Рішення

від 05.03.2020 по справі 905/1965/19 (905/1447/19)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, НОМЕР_1

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.03.2020 Справа № 905/1965/19 (905/1447/19)

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Новікової К.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будіндустрії" до Акціонерного товариства "К.Енерго" про стягнення грошових коштів в сумі 197921,95 грн.,-

За участю представників сторін:

від позивача - не з`явились;

від відповідача - не з`явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбінат будіндустрії" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення грошових коштів в сумі 197921,95 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору постачання №958/ДМТЗ-17 від 23.08.2017р в частині здійснення розрахунків за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.08.2019 відкрито провадження у справі №905/1447/19, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 05.09.2019 об 11.30 год.

29.08.2019 до суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 13.08.2019.

03.09.2019р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позовних вимог заперечує, посилаючись на ті обставини, що:

-позивачем не надано всіх товаросупровідних документів, передбачених п.5.6 договору (акту приймання передавання, паспорта якості товару,) отже товар вважається недопоставленим, відсутні підстави для здійснення остаточних розрахунків згідно зі встановленими у п.4.1. вимогами;

-позивачем не надано належних доказів, зокрема, первинних документів на підтвердження факту здійснення поставки товару та настання строку для проведення відповідачем розрахунків за товар: долучені до матеріалів справи видаткові накладні не відповідачем не підписані, не містять інших обов`язкових реквізитів, тому факт поставки товару саме відповідачу не доведений;

- позивачем неправомірно заявлено до стягнення штраф в розмірі 3% від суми боргу та пеню, оскільки відповідні види відповідальності за неналежне виконання зобов`язань договором не передбачені, в жодних додаткових угодах до нього сторонами не узгоджувалися.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.09.2019 призначено розгляд справи №905/1447/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будіндустрії" до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення грошових коштів в сумі 197921,95 грн. за правилами загального позовного провадження, стадія: відкриття провадження у справі; призначено підготовче засідання на 26.09.2019 року об 11:15 год.

13.09.2019р. до суду позивач надав суду відповідь на відзив, в якій останній підтримує позовні вимоги у повному обсязі, наполягаючи на наступному:

- за змістом положень Інструкції п-6,п-7 відсутність зазначених договорі товаросупровідних документів або деяких з них не зупиняє процедуру приймання продукції, а у відповідних випадках має складатися акт про відсутність конкретного документа;

- відповідачем прийнятий товар від перевізника без зауважень та застережень щодо якості та комплектності товару, будь-які уточнення щодо недостачі документів або інших недоліків товаротранспортні накладні не містять;

- оскільки відповідачем не дотримано процедури оформлення документів та не повернено підписаних видаткових накладних, позивач позбавлений можливості надати видаткові накладні підписані обома сторонами;

- оскільки договором не врегульовані штрафні санкції, що можуть бути застосовані постачальником до покупця у випадку неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань, позивач здійснив нарахування штрафу та пені на підставі закону, а саме статтей 231 ГКУ, 232 ГКУ, 265ГКУ , 625 ЦКУ, 692 ЦКУ.Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.09.2019 підготовче засідання відкладено на 10.10.2019 року об 11:30 год.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.11.2019 підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті на 26.11.2019 року об 11:00 год.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.11.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 10.12.2019 року о 14:30 год.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 10.12.2019 матеріали справи №905/1447/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будіндустрії" до Акціонерного товариства "К.ЕНЕРГО" про стягнення грошових коштів в сумі 197921,95 грн., передано господарському суду, в провадженні якого перебуває справа №905/1965/19 про банкрутство Акціонерного товариства "К.ЕНЕРГО", для розгляду спору в межах цієї справи.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 08.01.2020 призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв`язку з відкриттям суддею Зекуновим Е.В. провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства "К.Енерго", враховуючи ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 08.01.2020, справа №905/1447/19 передана для розгляду судді Зекунову Е.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.01.2020 прийнято до провадження справу № 905/1447/19 за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Підготовче судове засідання призначено на 06.02.2020 року.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.02.2020 закрито підготовче провадження у справі №905/1447/19 призначено розгляд справи по суті на 05.03.2020 року.

У судове засідання 05.03.2020 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз`яснено, що у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

23.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комбінат будіндустрії" та Акціонерним товариством "К.Енерго" підписано договір постачання №958/ДМТЗ-17, за умовами якого постачальник (позивач) зобов`язався поставити покупцю (відповідачу) товар, зазначений в специфікації, а покупець - прийняти та оплатити такий товар, код ДК 021:2015:44111 - Будівельні матеріали (вироби) (далі - товар), в кількості, комплектності, асортименті та за ціною згідно зі специфікацією (таблиця), що міститься у п.1.1. договору.

Згідно з п.3.1 договору постачання №958/ДМТЗ-17 від 23.08.2017р. сума цього договору становить: 2 373 318,57 грн. без урахування ПДВ, крім того ПДВ 20% - 474663,71 грн. Разом з ПДВ - 2847982,28 грн.

