконаних робіт (послуг); орендар зобов`язується підписати акт виконаних робіт (послуг) та повернути підписаний екземпляр акту виконаних робіт (послуг) орендодавцю не пізніше 10-го числа місяця, або в цей же строк надати мотивовані зауваження; в разі не надходження від орендаря підписаного акту або зауважень до нього протягом зазначеного строку, акт виконаних робіт (послуг) вважається підписаним орендарем без зауважень, про що орендодавцем в Акті ставиться відмітка Погоджено орендарем за принципом мовчазної згоди .

Згідно п.6.2. договору орендар зобов`язався своєчасно здійснювати орендні, комунальні, експлуатаційні та інші платежі, що передбачені цим договором.

Орендар зобов`язаний здійснювати поточний (косметичний) ремонт об`єкта в разі необхідності, однак не рідше одного разу протягом кожного року оренди, а у випадку, якщо оренда триває менше, ніж один рік - не рідше одного разу протягом строку дії цього договору. Проведення такого ремонту підтверджується погодженим двостороннім актом про проведення поточного (косметичного) ремонту об`єкту (п.6.5. договору).

Орендар зобов`язаний на протязі 21 дня з моменту підписання цього договору за свій рахунок застрахувати на користь орендодавця в страховій компанії, погодженій з орендодавцем, об`єкт від загибелі або шкоди в результаті пожежі та (або) дій води, а також застрахувати свою відповідальність перед третіми особами за заподіяння останнім шкоди при експлуатації об`єкта; при цьому, орендар , в разі необхідності, також оплачує послуги по проведенню експертної оцінки об`єкта. Таке страхування об`єкта може здійснюватися орендарем як відразу на весь термін дії цього договору, так і щорічно строком на один рік; в разі щорічного страхування до закінчення строку дії попереднього договору страхування орендар укладає договір страхування на наступний річний термін і так до закінчення терміну дії цього договору. (п.6.10. договору.

Відповідно до п.7.1. договору на момент закінчення строку дії або при достроковому розірванні цього договору орендар зобов`язаний передати орендодавцю об`єкт протягом останнього дня дії цього договору або дня дострокового розірвання цього договору; при цьому орендар зобов`язаний станом на відповідний день закінчення строку дії або дострокового розірванні цього договору сплатити орендну плату, експлуатаційні витрати, а також відшкодувати вартість комунальних послуг на умовах даного договору.

Згідно п. 7.4. договору об`єкт оренди вважається повернутим з оренди з моменту підписання представниками сторін акту-приймання-передачі.

В разі не повернення об`єкта у визначений договором строк або повернення із недоліками орендар зобов`язаний сплатити орендну плату у подвійному розмірі, сплатити експлуатаційні витрати, а також відшкодувати вартість комунальних послуг до моменту належного повернення об`єкту (або усунення недоліків чи компенсації орендодавцю їх вартості) (п.7.6. договору).

В п.8.2 договору сторони погодили, що в разі порушення строків, що зазначені в п.7.1. цього договору, орендар сплачує орендодавцю штраф в розмірі подвійної оплати за користування об`єктом за кожен день прострочення до моменту передачі (повернення) об`єкта.

В разі невиконання орендарем п. 6.5. на момент дострокової передачі (повернення) об`єкта або по закінченню строку оренди, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 200 відсотків від суми орендної плати, діючої на момент розірвання договору. (п.8.4. договору).

В разі порушення орендарем терміну, зазначеного в п. 6.10. цього договору, орендар сплачує орендодавцю неустойку у розмірі 10 (десять) % від суми цього договору за кожен місяць прострочення зобов`язання щодо страхування; оплата штрафу не звільняє орендаря від виконання вимог п.6.10. цього Договору. (п.8.5. договору).

У разі порушення орендарем термінів оплати орендної плати він сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також 36 (тридцять шість) відсотків річних від простроченої суми згідно ст. 625 ЦК України. (п.8.7. договору).

