Ухвала

від 02.03.2020 по справі 200/1875/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

02 березня 2020 р. Справа №200/1875/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до Бахмутської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Соледарської міської ради про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області до Бахмутської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Соледарської міської ради про застосування заходів реагування.

Ухвалою від 24 лютого 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

28.02.2020 року від представника Бахмутської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Соледарської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Суд, ознайомившись з матеріалами адміністративної справи та клопотанням представника відповідача зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Як зазначено у частині 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Відповідно до частини 3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Разом з тим, згідно частини 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Однак, як слідує з матеріалів справи, предмет даного позову не підпадає під жодну з підстав, визначених частинами четвертою статті 257 КАС України, згідно яким дана справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Відносно доводів позивача про те, що розгляд справи за правилами загального позовного провадження необхідно провести з метою забезпечення рівності усіх учасників процесу, дотримання принципів диспозитивності та змагальності сторін, суд звертає увагу на наступне.

У відповідності до приписів статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно пункту 4 частини 3 статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Принцип змагальності закріплено у статті 9 КАС України, зокрема розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

За частинами 1-3 статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами, та інші права.

Вказані у статті 44 КАС України права сторін є змагальними.

Згідно частини 4 статті 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.

Ці права, за своєю правовою природою, є диспозитивними.

Окрім цього, згідно частини першої статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Таким чином, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, що здійснюється без виклику сторін, зважаючи на його особливості, не обмежує позивача у його змагальних та диспозитивних правах, і тим більш не порушує змагальності адміністративного процесу, оскільки сторони не обмежені у поданні до суду письмових доказів, заяв, пояснень та заперечень. В тому числі, у даному випадку - відповідач, не обмежений у праві надавати письмові пояснення з приводу як самостійно наданих доказів, так і доказів, що надані позивачем.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частиною дев`ятою статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

З наведеного слідує, що пояснення сторін, надані в ході судових засідань, не є доказами в розумінні приписів статті 72 КАС України, в той час як судом рішення приймається на підставі тих доказів, з якими ознайомлені усі учасники справи та відносно яких, у разі сумнівів в їх достовірності, необхідності уточнення будь-яких даних, сторони мають право подати письмові заяви по суті справи.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Разом з цим суд також звертає увагу позивача на те, що Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany , заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року Varela Assalino contre le Portugal , заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та з огляду на те, що під час розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідач не обмежений у змагальних правах, поданні доказів, та взагалі отриманні судового захисту, а предмет заявленого позову не підпадає під жодну з підстав, визначених частиною п`ятою статті 257 КАС України, згідно яким дана справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає заявлене клопотання позивача необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись, ст.ст. 12, 248, 260 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Бахмутської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Соледарської міської ради про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Лазарєв