Рішення

від 10.03.2020 по справі 910/15869/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.03.2020Справа № 910/15869/19 Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс Вест" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Норін Груп" простягнення 286 222 грн 19 коп. Представники сторін:не викликались ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

11.11.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс Вест" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Норін Груп" про стягнення 286 222 грн 19 коп. заборгованості за договором поставки від 14.03.2017 № 14-1/0317, в тому числі: 242 533 грн 03 коп. основної заборгованості, 24 253 грн 30 коп. штрафу, 7 275 грн 99 коп. інфляційних втрат та 12 159 грн 87 коп. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору поставки від 14.03.2017 № 14-1/0317 неналежним чином виконав взяті на себе зобов`язання з оплати поставленого товару, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 242 533 грн 03 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 24 253 грн 30 коп. штрафу, 7 275 грн 99 коп. інфляційних втрат та 12 159 грн 87 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2019, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху.

25.11.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 відкрито провадження у справі № 910/15869/19, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження задоволено, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, визначено строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

23.12.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

09.01.2020 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося поштове відправлення за № 01030 52348106, яким на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (вул. Алма-Атинська, 8, м. Київ, 02090), було направлено ухвалу від 04.12.2019, із зазначенням причини повернення: за закінченням строку зберігання, дата довідки ф. 20: 08.01.2020.

Судом встановлено, що 28.12.2019 внесено зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, а саме змінено місцезнаходження юридичної особи відповідача, з яких вбачається, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Норін Груп" з 28.12.2019 є: вул. Головатого, 83/15, м. Бориспіль, Київська обл., 08300.

За таких обставин, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 постановлено надіслати ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 про відкриття провадження у справі № 910/15869/19 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Норін Груп": вул. Головатого, 83/15, м. Бориспіль, Київська обл., 08300.

24.02.2020 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося поштове відправлення за № 01030 53364881, яким на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (вул. Головатого, 83/15, м. Бориспіль, Київська обл., 08300), було направлено ухвали від 10.02.2020 та 04.12.2019, із зазначенням причини повернення: за назначеною адресою не проживає (вибули, не знайдено), дата довідки ф. 20: 22.02.2020.

Відповідно до частин 2, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Станом на 10.03.2020 відповідачем вимог ухвали суду від 04.12.2019, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.uа ).

Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс Вест" (постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Норін Груп" (покупець за договором) укладено договір поставки № 14-1/0317 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується відпускати покупцю м`ясо курки (далі по тексту - товар) у кількості, що вказується покупцем у замовленнях-заявках, а покупець зобов`язується приймати замовлений товар і оплачувати його вартість згідно умов договору.

Відповідно до пункту 2.1. договору ціна договору становить загальну суму, вказану у видаткових накладних на відпущений товар за весь період дії даного договору.

Згідно з пунктом 2.2. договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються покупцем шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника на умовах 100 % передоплати. За окремою домовленістю між сторонами оплата за поставлений товар може відбуватись в інші терміни та спосіб.

За умовами пунктів 2.3., 2.4. та 2.5. договору покупець надає заяву-замовлення не пізніше ніж за два дні до запланованої дати поставки товару зручним для обох сторін способом (електронна пошта, факсимільний зв`язок ті ін.). зобов`язання покупця по оплаті вартості товару вважається виконаним з моменту зарахування коштів, перерахованих покупцем на поточний рахунок постачальника. Ціна договору при потребі підлягає уточненню сторонами шляхом складання та підписання сторонами акту звірки взаємозвірки, виходячи з фактично поставленої покупцю кількості товару, вартість (ціна) якого відображається в накладних, що складаються сторонами по кожному факту постави відповідної партії товару.

Пунктом 5.5. договору сторонами погоджено, що право власності на товар виникає у покупця в момент фактичного отримання товару від постачальника за умови його повної оплати.

Даний договір набирає чинності з дати підписання його сторонами та скріплення печатками. Строк дії договору по 31.12.2017. у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов даного договору протягом одного місяця до закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на кожний наступний рік на тих же умовах, які передбачені цим договором (пункти 9.1., 9.2., 9.3. договору).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до норм статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного між сторонами договору поставки від 14.03.2017 № 14-1/0317, позивач поставив, а відповідач прийняв товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними між сторонами копіями видаткових накладних від 17.03.2017 № 24 на суму 30 000 грн 00 коп., від 21.03.2017 № 27 на суму 120 122 грн 15 коп., від 21.03.2017 № 28 на суму 287 677 грн 85 коп., від 03.04.2017 № 42 на суму 1 133 131 грн 51 коп., від 07.04.2017 № 43 на суму 274 275 грн 80 коп., від 14.04.2017 № 44 на суму 297 338 грн 12 коп. Всього на загальну суму 2 142 545 грн 43 коп.

