Рішення

від 24.02.2020 по справі 910/14204/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.02.2020Справа № 910/14204/19

За позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

до 1. Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

2. Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу"

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про зобов`язання припинити дії, які порушують права

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кошляк М.І.

Представники учасників справи:

від позивача Позднякова І.О. (адвокат);

від відповідача-1 Мотуренко Ю.А. (адвокат);

від відповідача-2 Мельников Д.В. (адвокат);

від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів не з`явилися;

від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів не з`явилися.

В судовому засіданні 25.02.2020 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників позивача та відповідачів-1, 2, що повне рішення буде складено 10.03.2020 року.

СУТЬ СПОРУ:

11 жовтня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (позивач) надійшла позовна заява № 44/22-1267 від 03.10.2019 року до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (відповідач-1), Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" (відповідач-2), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку:

- зобов`язати Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" (ЄДРПОУ 00169845, 84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Комерційна, 8) вчинити дії, шляхом виключення із облікових даних обсяги споживання КП "Компанія "Вода Донбасу" (код 00191678) за точками комерційного обліку електропостачальника ДПЗД "Укрінтеренерго" (код 19480600), як постачальника "останньої надії" з 06.08.2019 р., та скоригувати дані комерційного обліку на платформі ММS зазначивши з 06.08.2019 по 01.10.2019 включно обсяги небалансів електричної енергії позивача по оператору системи розподілу ДТЕК "ПЕМ-Енерговугілля" в розмірі 0 квт*годин, замість зазначених відповідачем 1 на платформі ММS:

в період 06.08.2019 - 31.08.2019 - 13 163 838 квт*годин електричної енергії;

в період з 01.09.2019 по 30.09.2019 - 13 644 039 квт*годин електричної енергії;

в період з 01.10.2019 по 01.10.2019 - 420 315 квт*годин електричної енергії;

- зобов`язати ПАТ "НЕК "Укренерго" (ЄДРПОУ 00100227, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25) обчислити обсяги небалансів електричної енергії та наданих послуг на ринку електричної енергії стосовно ДПЗД "Укрінтеренерго" за період з 06.08.2019 по 01.10.2019 з урахуванням скоригованих ПРАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" облікових даних комерційного обліку, скоригувати первинні документи та рахунки надані в рамках договірних відносин з позивачем по договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 0044-01022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" неправомірно адмініструє точки комерційного обліку електроенергії КП "Компанія "Вода Донбасу" за ДПЗД "Укрінтеренерго", як постачальником "останньої надії" з 06.08.2019 року та надає дані, які оприлюднюється ПАТ "НЕК "Укренерго" на платформі ММS та застосовуються для формування фінансових зобов`язань позивача по договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 0044-01022, чим порушується право позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 року у справі № 910/14204/19 позовну заяву № 44/22-1267 від 03.10.2019 року Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до 1. Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", 2. Приватного акціонерного товариства "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" про зобов`язання припинити дії, які порушують права залишено без руху, надано Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

Так, поштове відправлення з ухвалою суду у даній справі було направлене Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" за адресою: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, яка вказана в позовній заяві та відповідає адресі місцезнаходження товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103052026885 ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 року у справі № 910/14204/19 вручено уповноваженому представнику позивача - 17.10.2019 року.

Відповідно до положень ч. 1ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Тобто, строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви до 22.10.2019 року (включно).

22 жовтня 2019 року через відділ діловодства суду від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" надійшло клопотання № 44/22-1319 від 21.10.2019 року на виконання вимог ухвали суду від 15.10.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/14204/19 здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.11.2019 року та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

08.11.2019 року через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 проти позовних вимог заперечив, мотивуючи це тим, що у жовтні 2019 року до подачі позову до суду відповідачем-2 були скореговані облікові дані комерційного обліку на платформі ММS, що підтверджується принт-скрінами: група показань А (1, 2, 5, 6 колонки таблиці) - облікові дані, які передаються дистанційно. Облікові дані КП Компанія Вода Донбасу не передаються дистанційно та обліковуються у групі показань В (3, 4, 7,8 колонки), а також скориговані облікові дані з 01.09.2019року - 01.10.2019 року, що підтверджується принт-скрінами з платформи ММS. На твердження відповідача-2 подання позову було передчасним, оскільки дані були скориговані до подання позову, окрім даних за 01.10.2019 року, коригування яких можливо лише у певні дати, які визначає відповідач-1.

