Рішення

від 03.03.2020 по справі 924/1294/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" березня 2020 р. Справа № 924/1294/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі Сарело Р.О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРО ОЙЛ ГРУП ПЛЮС", м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "КАМ АВТОСЕРВІС", м. Хмельницький

про стягнення грошей

за участю представників сторін:

від позивача - Ксьонндзик Ю.Ю. згідно ордеру

від відповідача - Ярош В.Ю. згідно ордеру

встановив:

Позивач, після остаточного уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача заборгованість, що виникла через неналежне виконання договору № 146 від 7 травня 2018 року в розмірі 7 397, 49 грн., з яких: 2 345, 30 грн. штрафу, 3 269, 90 грн. пені, 1 220, 95 грн. інфляційні, 561, 34 грн. 3% річних.

Обгрунтовуючи поданий позов, позивач вказує на порушення відповідачем умов договору щодо строків оплати товару. Стягнення пені та штрафу обумовлено наявністю відповідних умов договору щодо їх застосування. Стягнення річних і інфляційних заявлено з посиланням на ст. 625 ЦКУ.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Відповідач у письмовому відзиві та представник відповідача у судовому засіданні зазначають таке. Застосування до спірних відносин договору від 07.05.18 № 146 є необґрунтованим, оскільки даний договір є неукладеним. Так, згідно чинного законодавства, договір є укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними умовами, серед іншого є предмет і ціна договору, номенклатура товару.

Про номенклатуру, як додаток до договору поставки, якою має бути визначено асортимент та кількість товару згадується у п. 1.1. договору. Однак, сторони не домовилися про загальну кількість товарів, яка мала бути поставлена, а тим більше - про асортимент, що є самостійною обставиною, що свідчить про неукладеність договору.

Іншою такою обставиною є непогодження сторонами строку оплати. Так, в договорі зазначено, що оплата може бути здійснена, або шляхом передоплати, або з відстрочкою. Однак, така альтернативність умов оплати, якраз і є свідченням недосягнення згоди щодо даної істотної умови.

Неукладений договір не може породжувати будь-яких зобов`язань, окрім тих, які були погоджені сторонами шляхом фактичної поставки/оплати. Проведена відповідачем оплата поставленого товару, якщо і може свідчити про погодження певних договірних умов, то з урахуванням відсутності досягнутих домовленостей стосовно порядку оплати та загальної кількості товару, така оплата тлумачиться виключно, як виконання певного договору купівлі-продажу конкретно визначеного товару по якому ця оплата і була здійснена.

До моменту порушення провадження у справі всі отримані товари відповідачем оплачені. Останній платіж проведено у розмірі 9 381, 38 грн. Зважаючи на неукладеність покладеного в основу обґрунтування позову договору, та з урахуванням фактичної оплати товару, відповідач просить в позові відмовити.

Матеріалами справи встановлено.

7 травня 2018 року між ТОВ „Євро Ойл Груп Плюс» (позивач, постачальник) та ТОВ „Кам Автосервіс» (покупець, відповідач) підписано та скріплено печатками договір поставки, за яким постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити визначений товар в асортименті, кількості та номенклатурі у відповідності з накладними, які є невід`ємною частиною договору.

Ціна за одиницю товару та загальна вартість кожної партії товару визначається у накладній, яка є невід`ємною частиною цього договору. Загальна вартість договору не обмежена і визначається шляхом додавання загальної вартості кожної партії товару за всіма накладними (п. 2.1.).

Оплата за товар здійснюється покупцем за погодженням із сторонами договору або шляхом передоплати, на протязі 10 календарних днів з дати виставлення рахунку, або з відстрочкою платежу на 10 календарних днів з дати поставки товару за накладною (п. 2.2.).

Після отримання товару, покупець негайно підписує накладну та передає представнику постачальника, а у разі неможливості це зробити (відсутність уповноваженої особи) підписує накладну та направляє її цінним листом на поштову адресу постачальника протягом 3 календарних днів з дня поставки (п. 3.5.).

