Рішення

від 19.02.2020 по справі 910/15597/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.02.2020Справа № 910/15597/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Обслуговуючого кооперативу "Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва "Мікл" (02222, м. Київ, вул. Бальзака, 49-А; ідентифікаційний код 39471935)

до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6; ідентифікаційний код 35210739)

про усунення перешкод у користуванні майном,

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Половінкін О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернувся Обслуговуючий кооператив "Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва "Мікл" з позовом до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс", в якому позивач просить суд усунути перешкоди у користування майном, розташованим за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 49-А, яке належить Обслуговуючому кооперативу "Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва "Мікл" шляхом зобов`язання Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" утриматись від продажу права на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Бальзака, 49-А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2019 позовну заяву Обслуговуючого кооперативу "Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва "Мікл" - залишено без руху. Встановлено Обслуговуючому кооперативу "Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва "Мікл" п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду уточненої позовної заяви із зазначенням ідентифікаційного коду відповідача.

19.11.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Обслуговуючого кооперативу "Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва "Мікл" про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, підготовче засідання призначено на 18.12.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2019 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 29.01.2020.

28.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив, в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.02.2020.

У судовому засіданні 19.02.2020 представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог, просив суд відмовити в позові.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, причини неявки суд не повідомив. Про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із штрихкодовим ідентифікатором 0103053375959.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 19.02.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.06.2011 рішенням Київської міської ради № 242/5629 "Про зстановлення місцевих податків і зборів у м. Києві" (в редакції рішення Київської міської ради від 28 січня 2015 року № 58/923) затверджено Положення про збір за місця для паркування транспортних засобів (додаток 5), відповідно до таблиці № 1 якого земельну ділянку, як автостоянку № 12, кадастровий номер 8000000000:62:701:0027, розташованою за адресою м. Київ, вул. Оноре де Бальзак, 49-А включено до переліку паркувальних майданчиків, які закріплені за Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс".

Позивач зазначає, що йому стало відомо, що 24 жовтня 2019 року Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" оголосило про проведення продажу через систему Ргоzогго.Продажі (UА-Р5-2019-10-24- 000039-2 • 7598bе95820640bf9d18а1035838294а) права на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Бальзака, 49-а (вздовж лінії швидкісного трамвая), в межах III територіальної зони паркування м. Києва, що включає 69 (шістдесят дев`ять) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 8 (вісім) місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю.

За посиланням позивача, такі дії та рішення відповідача створюють перешкоди у користуванні Обслуговуючим кооперативом "Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва "Мікл" належним йому майном, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Оноре де Бальзак, 49-А, виходячи з наступних обставин.

Позивач зазначає, що відповідно до свідоцтв про право власності, Кооперативу належить на праві приватної власності нерухоме майно, зокрема на підставі:

- свідоцтва про право власності індексний номер № 40624308 від 14.07.2015 належить нерухоме майно гараж №1 площею 49,1 кв.м. за адресою м. Київ, вул. Оноре де Бальзак, 49-А;

- свідоцтва про право власності індексний номер № 40913061 від 20.07.2015 належить нерухоме майно гараж № 2 площею 41,9 кв.м. за адресою м. Київ, вул. Оноре де Бальзак, 49-А;

- свідоцтва про право власності індексний номер № 40623596 від 14.07.2015 належить нерухоме майно гараж № 3 площею 75,5 кв.м. за адресою м. Київ, вул. Оноре де Бальзак, 49-А;

- свідоцтва про право власності індексний номер № 40916372 від 20.07.2015 належить нерухоме майно гараж № 4 площею 73,9 кв.м. за адресою м. Київ, вул. Оноре де Бальзак, 49-А;

- свідоцтва про право власності індексний номер № 40914424 від 20.07.2015 належить нерухоме майно гараж № 5 площею 29,8 кв.м. за адресою м. Київ, вул. Оноре де Бальзак, 49-А.

