Рішення

від 05.03.2020 по справі 922/3758/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/3758/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Калашников Г.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Манікора" (62430, Харківська область, Харківський район, с. Сороківка, вул. Лейтенанта Кузнецова, 1-Д, код ЄДРПОУ 40918549) про розірвання договору, стягнення 3 301,89грн. та виселення з займаних приміщень за участю учасників справи:

позивача - Мартинова А.М.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- розірвати договір оренди № 2047 від 06.04.2018, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Манікора";

- стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 3 052,15грн. та пеню в розмірі 249,74грн.;

- виселити відповідача з займаних нежитлових приміщень у підвальній частині № І, Іа загальною площею 37,8 кв.м., розташованих у житловому будинку літ. "А-5" по вул. Гіршмана, 14 у м. Харкові, та передати орендоване приміщення позивачу.

Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням з боку відповідача умов договору оренди № 2047 від 06.04.2018 в частині здійснення своєчасної оплати за орендовані приміщення з посиланням на ст.ст.526, 530, 612, 625, 783, 785 Цивільного кодексу України та ст.ст. 193, 291 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 19.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, почато у справі підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 17.12.2019.

Підготовче засідання неодноразово відкладалось.

В підготовчому засіданні 28.01.2020 без виходу до нарадчої кімнати судом постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 11.02.2020.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує повністю, просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позов, судом всі процесуальні документи направлялись рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 62430, Харківська область, Харківський район, с. Сороківка, вул. Лейтенанта Кузнецова, 1-Д, проте не були отримані відповідачем та були повернуті на адресу суду.

Іншої адреси місцезнаходження відповідача суду надано не було, в матеріалах справи така інформація також відсутня.

Відповідно до п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

При цьому суд також зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 922/3341/19 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Також суд вважає за необхідне зазначити, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, а також те, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень, а також здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами за відсутності представника відповідача.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

06.04.2018 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Манікора" (відповідач) укладено договір оренди № 2047 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення у підвальній частині № І, Іа загальною площею 37,8кв.м. у житловому будинку (технічний паспорт від 04.12.2017, інвентаризаційна справа № 49235), яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Гіршмана, буд. 14, літ. А-5 та знаходиться на балансі КП Жилкомсервіс .

Право на оренду цього майна отримано відповідачем на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 204 від 28.03.2018 Про передачу в оренду нежитлових приміщень (п.1.1 договору).

Пунктом 1.2 договору визначено, що майно передається в оренду з метою розміщення суб`єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення.

Відповідно до п.2.1 договору набуття відповідачем права користування майном настає після підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

Факт передачі спірного нежитлового приміщення в оренду підтверджується актом приймання-передачі від 06.04.2018.

У п.3.3 договору сторони погодили, що нарахування орендної плати починається з дати підписання акту приймання-передачі.

Орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати за майно, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.09.2017 № 755/17. Базова орендна плата становить 421,06грн. за березень 2018, ставка орендної плати становить 5% за рік (п.3.2 договору).

Відповідно до п. 3.5 договору, орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця.

Розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування відповідачем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно (п.3.6 договору).

18.09.2019 позивачем на підставі п.3.2, 4.1.20 та 4.3.2 Положення про Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, п.2 Положення про відділ контролю за використанням комунального майна було здійснено перевірку нежитлових приміщень підвалу за адресою: м. Харків, вул. Гіршмана, 14, літ. А-5 за результатами якої встановлено, що зазначені нежитлові приміщення відповідачем не використовуються, приміщення закрито, відповідач договори на отримання комунальних послуг позивачу не надав, чим порушив п.4.2., п.4.4 та п.4.10 договору оренди, про що позивачем складено відповідний Акт.

У зв`язку з невиконанням відповідачем суттєвих умов договору оренди позивач 26.09.2019 направив на адресу відповідача лист за вих. № 9471 з повідомленням про намір розірвання договору, стягнення заборгованості з орендної плати та виселення, який відповідачем залишено без відповіді та задоволення.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам та спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором оренди.

Оскільки предметом договору оренди № 2047 від 06.04.2018 є комунальне майно, суд зазначає, що до спірних правовідносин також застосовуються положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.6 ст.283 Господарського кодексу України).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст.286 Господарського кодексу України).

Частинами 1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Обов`язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений ч.3 ст.285 Господарського кодексу України.

За приписами ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі.

Вказана норма закону кореспондується з п.4.4 договору оренди.

Позивач зобов`язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі та передав відповідачу в оренду майно, що підтверджується актом приймання-передачі від 06.04.2018.

Відповідач в порушення умов договору зобов`язання в частині повного та своєчасного внесення орендних платежів не виконав, у зв`язку з чим у нього перед позивачем за період з 01.03.2019 по 30.09.2019 утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 3 052,15грн.

