Рішення

від 05.03.2020 по справі 914/65/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2020 справа № 914/65/20

За позовом : Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ,

до відповідача: Львівського комунального підприємства За замком , м.Львів,

про стягнення 152'123,74 грн.,

Суддя Яворський Б.І.,

при секретарі Муравець О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Львівського комунального підприємства За замком про стягнення 152'123,74 грн., з яких: 58'464,97 грн. основного боргу, 10'242,61 грн. пені, 8'755,21 грн. трьох відсотків річних та 74'660,95 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором постачання природного газу за № 2321/14-ТЕ-21 від 27.12.2013 р. виконував із порушенням встановленого п. 6.1 договору строку. Зазначене є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 10 січня 2020 року справу № 914/65/20 передано на розгляд судді Яворському Б.І.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15 січня 2020 року позовну заву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом представників сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 13 лютого 2020 року.

Ухвалою суду від 13.02.2020 у зв`язку з неявкою сторін у судове засідання розгляд справи відкладено на 05.03.2020.

Представники сторін у судове засідання вдруге не з`явилися, причи відсутності не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази про що знаходяться в матеріалах справи.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, оскільки відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження та судові засідання, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідачем, у свою чергу, не повідомлено про причини неявки в судові засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

У судовому засіданні 05.03.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

27 грудня 2013 року Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (правонаступником якого є АТ НАК Нафтогаз України , продавець) та Львівським комунальним підприємством За замком (покупець) укладено договір №2321/14-ТЕ-21 купівлі-продажу природного газу. Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов`язується передати у власність покупцю 2014 році природний газ, ввезений на митну території України НАК Нафтогаз України за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору. Природний газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності (п.1.2 договору).

Згідно з п. 2.1. договору продавець передає покупцеві з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року газ обсягом до 105,00 тис. куб метрів, утому числі по місяцях кварталів (тис.куб м): січень - 20, лютий - 20, березень - 15, квітень - 5, жовтень - 10, листопад - 15, грудень - 20.

Відповідно до п.3.1 договору продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця.

Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ.

Згідно п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Ціна за 1000 куб.м природного газу становить 1'118,974 грн., з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу становить 1'118,974 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 17% 190,226 грн., всього з ПДВ - 1'309,20 грн. (п.5.2. договору).

Пунктом 5.5 договору сторони встановили, що загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

31.01.2014 та 30.04.2014 сторонами укладено додаткову угоду №1 та №2 до договору. Додатковими угодами до договору умови договору щодо вартості газу та предмет договору викладено в новій редакції.

Упродовж 2014 року позивач поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 76'035,74 грн. Факт виконання позивачем своїх обов`язків за договором визнаний відповідачем та підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 31.01.2014 на суму 17'570,78 грн., актом від 28.02.2014 на суму 18'793,57 грн., актом від 31.03.2014 на суму 10'986,80 грн., актом від 30.04.2014 на суму 1'857,76 грн., актом від 31.05.2014 на суму 3'93 грн., актом від 31.10.2014 на суму 2'516,28 грн., актом від 30.11.2014 на суму 9'538,84 грн., актом від 31.12.2014 на суму 14'767,78 грн. Вказані акти підписані без зауважень уповноваженими особами сторін та скріплені печатками відповідних юридичних осіб.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно.

У пункті 7.2 договору передбачено, зокрема, що разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 9.3 договору сторони визначили строк, у межах якого можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у п`ять років.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п.11 договору).

31.10.2017 сторонами підписано та скріплено печатками акт звірки розрахунків, зокрема, за договором 2321/14-ТЕ-21 на суму 58'316,20 грн.

Позивач, керуючись згаданим положенням договору, заявив до стягнення з відповідача пеню за несвоєчасну оплату в сумі 10'242,61 грн. Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України просить стягнути з відповідача 8'755,21 грн. 3% річних та 74'660,95 грн. інфляційних втрат. Вказані нарахування позивачем проведено щомісячно з 15.02.2014 по 16.08.2019 р., з врахуванням здійснених відповідачем платежів у відповідні періоди.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (положення ч.1 ст. 626 ЦК України). За умовами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір №2321/14-ТЕ-21 купівлі-продажу природного газу від 27.12.2013 з додатковими угодами до нього.

Згідно із ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем умов договору на загальну суму 76'035,74 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України, яка кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У пункті 6.1 договору передбачено, що оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Судом встановлено, що отриманий, згідно актів приймання-передачі природний газ, відповідач оплатив з порушенням строків (акт за січень 2014 року), а інші не оплачені взагалі. Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу природного газу №2321/14-ТЕ-21 від 27.12.2013 становить 58'464,97 грн. є обґрунтованою та підтверджена наявними в матеріалах справи доказами.

Приписами ч.1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що таке нарахування є правильним, тому до стягнення з відповідача підлягає 74'660,95 грн. втрат від інфляції та 8'755,21 грн. 3% річних.

Щодо вимог позивача про стягнення пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1-3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Так, згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У пункті 7.2 договору передбачено, зокрема, що разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Здійснивши перерахунок пені, суд дійшов висновку, що до стягнення підлягає заявлена позивачем сума пені у розмірі 10'242,61 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням № 7011072 від 27/11/2019 р. на суму 2'281,86 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд задоволив позовні вимоги, тому витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 46, 73-80, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства За замком (79024, м. Львів, вул. Польова, 29А; код ЄДРПОУ 20822342) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) 58464,97 грн. основного боргу, 10'242,61 грн. пені, 74'660,95 грн. втрат від інфляції, 8'755,21 грн. 3% річних та 2'281,86 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 10.03.2020.

Суддя Яворський Б.І.