Відтак, позивач вказує, що за адресою м. Київ, вул. Оноре де Бальзак, 49-А у нього наявне нерухоме майно з належним чином оформленими правовстановлюючими документами, однак, незважаючи на наведене, Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" вирішено продати право на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів на якому ж і знаходиться зазначене майно Обслуговуючого кооперативу "Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва "Мікл".

З вертаючись до суду з позовом позивач просить суд усунути перешкоди у користуванні майном розташованим за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзак, 49-А, яке належить Обслуговуючому кооперативу "Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва "Мікл", шляхом зобов`язання Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" утриматись від продажу права на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Бальзака, 49-А.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує наступне:

- оскільки за відповідачем не зареєстровано право власності або користування земельною ділянкою, то на переконання позивача у Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" відсутнє право розпоряджатися земельною ділянкою по вул. О. Бальзака, 49-А та паркувальним майданчиком, що розташований на цій земельній ділянці, згідно ст. 126 ЗК України;

- на думку позивача, відповідач на власний розсуд та без належної правової підстави, не переконавшись у правомірності своїх дій, оголосив про продаж права на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів, на якому розташоване нерухоме майно, що належить Обслуговуючому кооперативу "Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва "Мікл";

- Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" здійснюється продаж права на експлуатацію нерухомого майна, що належить позивачу та до створення та/або покращення якого комунальне підприємство жодного відношення не має.

Із поданого відповідачем відзиву вбачається, що останній заперечує щодо задоволення позовних вимог вказуючи, що доводи позивача є безпідставними та не відповідають дійсності, з огляду на слідуюче:

- 21.12.2012 між позивачем та відповідачем був укладений договір № ДНП-2012-12/222 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування на паркувальному майданчику за адресою м. Київ, Деснянський район, вул. Бальзака, 49-А. Відтак, на переконання відповідача укладаючи такий договорі про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування на паркувальному майданчику за адресою м. Київ, Деснянський район, вул. Бальзака, 49-А Обслуговуючим кооперативом "Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва "Мікл" таке право розпорядження вказаною земельною ділянкою;

- відповідач вказує, що після закінчення строку дії договорів, зазначених в п. 1.4. Рішення Київської міської ради від 05.03.2019 № 184/6840 "Про вдосконалення системи організації паркувального простору в місті Києві", права на відповідні паркувальні майданчики мають бути реалізовані у відповідності до п. 1.1. вказаного Рішення. Однак відповідач вимушений був скасувати аукціон UА-РS-2019-10-24-000039-2 на підставі п. 7.3. Регламенту ЕТС у зв`язку з наявністю судового спору щодо об`єкту продажу;

- як про це вказує відповідач, позивачем не надано жодного правовстановлюючого документу на підтвердження реєстрації права власності на спірну земельну ділянку в установленому законом порядку, як і не надано правовстановлюючих документів на право користування (оренди) земельною ділянкою, які виникають безпосередньо з моменту державної реєстрації згідно приписів статті 125 Земельного кодексу України. Відтак на переконання відповідача, позивач самовільно займає земельну ділянку на якій знаходиться паркувальний майданчик за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Бальзака, 49-а (вздовж лінії швидкісного трамваю), що закріплений за Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс", як єдиним оператором у м. Києві, на підставі рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629;

- на переконання відповідача в позовній заяві позивачем не викладено жодної обставини, якими останній обґрунтовує свої вимоги та не надано жодного належного та допустимого доказу стосовно вчинення Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" перешкод Обслуговуючому кооперативу "Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва "Мікл" у користуванні паркувальним майданчиком за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Бальзака, 49-А (вздовж лінії швидкісного трамваю), а відтак відсутні й докази порушення прав та законних інтересів позивача.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України вказано, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як про це зазначає позивач Обслуговуючий кооператив "Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва "Мікл" створений на загальних засадах у відповідності до чинного законодавства, діє відповідно до Закону України "Про кооперацію", Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Конституції України, інших нормативно-правових актів України та Статуту Кооперативу.