Частиною 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач вимоги позивача не спростував, належних та допустимих доказів, які свідчать про належне виконання своїх зобов`язань за Договором щодо повного та своєчасного внесення орендних платежів не надав. В матеріалах справи такі докази також відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 249,74грн., суд керується наступним.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

В силу ч.2 ст.20 Господарського кодексу України захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Суд зазначає, що двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто, з укладенням договору відповідач прийняв на себе обов`язок вчасно поставити товар, а позивач у свою чергу набуває права вимагати у відповідача вчасного виконання поставки товару та застосування до відповідача санкцій за невчасне виконання таких робіт.

За умовами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У п.3.10 договору сторони погодили, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь позивача з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний ден прострочення (включаючи день проплати).

У разі прострочення відповідачем виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково, нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п.3.10 порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов`язання повинно бути виконано (п.7.3 договору).

На підставі зазначеного позивач нарахував відповідачу пеню за період з 21.04.2019 по 22.10.2019 (за кожен місяць окремо), яка складає 249,74грн.

Перевіривши правомірність нарахування пені, судом встановлено, що позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає умовам договору, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог в частині розірвання договору оренди № 2047 від 06.04.2018, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Манікора" та виселення відповідача з займаних нежитлових приміщень, суд керується наступним.

Відповідно до ч.3 ст.291 Господарського кодексу України на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст.188 Господарського кодексу України.

Частиною 2 ст.651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За приписами ч.1 ст.783 Цивільного кодексу України, орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди, якщо орендар користується приміщенням всупереч договору.

У п.7.1 спірного договору сторони погодили, що позивач має право відмовитись від цього договору і вимагати повернення майна, що передане в оренду, якщо відповідач не вносить орендну плату протягом трьох місяців підряд.

Підпунктом 5 п.7.2 договору визначено, що позивач має право вимагати розірвання цього договору та відшкодування збитків, якщо орендар не виконує, зокрема, п. 3.5, 3.6, 3.7, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.6, 4.7, 4.8, 4.9, 4.10, 4.11, 4.12, 4.13, 4.16, 4.17, 4.18, 4.20.

У разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний негайно повернути орендодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено договором (ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України).

За умовами п.4.14 договору, у разі розірвання договору, відповідач зобов`язався повернути позивачу орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати орендодавцю збитки в разі погіршення стану орендованого майна чи його втрати (повної або часткової) з вини орендаря.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за неналежне виконання обов`язку щодо здійснення орендної плати за спірним договором утворилась більш, ніж за три місяці та на теперішній час є не сплаченою.

Як вбачається з матеріалів справи позивач 26.09.2019 за вих. № 9471 на адресу відповідача направив попередження про наявність заборгованості, намір розірвати договір оренди та про необхідність повернення відповідачем орендованих приміщень представнику позивача протягом 20 днів з дня отримання цього листа.

Проте, дане попередження залишено відповідачем без відповіді та задоволення.

На теперішній час сума заборгованості залишається відповідачем несплаченою, об`єкт оренди не звільнено та не передано Управлінню комунального майна та приватизації, що призводить до неможливості власника розпоряджатися своїм майном та спричиняє збитки місцевому бюджету.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що у п.9.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23 березня 2012 року "Про судове рішення" господарським судам України роз`яснено, що у резолютивній частині рішення про вчинення певних дій або про припинення певних дій господарські суди повинні зазначати - відповідний припис, наприклад: "Такому-то звільнити таке-то приміщення (із зазначенням його найменування, місцезнаходження згідно з поштовою адресою, площі)", "Такому-то припинити такі-то дії, які перешкоджають доступу такого-то у приміщення (із зазначенням тих же даних про приміщення)", строк виконання відповідних дій та/або про видачу наказу про примусове виконання рішення.

За приписами ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, у тому числі це стосується і нерухомого майна; право власності набувається у порядку, визначеному законом; ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР, передбачено, що кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач у встановленому порядку доводи позивача не спростував, в матеріалах справи такі докази також відсутні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині розірвання договору та виселення відповідача обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача звільнити займані нежитлові приміщення у підвальній частині № І, Іа загальною площею 37,8 кв.м., розташовані у житловому будинку літ. "А-5" по вул. Гіршмана, 14 у м. Харкові, та передати орендоване приміщення позивачу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди № 2047 від 06.04.2018, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Манікора" (62430, Харківська область, Харківський район, с. Сороківка, вул. Лейтенанта Кузнецова, 1-Д, код ЄДРПОУ 40918549).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Манікора" (62430, Харківська область, Харківський район, с. Сороківка, вул. Лейтенанта Кузнецова, 1-Д, код ЄДРПОУ 40918549) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412) заборгованість з орендної плати у розмірі 3 052,15грн., пені у розмірі 249,74грн. та 5 763,00грн. судового збору.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Манікора" (62430, Харківська область, Харківський район, с. Сороківка, вул. Лейтенанта Кузнецова, 1-Д, код ЄДРПОУ 40918549) звільнити займані нежитлові приміщення у підвальній частині № І, Іа загальною площею 37,8 кв.м., розташовані у житловому будинку літ. "А-5" по вул. Гіршмана, 14 у м. Харкові та передати орендоване приміщення Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, код ЄДРПОУ 14095412).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду або через господарський суд Харківської області.

Повне рішення складено "10" березня 2020 р.

Суддя Т.А. Лавренюк