Рішення

від 11.03.2020 по справі 120/4115/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 березня 2020 р. Справа № 120/4115/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу:

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до : Лука-Мелешківської сільської ради ( вул. Центральна, б. 2 а , с. Лука-Мелешківська, Вінницький р-н. , Вінницька обл., 23234)

про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Лука-Мелешківської сільської ради (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 22.10.2019 року № 694 29 сесії 7 скликання відповідача, яким позивачеві було відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для ведення особистого селянського господарства, сільськогосподарського призначення, комунальної форми власності, землі запасу, орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність, за кадастровим номером № 0520682000:01:002:0150, яка розташована на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області та зобов`язання відповідача надати позивачеві дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, сільськогосподарського призначення, комунальної форми власності, землі запасу, орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність, за кадастровим номером № 0520682000:01:002:0150, яка розташована на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, із урахуванням правової оцінки наданої судом в судовому рішенні.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що у жовтні його представник звернувся із колективним зверненням до відповідача з проханням надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної форми власності за кадастровим номером 0520682000:01:002:0150 (загальна площа 4,3506 га, землі запасу), орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Іванівської сільської ради Вінницького району Вінницької області. Відповідач, за наслідками розгляду вказаного звернення, рішенням № 694 від 22.10.2019 року 29 сесії 7 скликання відмовив позивачеві у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Відмова мотивована тим, що земельна ділянка включена в перелік ділянок право на оренду яких буде реалізовуватися на земельних торгах (аукціоні). Позивач з такою відмовою не погоджується та вважає її протиправною, оскільки мотиви в оскаржуваному рішенні не ґрунтуються на вимогах ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Ухвалою від 16.12.2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків.

19.12.2019 року за вх. № 58592 через канцелярію суду позивачем надано заяву про усунення недоліків позовної заяви та приєднання до матеріалів справи квитанції про сплату судового збору.

Ухвалою від 24.12.2019 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 15.01.2020 року.

15.01.2020 року за вх. № 1198 відповідачем через канцелярію суду подано клопотання про долучення письмових доказів.

У судовому засіданні 15.01.2020 року представники сторін надали пояснення по суті спірних правовідносин, судове засідання відкладено на 29.01.2020 року.

20.01.2020 року за вх. № 1603 відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому він з доводами та аргументами, викладеними у позовній заяві не погоджується, та у задоволенні останньої просить відмовити. Вказує, що приймаючи оскаржуване рішення відповідач виходив із повного накладення земельної ділянки, яку бажає отримати у власність ОСОБА_2 із земельною ділянкою з кадастровим номером 0520682000:01:002:0150 площею 4,3506 га, яка рішенням № 630 26 сесії відповідача 7 скликання від 21.08.2019 року включена до переліку земельних ділянок, право оренди на яку буде реалізовано шляхом продажу на земельних торгах та базуючись на нормах ч. 7 ст. 118, ч. 1,2 ст. 134, ч. 3 ст. 136 ЗК України. Крім того, відповідач зазначає, що посилання представника позивача на позиції Верховного Суду у справах № 815/1666/17, № 823/1121/16 та № 803/860/18 є неревалентними наявній ситуації, оскільки обставини у вказаних справах не співпадають із фактичними обставинами у даній справі. Враховуючи той факт, що земельна ділянка з кадастровим номером 0520682000:01:002:0150 сформована як об`єкт цивільних прав і суб`єкт владних повноважень у передбачений законом спосіб включив її до переліку земельних ділянок, право оренди на яку буде реалізовано шляхом продажу на земельних торгах, відсутні підстави для визнання протиправним і скасування рішення від 22.10.2019 року № 694.

29.01.2020 року за вх. № 2797/20 позивачем через канцелярію суду подано відповідь на відзив, в якій він вказав, що оскільки спірна земельна ділянка сформована, то застосуванню підлягає спеціальна норма, а саме ч. 6 ст. 79 1 ЗК України. Крім того, представник позивача наголосив, що позивач звернувся до відповідача лише з клопотанням про надання йому дозволу на розробку документації із землеустрою, а не з клопотанням про затвердження документації із землеустрою та передання йому земельної ділянки у власність.