Відповідно до п. 2.1. Статуту Кооперативу, він створений для задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативу, підвищення їх життєвого рівня, будівництва та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва, захист їх майнових та соціальних прав на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Згідно п. 3.3. Статут Кооперативу останній може укладати будь-які правочини, набувати майнові та немайнові права, нести обов`язки, бути стороною в судах загальної юрисдикції, адміністративному, господарському та третейських судах, кооператив розташований на земельній ділянці вул. Оноре Де Бальзака 49-А відповідно рішення Київської міської ради від 18.02.91 № 56 "Про затвердження схеми розміщення в м. Києві гаражів та відкритих автостоянок для транспортних індивідуальних власників на період до 1995", гаражі будувались громадянами господарським способом в період з 21.03.1991 по 21.07.1991 та 21.07.1991 ввелись в експлуатацію отже вважати дату введення в експлуатацію гаражів 21.07.1991.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні докази належності на праві власності Кооперативу нерухомого майна розташованого за адресою м. Київ, вул. Оноре де Бальзак, 49-А, а саме: свідоцтво про право власності індексний номер № 40624308 від 14.07.2015 на нерухоме майно гараж №1 площею 49,1 кв.м., свідоцтво про право власності індексний номер № 40913061 від 20.07.2015 на нерухоме майно гараж № 2 площею 41,9 кв.м., свідоцтва про право власності індексний номер № 40623596 від 14.07.2015 на нерухоме майно гараж № 3 площею 75,5 кв.м., свідоцтва про право власності індексний номер № 40916372 від 20.07.2015 на нерухоме майно гараж № 4 площею 73,9 кв.м., свідоцтва про право власності індексний номер № 40914424 від 20.07.2015 на нерухоме майно гараж № 5 площею 29,8 кв.м.

Що стосується тверджень позивача щодо того, що оскільки за відповідачем не зареєстровано право власності або користування земельною ділянкою, то за таких підстав в Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" відсутнє право розпоряджатися земельною ділянкою по вул., О. Бальзака. 49-А та паркувальним майданчиком, що розташований на цій земельній ділянці, згідно ст. 126 ЗК України, суд вказує, що такі твердження позивача не відповідають дійсності зважаючи на слідуюче.

Так, Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" здійснює господарську діяльність згідно з чинними рішеннями Київської міської ради та у відповідності до діючого законодавства України, зокрема, Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 та Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1342.

Рішенням Київської міської ради від 26.06.2007 № 930/1591 "Про вдосконалення паркування автотранспорту в м. Києві" Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" визначено єдиним оператором з паркування транспортних засобів в м. Києві.

Пунктом п. 17.3.1. Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 № 1051/1051 передбачено, що організація та експлуатація місць платного паркування транспортних засобів здійснюється лише оператором або підприємствами, з якими оператор уклав відповідний договір.

Відтак, як про це вказує відповідач, та з чим у свою чергу погоджується суд, Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" здійснює діяльність з паркування транспортних засобів в м. Києві на паркувальних майданчиках, перелік яких визначено в таблиці № 1 додатку 5 до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві".

Судом встановлено, що означеним вище рішенням за підприємством закріплено паркувальний майданчик за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Бальзака, 49-а (вздовж лінії швидкісного трамваю) на 77 машиномісць загальною площею 1 925,00 м 2 .

Приписами ст. 9 Земельного кодексу України унормовано, що розпорядження землями територіальної громади міста Києва відноситься до компетенції Київської міської ради.

Частиною 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно п. 17.3.2. Правил благоустрою міста Києва, особливі умови користування земельними ділянками, на яких розташовані спеціально обладнані та відведені місця, полягають в розробці та погодженні в установленому цими Правилами порядку схем організації дорожнього руху, згідно з якими у оператора виникає право надання платних послуг паркування транспортних засобів та не потребує розроблення проектів відведення цих земельних ділянок. На таких земельних ділянках оператор не має права здійснювати будь-яку діяльність, окрім надання платних послуг з паркування транспортних засобів та обладнання таких місць, що полягає у запровадженні інноваційних технологій (сучасних систем паркування), нанесенні дорожньої розмітки, встановленні відповідних дорожніх знаків, огорожі та інших елементів благоустрою, у порядку визначеному цими Правилами. Допускається відсутність дорожньої розмітки в залежності від погодних умов, бруду тощо при наявності установлених відповідних за змістом дорожніх знаків, що позначають межі та спосіб поставлення транспортного засобу на стоянку.

