Рішення

№ 88107425

від 26.02.2020 по справі 907/663/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.02.2020 м. Ужгород Справа № 907/663/19

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

за участі секретаря судового засідання Лазар С.Л.

у відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія , м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна Група Вин України № 1 , м. Хуст

про стягнення 71512,28 грн ., в т.ч.: 57152,16 грн.- основного боргу, 7944,92грн. - пені, 5715,20 грн - штрафу, 700,00 грн. -3 % річних

представники:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

Позивач звернувся з позовом до відповідача з наведеними вимогами, оскільки відповідач всупереч договірних зобов`язань не сплатив у повному обсязі вартості одержаних товарів. Представник позивача в ході судового провадження позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату та місце судового розгляду справи, докази чого містяться у матеріалах справи, письмового відзиву на позов не надав, участі уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив. За наведених обставин, оскільки відповідач не скористався своїм правом прийняти участь у засіданні суду, подати суду відзив на позов, суд вправі згідно ст. 178 ГПК України вирішити спір за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасника процесу, суд встановив наступне.

19.10.18 товариством з обмеженою відповідальністю Українська дистрибуційна компанія - позивачем у справі - як постачальником та Київською філією СМК товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна Група Вин України №1 , яка є відокремленим підрозділом зазначеного товариства - відповідачем у справі - як дистрибутором укладено договір поставки № 191018. За умовами договору постачальник зобов`язується поставляти дистрибутору товар, а дистрибутор зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору (п. 2.1 договору).

Пунктом 6.1 договору встановлено, що ціни на товар вказуються у специфікації і товарних накладних на кожну партію товару; відповідно до п. 6.2 договору остаточний термін оплати отриманої дистрибутором партії товару становить 45 календарних днів з моменту отримання відповідної партії товару за накладною. Оплата вартості Товару здійснюється Дистриб`ютором на розрахунковий рахунок Постачальника.

На виконання умов договору позивач за період з 31.10.2018р. по 10.04.2019р. здійснив відповідачеві поставку товару на загальну суму 511524,06 грн., вартість якого оплачена останнім частково - на суму 300 537,54 грн. Крім того, відповідачем повернуто позивачу частину нереалізованого товару на загальну суму 153 834,40 грн. До матеріалів справи на підтвердження наведених господарських операцій сторін долучено копії накладних на поставку товару відповідачу: № 44816 від 31.10.2018р., № 48435 від 23.11.2018р., № 49853 від 30.11.2018р., № 53179 від 20.12.2018р., № 25 від 03.01.2019р., № 26 від 03.01.2019р., № 1063 від 11.01.2019р., № 3365 від 29.01.2019р., 5284 від 08.02.2019р., № 6489 від 16.02.2019р., № 8554 від 28.02.2019р., № 12674 від 27.03.2019р., № 14970 від 10.04.2019р. та копії накладних на повернення товару позивачу: № 100100 від 19.12.2018р., № 100101 від 20.12.2018р, № 3365 від 27.03.2019р., № 100116 від 01.06.2019р. № 100117 від 01.06.2019р., Nє 100118 від 01.06.2019р., № 100123 від 01.06.2019р., № 100124 від 01.06.2019р., № 100125 від 01.06.2019р., та акт звірки розрахунків станом на 23.10.2019р.

У результаті наведеного виникла заборгованість відповідача пере позивачем на суму 57152,16 грн., що становить позовні вимоги в частині основного боргу

Наведені фактичні обставини справи передували пред`явленню позивачем даного позову до суду до товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна Група Вин України №1 , м. Хуст у зв`язку з закриттям Київської філії СМК Товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна Група Вин України №1 .

Суд, вирішуючи дану справу, керується відповідними приписами цивільного та господарського права, які регулюють спірні правовідносини, виходячи з їх предмету та суб`єктного складу.

Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 ГК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами ч.1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України)

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких фактичних обставин справи та з огляду на наведені норми цивільного та господарського законодавства, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості на суму 57152,16 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, оскільки позивачем належними та допустимими доказами доведені обставини її виникнення, що не спростовані відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи; достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд, відповідно до ст. 86 ГПК України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Щодо позовних вимог в іншій частині про стягнення 7944,92 грн. - пені, 5715,20 грн. - штрафу, 700,00 грн. - 3 % річних, то суд виходить з наступного.

Як вбачається з п. 9.2 договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором, винна сторона виплачує понад збитків штрафні санкції, встановлені чинним законодавством і цим договором.

Відповідно до п. 9.4 договору за порушення термінів розрахунків, передбачених цим договором, дистрибутор повинен виплатити постачальнику неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожен день прострочення розрахунків, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виконання зобов`язання.

Згідно з п. 9.5 договору у разі порушення дистриб`ютором термінів оплати понад 60 календарних днів від терміну встановленого цим договором, дистрибутор зобов`язується додатково до суми боргу та пені сплатити постачальнику штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

За змістом ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність ( ч. 2 ст. 218 ГК України).

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано ( ч. 6 ст. 232 ГК України).

За приписами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За наведених фактичних обставин справи, оскільки позивачем доведено належними та допустимими доказами обставини, що слугують підставою позовних вимог, такі не спростовані відповідачем, та з огляду на наведені приписи чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, на умови договору щодо відповідальності сторін за порушення договірних зобов`язань, суд, перевіривши розрахунки позивача, дійшов висновку про правомірність вимог останнього в частині стягнення про стягнення з відповідача нарахованих 7944,92 грн. - пені, 5715,20 грн.-штрафу, 700.00 грн. - 3 % річних.

Отже, всього з відповідача на користь позивача належить стягнути суму 71512,28 грн.

За змістом ст. 129 ГПК України судовий збір сплачений позивачем при поданні позову на суму 1921,00 грн. та витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі - гонорар адвоката на суму 15000,00 грн. - належить відшкодувати за рахунок відповідача.

Позивачем на підтвердження понесених витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги у межах цієї справи, надано договір про надання правової допомоги від 16.10.2019 р. укладений позивачем та адвокатом Голуб Н.О., копію додаткової угоди № 1 від 18.10.2019 р. до договору про надання правової допомоги № У-А/16-10/1/19 від 16.10.2019 р., ордер; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію акту приймання-передачі наданих послуг № 1 до договору про надання правової допомоги № У-А/16-10/1/19 від 16.10.2019 р., копію

квитанції щодо оплати правової допомоги № RC_IPWPK45KLB6202SU7UPI0 від 24.10.2019 р.

Суд, вирішуючи дане питання, враховує ціну позову, складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, підготовлені ним документи по справі, та вважає, розумним та співмірним заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат на оплату послуг адвоката.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

СУД УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Інтернаціональна Група Вин України № 1 (90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. Колгоспна, буд. 25, корп. Д, код ЄДРПОУ: 36731785) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Українська дистрибуційна компанія (01135, м. Київ, вул. В. Чорновола, 12, код ЄДРПОУ: 37310549) заборгованість на суму 71512,28 грн. (сімдесят одна тисяча п`ятсот дванадцять грн. 28 коп.), включаючи основний борг, пеню, штраф, 3 % річних та у відшкодування судових витрат - суму 16921,00 грн. (шістнадцять тисяч дев`ятсот двадцять один грн. 00 коп.)

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Повний текст рішення складено 10.03.20

Суддя Ушак І.Г.