Рішення

від 05.03.2020 по справі 295/10412/19

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/10412/19

Категорія 75

2/295/623/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючої - судді Семенцової Л.М.,

за участі секретаря - Ковальчук М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського дошкільного навчального закладу № 10 про зобов`язання видати трудову книжку або її дублікат та стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року позивач звернулася до суду з указаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що з 28.11.1994 року вона працювала на посаді машиніста з прання білизни Житомирського дошкільного навчального закладу № 10 (надалі - Житомирський ДНЗ № 10). Наказом № 91-к від 07.09.2017 року її звільнено з роботи за систематичне порушення трудової дисципліни, який було скасовано рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 22.04.2019 року та поновлено на роботі. При звільненні з роботи їй не було видано трудову книжку, через що вона неодноразово зверталася до керівництва Житомирського ДНЗ № 10 із заявами про видачу трудової книжки, але трудова книжка їй не видана. Керівництвом було складено акт про відмову від підпису при начебто отриманні трудової книжки. З питання невидачі трудової книжки вона неодноразово зверталася до управління Держпраці в Житомирській області, Департаменту (управління) освіти Житомирської міської ради, правоохоронних органів. Проведеними перевірками зазначено, що в книзі обліку руху трудових книжок та вкладишів до них по Житомирському ДНЗ № 10 відсутній її підпис про отримання трудової книжки, натомість складено акт від 07.09.2017 року про її відмову від підпису наказу про звільнення і вказано про видачу трудової книжки, але він не свідчить про отримання нею трудової книжки.

Як зазначено в позовній зяві, після поновлення на роботі вона усно зверталася до керівництва Житомирського ДНЗ № 10 про надання їй можливості ознайомитися з наказом про поновлення на роботі, про суми, належні їй до виплати, та надати для ознайомлення її трудову книжку. Однак трудової книжки їй надано не було. На даний запит завідувач Житомирського ДНЗ № 10 направила їй листа від 28.05.019 року № 58 про надання дублікату трудової книжки у зв`язку з втратою нею трудової книжки. На її звернення до департаменту освіти Житомирської міської ради з питань неотримання трудової книжки і визначення її місця знаходження їй повідомлено про те, що завідувач Житомирського ДНЗ № 10 ОСОБА_2 заперечує факт знаходження її трудової книжки в закладі. Щодо перевірки наявності трудової книжки в Житомирський ДНЗ № 10 вона зверталася до управління Держпраці в Житомирській області, на що отримала відповідь про неможливість здійснення перевірки і вирішення питання в судовому порядку. Таким чином, керівництво Житомирського ДНЗ № 10 безпідставно, неправомірно не видало на момент звільнення її з роботи 07.09.2017 року її трудову книжку і відмовляється в її видачі. Без трудової книжки вона не має можливості оформити опіку над дочкою, інвалідом II групи психічного захворювання, а також соціальної підтримки.

Тому з урахуванням уточнень до позовних вимог позивач просить зобов`язати відповідача видати їй трудову книжку, а в разі її втрати - дублікат трудової книжки, а також стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за затримку видачі трудової книжки або дубліката в сумі 114349,39 грн.