За умовами п. 24 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 № 1342, оператор зобов`язаний використовувати майданчик для паркування за призначенням.

Відтак, суд вказує, що на земельних ділянках, на яких розташовані спеціально обладнані та відведені місця для надання оператором платних послуг паркування транспортних засобів, оператор не має права здійснювати будь-яку діяльність, окрім надання платних послуг з паркування транспортних засобів та обладнання таких місць.

Пунктом 17.3.3 Правил благоустрою міста Києва, унормовано, що оператор розробляє схеми організації дорожнього руху за погодженням з управлінням ДАІ ГУ МВС України в м. Києві (при розташуванні місць для паркування в межах червоних ліній міських вулиць і доріг), Головним управлінням транспорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Як про це вказує відповідач та докази чого містяться в матеріалах справи, у відповідності до рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629 Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" розроблено схему організації дорожнього руху по вул. Бальзака, 49-а (вздовж лінії швидкісного трамваю), яка погоджена згідно чинного законодавства з управлінням патрульної поліції у м. Києві ДПП та департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради КМДА, на паркувальному майданчику передбачено 77 (сімдесят сім) машиномісць.

Разом з тим, як про це вказує відповідач та докази чого містяться в матеріалах справи між Обслуговуючим кооперативом "Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва "Мікл" та Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" був укладений договір від 21.12.2012 № ДНП-2012-12/222 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування на паркувальному майданчику за адресою м. Київ, Деснянський район, вул. Бальзака, 49-А.

Так, суд вказує, що укладаючи з відповідачем договір про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування на паркувальному майданчику за адресою м. Київ, Деснянський район, вул. Бальзака, 49-А, Обслуговуючий кооператив "Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва "Мікл" визнавав за Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" таке право розпорядження спірною земельною ділянкою.

Щодо доводів позивача, стосовно того, що відповідач на власний розсуд та без належної правової підстави, не переконавшись у правомірності своїх дій, оголосив про продаж права на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів, на якому розташоване нерухоме майно, що належить Обслуговуючому кооперативу "Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва "Мікл", то суд вказує наступне.

Згідно п. 1.1. Рішення Київської міської ради від 05.03.2019 № 184/6840 "Про вдосконалення системи організації паркувального простору в місті Києві" після 3 (трьох) місяців з дня прийняття цього рішення розпочати продаж прав на розміщення та/або облаштування паркувальних майданчиків у місті Києві, що відносяться до сфери управління Комунального підприємства "Київтранспарксервіс", відповідно до рішень Київської міської ради, виключно у системі електронних продажів РгоZогго.Продажі.

Відповідно до пунктів 1.4.-1.5. Рішення № 184/6840 дія пункту 1.3. цього рішення не поширюється на укладені відповідно до чинного законодавства договори з будь-якими третіми особами щодо паркувальних майданчиків, визначених в таблиці 1 додатка 5 до рішення Київської міської ради "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві". Такі договори є чинними до закінчення строку їх дії, на який вони укладені, та не підлягають поновленню.

Після закінчення строку дії договорів, зазначених у пункті 1.4 цього рішення, права на відповідні паркувальні майданчики мають бути реалізовані у відповідності до пункту 1.1 цього рішення.

Судом встановлено, що укладений 21.12.2012 між Обслуговуючим кооперативом "Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва "Мікл" та Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" договір № ДНП-2012-12/222 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, відповідно до п. 6.1. з урахуванням укладених сторонами додаткових угод, діє до 31.12.2015.