13.11.2019 року через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-1 проти позовних вимог заперечив, з огляду на те, що відповідальність за правильність обчислення та подання даних щодо обсягів електроенергії відносно позивача покладається на відповідача-2, ПАТ НЕК Укренерго обчислює обсяги небалансів лише на підставі наданих до платформи даних і не вносить до них жодних змін. Відповідач-1 стверджує, що жодним чином не порушував прав позивача, позивач не обґрунтував наявність відмови відповідача-1 обчислювати обсяги небалансів електричної енергії позивача з урахуванням скоригованих даних, тому у позивача відсутні підстави для пред`явлення позовних вимог до відповідача-1, тоді як звернення до суду з даним позовом є передчасним.

В підготовчих засіданнях 19.11.2019 року та 17.12.2019 року судом оголошувалася перерва.

Згідно ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Так, суд відмічає, що в підготовчому засіданні 17.12.2019 року судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) днів.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 14.01.2020 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/14204/19 до судового розгляду по суті на 04.02.2020 року.

В судовому засіданні 04.02.2020 року судом оголошувалася перерва.

25.02.2020 року через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору та повернення судового збору.

Суд, на підставі ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України залишає подану заяву відповідача без розгляду, з огляду на наступне.

Статтею 194 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

При цьому, імперативною нормою ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Оскільки подане позивачем клопотання про закриття провадження у справі та повернення судового збору не містить поважних причин, з яких останнє не було заявлене в підготовчому провадженні, а також приймаючи до уваги, що воно подане після закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, вказане клопотання залишається судом без розгляду.

В судовому засіданні 25.02.2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов. Представники відповідачів-1, 2 проти задоволення позову заперечили та просили відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Представник третіх осіб в судове засідання 25.02.2020 року не з`явилися.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (позивач) та Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (відповідач-1) укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії, затверджений наказом ДП НЕК Укренерго від 03.04.2019 року № 204, дата акцептування умов договору 03.05.2019, ідентифікатор договору № 0044-01022, що підтверджується повідомленням про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 03.05.2019 року вих. № 01/15789.

Наказами ДП НЕК Укренерго від 08.07.2019 року № 366, від 07.08.2019 року № 423 та від 16.08.2019 року № 441 в зазначений договір внесені зміни, шляхом затвердження нової редакції умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії.

Відповідно до п.п. 1.3., 1.4. договору, предметом договору є врегулювання небалансів електричної енергії, що склалися в результаті діяльності учасника ринку, у порядку визначеному Законом України Про ринок електричної енергії , Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 307.

Згідно п. 1.5. договору, врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення учасником СВБ (позивачем) правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.

За умовами пункту 2.1. договору, вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ (позивача), розраховуються Адміністратором розрахунків (ПрАТ НЕК Укренерго ) для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку.

В п. 2.2. договору визначено, що порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.

09.07.2019 року між ДПЗД Укрінтеренерго та КП "Компанія "Вода Донбасу" укладено договір № 1 про реструктуризацію заборгованості в сумі 310 524 454,94 грн. зі строком дії до 04.08.2019 року.

Листом № 44/09-3973 від 11.07.2019 року позивач повідомив відповідача-2 про відключення об`єктів споживача КП "Компанія "Вода Донбасу" з 04.08.2019 року, у зв`язку із завершенням 90-денного терміну постачання електричної енергії.

Листом № 602 від 06.08.2019 року ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" повідомило позивача про те, що з 06.08.2019 року, у зв`язку з неможливістю купувати електричну енергію у ДП Оператор ринку КП "Компанія "Вода Донбасу", як постачальнику електричної енергії, об`єкти споживача КП "Компанія "Вода Донбасу" за ЕІС - кодами, згідно додатку 1 до листа, переходять на постачання до постачальника останньої надії .

Листом № 44/09-4551/пон від 10.09.2019 року позивач повідомив ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" та КП "Компанія "Вода Донбасу", як адміністратора комерційного обліку та адміністратора розрахунків про вжиття заходів з недопущення бездоговірного споживання електричної енергії та скасування записів в реєстрі точок комерційного обліку електропостачання КП "Компанія "Вода Донбасу" з 06.08.2019 року.

Крім того, листом № 44/10-4564 від 16.09.2019року позивач повідомив відповідачів та НКРЕКП про недостовірність та безпідставність даних відповідача-1 щодо фактичного споживання в період з 06.08.2019 року по 31.08.2019 року споживачем КП "Компанія "Вода Донбасу" в розмірі 12 730 914 квт* годин, які були обліковані необгрунтовано за позивачем.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що в період з 07.05.2019 року по 04.08.2019 року позивачем, як с постачальником останньої надії , здійснювало постачання електричної енергії КП Компанія Вода Донбасу по оператору системи розподілу ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" та по закінченню терміну поставки (04.08.2019 року) постачання електроенергії було припинено, відповідно до вимог ч. 9 ст. 64 Закону України Про ринок електричної енергії . На твердження позивача, починаючи з 06.08.2019 року по теперішній час відповідач-1 надає недостовірні данні про обсяги електричної енергії відносно позивача.