Згідно пунктів 4.2. і 4.3. договору за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день прострочення від суми простроченого платежу за кожен день прострочення до дня погашення заборгованості; у випадку прострочення платежу на строк понад 30 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми заборгованості. У випадку прострочення платежу на строк понад 60 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від суми заборгованості. У випадку прострочення платежу на строк понад 90 календарних днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 50% від суми заборгованості.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін та діє до 7 травня 2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх взятих на себе зобов`язань (п. 6.1.).

Згідно видаткової накладної від 18.10.18 № 851 постачальник - позивач поставив, а покупець - відповідач отримав товар на суму 22 543, 27 грн. згідно договору від 07.05.18 № 146 (вказано у накладній). Накладна засвідчена обома сторонами. У графі „від постачальника» підписом і печаткою позивача, у графі „Отримав» - підписом і печаткою відповідача. Дана накладна на цю ж суму вказана і у акті звірки розрахунків між сторонами, який скріплений печатками обох сторін та підписаний відповідачем. Також в справу додано акт взаємозаліку від 17.10.19 № 1, який підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками, де зазначено, що заборгованість ТОВ „Кам Автосервіс» перед ТОВ „Євро Ойл Груп Плюс» за договором № 146 від 07.05.18 складає 6 921, 60 грн.

Згідно видаткової накладної від 15.04.19 № АКАМ0000002 постачальник - ТОВ „Кам Автосервіс» поставив, а ТОВ „Євро Ойл Груп Плюс» отримав товар на суму 6 921, 60 грн., що підтверджується підписом та печатками двох сторін на накладній (у графі „Від постачальника» - відповідача, у графі „Отримав» - позивача).

Також у справі наявні: акт звірки розрахунків, що підписаний лише позивачем; платіжне доручення № 736 від 13.12.19 на суму 9 381, 38 грн., платником за яким є відповідач, отримувачем - позивач, призначення платежу - оплата за розпродані залишки згідно договору від 07.05.18 № 146. Доручення містить штамп банку навпроти графи „Проведено банком» .

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані докази та давши їм оцінку в сукупності, при аналізі чинного законодавства, що регулює спірні відносини, суд врахував таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання. При цьому, слід зазначити про необґрунтованість доводів відповідача відносно неукладеності договору від 7 травня 2018 року № 146, оскільки:

1) даний договір, як видно з наявної у справі копії останнього, підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками. Згідно ж ст. 626 ЦКУ договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Згідно ст. 627 ЦКУ відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору , виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Ст. 628 ЦКУ обумовлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, наявна у справі копія договору з підписами та печатками двох сторін, свідчить про погодження викладених у договорі умов. Його виконання сторонами, а саме цей договір був зазначений у видатковій накладній, не дає суду підстав оцінювати даний договір як неукладений. Також, договір від 07.05.18 № 146 зазначений у акті взаємозаліку від 17.10.19 № 1, який підписаний і скріплений печаткою відповідача, що свідчить про погодження відповідачем викладених у акті відомостей.

Відповідач зазначає, що покладений в основу обґрунтування позову договір є неукладеним через відсутності в ньому погоджених сторонами загальної кількості товару та його асортименту, а також строків оплати. Суд зазначає, що вказані обставини спростовуються умовами самого договору, п. 2.1. якого визначає, що загальна вартість кожної партії товару визначається у накладній, яка є невід`ємною частиною договору. Загальна вартість договору не обмежена і визначається шляхом додавання загальної вартості кожної партії товару за всіма накладними.

Вказані умови договору свідчать про те, що загальна кількість товару та асортимент обумовлені вказаним договором (погоджені сторонами), оскільки вони вказуються у накладних, які є невід`ємною частиною договору.

