Рішення

від 25.02.2020 по справі 917/75/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2020 Справа № 917/75/20

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна", пр. Павла Тичини, 1-В, м.Київ, 02152, код ЄДРПОУ 35571472

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГНУМС", вул.Садова, 29-А, с.Білогорілка, Лохвицький район, Полтавська область, 37211

про стягнення 155 498,06 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

представник позивача Здоренко В.Є., посвідчення № 4872 від 30.08.17

представник відповідача не з"явився

Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАГНУМС" про стягнення 155 498,06 грн. заборгованості за Договором фінансового лізингу №00014872 від 27.10.2017р із розрахунку: 52 892 грн. 13 коп. - лізингові платежі за Договором; 1 354 грн. 05 коп. - штраф та пеня в розмірі 10% річних; 741 грн. 92 коп. - 3% річних за час прострочення грошового зобов`язання по сплаті лізингових платежів; 582 грн. 28 коп. - втрати від інфляції за час прострочення грошового зобов`язання по сплаті лізингових платежів, 17 929 грн. 82 коп. - плата за фактичне користування Об`єктом лізингу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за час прострочення; 81 997 грн. 86 коп. - компенсація понесених витрат ТОВ Порше Лізинг Україна .

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином обов`язок по сплаті лізингових платежів за Договором фінансового лізингу №00014872 від 27.10.2017р за фактичне користування об`єктом лізингу, а тому, позивачем застосовано штрафні санкції у вигляді пені, інфляційних втрат, 3% річних. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені збитки.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 31.01.2020р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні, призначити справу для розгляду по суті у судовому засіданні на 25.02.20р., викликати учасників справи у судове засідання, запропонувати, зокрема, відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену позивачем у позові, а саме: вул.Садова, 29-А, с.Білогорілка, Лохвицький район, Полтавська область, 37211. Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою адресат по указаному адресу не проживає .

Згідно даних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адреса місцезнаходження відповідача, зазначена позивачем у позові, є адресою місцезнаходження відповідача.

Відповідач відзив на позов суду не надав.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

У судовому засіданні 25.02.2020р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач на виклик суду в засідання 25.02.2020р. не з`явився.

При цьому, за висновками суду, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом, виходячи з наступного.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул.Садова, 29-А, с.Білогорілка, Лохвицький район, Полтавська область, 37211

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі та було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою адресат по указаному адресу не проживає .

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення копії судового рішення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі та ухвалою про відкладення розгляду справи у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами по справі.

У судовому засіданні 25.02.2020р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

27.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальність Порше Лізинг Україна (надалі - Позивач , Лізингодаведь ) та Товариством з обмеженою відповідальністю МАГНУМС (надалі - Відповідач , Лізингоодержувач ) укладено Договір про фінансовий лізинг №00014872 (надалі - Договір лізингу ) та Додатки до Договору лізингу, а саме: Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування) (надалі - Графік платежів ) та Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу (надалі - Загальні умови ).

В Розділі 1 Загальних умов зазначається, що ці Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу (надалі разом із Договором про фінансовий лізинг спільно іменуються як Контракт ), а також Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування), як додаток до Договору, що є невід`ємною його частиною, та інші додатки, що є невід`ємними його частинами, являють собою угоду між Сторонами щодо придбання ТОВ Порше Лізинг Україна , а також передачі Об`єкту лізингу Лізингоодержувачу (у відповідності до визначених у цьому Контракті значень вищезгаданих термінів) згідно з положеннями Закону України Про фінансовий лізинг № 723/97-ВР від 16 грудня 1997 року, а також іншими чинними положеннями українського законодавства.

Об`єктом (предметом) лізингу, згідно з п.3.1. Загальних умов, є транспортний засіб, зазначений у Контракті. Детальна характеристика (індивідуалізація) Об`єкту лізингу визначена Сторонами в Договорі лізингу, відповідно до якої ним є транспортний засіб - автомобіль марки VW Golf Sportwagen S 2.0 TDI, 2015 року виробництва, Шасі НОМЕР_1 , Двигун № НОМЕР_2 .

