Рішення

від 11.03.2020 по справі 904/321/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2020м. ДніпроСправа № 904/321/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРСТРОЙКОМПЛЕКТ", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКЛОЄР", м. Дніпро

про стягнення коштів у розмірі 320 612, 87 грн

Суддя Ярошенко В.І.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрстройкомплект" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Склоєр", в якому просить суд стягнути 320612, 87 грн, з яких: 278 793, 80 грн вартість недопоставленого товару та 41 819, 07 грн неустойка.

Ухвалою суду від 21.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Разом з тим, ухвалою від 21.01.2020 судом для подання відповідачем відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання (вручення) ухвали про відкриття провадження у справі.

Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального суду України, передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", місцезнаходження юридичної особи фіксується в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).

Згідно з частиною 6 статті 242 Господарського процесуального суду України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 21.01.2020 була надіслана відповідачу на його юридичну адресу вказану в ЄДР, а саме: 49006, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 23к з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

Поштовий конверт з ухвалою суду від 21.01.2020 повернувся з поштовою відміткою за закінченням строку зберігання (арк. с. 37-39).

За таких обставин суд має достатньо підстав вважати, що ним вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався своїм правом на участь його представника у судовому засіданні та на подання відзиву на позов.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки та монтажу № 12/06 від 12.06.2018 в частині повної та своєчасної поставки товару.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

12.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю Укрстройкомплект (далі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Склоєр (далі - відповідач, постачальник) було укладено договір № 12/06 поставки та монтажу (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов`язується виготовити, поставити та встановити покупцеві продукцію, за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Криворізька, 3, а покупець зобов`язується сплатити і прийняти цю продукцію в порядку та умовах, визначених у договорі.

Найменування продукції: алюмінієві та металопластикові вироби (пункт 1.2 договору).

Порядок оплати - 80% передоплата, шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах договору, 20 % - після закінчення робіт з монтажу та підписання акту здачі-прийняття робіт (пункт 2.3 договору).

Відповідно до пункту 2.4 договору, оплата за продукцію здійснюється покупцем на підставі попередньо виставленого постачальником рахунку.

Відповідач виставив позивачу рахунок на оплату № 75 від 20.11.2018 на суму 296 752, 30 грн (арк. с. 12). Позивач здійснив оплату згідно рахунка № 75 від 20.11.2018 на суму 182 616, 80 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 21.11.2018 № 4187 (арк. с. 14).

Також, відповідач виставив позивачу рахунок на оплату № 3 від 21.01.2019 на суму 390982, 20 грн (арк. с. 13). Позивач здійснив оплату цього рахунка, що підтверджується платіжним дорученням від 22.01.2019 № 4388 (арк. с. 15).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що термін постачання продукції та виконання монтажних робіт складає 30 (тридцять робочих) днів з дати здійснення покупцем попередньої оплати на підставі відповідного рахунку-фактури постачальника.

Отже, поставка товару згідно рахунку № 75 від 20.11.2018 на суму попередньої оплати у розмірі 182 616, 80 грн мала бути здійснена відповідачем у строк до 04.01.2019 включно. А згідно рахунку № 3 від 21.01.2019 на суму попередньої оплати у розмірі 390 982, 20 грн - до 05.03.2019 включно.

Тобто, прострочення поставки продукції за попередньою оплатою у розмірі 182 616, 80 грн розпочалось з 05.01.209, а за попередньою оплатою у розмірі 390 982, 20 грн - з 06.03.2019.

Як зазначає позивач, відповідачем продукцію на суму авансу у розмірі 182 616, 80 грн не здійснено, а на суму попередньої оплати 390 982, 20 грн за рахунком № 3 від 21.01.2019 частково було поставлено продукцію на суму 294 805, 20 грн. Отже, за вказаним рахунком непоставленою залишилась продукція на суму 96 177 грн.

Всього за договором відповідачем не поставлено позивачу оплачену продукцію на суму 278 793, 80 грн (96 177 грн + 182 616, 80 грн).

Відповідно до пункту 2.1 договору, строк поставки продукції на вказану суму є таким, що настав.

На момент розгляду справи, відповідач доказів поставки позивачу продукції на суму 278 793, 80 грн суду не надав, обставини, викладені позивачем у позові, не спростував.

У зв`язку із викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача розмір попередньої оплати, на яку відповідач не поставив продукцію.

Також, у зв`язку із несвоєчасною поставкою відповідачем продукції, позивач нарахував йому неустойку у розмірі 41 819, 07 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Зі змісту спірного договору поставки та монтажу від 12.06.2018 № 12/06 вбачається, що він є змішаним, в якому поєднані елементи договору поставки та договору про надання послуг.

Однак, з огляду на обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.

Щодо суми попередньої оплати

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як встановлено судом вище, відповідно до пункту 2.1 договору, строк поставки оплаченої продукції на суму 278793, 80 грн є таким, що настав.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на час розгляду справи доказів поставки продукції у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (стаття 670 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З урахуванням викладено, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати, на яку відповідачем не здійснено поставку продукції, у розмірі 278793, 80 грн, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо нарахування неустойки

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до пункту 3.1 договору, за прострочення постачання або постачання не в повному обсязі, а також постачання продукції, що не відповідає умовам цього договору, постачальник сплачує покупцеві неустойку у розмірі 0,15 % від вартості непоставленої в строк продукції за кожен день прострочення, але не більше 15% від вартості продукції.

У зв`язку із несвоєчасною та неповною поставкою відповідачем продукції на суму здійсненої позивачем попередньої оплати, позивач нарахував відповідачу неустойку у розмірі 41819, 07 грн, з яких на суму авансу у розмірі 182616, 80 грн - 27392, 52 грн (15% від вартості) та на суму попередньої оплати у розмірі 96177 грн - 14426, 55 грн (15% від вартості).

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що він є вірним, тому вказана вимога позивача підлягає задоволенню у повному обсязі у розмірі 41819, 07 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 4809, 19 грн.

Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Склоєр (49006, м. Дніпро, вул. Робоча, 23к; ідентифікаційний код 37539802) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрстройкомплект (49000, м. Дніпро, вул. Михайла Грушевського, буд. 55; ідентифікаційний код 21871561) 278793, 80 грн попередньої оплати, 41819, 07 грн неустойки та 4809, 19 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України.

Повне рішення складено 11.03.2020

Суддя В.І. Ярошенко