У судовому засіданні 29.01.2020 року представники сторін надали пояснення по суті спірних правовідносин, судове засідання відкладено на 11.03.2020 року.

31.01.2020 року за вх. № 3089 відповідачем через канцелярію суду подано заперечення на відповідь на відзив, в яких він вказав, що з рішення № 630 26 сесії відповідача 7 скликання від 21.08.2019 року вбачається, що земельну ділянку сільськогосподарського призначення комунальної власності площею 4,3506 га, кадастровий номер № 0520682000:01:002:0150 включено до переліку земельних ділянок, права оренди на яку буде реалізовано на земельних торгах. Тож сам факт включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права на які виставлені на земельні торги, взагалі виключає можливість будь-якої передачі земельної ділянки іншим чином ніж шляхом проведення торгів (аукціону). Включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, права на які виставлені на земельні торги, в свою чергу, є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою й на етапі надання такого дозволу.

11.03.2020 року за вх. № 7413/20 представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справи за його відсутності. За вх. № 7417/20 представником відповідача через канцелярію суду подано заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження

Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.

09.10.2019 року ОСОБА_3 в інтересах позивача та ОСОБА_2 звернувся до відповідача із колективним клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0520682000:01:002:0150 (загальна площа 4,3506 га, землі запасу) орієнтовною площею по 2,0 га на кожного із заявників окремо, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Іванівської сільської ради Вінницького району Вінницької області. До клопотання додав копію паспорта, копію ІПН, викопіювання з публічної кадастрової карти України з позначенням бажаного місця розташування земельних ділянок, інформацію з ДЗК, копію свідоцтва, оригінал ордеру.

Рішенням 29 сесії 7 скликання відповідача від 22.10.2019 року № 694 відмовлено позивачеві у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам ч. 1, 2 ст. 134 ЗК України, а саме включення вказаної земельної ділянки до переліку земельних ділянок право оренди на яку буде реалізовано шляхом продажу на земельних торгах.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, ЗК України.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів (п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України).

Згідно абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Системний аналіз наведених норм доводить, що громадяни можуть набувати право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності виключно за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Для цього такі громадяни мають звернутись з відповідним клопотанням до уповноважених органів. До клопотання додають визначені документи. Суб`єкт владних повноважень, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до своїх повноважень, розглядає таке клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулась до відповідача з клопотанням щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Відповідач відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, мотивувавши це невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам ч. 1, 2 ст. 134 ЗК України, а саме: включення вказаної земельної ділянки до переліку земельних ділянок, право оренди на яку буде реалізовано шляхом продажу на земельних торгах.

У цьому контексті суд зазначає, що приписами ст. 136 ЗК України визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, свідчать про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є також самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки. Так, згідно з положеннями ч. 1-3 даної статті організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі, разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

П. 4 ч. 4 ст. 136 ЗК України передбачено, що підготовка лотів до проведення земельних торгів включає державну реєстрацію земельної ділянки.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 року у справі № 815/3059/17 та від 17.10.2019 року у справі № 823/1120/16.

Аналіз наведених правових норм також дає змогу дійти висновку, що перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги, серед іншого, в обов`язковому порядку має містити кадастровий номер відповідної земельної ділянки. При цьому фактично формуванню переліку земельної ділянки передує процедура підготовки лоту до торгів, в межах якої організатор торгів, зокрема, здійснює відведення такої земельної ділянки та державну реєстрацію останньої із присвоєнням відповідного кадастрового номеру.

Даний висновок відповідає позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 року у справі № 815/905/17.

Судом встановлено, що бажана позивачем земельна ділянка, орієнтовною площею 2,0 га для, ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Іванівської сільської ради (за межами населеного пункту) територія Лука-Мелешківської сільської об`єднаної територіальної громади згідно з графічними матеріалами, поданими в якості додатку до клопотання позивача, є частиною загального масиву земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 4,3506 га, кадастровий номер 0520682000:01:002:0150 та сформованою відповідно до норм ЗК України.