У разі порушення орендарем термінів оплати орендної плати та/або термінів відшкодування вартості спожитих комунальних послуг та експлуатаційних послуг більше, ніж на десять банківських днів орендар додатково сплачує орендодавцю штраф у розмірі 50% від суми місячної орендної плати, передбаченої даним договором за відповідний місяць оренди. (п.8.10. договору).

У випадку порушення орендарем умов, передбачених пунктом 4.15 цього договору, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 100, 00 грн. за кожен день прострочення.

В п. 9.1. договору сторони погодили, що цей договір може бути достроково розірваний в односторонньому порядку будь-якою зі сторін, за умови завчасного повідомлення про таке розірвання не менше ніж за 30 календарних днів до дати розірвання в разі , якщо ініціатором такого розірвання є орендодавець, і не менше ніж за 60 календарних днів до дати розірвання в разі, якщо ініціатором такого розірвання є орендар. Договір, за умови належного повернення об`єкту, вважається розірваним на 31-й день (такий день рахується за останній день строку дії договору) з моменту отримання орендарем, письмового повідомлення від орендодавця про дострокове розірвання, і відповідно на 61 -й день (такий день рахується за останній день строку дії договору) з моменту отримання орендодавцем, письмового повідомлення від орендаря про дострокове розірвання, якщо в таких повідомленні на зазначена більш пізня дата; в разі якщо у повідомленні про дострокове розірвання договору зазначена дата, що наступає пізніше ніж сплине 30 або 60 календарних днів відповідно до зазначених вище умов, з моменту отримання відповідного повідомлення відповідною стороною, договір вважається розірваним у зазначену в повідомленні дату, за умови належного повернення об`єкту.

Відповідно до п. 9.2. договору звільнення та повернення об`єкта в разі дострокового припинення дії договору, відбувається в строки та в порядку, що зазначені п.п. 7.1. - 7.7. цього договору (а.с.20-26).

З матеріалів справи вбачається, що виконання умов договору позивач передав відповідачу об`єкт оренди, що підтверджується актом приймання передачі від 25.09.18р. (а.с. 21).

За твердженням позивача, в порушення прийнятих на себе зобов`язань, відповідач не виконував умови вищезазначеного договору щодо своєчасного та повного внесення орендної плати (з урахуванням експлуатаційних витрат), починаючи з грудня 2018 року . У зв`язку з чим (відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості та акту звірки станом на 30.11.19р.), у нього рахується заборгованість по орендній платі перед позивачем за період з 01.12.18р. по 28.02.19р. в розмірі 33 624, 09 грн. ( в т.ч.: за грудень 2018р. - в розмірі 11 118, 38 грн., за січень 2019р. - в розмірі 11 200, 88 грн. та за лютий 2019р. - в розмірі 11 304, 83 грн.). Позивач, враховуючи здійснений відповідачем забезпечувальний платіж розмірі 11 000, 00 грн., здійснив зарахування цього платежу в рахунок часткового погашення заборгованості з орендної плати відповідача перед позивачем за вищезазначений період, внаслідок чого заборгованості відповідача з орендної плати станом на час звернення з цим позовом до суду складає 22 329, 00 грн.

Ув`язку з несплатою відповідачем заборгованості за вищезазначені періоди оренди позивач, керуючись п.п.7.1.-7.7., 6.2, 9.1., 9.2. договору оренди надіслав відповідачу повідомлення №5 від 13.02.19р. про дострокове розірвання договору оренди (в якому керуючись п.9.1. договору оренди, просив підготувати приміщення до повернення орендодавцю 13.03.19р.) ( а.с.46 ).

Згідно акту приймання-передачі об`єкта з оренди від 28.02.19р., вбачається, що позивач в односторонньому порядку (за відсутності орендаря) прийнято з тимчасового платного користування об`єкт оренди, як самостійно залишений орендарем (а.с.31-33).