Як встановлено судом та вбачаться з матеріалів справи, відповідач частково оплатив поставлений позивачем товар на загальну суму 1 900 012 грн 14 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями від 17.03.2017 № 85_3НО18/111 на суму 30 000 грн 00 коп., від 21.03.2017 № 91_3L019/63 на суму 54 800 грн 00 коп., від 21.03.2017 № 92_3L019/64 на суму 27 800 грн 00 коп., від 21.03.2017 № 93_3L033/47 на суму 88 400 грн 00 коп., від 22.03.2017 № 95_М020/71 на суму 72 000 грн 00 коп., від 23.03.2017 № 96_3N036/34 на суму 24 700 грн 00 коп., від 28.03.2017 № 103_3Т013/39 на суму 100 000 грн 00 коп., від 30.03.2017 № 107_3U007/32 на суму 28 300 грн 00 коп., від 30.03.2017 № 108_3U037/23 на суму 11 800 грн 00 коп., від 03.04.2017 № 113_43031/65 на суму 41 124 грн 00 коп., від 04.04.2017 № 114_44028/90 на суму 216 000 грн 00 коп., від 06.04.2017 № 116_46032/58 на суму 100 000 грн 00 коп., від 07.04.2017 № 118_47009/46 на суму 2 095 грн 20 коп., від 07.04.2017 № 119_47009/47 на суму 15 056 грн 60 коп., від 07.04.2017 № 117_47010/52 на суму 197 336 грн 60 коп., від 12.04.2017 № 122_4С016/53 на суму 490 600 грн 00 коп., від 13.04.2017 № 123_4D030/75 на суму 250 000 грн 00 коп., та від 14.04.2017 № 124_4Е035/41 на суму 150 000 грн 00 коп.

Крім того, позивачем долучено до позовної заяви акт звірки розрахунків станом на 07.09.2017, підписаний та скріплений печатками сторін, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 242 533 грн 03 коп.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки від 14.03.2017 № 14-1/0317 та норм чинного законодавства належним чином не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов`язання з повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем за отриманий товар у розмірі 242 533 грн 03 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати отриманого від позивача товару на суму 242 533 грн 03 коп.

12.02.2018 та 16.11.2018 позивач звертався до відповідача з претензіями про сплату заборгованості за договором поставки від 14.03.2017 № 14-1/0317, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскальних чеків та описів вкладення у цінний лист. Проте, вказані претензії залишилися без відповіді та задоволення.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з оплати поставленого позивачем товару на загальну суму 242 533 грн 03 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача 242 533 грн 03 коп. підлягають задоволенню повністю.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 24 253 грн 30 коп. штрафу, 7 275 грн 99 коп. інфляційних втрат та 12 159 грн 87 коп. 3 % річних, нарахованих на загальний період прострочення з березня 2018 року по жовтень 2019 року.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно пункту 7.3. договору якщо товар поставляється на умовах післяоплати і покупець прострочи оплату товару більш ніж на 10 календарних днів, то він додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 10 % від ціни неоплаченого товару за уложень випадок такого прострочення.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення штрафу) відповідно до умов пункту 7.3. договору та захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність умовам договору та вимогам чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку щодо своєчасної оплати поставленого позивачем товару за договором поставки від 14.03.2017 № 14-1/0317, вимоги позивача про стягнення з відповідача 24 253 грн 30 коп. штрафу, 7 275 грн 99 коп. інфляційних втрат та 12 159 грн 87 коп. 3 % річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Норін Груп" (вул. Головатого, 83/15, м. Бориспіль, Київська обл., 08300, ідентифікаційний код 40883375) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропродсервіс Вест" (вул. Симоненка, 6, кв. 31, м. Тернопіль, 46016, ідентифікаційний код 38364705) заборгованість у розмірі 242 533 (двісті сорок дві тисячі п`ятсот тридцять три) грн 03 коп., 3% річних у розмірі 12 159 (дванадцять тисяч сто п`ятдесят дев`ять) грн 87 коп., інфляційних втрат у розмірі 7 275 (сім тисяч двісті сімдесят п`ять) грн 99 коп., штраф у розмірі 24 253 (двадцять чотири тисячі двісті п`ятдесят три) грн 30 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 4 293 (чотири тисячі двісті дев`яносто три) грн 33 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Б.Плотницька