У відповідності з п.п.3.2. та 3.1. Загальних умов, Лізингодавець прийняв на себе зобов`язання придбати у власність Об`єкт лізингу, який був обраний відповідно до специфікації Лізингоодержувачем та в побній мірі відповідає вимогам Лізингоодержувача. Лізингоодержувач на і власний розсуд здійснив вибір Дилера-продавця, у якого ТОВ Порше Лізинг Україна придбало Об`єкт лізингу.

В розділі Умови лізингу Договору лізингу зазначається:

• Вартість об`єкту лізингу: 479 708,00 грн.

• Авансовий платіж: 71 956,20 грн.

• Обсяг фінансування: 407 751,80 грн.

• Кількість лізингових платежів: 36.

• Строк лізингу (місяців): 36.

• Лізинговий платіж: 17 465,19 грн.

Окрім цього, в розділі Договору Умови лізингу зазначається, що усі платежі, що підлягають сплаті, повинні бути сплачені в гривнях відповідно до пунктів 6.3 та 6.4.1 Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу.

Крім того, в розділі Договору Придбання об`єкта лізингу зазначається, що своїм підписом на цьому документі Лізингоодержувач підтверджує, що він ознайомився та зрозумів усі умови цього Договору про фінансовий лізинг, Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, рахунків для лізингових платежів/Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), а також погоджується, що всі вищезазначені документи є невід`ємними частинами цього Договору про фінансовий лізинг та мають обов`язкову силу по відношенню до Лізингоодержувача.

Позивач вказує, що на виконання умов Договору лізингу Позивачем придбано Об`єкт лізингу (отримано право власності на Об`єкт лізингу), як це передбачено п.3.2. Загальних умов.

В п. 5.1. Загальних умов Сторони погодили, що Об`єкт лізингу буде доставлений та переданий ТОВ Порше Лізинг Україна або належним чином уповноваженою особою (Дилером-продавцем) безпосєредньо Лізингоодержувачу відповідно до умов Договору.

Лізингоодержувач забезпечує оформлення доставки Об`єкту лізингу шляхом підписання Лізингоодержувачем та Лізингодавцем акту прийому- передачі (надалі - Акт прийому-передачі).

Будь-які дефекти Об`єкта лізингу фіксуються в Акті прийому-передачі. Якщо з боку Лізингоодержувача немає заперечень в Акті прийому-передачі, Об`єкт лізингу вважається таким, що був прийнятий Лізингоодержувачем в ідеальному стані та у відповідності до вимог останнього (п.5.4. Загальних умов).

За твердженням позивача, згідно з Актом прийому-передачі від 17.11.2017 року він передав, а Відповідач отримав у користування під виплату лізингових , платежів Об`єкт лізингу, яким є транспортний засіб - автомобіль марки VW Golf Sportwagen S 2.0 TDI, 2015 року виробництва, Шасі НОМЕР_1 , Двигун НОМЕР_2, д.р.н. НОМЕР_4 .

В п.6.1. Загальних умовзазначено, що для експлуатації Об`єкта лізингу Лізингоодержувач щомісяця здійснюватиме на користь TОB Порше Лізинг Україна платежі відповідно до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), що являє собою невід`ємну частину цього Договору. Лізингоодержувач здійснює Лізингові платежі відповідно до термінів, визначених у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування) (п.6.10. Загальних умов), що не ставиться у залежність від отримання рахунків на оплату.

Відповідно до зазначеного Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), перший лізинговий платіж підлягав сплаті 27.10.2017 року, а останній - 15.10.2020 роки. Чергові лізингові платежі сплачуються щомісячно на відповідну дату поточного місяця, що погоджена Сторонами у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування).

Згідно з п. 6.5. Загальних умов, Лізингові платежі перераховуються Лізингоодержувачем на рахунок зазначений ТОВ Порше Лізинг Україна у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування).

Відповідно до Плану відшкодування лізингоодержувач має здійснювати лізингові платежі до 15 числа кожного місяця.

Пунктом 8.3. Контракту передбачено, якщо лізингоодержувач прострочить виплату лізингового платежу протягом більш ніж 10 робочих днів, лізингодавець має право: надіслати лізингоодержувачу першу вимогу щодо сплати в письмовій формі. Якщо лізингоодержувач не здійснить оплату протягом 7 робочих днів з моменту відправлення першої вимоги щодо сплати, лізингодавець надсилає в такий же спосіб другу вимогу щодо сплати, яка продовжує строк здійснення оплати ще на 8 робочих днів. У випадку, якщо лізингоодержувач не здійснить оплату у вказаний термін, лізингодавець має право направити лізингоодержувачу третю вимогу щодо сплати та відмовитися від контракту в односторонньому порядку, за п. 12.6.1 договору. Сторони погоджуються, що невиконання зобов`язань після надіслання другої вимоги щодо сплати означає, що лізингоодержувач не має наміру в подальшому виконувати свої зобов`язання за цим Контрактом (п. 8.3.1.); якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 (одного) лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів (відповідно до Закону України Про фінансовий лізинг ), Порше Лізинг Україна має право розірвати Контракт/відмовитися від Контракту і витребувати об`єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса (п. 8.3.2.).

Відповідно до п. 12.1. Контракту, строк лізингу за цим Контрактом визначається у Договорі про фінансовий лізинг та Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування).

У пункті 12.3. Контракту сторони погодили, що Контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами, а у випадку нотаріального посвідчення - з моменту такого посвідчення, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно п. 12.6.1 Контракту, Порше Лізинг Україна має право в односторонньому порядку припинити цей Контракт/відмовитися від контракту, та, також серед іншого, право на повернення об`єкту лізингу, зокрема, якщо лізингоодержувач не сплатив один наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов`язання зі сплати перевищує 30 календарних днів.

Відповідно до п. 12.9 Контракту, у разі дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту відповідно до пункту 12 контракту, відмови лізингоодержувача придбати об`єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2., а також якщо Порше Лізинг Україна вимагає повернення об`єкта лізингу відповідно до інших положень контракту. Лізингоодержувач зобов`язаний повернути об`єкт лізингу за свій власний рахунок у відповідному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження Порше Лізинг Україна, якщо інша адреса не вказана Порше Лізинг Україна, впродовж 10 робочих днів від дати одержання відповідного запиту. В цей же строк лізингоодержувач сплачує Порше Лізинг будь-яку різницю між вартістю об`єкту лізингу та лізинговими платежами, що залишились несплаченими відповідно до графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів, а також іншими платежами, що залишились несплаченими відповідно лізингоодержувачем відповідно до контракту. Сторони погодили, що вказана різниця є упущеною вигодою Порше Лізинг та має бути відшкодована лізингодавцю лізингоодержувачем відповідно до умов контракту та чинного законодавства. Зобов`язання щодо сплати такої різниці залишається чинним до моменту виконання лізингоодержвачем, в тому числі після закінчення строку лізингу/розірвання контракту.

Пунктом 12.13 Контракту сторони погодили, що у випадках, передбачених пунктами 12.6 та 12.12 Контракт вважається припиненим на 10-й (десятий) робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони.

Згідно п. 13.1. Контракту, лізингоодержувач зобов`язаний у строки, встановлені Порше Лізинг Україна, повернути об`єкт лізингу Порше Лізинг Україна у всіх випадках дострокового закінчення строку лізингу, припинення Контракту, крім випадку, коли лізингоодержувач набуває право власності на об`єкт лізингу відповідно до умов Контракту.

Як зазначає позивач, він відповідно до умов укладеного Договору лізингу, виставив Відповідачу відповідні рахунки-фактури на оплату чергових (щомісячних) Лізингових платежів, що охоплюють лізингові періоди, які, в порушення положень чинного законодавства та положень укладеного Договору, залишилися несплаченими Відповідачем. Окрім того, Відповідач всупереч п. 6.5. Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу почав порушувати графік покриття витрат та виплати лізингових платежів.

Невиконання Відповідачем зобов`язань з оплати лізингових платежів у період часу з червня 2019 року по серпень 2019 роky призвело до виникнення заборгованості та стало підставою для відмови Позивачем від договору. У зв`язку з чим, 20.08.2019 року, Відповідачу було направлено вимогу про сплату заборгованості за договором, повернення Об`єкту лізингу та повідомлення про відмову від договору за №00014872 від 27.10.2017.

В наведеній Вимозі Позивач , серед іншого, повідомив Відповідача про необхідність сплати заборгованості, повернення Об`єкту лізингу та повідомлення про відмову від Договору про фінансовий лізинг та вимагав від останнього повернути Об`єкт лізингу, на користь ТОВ Порше Лізинг Україна за наступною адресою: місто Київ, пр. Павла Тичини, буд. 1-В, офіс В , впродовж 10 (десяти) робочих днів з дня доставки цього повідомлення на адресу місця знаходження Відповідача.

Однак, вимога Позивача щодо повернення Об`єкту лізингу була проігнорована Відповідачем. Враховуючи зазначене, Позивач вимушений був керуватися відповідними положеннями розділу 13 Загальних умов, якими передбачено вилучення Об`єкта лізингу.

В абзаці другому п. 13.1. Загальних умов Сторони погодили, що якщо Лізингоодержувач відмовляється від повернення або затримує повернення Об`єкта лізингу, ТОВ Порше Лізинг Україна має право вилучити (повернути) Об`єкт лізингу без попередньої згоди Лізингоодержувача у визначеному законодавством України порядку, у тому числі в примусовому порядку відповідно до виконавчого напису нотаріуса (п. 13.6. Загальних умов).

20.09.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою H. С. було вчинено виконавчий напис стосовно повернення Лізингоодержувачем - Відповідачем на користь Лізингодавця - ТОВ Порше Лізинг Україна Об`єкта фінансового лізингу - транспортний засіб - автомобіль марки VW Golf Sportwagen S 2.0 TDI, 2015 року виробництва, Шасі НОМЕР_1, Двигун НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

23.09.2019 на підставі зазначеного виконавчого напису, постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києві Мойсеєнко Д.П. було відкрито виконавче провадження № 60138810.

В результаті примусового виконання виконавчого напису, приватним виконавцем було повернуто - автомобіль марки VW Golf Sportwagen S 2.0 TDI, 2015 року виробництва, Шасі НОМЕР_1 , Двигун НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_4 стягувачу, а саме ТОВ Порше Лізинг Україна про що складено відповідний акт.

Зважаючи на те, що Вимога про сплату заборгованості за договором, повернення Об`єкту лізингу та повідомлення про відмову від договору за №00014872 від 16.08.2019, яка була проігнорована Відповідачем, у зв`язку з цим на підставі п. 12.6 Договору Позивач відмовився від Договору про фінансовий лізинг № 00014872 від 27.10.2017 р. та зважаючи на положення п. 12.13. Договору Відповідачу почала нараховуватись плата за користування Об`єктом лізингу.

Згідно п. 6.18 Договору сторони погодили, що у випадку розірвання Договору /відмови від Договору за ініціативою Порше Лізинг Україна відповідно до п. 12 Договору, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування Об`єктом лізингу.

Позивач вказує, що у зв`язку із невиконанням Відповідачем умов Договору та фактичним користуванням Об`єктом лізингу до вересня 2019 р., керуючись п. 6.18 Договору, Позивачем нараховано плату за фактичне користування Об`єктом лізингу, заборгованість за якою становить 17 630 грн. 71 коп., яка є платою за користування у вересні 2019 року.

Тобто, за даними позивача, за Відповідачем рахується:

- заборгованість із сплати лізингових платежів за період з червня 2019 року по серпень 2019 року у розмірі 52 892 грн. 13 коп. складається з неоплачених рахунків виставлених ТОВ Порше Лізинг Україна на користь ТОВ Магнумс , а саме: рахунку № 00455120 від 03.06.2019 р. на суму 17 630,71 грн.; рахунку № 00458417 від 01.07.2019 р. на суму 17 630,71 грн. та рахунку № 00461935 від 01.08.2019 р. на суму 17 630,71 грн.

- 741 грн. 92 коп. - 3% річних за час прострочення грошового зобов`язання по сплаті лізингових платежів та 582 грн. 28 коп. - втрати від інфляції за час прострочення грошового зобов`язання по сплаті лізингових платежів, зокрема:

1. за несплаченим рахунком N 00455120 від 03.06.2019 р. (лізинговий платіж) із суми боргу 17 630,7 1 грн. (сума боргу) було розраховано (інфляційне збільшення) в розмірі 104,83 грн. та (3% річних) в розмірі 29 1,26 грн. і таким чином за рахунком № 00455120 від 03.06.2019 р. заборгованість, з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних за час прострочення, складає 18 026,80 грн.

2. за несплаченим рахунком № 00458417 від 01.07.2019 р. (лізинговий платіж) із суми боргу 17 630,71 грн. (сума боргу) було розраховано (інфляційне збільшення) в розмірі 211,88 грн. та (3% річних) в розмірі 247,79 грн. і таким чином за рахунком № 00458417 від 01.07.2019 р. заборгованість, з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних за час прострочення, складає 18 090,38 грн.

3. за несплаченим рахунком № 00461935 від 01.08.2019 р. (лізинговий платіж) із суми боргу 17 630,71 грн. (сума боргу) було розраховано (інфляційне збільшення) в розмірі 265,57 грн. та (3% річних) в розмірі 202,87 грн. і таким чином за рахунком № 00461935 від 01.08.2019 р. заборгованість, з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних за час прострочення, складає 18 099,15 грн.

- заборгованість із сплати за фактичне користування Об`єктом лізингу згідно н . 6.18 Договору становить 17 630 грн . 71 коп., яка є платою за користування у вересні 2019 року та відображена у рахунку №00465418 від 02.09.2019 р.

- інфляційне збільшення в розмірі 141,17 грн. та 3% річних в розмірі 157,94 грн. і таким чином за рахунком № 00465418 від 02.09.2019 р. із суми боргу із оплати за фактичне користування Об`єктом лізингу за рахунком № 00465418 від 02.09.2019 р.

- штраф та пеня в розмірі 10% річних, що становить 1 354 грн. 05 коп., нараховані відповідно до п.8.2.1., 8.2.2. Договору

Крім того, позивач зазначив, що з метою забезпечення виконання зобов`язань за Договором він змушений був звернутись до спеціалізованих організацій, а саме: ТОВ Юридична компанія Тріпл Сі , ТОВ КРЕДИТЕКСПРЕС ЮКРЕЙН ЕЛ.ЕЛ.СІ. , ТОВ АВТОСОЮЗ для отримання послуг із зберігання та юридичного супроводу досудового врегулювання спорів із боржниками, у зв`язку із чим поніс додаткові витрати у сумі 81 997 грн. 86 коп., що підтверджується договором про надання юридично-консультаційних послуг від 21.06.2012 року, договором відповідального зберігання від 01.09.2014 року.

Відповідно до п. 8.2.3 та 13.5. Контракту, у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються санкції, зокрема, компенсація будь-яких витрат, понесених Порше Лізинг Україна та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/понесені з метою відшкодування сум, не виплачених лізингоодержувачем відповідно до Контракту. Порше Лізинг Україна надає лізингоодержувачу відповідну документацію, що підтверджує понесені витрати, проте ненадання такої документації не звільняє лізингоодержувача від компенсації та не вважається підставою для відстрочення виплати компенсації. Вищезазначені санкції підлягають сплаті лізингоодержувачем упродовж 10 (десяти) робочих днів після надіслання відповідної вимоги Порше Лізинг Україна, не зважаючи на можливе припинення Контракту Порше Лізинг Україна.; лізингоодержувач відшкодовує всі та будь-які витрати, понесені Порше Лізинг Україна у зв`язку із вилученням (поверненням) об`єкта лізингу, у тому числі витрати, пов`язані із залученням будь-яких третіх осіб, що надають послуги пов`язані з вилученням об`єкта лізингу.

Враховуючи вказані пункти Контракту, з метою відшкодування збитків у розмірі 81 997 грн. 86 коп., пов`язаних з вилученням об`єкта лізингу та витрат на юридичний супровід такого вилучення, позивачем відповідачу виставлено Рахунок-фактура 00466861 від 23.09.2019 на суму 7 500,00 грн. (з ПДВ); Рахунок-фактура 00466889 від 24.09.2019 на суму 73 297,86 грн. (з ПДВ); Рахунок-фактура 00469992 від 07.10.2019 на суму 400,00 грн. (з ПДВ); Рахунок-фактура 00473775 від 07.11.2019 на суму 400,00 грн. (з ПДВ); Рахунок-фактура 00478076 від 12.12.2019 на суму 400,00 грн. (з ПДВ).

Таким чином, предметом позову є вимоги про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 155 498 грн. 06 коп., із розрахунку:

-52 892 грн. 13 коп. - лізингові платежі за Договором;

-1 354 грн. 05 коп. - штраф та пеня в розмірі 10% річних;

-741 грн. 92 коп. - 3% річних за час прострочення грошового зобов`язання по сплаті лізингових платежів;

-582 грн. 28 коп. - втрати від інфляції за час прострочення грошового зобов`язання по сплаті лізингових платежів

-17 929 грн. 82 коп. - плата за фактичне користування Об`єктом лізингу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за час прострочення;

-81 997 грн. 86 коп. - компенсація понесених витрат ТОВ Порше Лізинг Україна .

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором лізингу.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про фінансовий лізинг , за договором фінансового лізингу, лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України Про фінансовий лізинг , лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 16 Закону України Про фінансовий лізинг , сплата лізингових платежів здійснюється у порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати суму, яка відшкодовує вартість предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом, інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. ст.11, 629 Цивільного кодексу України, договір є однією із підстав виникнення зобов`язань та обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Аналогічні положення містяться у ст. 2 Закону України Про фінансовий лізинг .

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. В силу ст. 627 Цивільного кодексу відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства (ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 6.18. Контракту, у випадку розірвання контракту/відмови від контракту за ініціативою Порше Лізинг України відповідно до пункту 12 Контракту, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об`єктом лізингу.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, враховуючи умови договору, які погоджені сторонами, відповідно до п. 6.18 Контракту лізинговий платіж вважається платою за користування об`єктом лізингу.

Сторони при укладені Договору фінансового лізингу встановили обов`язок відповідача провести оплату за час користування майном до моменту його повернення, саме оплату за користування майном, визначивши лише її розмір у прив`язці до розміру лізингового платежу, що було встановлено на відповідний період.

Як встановлено судом, відповідач в порушення умов Договору про фінансовий лізинг не здійснив лізингових платежів за період з червня 2019 року по серпень 2019 року на загальну суму 52 892 грн. 13 коп., вимоги позивача про сплату платежів за час фактичного користування об`єктом лізингу проігнорував, у зв`язку з чим, позивач скористався своїм правом, передбаченим пунктами 8.3.1., 8.3.2., 12.6.1, 13.30. Контракту та розірвав договір в односторонньому порядку.

Оскільки, користування майном на умовах оренди є оплатним, таке користування здійснювалося відповідачем і після розірвання Договору. Як вбачається з матеріалів справи, об`єкт лізингу було повернуто 23.09.2019 року.

З огляду на положення статті 653 Цивільного кодексу України, в якій встановлено правові наслідки розірвання договору, та статей 785, 795 Цивільного кодексу України, у разі якщо умови укладеного між сторонами у справі договору про фінансовий лізинг передбачають можливість нарахування лізингодавцем плати за користування об`єктом лізингу після закінчення або дострокового розірвання договору лізингу, то нарахування плати за фактичне користування об`єктом лізингу припиняється з моменту повернення лізингоодержувачем об`єкта лізингу лізингодавцю, та, відповідно, нарахування плати за фактичне користування об`єктом лізингу за відповідний період є правомірним.

Таким чином, укладений між сторонами у справі договір про фінансовий лізинг хоча і був дострокового розірваний позивачем в односторонньому порядку, однак, в частині умов, які передбачали право позивача нарахувати та обов`язок відповідача сплатити плату за користування об`єктом лізингу після розірвання договору, залишався чинним до моменту повернення лізингоодержувачем об`єкта лізингу лізингодавцю та припинився саме з 23.09.2019 року - з моменту повернення лізингоодержувачем об`єкта лізингу лізингодавцю. Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що у лізингоодержувача (відповідача) виникло зобов`язання щодо проведення оплати за фактичне користування майном - об`єктом лізингу відповідно до пунктів 12.9. та 6.18. Контракту.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.04.2018 року у справі №911/3483/16.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, а відповідачем не доведено протилежного, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором про фінансовий лізинг, зокрема, 52 892 грн. 13 коп. лізингових платежів за Договором, а також Заборгованість із сплати за фактичне користування Об`єктом лізингу згідно н. 6.18 Договору становить 17 630 грн. 71 коп., яка є платою за користування у вересні 2019 року та відображена у рахунку №00465418 від 02.09.2019 р., є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а тому, підлягає задоволенню.

Також, крім стягнення основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 354 грн. 05 коп. - штраф та пеня в розмірі 10% річних; 741 грн. 92 коп. - 3% річних за час прострочення грошового зобов`язання по сплаті лізингових платежів; 582 грн. 28 коп. - втрати від інфляції за час прострочення грошового зобов`язання по сплаті лізингових платежів, 141 грн. 17 коп - втрати від інфляції за час прострочення грошового зобов`язання по оплаті за фактичне користування Об`єктом лізингу; 157 грн 94 коп. 3% річних за час прострочення грошового зобов`язання по оплаті за фактичне користування Об`єктом лізингу за загальний період з 16.06.19 по 02.01.20.

Судом враховано, що згідно п. 8.2.2. Договору, у випадку прострочення сплати платежу до Лізингоодержувача застосовуються такі штрафні санкції за вимоги щодо сплати, надіслані Порше Лізинг Україна (п. 8.3.1. цього Контракту): 250 українських гривень за першу вимогу; 300 українських гривень за другу вимогу; 350 українських гривень за третю вимогу. Згідно п. 8.2.1. може бути застосована пеня у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати Платежу.

05.07.2019 р. Відповідачу було виставлено рахунок № 00459255 па сплату штрафу в розмірі 250 грн. за першу вимогу та нараховано пеню у розмірі 96,61 грн. за несплату рахунку №00455120 за 20 днів прострочки.

16.07.2019 р. Відповідачу було виставлено рахунок № 00459538 на сплату штрафу в розмірі 300 грн. за другу вимогу та нараховано пеню у розмірі 53,13 грн. за несплату рахунку №00455120 за 11 днів прострочки.

05.08.2019 р. Відповідачу було виставлено рахунок № 00462695 па сплату штрафу в розмірі 350 грн. за третю вимогу та нараховано псшо у розмірі 10 1,44 грн. за несплату рахунку №004584 17 за 21 день прострочки та пеню у розмірі 96,61 грн. за несплату рахунку 00455120 за 20 днів прострочки, загалом нені 198,05 грн.

16.08.2019 р. Відповідачу було виставлено рахунок № 00463202 на сплату пені у розмірі 53,13 грн. за несплату рахунку №00458417 за 11 днів прострочки та пеню у розмірі 53,13 грн. за несплату рахунку 00455120 за 11 днів прострочки, загалом пені 106,26 грн.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6. ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, судом встановлено, що загальний розмір пені, нарахованої на заборгованість відповідача за кожним рахунком, є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, судом встановлено, що загальний розмір пені, нарахованої на заборгованість відповідача за кожним рахунком, є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Перевіривши розрахунок штрафу, наданий позивачем, судом встановлено, що загальний розмір штрафу, є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахуннки 3% річних та інфляційних судом встановлено, що такі розрахунки є арифметично вірними, загальні розміри 3% річних та інфляційних, нараховані на заборгованість відповідача за кожним рахунком, є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 81 997,86 грн. збитків, які останній поніс внаслідок залучення юристів для надання юридичної допомоги для вчинення виконавчого напису нотаріусом, підготовки процесуальних документів для відкриття виконавчого провадження та супроводження повернення об`єкту лізингу.

Відповідно до п.п. 8.2., 8.2.3. Контракту, у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодеружувача застосовуються наступні санкції: компенсація будь-яких витрат, понесених Порше Лізинг Україна та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодуванням сум, не виплачених лізингоодержувачем у відповідності до контракту.

Пунктом 8.6. Контракту передбачено, що будь-які збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням стороною своїх обов`язків за контрактом, підлягають відшкодуванню у повному обсязі додатково до штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно статей 614, 623 Цивільного кодексу України та статті 226 Господарського кодексу України вбачається, що для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов`язання; 2) збитки; 3) причинний зв`язок між порушенням зобов`язання та збитками; 4) вина.

Судом встановлено, що заявлена до стягнення сума витрат на послуги, пов`язані з вчиненням виконавчого напису, послуг на оплату юридично-консультаційних послуг та послуг з відповідального зберігання автомобіля у загальному розмірі 81 997,86 грн. не є збитками, оскільки, такі витрати не мають обов`язкового характеру та необхідних ознак збитків відповідно до приписів чинного законодавства, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором про фінансовий лізинг, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 81 997,86 грн. збитків.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно із ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 52 892 грн. 13 коп. лізингових платежів за Договором, 1 354 грн. 05 коп. штрафу та пені в розмірі 10% річних, 741 грн. 92 коп. 3% річних за час прострочення грошового зобов`язання по сплаті лізингових платежів, 582 грн. 28 коп. втрат від інфляції за час прострочення грошового зобов`язання по сплаті лізингових платежів, 17 929 грн. 82 коп. плати за фактичне користування Об`єктом лізингу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за час прострочення.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МАГНУМС (37211, Полтавська область, Лохвицький район, с. Біло горілка, вул. Садова. 29-А, Ідентифікаційний код юридичної особи 37953578) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Порше Кізинг Україна (Ідентифікаційний код юридичної особи: 35571472, адреса: Україна, 02152, м. Київ, проспект Павла Тичини, 1-В) 52 892 грн. 13 коп. лізингових платежів за Договором, 1 354 грн. 05 коп. штрафу та пені в розмірі 10% річних, 741 грн. 92 коп. 3% річних за час прострочення грошового зобов`язання по сплаті лізингових платежів, 582 грн. 28 коп. втрат від інфляції за час прострочення грошового зобов`язання по сплаті лізингових платежів, 17 929 грн. 82 коп. плати за фактичне користування Об`єктом лізингу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за час прострочення та 1 102 грн. 50 коп витрат по сплаті судового збору за подання позову.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.03.2020 р.

Суддя Киричук О.А.