Позивач вказує, що станом на 08.08.2019 року та 30.08.2019 року КП Компанія Вода Донбасу , згідно реєстру ДП Оператор ринку є повноцінним учасником ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку, такий електропостачальник є учасником ринку електричної енергії й відповідно його ліцензія на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу не є анульованою. У даній ситуації, КП Компанія Вода Донбасу не підпадає не під один із випадків передбачених п. 6.2.2 ПРРЕЕ, ст. 64 Закону України Про ринок електричної енергії та умисно не використовує наявну можливість купівлі електричної енергії на організованих сегментах ринку. Крім того, станом на 08.08.2019 року КП Компанія Вода Донбасу , відповідно до інформації, що розміщена на сайті ПрАТ НЕК Укренерго , є активним учасником оптового ринку електричної енергії, та лише 10.08.2019 року ПАТ НЕК Укренерго оприлюднено інформацію про набуття Переддефолтного статусу зазначеним підприємством, але як виробником електричної енергії.

На твердження позивача, ПрАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" неправомірно адмініструє точки комерційного обліку електроенергії КП Компанія Вода Донбасу за ДПЗД Укрінтеренерго , як постачальником останньої надії з 06.08.2019 року та надає дані, які оприлюднюється ПрАТ НЕК Укренерго на платформі ММS та застосовуються для формування фінансових зобов`язань позивача по договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 0044-01022, чим порушується право позивача.

Відповідач-1 проти позовних вимог заперечує, з підстав того, що відповідальність за правильність обчислення та подання даних щодо обсягів електроенергії відносно позивача покладається на відповідача-2, оскільки відповідача-1 обчислює обсяги небалансів лише на підставі наданих до платформи даних і не вносить до них жодних змін. Крім того, відповідач-1 зазначає, що жодним чином право позивача не порушував, а звернення до суду з даним позовом є передчасним.

Відповідач-2 також проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що у жовтні 2019 року до подачі позову до суду відповідачем-2 були скореговані облікові дані комерційного обліку на платформі ММS, що підтверджується принт-скрінами: група показань А (1, 2, 5, 6 колонки таблиці) - облікові дані, які передаються дистанційно. Облікові дані КП Компанія Вода Донбасу не передаються дистанційно та обліковуються у групі показань В (3, 4, 7,8 колонки), де:

МGА-01300-UIE-ВРОN_C000 1* - дані за першою версією, які оперативно надаються за кожний день за попередню добу; (ПОН - постачальник останньої надії ДПЗД Укрінтеренерго );

МGА-01300-UIE-ВРОN_C000 2* - дані за другою версією, уточнені, на кінець розрахункового періоду (календарного місяця), (ПОН - постачальник останньої надії ДПЗД Укрінтеренерго );

МGА-01300-КР_КVD-В_С000 1* - дані за першою версією, які оперативно надаються за кожний день за попередню добу, (КП Компанія Вода Донбасу );

МGА-01300-КР_КVD-В_С000 2* - дані за другою версією, уточнені, на кінець розрахункового періоду (календарного місяця), (КП Компанія Вода Донбасу ).

Відповідно до принт-скрінів, за групами показань В за період 01.08.2019 - 01.09.2019 року МGА-01300-UIE-ВРОN_С000 2*, у колонці ДПЗД Укрінтеренерго вказані значення 0 , а у колонці МGА-01300-КР_КVD-В_С000 2*, КП Компанія Вода Донбасу вказані позитивні значення у кВт, тобто, облікові дані комерційного обліку скориговані та підносяться на споживання КП Компанія Вода Донбасу . Крім того, відповідач-2 вказує, що скориговані також облікові дані з 01.09.2019року - 01.10.2019 року, що підтверджується принт-скрінами з платформи ММS. При цьому, відповідач-2 зауважив, що дані за 01.10.2019 року можуть бути скориговані лише у певні дати, які визначає відповідач-1.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Щодо порушеного права господарський суд зазначає, що таким слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Отже, способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У розумінні зазначених приписів суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Отже, саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Так, позивач звертаючись до суду з даним позовом просить суд