Будь яких доказів, щоб свідчили про продовження строку дії договору № ДНП-2012-12/222 матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Пунктом 17.1.1 Правил благоустрою міста Києва цими Правилами визначається єдиний порядок організації та функціонування платних місць для паркування транспортних засобів на території міста Києва, зокрема, з метою підвищення дисципліни сплати збору за послуги паркування, збільшення фінансових, надходжень до бюджету м. Києва.

Як про це вказує відповідач, у відповідності до Рішення № 184/6840 Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" було оголошено про проведення конкурсу UА-РS-2019-10-24-000039-2 з продажу через систему РгоZогго.Продажі права на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Бальзака, 49-А (вздовж лінії швидкісного трамваю), в межах III територіальної зони паркування м. Києва.

В той час, із наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що Рішенням № 54 від 07.11.2019 було скасовано аукціон UА-РS-2019-10-24-000039-2 на підставі п. 7.3. Регламенту ЕТС у зв`язку з майновими спорами щодо об`єкту торгів.

Відтак, зважаючи на викладене вище, твердження позивача стосовно відсутності у відповідача права розпоряджатися паркувальним майданчиком, зокрема й шляхом оголошення про проведення продажу через систему РгоZогго.Продажі права на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Бальзака, 49-А є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.

Стосовно тверджень позивача щодо того, що Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" здійснює продаж права на експлуатацію нерухомого майна, що належить позивачу та до створення та/або покращення якого комунальне підприємство жодного відношення не має, то суд вважає за доцільне вказати слідуюче.

У постанові від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц Велика Палата Верховного Суду прямо зазначила, що зайняття земельної ділянки належить розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності, захист від якого має бути здійснено шляхом пред`явлення негаторного позову.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює в користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути наявні перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від учинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямовано на усунення порушень прав власника, не пов`язаних із позбавленням його володіння майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі № 653/1096/16-ц).

Статтею 391 Цивільного кодексу України закріплено, що власник майна має право звернутися до суду з вимогою про захист права власності вимагаючи усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відтак, суд зазначає, що наведена стаття унормовує захист права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, констатує, що право власності може бути також порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Відповідно до цієї статті, власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном. Зазначений позов отримав назву "негаторний".

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Предмет негаторного позову становитиме вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом (шляхом звільнення виробничих приміщень власника від неправомірного перебування у них майна третіх осіб, виселення громадян з неправомірно займаних жилих приміщень власника, знесення неправомірно збудованих споруд, накладення заборони на вчинення неправомірних дій щодо майна власника тощо).

Так, предметом даного позову є усунення перешкод у користуванні майном розташованим за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзак, 49-А, яке належить Обслуговуючому кооперативу "Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва "Мікл", шляхом зобов`язання Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" утриматись від продажу права на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Бальзака, 49-А.

Суд зазначає, що в даному випадку підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей. При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.

Отже, оскільки поданий Обслуговуючим кооперативом "Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва "Мікл" позов є негаторним позовом і позивач, подавши негаторний позов, визначив конкретний спосіб захисту власних прав та інтересів, встановлення вищезазначених обставин входить до предмета доказування в даній справі.

А саме в даному випадку на позивача покладається обов`язок довести належними та допустимими засобами доказування, що заявлена позовна вимога є саме вимогою володіючого майном власника, а також факти того, що дії відповідача створюють позивачеві перешкоди щодо здійснення ним права користування і розпорядження своїм майном.

Положеннями ст. 144 Господарського кодексу України визначено, що майнові права суб`єктів господарювання виникають внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 181 Цивільного кодексу України передбачено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Нормами ст. 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ст. 317 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 395 Цивільного кодексу України визначено, що речовими правами на чуже майно є: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій).

Відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Статтею 79-1 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру.

Згідно ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За умовами ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Положеннями ст. 125 Земельного кодексу України імперативно встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За змістом ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право постійного користування та право оренди земельної ділянки підлягають обов`язковій державній реєстрації.