Окрім того - позивач керуючись приписами ст. 625 ЦК України та пунктами 8.2, 8.4., 8.5, 8.7, 8.10. та 8.11. договору нарахував відповідачу: 66 000, 00 грн. - штрафу за порушення строку на повернення приміщення, згідно п.8.2. договору; 22 000, 00 грн. - штрафу за відсутність поточного ( косметичного) ремонту, згідно п.8.4. договору; 88 549, 50 грн. - штрафу за відсутність страхування приміщення, згідно п. 8.5. договору; 7 968, 78 грн. - пені за порушення термінів оплати, згідно п. 8.7 договору ; 12 098, 23 грн. - 36% річних, згідно ч.2. ст. 625 ЦК України та п.8.7. договору; 27 500, 00 грн. - штрафу за порушення строків оплати за оренду, згідно п.8.10 договору та 39 500,00 грн. - штрафу за порушення обміну актами наданих послуг, згідно п. 8.11. договору.

Як зазначалось вище, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, стверджуючи (поміж-іншим), що позовні вимоги в частині стягнення з нього основної заборгованості за договором в розмірі 22 624, 09 грн. є необґрунтованими, оскільки з 05.12.18р. відповідач не користується орендованим приміщеннями, на підтвердження чого посилається на повідомлення про розірвання договору від 05.12.18р., яке було надіслано (надано) за позивачу (а.с.71). Проте, з такими твердження відповідача суд погодитися не може ( оскільки відповідно до п.9.1. договору оренди №48 від 21.09.18р. він не розривається в день отримання повідомлення про його розірвання та вважається розірваним з ініціативи орендаря не менше ніж за 60 календарних днів до дати розірвання в разі якщо ініціатором такого розірвання є орендар. Також відповідачем не надано належних доказів на підтвердження надсилання або вручення позивачу вказаного повідомлення).

Таким чином, є обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 22 624, 09 грн. заборгованості з орендної плати.

Одночасно, суд (з урахуванням заперечень відповідача та виявлених судом порушень в нарахуванні), не погоджується зі здійсненими позивачем нарахуванням пені, оскільки таке нарахуванням було здійсненне з частковим пропуском позовної давності, невірним визначенням суми заборгованості за кожний місяць оренди окремо , на який потрібно було здійснити нарахування пені, виходячи з наступного . Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частиною 2 статті 258 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частинами 3 та 4 статті 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до пункту 2.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 10 від 29.05.2013 року Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Згідно п.4.3. постанови, якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов`язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано . Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором) ;порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за угодою сторін, тому, зокрема, умови договору, за якими сторони встановили, що така давність обчислюється не з моменту прострочення платежу, а з іншої дати, що визначається шляхом зворотного відрахування шести місяців від дати пред`явлення вимоги, суперечать вимогам закону і не застосовуються судом.

Відповідно до п.2.5. постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.13р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань , щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Згідно з пунктом 1.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань № 14 від 17.12.2013 р. : … з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання , не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання , та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Враховуючи вищезазначене та те, що прострочення з оплати виконання зобов`язання з оплати орендної плати в розмірі 11 118, 38 грн. за грудень 2018р. у відповідача розпочалось з 01.12.19р. ( з урахуванням змісту п.4.2. договору), та в той же день і розпочався період, за який позивач мав право нарахувати відповідачу пеню ( а саме з 01.12.18р. по 31.05.19р., в розумінні приписів ст.232 ГК України); при цьому, строк позовної давності (щодо до вимог про стягнення з відповідача пені, в розумінні ст.258 ЦК України) закінчився б у позивача 31.05.20р.; з позовом до суду позивач звернувся 27.12.19р. ; суд дійшов висновку про те , що позивач пропустив строк позовної давності щодо вимог про стягнення з відповідача пені за період з 01.12.18р. по 26.12.18р. в загальному розмірі 285,12 грн. Обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку позовної давності, суд не знаходить. За викладених обставин в цій частині стягнення пені в позові слід відмовити. Одночасно, підлягає задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за період з 27.12.19р. по 25.04.19р. (дата закінчення нарахування пені, яка зазначені у позовній заяві), розмір яких внаслідок здійсненого судом перерахунку розміру пені склав 1 315, 93 грн.