- зобов`язати Приватне акціонерне товариство "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" (ЄДРПОУ 00169845, 84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Комерційна, 8) вчинити дії, шляхом виключення із облікових даних обсяги споживання КП "Компанія "Вода Донбасу" (код 00191678) за точками комерційного обліку електропостачальника ДПЗД "Укрінтеренерго" (код 19480600), як постачальника "останньої надії" з 06.08.2019 р., та скоригувати дані комерційного обліку на платформі ММS зазначивши з 06.08.2019 по 01.10.2019 включно обсяги небалансів електричної енергії позивача по оператору системи розподілу ДТЕК "ПЕМ-Енерговугілля" в розмірі 0 квт*годин, замість зазначених відповідачем 1 на платформі ММS:

в період 06.08.2019 - 31.08.2019 - 13 163 838 квт*годин електричної енергії;

в період з 01.09.2019 по 30.09.2019 - 13 644 039 квт*годин електричної енергії;

в період з 01.10.2019 по 01.10.2019 - 420 315 квт*годин електричної енергії;

- зобов`язати ПАТ "НЕК "Укренерго" (ЄДРПОУ 00100227, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25) обчислити обсяги небалансів електричної енергії та наданих послуг на ринку електричної енергії стосовно ДПЗД "Укрінтеренерго" за період з 06.08.2019 по 01.10.2019 з урахуванням скоригованих ПРАТ "ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля" облікових даних комерційного обліку, скоригувати первинні документи та рахунки надані в рамках договірних відносин з позивачем по договору про врегулювання небалансів електричної енергії № 0044-01022.

Відповідно до п. 46 ч. 1 ст. 1 Закону України Про ринок електричної енергії небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку.

За змістом ч. 5 ст. 2 Закону України Про ринок електричної енергії , правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії".

В ч. 7 ст. 2 Закону України Про ринок електричної енергії визначено, що Кодекс комерційного обліку визначає, зокрема, основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов`язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об`єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії.

У відповідності до ч. 5 ст. 2 Закону України Про ринок електричної енергії , Правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії".

За таких обставин, питання адміністрації точок комерційного обліку, виключення із облікових даних постачальника останньої надії обсягів споживання певних споживачів та коригування даних комерційного обліку врегульовано Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 311 та Правилами роздрібного ринку електричної енергії затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312.

Положеннями ч. 1 ст. 64 Закону України Про ринок електричної енергії , постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі:

1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника;

2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника;

3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам;

4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником;

5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 64 Закону України Про ринок електричної енергії постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Так, фінансові зобов`язання та відповідальність ДПЗД "Укрінтеренерго" перед ПрАТ НЕК Укренерго за договором про врегулювання небалансів електричної енергії формуються на підставі даних комерційного обліку наданих ПрАТ ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля через платформу ММS.

Згідно з п.1.8.1. Правил ринку електроенергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 307 (у редакції постанови НКРЕКП від 24.06.2019 року № 1168) ПрАТ НЕК Укренерго (адміністратор розрахунків) реєструє учасників ринку, СВБ, ПДП і ППБ, отримує від ОСП, реєструє та зберігає дані щодо резервів, остаточні повідомлення фізичного відпуску та остаточні повідомлення фізичного відбору учасників ринку і позиції СВБ, забезпечує дотримання учасниками ринку вимог щодо надання фінансових гарантій за договором про врегулювання небалансів електричної енергії, отримує від АКО сертифіковані дані комерційного обліку електричної енергії, обчислює обсяги небалансів та наданих послуг на ринку електричної енергії, виставляє рахунки та стягує та оплачує платежі, передбачені цими Правилами, і здійснює всі фінансові розрахунки відповідно до розділу V цих Правил.

Відповідно до п. 10.1. Кодексу комерційного обліку електроенергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 311, після виконання всіх перевірок та валідації даних комерційного обліку для кожної ТКО в межах відповідальності ВТКО уповноважений нею ОДКО передає до АКО електронні документи з валідованими даними, первинні дані комерційного обліку та дані щодо параметрів якості електропостачання.

Пунктом 7.1. Перехідних положень Кодексу комерційного обліку електроенергії визначено, що до моменту запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб, функції АКО по веденню реєстрів ТКО, обробці даних комерційного обліку, адміністрування процесів зміни електропостачальника, припинення електропостачання та визначення обсягів електричної енергії для поточних розрахунків на ринку виконують ОМ у межах своєї відповідальності.

З системного аналізу вищезазначених норм слідує, що відповідальність за правильність обчислення та подання даних щодо обсягів електроенергії відносно ДПЗД Укрінтеренерго покладається на ПрАТ ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля , а ПрАТ НЕК Укренерго обчислює обсяги небалансів лише на підставі наданих до платформи даних, і не вносить до них жодних змін.