Строк оплати також визначений договором в п. 2.2., аналіз якого дає підстави стверджувати, що договір не містить альтернативності (невизначеності) термінів оплати, а визначає два самостійних способи оплати товару, серед яких перший - передоплата на протязі 10 календарних днів з дати виставлення рахунку, який застосовується у разі виставлення рахунку та другий - відстрочка платежу на 10 днів з дати поставки товару, що може застосовуватись коли передоплата не здійснюється. Тобто, сторони встановили два способи оплати, які застосовуються в різних випадках. Тому, при настанні конкретних умов (виставлення рахунку до поставки, чи поставка без виставлення рахунку), які склалися при здійсненні господарської операції сторони обирають відповідний спосіб оплати (безальтернативний), який відповідає цим умовам.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші , надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, та як встановлено судом, позивач та відповідач уклали договір поставки від 7 травня 2018р. № 146, визначивши умови, права та обов`язки сторін, які є обов`язковими для них.

Відповідно з ст. 712 ЦКУ за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковий для виконання сторонами.

З позовних матеріалів вбачається, що позивач на виконання умов договору (у видатковій накладній зазначено, що наведена в ній господарська операція поставки товару здійснена на підставі договору від 07.05.18 № 146) поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на суму 22 543, 27 грн., що підтверджується видатковою накладною від 18.10.18 № 851 (постачальник - позивач, покупець - відповідач). Прийняття товару відповідачем підтверджується підписом та печаткою останнього у накладній в графі „отримав» . Крім того, дана накладна вказана у акті звірки розрахунків, який також підписаний відповідачем та скріплений його печаткою (як і позивача).

Згідно ст. 692 ЦКУ покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Обов`язок оплати поставленого товару, відповідно до договору, виникає у відповідача, враховуючи відсутність рахунку, через 10 календарних днів з дати поставки товару за накладною, тобто - 29.10.18.

Проте, як вбачається з матеріалів справи оплата проводилась частинами, а саме: 4 120, 17 грн. - 19.12.18; 2 120, 12 грн. - 11.04.19 (що вбачається з акту звірки); 15.04.19 здійснено повернення товару на суму 6 921, 60 грн. (видаткова накладна № АКАМ 0000002 від 15.04.19); 9 381, 38 грн. - 13.12.19 (платіжне доручення від 13.12.19 № 736).

Тобто, з наведеного видно, що станом на дату оплати, оплата здійснена не була. Оплата почала проводитись лише з 19.12.18, потім 11.04.19, 15.11.19 (повернення товарів), 13.12.19, тобто з порушенням договірного строку оплат.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За таких обставин, враховуючи, що встановлений договором строк оплати порушено (у визначений договором строк оплата не проведена) у відповідача виникла та існувала заборгованість у періоди:

- з 29.10.18 (коли товар мав бути оплачений) по першу часткову оплату 19.12.18 - борг на суму всього поставленого товару 22 543, 27 грн.;

- з 20.12.18 по другу часткову оплату 11.04.19 - борг на суму 18 423, 10 грн. (за мінусом першої часткової оплати);

- з 12.04.19 по дату часткового повернення товару 15.04.19 - борг на суму 16 302, 98 грн. (за мінусом другої часткової оплати);

- з 16.04.19 по дату остаточної оплати 13.12.19 - борг на суму 9 381, 38 грн. (за мінусом вартості часткового повернення товару).

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказану норму ЦКУ, а також встановлений судом факт прострочення оплати, вимоги в частині стягнення річних і інфляційних відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню.

Проте, перевіривши поданий позивачем розрахунок вищевказаних нарахувань з допомогою системи „Діловодство» , суд встановив:

- дійсним розміром річних є 442, 47 грн., виходячи з наступного розрахунку, проведеного за періоди з моменту виникнення прострочення по дати часткових оплат (повернення товарів), з урахуванням сум боргу, що існували в ці періоди, зокрема -

1) з 29.10.18 по 19.12.18 на суму боргу 22 543, 27 грн. - сума річних 96, 35 грн.;

2) з 20.12.18 по 11.04.19 на суму боргу 18 423, 10 грн. - сума річних 171, 11 грн.;

3) з 12.04.19 по 15.04.19 на суму боргу 16 302, 98 грн. - сума річних 5, 36 грн.;

4) з 16.04.19 по 04.12.19 (кінцевий період нарахування, обраний позивачем) на суму боргу 9 381, 38 грн. (дана сума оплачена лише 13.12.19) - сума річних 169, 65 грн.

