Рішення

від 10.03.2020 по справі 915/7/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року Справа № 915/7/20

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Ткаченко О.В.,

без виклику сторін

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом : Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, 54017, м.Миколаїв, вул.Адмірала Макарова, 7, ідентифікаційний код 03365707

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Мастерстройсервис , 54001, м.Миколаїв, вул.Погранична, 29-В, оф.402, ідентифікаційний код 40884489

про: стягнення штрафних санкцій в сумі 41042,90 грн, -

встановив:

02.01.2020р. Департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Мастерстройсервис штрафних санкцій в сумі 41042,90 грн. за неналежне виконання договору підряду № 593 від 04.06.2018р.

Ухвалою суду від 08.01.2020р. вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання; запропоновано відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, в 5-денний строк від дня отримання даної ухвали, подати суду заяву у відповідності до ч.4 ст.176 ГПК України; запропоновано відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів на адресу позивача; запропоновано позивачу, в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов, надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст.166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи; запропоновано відповідачу подати до суду заперечення на відповідь на відзив, які мають відповідати вимогам ст.167 ГПК України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді на відзив.

Вказана ухвала, направлена за зазначеною позивачем адресою, була повернута органом поштового зв`язку без вручення з відміткою: За закінченням строку зберігання .

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвала направлялась на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".).

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, відзиву на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

04 червня 2018 року між Департаментом житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради, як замовником, та товариством з обмеженою відповідальністю Мастерстройсервіс , як підрядником, був укладений договір підряду, відповідно до умов якого підрядник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, на свій ризик з використанням своїх матеріалів виконати, а замовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, прийняти і оплатити роботи з капітального ремонту м`якої покрівлі житлового будинку по провул. Кобера, 15-А в м.Миколаєві (п.1.1 договору).

Умовами п. 2.1 договору його учасники узгодили, що загальна вартість підрядних робіт складає 391600,0 грн. без ПДВ.

Сума, визначена в п.2.1 цього договору включає в себе (з урахуванням положень Програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства м.Миколаєва на 2015-2019 роки): кошти міського бюджету - 361863,3 грн. без ПДВ (на зобов`язання по цьому договору береться виключно сума коштів міського бюджету); кошти ОСББ (до 10% від загальної суми, що необхідна для реалізації цього об`єкту) - 29736,7 грн. відповідно до договору між підрядником та ОСББ.

Відповідно до умов п. 3.1 договору, оплата за ним провадиться згідно підписаних з обох сторін актів приймання виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою №КБ-3 протягом 10 банківських днів після підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт. До названих документів обов`язково надаються для документів у галузі будівництва та документи щодо якості задіяних матеріалів та конструкцій з паспортами та сертифікатами.

Пунктом 3.4 договору його учасники констатували, що підрядник має у наявності обігові кошти для початку виконання робіт.

Строк дії договору: з моменту підписання договору сторонами і до 31.12.2018р. (п. 5.2 договору).

Згідно з п. 5.3 договору, строк виконання робіт за ним визначений з моменту отримання всіх необхідних дозвільних документів для початку робіт і до 31.08.2018р.

Строки виконання робіт можуть змінюватись із внесенням відповідних змін у п. 5.3 договору у разі виникнення обставин, передбачених п. 19 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. №668 із змінами або із інших обставин, якщо замовник визнає їх належними (п.5.4 договору).

Пунктом 6.1 договору визначені обов`язки підрядника, зокрема обов`язок своїми або притягнутими силами і засобами виконати усі роботи та здати виконані роботи замовнику; обов`язок забезпечити розробку та погодження в установленому порядку проекту виконання робіт згідно вимог ДБН А.3.1-5-2016 Управління, організація і технологія. Організація будівельного виробництва протягом 15 календарних днів з дати підписання цього договору.

Розділом 7 договору узгоджено відповідальність сторін.

Так, відповідно до п. 7.2 договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі робіт за бюджетні кошти підрядник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п. 7.3 договору сторонами визначені види порушень та санкції за них: у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання; сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов`язань за договором, якщо воно сталося з причин настання форс-мажорних обставин. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе належним чином факт настання форс-мажорних обставин, та якщо вона вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання; за порушення грошових зобов`язань замовник сплачує підряднику пеню у розмірі не нижче облікової ставки НБУ за кожний день затримки.

Договір підписаний сторонами та скріплений відбитками печаток без застережень та зауважень.

Позивач у позовній заяві зазначив, що станом на 31.12.2018р. роботи були виконані не у повному обсязі, а саме 01.10.2018р. між сторонами був підписаний акт №1 приймання виконаних будівельних робіт на суму 130591,69 грн., жодних інших актів до департаменту ЖКГ ММР не надавалось.