При цьому, відповідно до п. 1.1. додатку 8 до Правил ринку електроенергії, АР під час виконання обчислення щомісячних розрахунків здійснює такі розрахунки з використанням наявних даних комерційного обліку. Якщо АКО надасть оновлені дані комерційного обліку по учасниках ринку, то будь-які розбіжності, виявлені після цього, урегульовуються між ОСП та СВБ, до якої входять такі учасники ринку, відповідно до цього додатка.

Пунктом 1.2. вказаного додатку передбачено, що АР здійснює обчислення врегулювання щомісячно або частіше у разі прийняття АР іншого обґрунтованого рішення.

Тобто, в разі внесення змін ПрАТ ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля до даних комерційного обліку відносно ДПЗД Укрінтеренерго , відповідне коригування буде здійснено ПрАТ НЕК Укренерго відповідно до Правил ринку електроенергії.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що у жовтні 2019 року відповідачем-2 були скореговані облікові дані комерційного обліку на платформі ММS, що підтверджується принт-скрінами: група показань А (1, 2, 5, 6 колонки таблиці) - облікові дані, які передаються дистанційно. Облікові дані КП Компанія Вода Донбасу не передаються дистанційно та обліковуються у групі показань В (3, 4, 7,8 колонки), де:

МGА-01300-UIE-ВРОN_C000 1* - дані за першою версією, які оперативно надаються за кожний день за попередню добу; (ПОН - постачальник останньої надії ДПЗД Укрінтеренерго );

МGА-01300-UIE-ВРОN_C000 2* - дані за другою версією, уточнені, на кінець розрахункового періоду (календарного місяця), (ПОН - постачальник останньої надії ДПЗД Укрінтеренерго );

МGА-01300-КР_КVD-В_С000 1* - дані за першою версією, які оперативно надаються за кожний день за попередню добу, (КП Компанія Вода Донбасу );

МGА-01300-КР_КVD-В_С000 2* - дані за другою версією, уточнені, на кінець розрахункового періоду (календарного місяця), (КП Компанія Вода Донбасу ).

Відповідно до принт-скрінів, за групами показань В за період 01.08.2019 - 01.09.2019 року МGА-01300-UIE-ВРОN_С000 2*, у колонці ДПЗД Укрінтеренерго вказані значення 0 , а у колонці МGА-01300-КР_КVD-В_С000 2*, КП Компанія Вода Донбасу вказані позитивні значення у кВт, тобто, облікові дані комерційного обліку скориговані та підносяться на споживання КП Компанія Вода Донбасу .

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідачем-2 скориговані облікові дані з 01.09.2019року - 01.10.2019 року, що підтверджується принт-скрінами з платформи ММS.

Частиною 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Право кожної особи на захист свого порушеного права, його невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Конституційний принцип доступності правосуддя реалізується через статтю 4 Господарського процесуального кодексу України. Так, до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено право людини на доступ до правосуддя, а відповідно статтею 13 Конвенції на ефективний спосіб захисту прав. З наведеного слідує, що особа має право предявити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. У кінцевому результаті ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного на момент звернення до суду права позивача. При цьому слід ураховувати і те, що у резолютивній частині судового рішення остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача і судове рішення має бути виконано в процесі виконавчого провадження у справі, адже, як уже зазначалося, ефективний засіб зрештою повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Таким чином, існує певний порядок реалізації прав суб`єктів господарювання та способи захисту порушених прав. Неналежність чи невідповідність обраного способу судового захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та зумовлює відмову у задоволенні означених позовних вимог.

Аналогічна правова позиція щодо відповідності обраного способу захисту змісту порушеного права, в тому числі в частині ефективності обраного способу захисту, який має забезпечити поновлення порушеного права, наведено Верховним Судом у постанові від 07.05.2018 року у справі № 927/522/17.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові .

Однак, виходячи з наведених позивачем аргументів та наданих ним доказів, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем відповідно до вимог господарського процесуального законодавства факту порушення його права або охоронюваного законом інтересу відповідачами.

За таких обставин, оскільки позивач не довів порушення його прав чи законних інтересів відповідачами, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом, суд дійшов висновку про недоведеність та безпідставність позовних вимог, у зв`язку з чим відмовляє в їх задоволенні.

За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з підстав недоведеності та необґрунтованості факту порушення відповідачами прав позивача та охоронюваних законом інтересів, в аспекті ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, за викладених в позовній заяві обставин.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.03.2020р.

Суддя О.В. Котков