Всього 442, 47 грн. (а не 561, 34 грн., заявлених в позові).

- дійсним розміром інфляційних є 1 275, 95 грн. (заявлено 1 220, 95 грн.), виходячи з наступного розрахунку, здійсненого з урахуванням вищевказаних періодів існування боргу та сум останнього, що існував у ці періоди -

1) сума боргу 22 543, 27 обраховується за листопад, грудень 2018 року - сума інфляційних 498, 47 грн.;

2) сума боргу 18 423, 10 грн. обраховується з січня по березень 2019 року - сума інфляційних 445, 57 грн.;

3) сума боргу 16 302, 98 грн. обраховується з урахуванням індексу інфляції за квітень 2019 року - сума інфляційних 163, 03 грн.;

4) сума боргу 9 381, 38 грн. обраховується з квітня по листопад 2019 року - сума інфляційних 168, 88 грн.

Таким чином задоволенню підлягає заявлена сума 1 220, 95 грн., оскільки суд не може виходити за рамки позовних вимог.

Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи вказані законодавчі норми, неустойка (штраф та пеня) є договірними способами забезпечення зобов`язання, а тому наявність у договорі п.п. 4.3. 4.3., що передбачають застосування пені та штрафу є підставою для задоволення позову, в частині стягнення останніх.

Необхідно зазначити, що перевіряючи поданий розрахунок пені за період виникнення боргу (періоди, та розмір боргу, зазначені при розрахунку річних, з урахуванням того, що останній період з 16.04.19 по 04.12.19 є більшим за шестимісячний період нарахування пені, однак це не суперечить ст. 323 ГКУ, оскільки договором передбачено період нарахування пені до дня погашення заборгованості - 13.12.19) суд встановив, що дійсним розміром останньої є 5 292, 46 грн. Однак, враховуючи, що суд не може виходити за рамки позовних вимог, задоволенню підлягає пеня в розмірі 3 269, 9 грн.

Розмір штрафу 50% суми боргу 4 690, 69 грн., який першочергово нараховано на суму боргу 9 381, 38 грн., яка існувала в період з 16.04.19 по 13.12.19, тобто прострочення, яке виникло понад 90 днів (оплата повинна бути здійснена 29.10.18) є таким, що відповідає п. 4.3. договору. При цьому, право на нарахування штрафу виникає саме з 29.01.19. Отже, заявлений розмір штрафу не виходить за рамки максимально можливого, а тому задоволенню підлягає сума, заявлена у позові.

Отже, позов обґрунтований і підлягає задоволенню частково (з урахуванням обґрунтованої суми річних).

Судові витрати покладаються на відповідача повністю, з урахуванням ч. 9 ст. 129 ГПКУ, де вказано, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Кам Автосервіс» (29010, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Чорновола, 31, код ЄДРПОУ 41604039) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Ойл Груп Плюс» (29010, м. Хмельницький, вул. Чорновола, 41/2, код ЄДРПОУ 41383843) 2 345, 30 грн. (дві тисячі триста сорок п`ять грн. 30 коп.) штрафу, 3 269, 90 грн. (три тисячі двісті шістдесят дев`ять грн. 90 коп.) пені, 1 220, 95 грн. (одна тисяча двісті двадцять грн. 05 коп.) інфляційних втрат, 442, 47 грн. (чотириста сорок дві грн. 47 коп.) 3% річних та 1 921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) судових витрат.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено 11.03.2020.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук 3 прим:

1 - до справи

2 - позивачу (29010, м. Хмельницький, вул. Чорновола, 41/2)

3 - відповідачу (29010, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Чорновола, 31)

Всім рек. з пов.