Натомість з матеріалів справи вбачається, що 22 жовтня 2018 року між позивачем та відповідачем був підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року на загальну суму 231271,61 грн. (а.с.95-100). Також сторонами був підписаний зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва на суму 254870,01 грн. (а.с.105-106) та позивачем були оплачені прийняті будівельні роботи в сумі 231271,61 грн., що підтверджується доданою до позовної заяви копії платіжного доручення №3148 від 29.10.2018р. (а.с.108).

Окрім цього, з наявної в матеріалах справи копії претензії №2 від 01.02.2019р. за вих. №1431/08.01.01-24/07/34/18 (а.с.12) вбачається, що позивачем прийняті виконані будівельні роботи за актами приймання виконаних будівельних робіт №1 від 01.10.2018р. на суму 130592,0 грн. та №2 від 22.10.2018р. на суму 213271,61 грн. та розрахунок штрафних санкцій на загальну суму 41042,9 грн., заявлених до стягнення у даному позові, виконаний позивачем з урахуванням обох актів прийняття виконаних робіт.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем фактично виконані будівельні роботи за договором підряду, а позивачем прийняті вказані роботи у повному обсязі без зауважень та заперечень.

При цьому, з наявних в матеріалах копії актів приймання виконаних будівельних робіт (а.с.83-86, 95-100) вбачається, що фактично виконані відповідачем роботи були прийняті 01.10.2018р. та 22.10.2018р., тоді як умовами п. 5.3 договору підряду строк виконання робіт визначений до 31.08.2018р.

Відомостей щодо укладення додаткових угод та внесення змін до договору підряду в частині зміни строків виконання матеріали справи не містять.

Отже, відповідачем допущено прострочення виконання зобов`язання за договором підряду №593 від 04.06.2018р.

Позивач звертався до відповідача з претензіями за вих. №1431/01.01.01-24/02/25/18 від 07.11.2018р. та за вих. №1431/08.01.01-24/07/34/18 від 01.02.2019р. про сплату штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт за договором підряду.

Вказані претензії відповідачем отримані не були та повернулись з відміткою органу поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання .

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх обов`язків за договором, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства України про підряд.

Згідно із ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкти або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Аналогічне положення закріплено в ст. 318 Господарського кодексу України , згідно якої за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх.

Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об`єктів; будівництво об`єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов`язаних з будівництвом об`єктів.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України , передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Частиною 3 ст. 875 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Сторонами у договорі визначено строк виконання робіт: до 31.08.2018р. Роботи підрядником мали бути виконані на загальну суму 391600,0 грн., з яких 361863,3 грн. - кошти міського бюджету.

Відповідачем допущено прострочення виконання робіт за договором.

Відповідно до ч. ч. 1 , 2 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України , суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України , порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 614 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 2 ст. 883 Цивільного кодексу України , за невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 231 Господарського Кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

На виконання умов п. 7.2 договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за період з 01.09.2018р. по 30.09.2018р. (30 к.д.) від простроченої суми виконаних робіт 361863,3 грн. в сумі 10855,8 грн. та за період з 01.10.2018р. по 21.10.2018р. (21 к.д.) від простроченої суми виконаних робіт 231271,3 грн. в розмірі 4856,67 грн., що загалом становить 15712,47 грн.

Суд перевірив розрахунок пені та вважає, що він виконаний арифметично вірно.

Також за прострочення виконання робіт понад 30 календарних днів позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф в розмірі 25330,43 грн. - 7% від вартості виконаних робіт в сумі 361863,3 грн.

Суд вважає, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Умовами пункту 7.2 договору його учасники узгодили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі робіт за бюджетні кошти підрядник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Позивачем розраховано суму штрафу за прострочення виконання робіт понад 30 днів із суми виконаних робіт 361863,3 грн., тоді як фактично, станом на 01.10.2018р. та до 22.10.2018р. вартість робіт, з яких допущено прострочення виконання, становила 231271,3 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та розрахунком позивача.

Отже, сума штрафу на прострочення понад 30 календарних днів має розраховуватись виходячи з вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, в розмірі 231271,3 грн. та становить 16189,01 грн. (7% від 231271,3 грн. дорівнює 16189,01 грн.), яка і підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до приписів ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідач не скористався своїм правом спростувати наведені обставини справи та не надав суду належні та допустимі докази виконання наявних у нього зобов`язань.

За таких обставин, підсумовуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги відповідачем не спростовані, та підлягають задоволенню частково.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 77, 79, 86, 123, 129, 220, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Мастерстройсервис (54001, м.Миколаїв, вул.Погранична, 29-В, оф.402, ідентифікаційний код 40884489) на користь Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради (54017, м.Миколаїв, вул.Адмірала Макарова, 7, ідентифікаційний код 03365707) 15712,17 грн. пені, 16189,01 грн. штрафу та 1493,19 грн. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.25б ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Наказ видати після набрання рішення су суду законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 10 березня 2020 року

Суддя О.В. Ткаченко