За умовами п.3.2 договору постачання ціна товару вказується в специфікації (п.1.1 цього договору) та є незмінною протягом строку дії цього договору крім випадків, встановлених діючим законодавством України.

Розділом 4 договору встановлений порядок здійснення оплати, згідно з яким розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем поставленого покупцю товару з 100% відтермінуванням платежу протягом 60календарних днів з дати підписання сторонами видаткової накладної та за умови підписання постачальником належним чином оформленої податкової накладної, а також документів, передбачених розділом 5 цього договору. (п.4.1)

Строк поставки товару - протягом одного місяця після відправлення письмової заявки покупцем. Поставка товару буде виконана на умовах DDP з розвантаженням згідно Правил ІНКОТЕРМС у редакції 2000 (п. 5 договору).

В п.5.2. договору сторони погодили, що вантажоодержувачем є СВП КТМ .

Відповідно до п.5.4 договору постачання товар вважається поставленим покупцю з дати підписання сторонами видаткових накладних (дата поставки товару).

Право власності на товар та всі ризики втрати або пошкодження товару переходять від постачальника до покупця з дати поставки товару (п.5.5. договору).

При поставці постачальник надає покупцю одночасно з товаром, що поставляється видаткову накладну на товар, товаротранспортну накладні, паспорт якості заводу-виготовлювача на кожну партію товару або паспорт на товар. (п.5.6. договору)

Вказані товаросупроводжувальні документи надаються постачальником у повній мірі, у належному стані, оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України та є такими, що відповідають технічним та якісним характеристикам товару, що поставляється за цим договором. (п.5.6.1. договору)

Відповідно до п.10.1. договору постачання №958/ДМТЗ-17 від 23.08.2017р. цей договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та скріпленням печатками і діє до 31.12.2017 року, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх грошових зобов`язань.

Стверджуючи про належне виконання своїх зобов`язань за договором №958/ДМТЗ-17 від 23.08.2017 в частині повної та своєчасної поставки продукції, позивачем до матеріалів справи надано копії та оригінали видаткових накладних №808/1 від 20.03.2018р., №807/1 від 20.03.2018р., №823/1 від 21.03.2018р., №830/1 від 21.03.2018р., №831/1 від 21.03.2018р., №839/1 від 22.03.2018р., №847/1 від 22.03.2018р., а також відповідні їм копії та оригінали товарно-транспортних накладних.

Таким чином, згідно з правовою позицією позивача, після отримання товару у відповідача виникли грошові зобов`язання, які останній в свою чергу не виконав, оплату за товар у специфікаціях та товаросупровідних документах не здійснив

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Договір, в якому одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму, згідно із ст.265 Господарського кодексу України є договором поставки.

Відповідно до ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно із ст.266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Таким чином, в силу ст.ст.11, 712 Цивільного кодексу України, ст.265 Господарського кодексу України між сторонами виникли зобов`язальні відносини на підставі укладеного договору поставки.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 Цивільного кодексу України).

Системний аналіз статей 64-66 Цивільного кодексу України свдічить про те, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Такий обов`язок продавця вважається виконаним у момент:1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару; 3) інший момент виконання продавцем обов`язку, визначений договором.

Як було встановлено судом вище, в договорі №958/ДМТЗ-17 від 23.08.2017 сторонами погоджено, що товар вважається поставленим покупцю з дати підписання сторонами видаткових накладних (дата поставки товару). Такі положення договору кореспондуються з приписами п.4.1. договору, якими передбачено обов`язок покупця розрахуватися за поставлений протягом 60 календарних днів з дати підписання сторонами видаткової накладної.

За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, з урахуванням норм ст.ст.76, 77, 150 Господарського процесуального кодексу України позивачем при зверненні до суду з вимогами щодо стягнення вартості отриманого боржником товару має бути доведено сам факт постачання продукції відповідачу за договором №958/ДМТЗ-17 від 23.08.2017р.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Підпунктом 2.5 пункту 2 Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Тобто, письмовими свідоцтвами, що фіксують та підтверджують господарські операції, є первинні документи, які для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати, як обов`язкові реквізити, так і додаткові реквізити в залежності від характеру операції, зокрема, підставу для здійснення господарських операцій, дані про документ, що засвідчує особу одержувача, номер документу, ідентифікаційний код підприємства тощо.

Як зазначено вище, на підтвердження своїх вимог позивачем представлено видаткові накладні від №808/1 від 20.03.2018р., №807/1 від 20.03.2018р., №823/1 від 21.03.2018р., №830/1 від 21.03.2018р., №831/1 від 21.03.2018р., №839/1 від 22.03.2018р., №847/1 від 22.03.2018р.

