Рішення

від 10.03.2020 по справі 907/17/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.03.2020 м. Ужгород Справа № 907/17/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СУ630", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Адамант", м. Мукачево

про стягнення 18400,00 грн.

секретар судового засідання - Штундер Д.Л.

сторони не викликались

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.

Позивач заявив позов до відповідача про стягнення 18400,00 грн боргу за надані послуги за Актом здачі-прийняття робіт (наданих послуг) № ОУ-0000092 від 16.05.2019, посилаючись на ст. ст. 11, 526, 530, 612 ЦК України, ст. ст. 181, 193 ГК України.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить 2102,00 грн. сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 17 січня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного провадження без виклику сторін та встановлено строки для подання заяв по суті спору.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду була надіслана на його офіційну юридичну адресу, та отримана ним 21.01.2020, про що зроблено відмітку на повідомленні про вручення рекомендованого відправлення), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

АРГУМЕНТІ СТОРІН.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не оплатив надані позивачем послуги будівельних механізмів, а саме: екскаватора, в зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 18400,00 грн.

Заперечення відповідача.

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СУ630" (позивач, виконавець) надало Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Адамант" (відповідачу, замовнику) у період з 01.04.2019 р. по 08.04.2019 послуги екскаватора у кількості 55 мото-годин вартістю 800,00 грн. з ПДВ за кожну годину, всього на суму 44 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Як стверджує позивач, сторони домовились, що оплата наданих послуг буде здійснюватися Замовником відповідно до належно оформлених Сторонами Актів здачі-приймання робіт (послуг) та Змінних рапортів про роботу механізмів на підставі виставлених Виконавцем рахунків-фактур.

Факт надання позивачем послуг відповідачу на загальну суму 44000,00 грн. підтверджується двостороннім Актом №ОУ-0000092 здачі-прийняття робіт, підписаними на підставі рахунку-фактури № СФ-0000079 від 12.04.2019, зі сторони відповідача директором та скріпленими печаткою товариства. При цьому, у акті зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.

Надані позивачем послуги на вказану суму в повному обсязі не оплачені, внаслідок чого борг товариства складає 18400,00 грн.

Оскільки відповідач не відреагував на надіслану йому вимогу-претензію № 59 від 29.11.2019, позивач звернувся з позовом до суду та просить стягнути суму боргу в примусовому порядку.

ОЦІНКА СУДУ.

Положеннями ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Враховуючи вищенаведене, суд констатує, що між сторонами виникли правовідносин, які регулюються положеннями закону, що виникають з договору про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором(ст. 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт надання позивачем послуг належним чином підтверджується Актом №ОУ-0000092 здачі-прийняття робіт на суму 44000,00грн. Доказів повної оплати відповідачем наданих йому позивачем послуг матеріали справи не містять.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідач не спростував доводів позивача, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

За таких обставин, розглянувши спір на підставі поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 18400,00 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на відповідача покладається 2102,00 грн. витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 81, 129, 236, 238, 240, 241, 247, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "Адамант (код ЄДРПОУ 36972558, вул. Штефана Августина, буд. 12/1, м. Мукачеве, Закарпатська обл., 89600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СУ630 (код ЄДРПОУ 36284288, вул. Ярославська, буд. 4, корпус Б, м. Київ, 04071, п/р № НОМЕР_1 у АТ ОТП Банк МФО банку 300528)) заборгованість у розмірі 18 400,00 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста грн. 00 коп.) з ПДВ., а також 2102,00 грн. (Дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) на відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.В. Андрейчук