Також внаслідок здійсненого судом перерахунку розміру пені (з урахуванням приписів ст. 232 ГК України та періоду її нарахування зазначеного у позовній заяві) на суму заборгованості з орендної плати за січень 2019р. в розмірі 11 200, 88 грн., її розмір склав 708, 88 грн. та на суму заборгованості з орендної плати за лютий 2019р. в розмірі 11 304, 83 грн. , її розмір склав 136, 90 грн.

Таким чином, загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача , складає 2 161, 71 грн., в задоволенні іншої частини позовних вимог щодо пені в сумі 5 807, 07 грн. суд вважає за необхідне відмовити з вищенаведених підстав.

Окрім того, суд не вбачає достатньо правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 88 549, 50 грн. - штрафу за відсутність страхування об`єкта оренди (оскільки згідно наданих відповідачем доказів вбачається, що об`єкт оренди за договором було застраховано, що підтверджується відповідним договором №001280-ДСМ-ВР добровільного страхування орендованого майна від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ від 16.10.18р.).

Також, суд не вбачає достатньо правих підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 22 000, 00 грн . - штрафу за відсутність поточного (косметичного) ремонту ( оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження цих обставин; посилання позивача на акт приймання-передачі об`єкта з оренди від 28.02.19р. не може прийматися судом, як належний доказ, оскільки він є одностороннім, який складений без участі відповідача ; а сам факт користування відповідачем орендованим приміщенням на протязі до часу розірвання договору свідчить про належний стан приміщення).

Окрім того, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 66 000, 00 грн. - штрафу за порушення строків на повернення приміщення (оскільки відповідачем (з урахуванням змісту повідомлення позивача про розірвання договору №5 від 13.02.19р., в якому позивач просив відповідача здати орендоване приміщення 13.03.19р.) не було порушено порядок здачі приміщення, а сам позивач не дочекавшись зазначеної у своєму листі дати, повернув орендоване приміщення 28.02.19р ., про що склав відповідний акт).

Одночасно судом перевірено правильність здійснених позивачем відповідачу нарахувань 36% річних, порушень не виявлено.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.(ст.759 ЦК України)

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положення статті 233 Господарського кодексу України, що кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26 грудня 2011 року N 18 встановлено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов`язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв`язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача: 22 624, 09 грн. - заборгованості за послуги оренди (з урахуванням експлуатаційних витрат); 2 161, 71 грн. - пені за порушення термінів оплати орендної плати; 12 098, 23 грн. - 36% річних; 27 500, 00 грн. - штрафу за порушення строків оплати орендної плати. Одночасно, суд вважає за необхідне зменшити розмір штрафу за порушення обміну актами наданих послуг, який підлягає стягненню з відповідача з 39 500, 00 грн., що 20 000, 00 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог, суд вважає за необхідне відмовити з вищезазначених підстав.

Також, суд критично оцінює заперечення відповідача, що в порушення умов п. 4.15. договору оренди позивач на протязі дії договору не надавав відповідачу акти виконаних робіт (послуг), оскільки відповідно до п. 4.15. договору оренди отримання цього акту є обов`язком орендаря - відповідача, а не позивача, як орендодавця.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 178, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача - Приватного підприємства Деголмікс ( 51453, с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області, вул. Сонцева, буд.20; код ЄДРПОУ 40618035) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Реал Естейт Екатеринослав (49000, м. Дніпро, вул. Андрія Фабра, буд.4; код ЄДРПОУ 40096877): 22 624, 09 грн. - заборгованості за послуги оренди ( з урахуванням експлуатаційних витрат), 2 161, 71 грн. - пені за порушення термінів оплати орендної плати; 12 098, 23 грн. - 36% річних, 27 500, 00 грн. - штрафу за порушення строків оплати орендної плати, 20 000, 00 грн. штрафу за порушення обміну актами наданих послуг та 1 558, 26 грн. - витрат зі сплати судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити, судові витрати в цій частині покласти на позивача .

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 10.03.2020р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.Ю.Васильєв