За наслідками дослідженні копій та оригіналів зазначених доказів, судом встановлено, що останні не містять відомостей щодо фактичного отримання товару боржником, а саме відсутні підписи особи - одержувача.

Документів із зазначенням відповідальної особи на отримання матеріальних цінностей матеріали заяви також не містять.

При цьому, щодо посилань позивача на наявність підписів на товаросупровідних документах, суд виходить з того, що документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортні накладні та подорожні листи, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Дані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного суду, викладеною в Постановах від 06.02.2018 р. у справі № 816/166/15-а, від 27.03.2018 р. у справі № 2а-8766/12/1370, від 17.04.2018 р. у справі № 816/1587/17, від 21.08.2018 р. у справі № 816/786/15-а, від 04.09.2018 р. у справі № 818/1249/17 і ухвалу ВАСУ від 14.03.2017 р. за №К/800/26970/15).

Разом з тим, суд зауважує, що представлені позивачем ТТН підписані отримувачем вантажу - прорабом СВП КТМ , тоді як стороною договору є саме відповідач.

Згідно з ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, виходячи з того, що за договором постачання №958/ДМТЗ-17 від 23.08.2017р. розрахунки за отриманий товар проводяться протягом 60календарних днів саме з дати підписання сторонами видаткової накладної, натомість надані позивачем до матеріалів справи видаткові накладні не підписані покупцем - відповідачем по справі, тобто первинні документи не відповідають встановленим законом вимогам, суд дійшов висновку про те, що про відсутність порушеного з боку відповідача права позивача на отримання винагороди за поставлений товар на момент звернення до суду з позовом.

Як наслідок, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження свої позовних вимог в частині стягнення вартості товару, позов в частині вимог про стягнення основного боргу підлягає залишенню без задоволення.

Водночас, суд критично ставиться тверджень відповідач про те, що відсутність інших товаросупровідних документів, передбачених п.5.6 договору (акту приймання передавання, паспорта якості товару,) свідчить про відсутність підстав для здійснення остаточних розрахунків.

Згідно з п.12 Інструкції "Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості" від 15.06.1965р. №П-6 приймання продукції по кількості здійснюється за транспортними та супровідними документами (рахунком фактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликам та інш.) відправника (виробника). Відсутність зазначених документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, які документи відсутні.

Тобто, відсутність передачі товаросупровідної документації має оформлюватися відповідним актом. Проте, матеріали справи не містять будь-які належні докази на підтвердження тих обставин, що при отриманні товару не було надано позивачеві товаросупровідних документів або інших первинних документів з відомостями про товар, відповідного акту на виконання умов договору позивачем також не надано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов`язання та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов`язання.

В зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред`явлено до стягнення за період з травня 2018р. по липень 2019р. інфляцію в сумі 11704,82 грн.

Приймаючи до уваги висновки суду про недоведеність з боку позивача факту порушення відповідачем своїх обов`язків за договорами на момент звернення до суду з позовом, тобто, за відсутністю доказів невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань, які тягнуть за собою можливість застосування певного виду відповідальності, підлягають залишенню без задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляції в сумі 11704,82 грн.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача штраф в розмірі 3% від суми боргу, що складає 4635,20грн., пеню в сумі 52532,12грн.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Оскільки Господарський кодекс України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання, слід виходити із визначень, наведених у Цивільному кодексі України.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язань.

За приписами п.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Крім того, відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Таким чином, неустойка за своєю правовою природою є забезпеченням виконання зобов`язань та, одночасно, штрафною санкцією.

Згідно ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, в тому числі і неустойка, вчинюється у письмовій формі, недодержання якої тягне за собою нікчемність зазначеного правочину.

Відповідно до п.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

З урахуванням зазначеного, штрафні санкції (неустойка, пеня, штраф) можуть стягуватися тільки у випадку встановлення їх розміру в договорі чи в законі.

Як встановлено, договором №958/ДМТЗ-17 від 23.08.2017 не було передбачено такий вид відповідальності як пеня та штраф за прострочення виконання покупцем своїх зобов`язань з оплати поставленого товару.

Згідно з Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Одночасно, відповідно до ст.3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тобто, Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , який регулює правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, не передбачено певного розміру пені, а лише встановлені обмеження щодо розміру пені, яка може застосовуватись за згодою сторін.

Отже, суд звертає увагу позивача на відсутність доказів узгодження сторонами пені та штрафу за прострочення сплати вартості поставленого товару.

За таких обставин, враховуючи недоведеність позивачем позовних вимог щодо порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань вимоги про стягнення 4635,20грн. штрафу та пені в сумі 52532,12грн. підлягає також залишенню без задоволення.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 74, 76, 120, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р I Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат будіндустрії" до Акціонерного товариства "К.Енерго" про стягнення грошових коштів в сумі 197921,95 грн. - відмовити повністю.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 05 березня 2020 року.

Повний текст рішення складено та підписано 11.03.2020 року.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов