Рішення

від 05.03.2020 по справі 920/1246/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.03.2020 Справа № 920/1246/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Пономаренко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у приміщенні Господарського суду Сумської області справу №920/1246/19

за позовом Фізичної особи-підприємця Дерев`янчук Оксани Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),

до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, 25, код ЄДРПОУ 39765885),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Лебединської районної державної адміністрації Сумської області (40022, Сумська обл., м. Лебедин, вул. Сумська, 12)

про заміну сторони в договорі оренди земельної ділянки

За участю представників:

від позивача: Кучменко С.В. (адвокат, ордер серії СМ № 68 від 02.08.2019)

від відповідача: Будаков В.М. (довіреність № 9-18-0.6-47/62-20 від 03.03.2020)

від третьої особи: не прибув

Суть спору: 19.12.2019 позивачка - фізична особа-підприємець Дерев`янчук Оксана Олександрівна, звернулась до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить визнати її стороною - орендарем за договором оренди землі від 20.03.2008, що був укладений між Лебединською райдержадміністрацією Сумської області (орендодавцем) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар) на 25 років з орендною платою 1,5 %, який був зареєстрований в Лебединському районному відділі Сумської регіональної філії ДПР "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.04.2008 за № 040862100368, щодо оренди земельної ділянки площею 30,2246 га, кадастровий номер 5922980800:05:002:0005, яка розташована на території Боровеньківської сільської ради Лебединського району Сумської області, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва).

Ухвалою суду від 24.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі № 920/1246/19, призначено підготовче засідання на 30.01.2020, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

10.01.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх № 205 від 10.01.2020), проти вимог позивача заперечує та зазначає, що між сторонами у справі не було досягнуто згоди на укладання додаткової угоди щодо заміни орендаря у договорі оренди землі від 20.03.2008.

29.01.2020 представник позивача подав додаткові пояснення до позовної заяви (вх. № 740 від 29.01.2020) щодо судової практики у подібних правовідносинах.

Ухвалою суду від 30.01.2020 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Лебединську районну державну адміністрацію Сумської області та відкладено підготовче засідання у даній справі на 20.02.2020, 11:00.

Представник позивача на виконання п. 2 резолютивної частини ухвали від 30.01.2020 № 920/1246/19 надав суду 20.02.2020 докази направлення залученій третій особі копії позову з доданими документами, зазначені докази оглянуті судом та долучені до матеріалів справи.

Також представником позивача подана заява (вх № 1559 від 20.02.2020), відповідно до якої позовні вимоги підтримує та просить суд закрити підготовче провадження і призначити розгляд справи № 920/1246/19 по суті.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача 14.02.2020 за вх № 1370 надіслала пояснення від 10.02.2020 № 01-30/335, згідно з яких проти позову не заперечує.

Ухвалою суду від 20.02.2020 було закрито підготовче провадження та розгляд справи по суті призначено у судове засідання на 05.03.2020.

При розгляді справи по суті судом надано вступне слово представникам сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд в задоволенні позову відмовити, підтримав позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.

Судом оголошено стислий зміст пояснень, поданих третьою особою, оскільки її представник у судове засідання не прибув.

У ході судового засідання судом були встановлені обставини справи, досліджено докази, надані сторонами на підтвердження своїх позицій по суті спору, а також вчинено інші необхідні дії, встановлені Главою 6 Розгляд справи по суті Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін з приводу обставин справи, суд встановив :

20.03.2008 між Лебединською райдержадміністрацією Сумської області (третьою особою, орендодавцем) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (чоловіком позивачки, орендарем) був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надав, а ФОП ОСОБА_1. прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 30,2246 га, кадастровий номер 5922980800:05:002:0005, що розташована на території Боровеньківської сільської ради Лебединського району Сумської області.

Цільове призначення - для ведення сільськогосподарського призначення (п. 1 договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 273113,00 грн (п. 5 договору).

Орендна плата вноситься орендарем у розмірі 4097 грн в рік та становить 1,5% від нормативної грошової оцінки землі (п. 9 договору).

Договір укладено на 25 (двадцять п`ять) років (п. 8 договору).

Договір зареєстровано в Лебединському районному відділі Сумської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.04.2008 за №040862100368.

Відповідно до п. 40 договору, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи-орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

ІНФОРМАЦІЯ_1 орендар - ОСОБА_1, помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2 , виданим 18.08.2017.

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 05.04.2018 № 667, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Оберемчук Л.А., позивачка - Дерев`янчук Оксана Олександрівна успадкувала від померлого чоловіка ОСОБА_1. право оренди земельної ділянки загальною площею 30,2246 га, кадастровий номер 5922980800:05:002:0005 (витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 51501070 від 05.04.2018).

Дерев`янчук Оксана Олександрівна є фізичною особою-підприємцем, що вбачається зі свідоцтва про державну реєстрацію від 07.06.2005 та інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань.

20.02.2018 позивачка звернулась до голови Лебединської районної державної адміністрації Сумської області з листом від 20.02.2018 та з проектом додаткової угоди до договору про заміну орендаря.

Листом №01-30/516 від 22.02.2018 третя особа повідомила позивачку про те, що земельна ділянка знаходиться за межами населених пунктів Лебединського району і відноситься до земель державної власності сільськогосподарського призначення.

20.08.2018 позивачка звернулась листом до відповідача, до якого додала проект додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі в частині заміни сторони у зв`язку з успадкуванням нею права оренди згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 05.04.2018.

Зі змісту проекту додаткової угоди вбачається, що позивачкою запропоновано змінити сторону за договором - орендаря, а також внести зміни до п. 5 договору щодо нормативно грошової оцінки земельної ділянки, п. 9 договору щодо розміру орендної плати.

Листом від 20.09.2018 №28-18-0.6-6750/2-18 відповідач повідомив позивачку, що вважає за можливе розглянути питання про внесення змін до договору оренди землі у разі встановлення орендної плати у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Як вбачається зі статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Отже, майнові відносини, що виникають із договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються також актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі визначається як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 6 Закону, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону).

За приписами ст. 7 Закону, право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.

Згідно зі ст. 27 Закону, орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди землі від 20.03.2008 був укладений між Лебединською райдержадміністрацією (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар).

Предмет договору - земельна ділянка площею 30,2246 га, кадастровий номер 5922980800:05:002:0005, що розташована на території Боровеньківської сільської ради Лебединського району Сумської області належить до земель державної власності.

Згідно зі ст. 4 Закону, орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

З 01.01.2013 відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб належать центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам.

До таких органів відноситься, зокрема, Головне управління Держгеокадастру у Сумській області.

Як вбачається із матеріалів справи земельна ділянка, яка є предметом договору, розташована на території Боровеньківської сільської ради Лебединського району Сумської області, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, а тому повноваження по розпорядженню такою земельною ділянкою відносяться до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Сумській області.

Відповідно до п. 40 договору, право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи-орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

Судом встановлено, що до Дерев`янчук О.О. перейшло право на оренду земельної ділянки за договором оренди землі від 20.03.2008, як до спадкоємця, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 05.04.2018, витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 51501070 від 05.04.2018.

Факт спадкування права оренди не заперечується відповідачем.

Згідно з довідкою Боровеньківської сільської ради Лебединського району Сумської області № 02-25/311 від 20.09.2017, ОСОБА_1. вів свою підприємницьку діяльність по вирощуванню плодово-ягідних та сільськогосподарських культур спільно зі своєю дружиною Дерев`янчук Оксаною Олександрівною .

Судом також встановлено, що у проекті додаткової угоди від 20.08.2018 позивака пропонувала відповідачу внести зміни до договору в частині заміни орендаря, а також в частині істотних умов договору, зокрема щодо нормативно грошової оцінки земельної ділянки, розміру орендної плати.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про оренду землі", зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

Листом від 20.09.2018 №28-18-0.6-6750/2-18 другий повідомив позивачку, що вважає за можливе розглянути питання про внесення змін до договору оренди землі у разі встановлення орендної плати у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що згоди між позивачем та відповідачем щодо внесення змін до договору оренди землі від 20.03.2008 не було досягнуто, до суду з приводу внесення змін до договору щодо об`єкта оренди, нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, розміру орендної плати сторони не зверталися.

Таким чином договір діє в редакції від 20.03.2008.

Однак недосягнення між сторонами згоди щодо внесення змін до договору, непідписання сторонами додаткової угоди про заміну сторони орендаря, не спростовує права позивача, як спадкоємця на оренду земельної ділянки за договором оренди землі від 20.03.2008.

Закон не містить вимог щодо обов`язкового внесення змін до договору шляхом укладення додаткової угоди в разі переходу права на оренду земельної ділянки після смерті фізичної особи-орендаря до спадкоємця. Такі умови також не встановлені сторонами у договорі оренди землі від 20.03.2008.

Слід зазначити, що Закон не ставить перехід права оренди до спадкоємця в залежність від погодження на це орендодавця, в залежність від досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору, їх зміни.

До Дерев`янчук О.О. перейшло право на оренду земельної ділянки за договором оренди землі від 20.03.2008, як до спадкоємця, що підтверджується матеріалами справи, а тому остання має обґрунтовані та правомірні підстави бути стороною, орендарем за договором в силу Закону та умов договору від 20.03.2008.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з частиною 5 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно з частиною 1 статі 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Настання формальних змін не має наслідком внесення змін або переоформлення договору оренди, тоді як настання матеріальних змін є підставою внесення змін до умов договору оренди.

З наведеного слід зробити висновок про те, що перехід права оренди до спадкоємця не є підставою для внесення змін до умов договору оренди від 20.03.2008 в порядку, визначеному законодавством щодо внесення змін до умов договору оренди земельної ділянки, однак є підставою заміни сторони цього договору - орендаря, шляхом визнання позивача стороною договору оренди землі.

Обраний позивачем спосіб захисту права шляхом заявлення вимоги про заміну сторони договору - орендаря, відповідає ефективному засобу захисту.

З урахуванням викладеного, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання фізичної особи - підприємця Дерев`янчук Оксани Олександрівни стороною - орендарем договору оренди землі від 20.03.2008, який був укладений на 25 років між Лебединською райдержадміністрацією (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар) та зареєстрований в Лебединському районному відділі Сумської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.04.2008 за № 040862100368, відносно земельної ділянки площею 30,2246 га, кадастровий номер 5922980800:05:002:0005, що розташована на території Боровеньківської сільської ради Лебединського району Сумської області.

У судовому засіданні 05.03.2020 представник позивача зазначив, що відмовляється від вимог щодо відшкодування понесених судових витрат по сплаті судового збору, у зв`язку з чим відповідні витрати суд залишає за позивачем.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати фізичну особу - підприємця Дерев`янчук Оксану Олександрівну ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) стороною - орендарем за договором оренди землі від 20.03.2008, що був укладений між Лебединською райдержадміністрацією Сумської області (орендодавцем) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар) на 25 років з орендною платою 1,5 %, який був зареєстрований в Лебединському районному відділі Сумської регіональної філії ДПР "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.04.2008 за № 040862100368, щодо оренди земельної ділянки площею 30,2246 га, кадастровий номер 5922980800:05:002:0005, яка розташована на території Боровеньківської сільської ради Лебединського району Сумської області, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення (для ведення товарного сільськогосподарського виробництва).

3. Витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн покласти на Фізичну особу - підприємця Дерев`янчук Оксану Олександрівну.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 11.03.2020.

Суддя В.Л. Котельницька