Рішення

від 10.07.2007 по справі 33/41-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/41-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.07.07р.

Справа № 33/41-07

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробнича Фірма "Варіант", м. Дніпропетровськ

 до  Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Самоцвіти", м. Дніпропетровськ  

про стягнення 250 000 грн.

                                                                                                     Суддя Рудовська  І.А.

Секретар Короленко Л.О.

Представники:

Від позивача: Харламов С.Л. - директор відповідно до протоколу № 1 установчих зборів учасників від 02.07.03 р., Стародубцев О.Л., довіреність № 01/1 від 01.09.2003 року

Від відповідача: Раскин Г.Б. довіреність від 08.12.06 р. 

Суть спору:

            Позивач -  товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробнича Фірма "Варіант", звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення   з відповідача  сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю " Самоцвіти"  250 000 грн.  штрафних санкцій за прострочення поставки продукції.

Позовні вимоги обгрунтовує  невиконанням умов договору   № 1 від 21 червня  2006 року.

Представники позивача позов підтримали та просять задовольнити його в заявленій сумі.

Відповідач у відзиві на позов вважає позовні вимоги  обґрунтованими і такими , що підлягають задоволенню.

          В судовому засіданні  за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини  рішення  суду відповідно до ст.. 85  Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши  матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

Встановив:

Між сторонами був укладений договір № 1  від 21 червня  2006 року (далі- Договір).

Термін дії договору встановлений сторонами  в частині поставок  ячміня –в строк до 31.08.2006 р. , кукурудзи до 01.11.2006 р.  , а в частині розрахунків –до повного їх  виконання.

Згідно умов  укладеного договору продавець (відповідач по справі) зобов'язувався поставити , а  покупець   (позивач по справі)  зобов'язується   прийняти і оплатити  за  продукцію. Предметом договору є  поставка ячменя і кукурудзи, сума договору               1000 000 грн.

Вказаний договір підписаний сторонами без зауважень.

Представниками сторін не надано доказів оскарження договору в судовому порядку.

Відповідно до п.1.1., п.2.1 Договору відповідач зобов"язався поставити ячмінь  в кількості 1000 тон по ціні 500 грн. за тону  на загальну суму 500000 грн. в строк до 31.08.2006 р.

Відповідно до п.1.1., п.2.1 Договору відповідач зобов"язався поставити кукурудзу  в кількості 1000 тон по ціні 500 грн. за тону  на загальну суму 500000 грн. в строк до 01.11.2006 р.

Відповідно до п.4.4 Договору  у разі не поставки відповідачем ячміня в строк до 30.09.2006 р.  відповідач  оплачує покупцю штраф у розмірі 20%  від суми Договору, а саме 250 000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не поставив вказану кількість ячміня , відповідних доказів суду не надав.

           Статтею 655 Цивільного кодексу України  встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) ,а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за  нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань  є  підставою  для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Позивач наполягає на стягненні  250000  грн. штрафу за несвоєчасну поставку продукції,  яка передбачена  п. 4.4 договору  -  за прострочення поставки продукції постачальник сплачує замовнику  штраф  у розмірі 20% від вартості не поставленої продукції.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України  штрафом   є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного  або неналежно виконаного зобов'язання.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач  несвоєчасно виконав свої договірні  зобов'язання по поставці  ячміня.

Згідно ст. 33 ГПК України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

             Керуючись, ст.ст. 47  32-34, 43,  44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

            Позов задовольнити.

           Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Самоцвіти" (49000 м. Дніпропетровськ, вул.  Шмідта, 49/1, р/р 26000295424001, МФО 105103, ЄДРПОУ 00851850) на  користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-Виробнича Фірма "Варіант", м. Дніпропетровськ (49031, м. Дніпропетровськ, вул. Воздухофлотська, 4/45   р/р  2600230672, МФО 306630, ЄДРПОУ 32561126),                       250 000  грн. штрафу , 2500  грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.   Видати наказ.

 Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.  

Суддя                                                                                                       І.А.Рудовська

рішення підписано „ 09" липня  2007 року