Статтею 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Нормами ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України передбачено, що право на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Тобто, особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього повноваження власника, зокрема набуває і право володіння.

Так, у постанові від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для цілей визначення наявності в особи права володіння нерухомим майном має бути застосовано принцип реєстраційного підтвердження володіння, який полягає в тому, що особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі повноваження власника, визначені в ч. 1 ст. 317 ЦК України, зокрема набуває й право володіння. Отже, з огляду на специфіку речей в обороті, володіння рухомими й нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджено, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно у встановленому законом порядку.

Таким чином, з наведеної позиції ВП ВС убачається, що власник нерухомого майна перестає бути володільцем цього майна лише в разі припинення державної реєстрації його права власності та перереєстрації цього права за іншою особою.

Зокрема, у постанові від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, допоки особа є власником нерухомого майна, тобто за нею зареєстровано право власності на це майно, вона не може бути обмежена в праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування й розпорядження цим майном.

В той час, суд наголошує на тому, що всупереч наведеним вище приписам законодавства позивачем не надано жодного правовстановлюючого документу на підтвердження реєстрації права власності на спірну земельну ділянку в установленому законом порядку, як і не надано правовстановлюючих документів на право користування (оренди) земельною ділянкою, які відповідно виникають з моменту державної реєстрації згідно приписів статті 125 Земельного кодексу України.

Відтак, з огляду на те що судом було встановлено, що укладений між сторонами договір № ДНП-2012-12/222 від 21.12.2013 про надання права на експлуатацію фіксованих місць паркування, відповідно до п. 6.1. з урахуванням укладених сторонами додаткових угод, діє до 31.12.2015 та зважаючи не те, що інших додаткових угод про продовження строку його дії та/або нових договорів сторонами не укладалося, то за таких підстав, суд погоджується з доводами відповідача, що позивач самовільно займає земельну ділянку на якій знаходиться паркувальний майданчик за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Бальзака, 49-А (вздовж лінії швидкісного трамваю), що закріплений за Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс", як єдиним оператором у м. Києві, на підставі рішення Київської міської ради від 23.06.2011 № 242/5629.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Таким чином, враховуючи, що земельна ділянка на якій знаходиться паркувальний майданчик за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Бальзака, 49-А (вздовж лінії швидкісного трамваю) є землями територіальної громади міста Києва, Київська міська рада на законних підставах та в межах повноважень внесла даний паркувальний майданчик до таблиці № 1 додатка 5 до рішення Київської міської ради від 29.11.2018 № 222/6273 "Про внесення змін до таблиці № 1 до додатка 5 рішення Київської міської ради від 23.06.2011 року № 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві " та визначила, що реалізація прав на розміщення та/або облаштування даного паркувального майданчику здійснюється виключно у системі електронних продажів РгоZогго.Продажі.

Частиною 1, 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснення учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище та з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом не надано належних та допустимих доказів стосовно вчинення Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" перешкод у користуванні паркувальним майданчик за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Бальзака, 49-А (вздовж лінії швидкісного трамваю), як і не доведено обставин з якими обумовлюється можливість задоволення позову, та у свою чергу судом таких обставин не встановлено.

У зв`язку з чим, суд визнає вимоги позивача про усунути перешкод у користуванні майном розташованим за адресою: м. Київ, вул. Оноре де Бальзак, 49-А, яке належить Обслуговуючому кооперативу "Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва "Мікл", шляхом зобов`язання Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" утриматись від продажу права на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Бальзака, 49-А необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Обслуговуючого кооперативу "Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів, автостоянок для зберігання транспортних засобів громадян Деснянського району міста Києва "Мікл" (02222, м. Київ, вул. Бальзака, 49-А; ідентифікаційний код 39471935) до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" (01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6; ідентифікаційний код 35210739) про усунення перешкод у користуванні майном - відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору позивачу не відшкодовуються.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 02.03.2020

Суддя Д.О. Баранов