Відповідачем направлено до суду відзив на позовну заяву з викладеними в ньому запереченнями проти задоволення позову. У відзиві зазначено, що на виконання рішення Богунського районного суду міста Житомира від 22.04.2019 року у справі № 295/11165/17 наказом Житомирського ДНЗ № 10 від 22.04.2019 року № 71-к позивача поновлено на посаді та виплачено визначені рішенням суду кошти. Наказом від 22.04.2019 року № 72-к ОСОБА_1 надано щорічну відпустку з 23.04.2019 року по 21.05.2019 року, а наказом від 22.05.2019 року № 115-к їй надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. До роботи позивач має приступити 16.11.2020 року відповідно до наказу № 115-к від 22.05.2019 року. Таким чином, позивач на день подання до суду позову та розгляду справи перебуває у трудових відносинах з відповідачем. У п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року № 301 Про трудові книжки працівників визначено, що трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установа організаціях, у представництвах іноземних суб`єктів господарювання, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку. Оскільки позивач поновлена на роботі та трудові відносини сторін тривають, тому є безпідставною позовна вимога щодо видачі їй трудової книжки або її дублікату. Твердження позивача про те, що у день звільнення їй не було видано трудову книжку не відповідає дійсності з огляду на те, що в день звільнення ОСОБА_1 з роботи їй було видано трудову книжку, про що свідчить доданий до позовної заяви акт від 07.09.2017 року, складений працівниками дошкільного закладу. Крім того, при розгляді питання стягнення середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки Верховний Суд у постанові від 14.02.2018 року в справі № 567/568/17 вказав на те, що стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу та одночасне стягнення середню заробітку за затримку видачі трудової книжки призведе до стягнення подвійного середнього заробітку, що буде не співмірно з правами працюючого працівника, який отримує одну заробітну плату. Також суд роз`яснив, що відповідальність роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку у разі затримки видачі трудової книжки та стягнення середнього заробітки час вимушеного прогулу у зв`язку із незаконним звільненням працівника встановлені задля компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування, тому одночасне стягнення таких сум є помилковим. Середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08.09.2017 року по 19.04.2019 року на користь ОСОБА_1 стягнуто з Житомирського ДНЗ № 10 рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 22.04.2019 року в справі № 295/11165/17. Тому підстав для застосування положень ст. 235 КЗпП України щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою видачі трудової книжки немає.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали вимоги позову, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини. Позивач пояснила, що 07.09.2017 року працівники Житомирського ДНЗ № 10 принесли їй до робочого місця трудову книжку, яку вона повернула в.о. завідувачу ОСОБА_3 у зв`язку з неналежним її оформленням. У подальшому їй відмовляють у видачі трудової книжки та пропонують надади документи на підтвердження всіх записів у трудовій книжці щодо попередніх місць роботи для виготовлення її дублікату, чим порушуються її права.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з викладених у відзиві підстав, пояснивши, що у зв`язку зі звільненням позивача їй була видана трудова книжка. Однак через те, що позивачем втрачена трудова книжка відповідачем виготовлено її дублікат та запропоновано позивачу надати підтверджуючі документи з її попередніх місць роботи для підтвердження трудового стажу з метою внесення таких даних до дублікату трудової книжки.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, показання свідків, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.11.1994 року позивача прийнято на роботу на посаду машиніста з прання білизни Житомирського ДНЗ № 10, про що вказано в копії її трудової книжки (а. с. 8). Наказом № 91-к від 07.09.2017 року її звільнено з роботи за систематичне порушення трудової дисципліни, який було скасовано рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 22.04.2019 року справі № 567/568/17, що набрало законної сили, та її поновлено на роботі, а також стягнуто на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08.09.2017 року по 19.04.2019 року у розмірі 70723,24 грн. (а.с. 76-79).

Наказом завідувача Житомирського ДНЗ № 10 від 22.04.2019 року № 71-к позивача поновлено на посаді, наказом від 22.04.2019 року № 72-к ОСОБА_1 надано щорічну відпустку з 23.04.2019 року по 21.05.2019 року, а також наказом від 22.05.2019 року № 115-к їй надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 04.06.2019 року. До роботи позивач має приступити 16.11.2020 року відповідно до наказу № 115-к від 22.05.2019 року (а. с. 60, 61).

Як убачається з акту від 07.09.2017 року, складеного працівниками Житомирського ДНЗ № 10, а саме т.в.о. завідувачем Ткачук ОСОБА_4 , головним бухгалтером Тимошик Т.П., страшою медичною сестрою ОСОБА_5 , діловодом ОСОБА_6 та вихователем-методистом ОСОБА_7 , позивач відмовилася підписувати наказ № 91-к від 07.09.2017 року, з яким була ознайомлена в їхній присутності 07.09.2020 року о 16 год., трудова книжка серії НОМЕР_1 була видана на руки 07.09.2017 року (а. с. 13, звор. сторона).

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 підтвердили факт складання акту від 07.09.2017 року, його підписання ними та обставини, зазначені в акті, а також стверджували, що позивачу було запропоновано ознайомитися з наказом, про що поставити свій підпис, та отримати трудову книжку, яка була принесена їй та залишена на підвіконні приміщення за місцем знаходження її робочого місця, але позивач відмовилася від підписання в книзі обліку трудових книжок про отримання трудової книжки. Свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 у своїх показаннях стверджували, що позивач забрала з підвіконня трудову книжку. ОСОБА_3 заперечувала повернення їй після того позивачем трудової книжки.

Як убачається з повідомлення позивачу Департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці від 10.11.2017 року щодо розгляду скарги позивача (а. с. 24), в ході повторного інспекційного відвідування встановлено, що трудову книжку позивач отримала 07.09.2017 року, що підтверджується записом в книзі руху трудових книжок та вкладишів до них по установі від 07.09.2017 року № 10 та акту про відмову від підписання наказу про звільнення від 07.09.2017 року, складеного в присутності головного бухгалтера ОСОБА_8 , старшої медичної сестри ОСОБА_5 , вихователя-методиста ОСОБА_7 та діловода ОСОБА_6 , які засвідчили власними підписами отримання позивачем трудової книжки 07.09.2017 року.

Житомирським ДНЗ № 10 позивачу надана письмова відповідь від 28.05.2019 року (а. с. 28) стосовно того, що у зв`язку з втратою трудової книжки позивача роботодавець має оформити її дублікат на підставі документів з попередніх місць роботи для підтвердження трудового стажу.

У зв`язку з втратою оригіналу трудової книжки відповідачем було виготовлено дублікат її трудової книжки (а. с. 82), в якому зазначено відомості щодо перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем з 1994 року та який не містить відомостей про попередні місця роботи позивача.

Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, що визначено ч. 1 ст. 48 КЗпП України.

Згідно ч. 5 ст. 48 КЗпП України порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів Укураїни.

Основним нормативним актом, що регулює порядок ведення трудових книжок, є Постанова Кабінету Міністрів України № 301 від 27.04.1993 року Про трудові книжки працівників зі змі нами, внесеними постановою № 131 від 02.03.1994 року. Цією ж постановою затверджений зразок трудової книжки. Конкретиза ція і деталізація порядку ведення трудових книжок, порядку їх за повнення та обліку, видачі дублікатів визначається Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в устано вах, організаціях, затвердженою наказом Міністерства праці Укра їни, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захи сту населення № 58 від 29.07.1993 року зі змінами від 26.03.1996 року.

Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 301 від 27.04.1993 року Про трудові книжки працівників трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установа організаціях, у представництвах іноземних суб`єктів господарювання.

Обов`язок власника або уповноваженого ним органу видати працівнику належно оформлену трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення передбачений ст. 47 КЗпП України та п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом № 58 від 29.07.1993 року Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України, працівнику при звільненні повинна бути видана трудова книжка.

Згідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 301 від 27.04.1993 року, п. 7.1 Інструкції про одержання трудової книжки при звільненні працівник розписується у особистій картці і у книзі обліку. У разі втрати трудової книжки роботодавцем, виходячи з положень розділу 5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, працівнику видається дублікат трудової книжки.

За положеннями ч. 5 ст. 235 КЗпП України, п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Отже, відповідно до загального правила трудові книжки повинні зберігатися на підприємствах, установах і організаціях як документи суворої звітності. При звільненні працівника трудова книжка видється йому під розпис у журналі обліку. Дублікат трудової книжки видається у разі втрати трудової книжки підприємством, працівником, а також у випадку, якщо трудова книжка (вкладиш до неї) стала непридатною (обгорілою, розірваною, забрудненою).

Аналіз досліджених судом доказів та встановлених обставин дає можливість зробити суду висновок про те, що позивач з 28.11.1994 року перебуває в трудових відносинах із відповідачем, оскільки 28.11.1994 року позивач була прийнята на роботу на посаду машиніста з прання білизни Житомирського ДНЗ № 10 та наказ № 91-к від 07.09.2017 року про звільнення з роботи скасовано рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 22.04.2019 року справі № 567/568/17, а також відповідно до наказу від 22.05.2019 року № 115-к вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 04.06.2019 року.

З огляду на те, у день звільнення позивача 07.09.2017 року їй було видано трудову книжку, після чого вона була поновлена на роботі у зв`язку зі скасуванням судом наказу про її звільнення від 07.09.2017 року, а отже, позивач перебуває у трудових відносинах з відповідачем, у якого як у роботодавця мають зберігатися трудові книжки працівників згідно п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 301 від 27.04.1993 року Про трудові книжки працівників , а у випадку втрати трудової книжки - її дублікат, і поряд із тим обов`язок роботодавця видати працівнику належно оформлену трудову книжку в день звільнення передбачений ст. 47 КЗпП України та п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом № 58 від 29.07.1993 року Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України, тобто саме у разі звільнення працівника, тому вимога позивача щодо зобов`язання відповідача видати їй трудову книжку або у випдку її втрати - дублікат трудової книжки не ґрунтується на положеннях закону, через що не підлягає задоволенню.

Друга позовна вимога щодо стягнення середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки або дубліката є похідною від першої та судом не встановлено наявності визначених п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок підстав стягнення середнього заробітку, у зв`язку з чим суд також залишає її без задоволення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 47, 48, 235 КЗпП України, Постановою Кабінету Міністрів України № 301 від 27.04.1993 року Про трудові книжки працівників зі змі нами, Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом № 58 від 29.07.1993 року Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України, ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263-268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Житомирського дошкільного навчального закладу № 10 про зобов`язання видати трудову книжку або її дублікат та стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд міста Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

Відповідач: Житомирський дошкільний навчальний заклад № 10 (адреса: 10029, м. Житомир, вул. М. Грушевського, 89/97, код ЄДРПОУ 22061568).

Повне судове рішення складено 10.03.2020 року.

Суддя Л.М. Семенцова