Відповідно до ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно з ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про Державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; кадастровий квартал - компактна територія, що визначається з метою раціональної організації кадастрової нумерації та межі якої, як правило, збігаються з природними або штучними межами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, вулицями, шляхами, інженерними спорудами, огорожами, фасадами будівель, лінійними спорудами тощо); кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Відповідно до п. 30 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051 (далі - Порядок), кадастровий номер земельної ділянки складається з таких структурних елементів: НКЗ : НКК : НЗД, де НКЗ - номер кадастрової зони, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку; НКК - номер кадастрового кварталу, який визначається згідно з пунктом 34 цього Порядку; НЗД - чотиризначний номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу (максимальна кількість земельних ділянок у межах кадастрового кварталу становить 9999). Структурні елементи кадастрового номера земельної ділянки відокремлюються один від одного двокрапкою.

П. 34 Порядку передбачено, що система нумерації кадастрових зон і кварталів є єдиною на всій території України. Номер кадастрового кварталу складається з таких структурних елементів: НКЗ : НКК, де НКЗ - дванадцятизначний номер кадастрової зони (максимальна кількість кадастрових зон становить 999999999999), в якому останні дві цифри відокремлюються від перших десяти двокрапкою; НКК - тризначний номер кадастрового кварталу в межах кадастрової зони (максимальна кількість кадастрових кварталів у межах кадастрової зони становить 999). Для нумерації кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць використовується значення 9000000000:00. Структурні елементи номера кадастрової зони і кварталу відокремлюються один від одного двокрапкою.

Отже, враховуючи те, що до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставляються на земельні торги, може бути включено земельну ділянку лише за умови присвоєння їй кадастрового номеру, тобто сформовану земельну ділянку у відповідності до ст. 79-1 ЗК України, а судом встановлено, що рішенням 26 сесії 7 скликання відповідача від 21.08.2019 року № 630 внесено земельну ділянку площею 4,3506 га з кадастровим номером 0520682000:01:002:0150 до переліку ділянок, права оренди на яку може бути реалізовано на земельних торгах. Відтак, суд вважає, що земельна ділянка, щодо якої позивач просить надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою є сформованою та такою, яка може бути включеною до відповідного переліку земельних ділянок, які виставляються на земельні торги.

Згідно правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 08.11.2019 року у справі № 420/914/19 віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є також самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

З урахуванням наведеного, за умови, що бажана позивачем земельна ділянка з кадастровим номером 0520682000:01:002:0150 є сформованою, та відповідно до чинного рішенням 26 сесії 7 скликання відповідача від 21.08.2019 № 630 внесеною до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності, право оренди на яку може бути реалізовано на земельних торгах, суд дійшов висновку щодо правомірності прийнятого відповідачем рішення.

З огляду на викладене, суд не вбачає достатніх підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним рішення відповідача від 22.10.2019 року № 694.

Стосовно позовної вимоги про скасування спірного рішення відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Аналіз вищенаведеної норми свідчить про безпосередній взаємозв`язок визнання протиправним акта індивідуальної дії та його скасування у повному обсязі чи частково. Більш того, друга вимога є похідною та залежною від першої. Адже внаслідок визнання акта індивідуальної дії протиправним, неминучим є його скасування в повному обсязі чи частково.

З огляду на те, що суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним рішення відповідача від 22.10.2019 року № 694, відповідно позовна вимога про його скасування також задоволенню не підлягає, як похідна.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача надати позивачеві дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, сільськогосподарського призначення, комунальної форми власності, землі запасу, орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність, за кадастровим номером № 0520682000:01:002:0150, яка розташована на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, із урахуванням правової оцінки наданої судом в судовому рішенні, суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Таким чином, суд може зобов`язати відповідача-суб`єкта владних повноважень вчинити на користь позивача певні дії, якщо для їх вчинення виконані всі умови, визначені законом, і вчинення таких дій не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З огляду на те, що у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення від 22.10.2019 року № 694 29 сесії 7 скликання відповідача, яким позивачеві було відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для ведення особистого селянського господарства, сільськогосподарського призначення, комунальної форми власності, землі запасу, орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність, за кадастровим номером № 0520682000:01:002:0150, яка розташована на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області відмовлено, відповідно позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача надати позивачеві дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, сільськогосподарського призначення, комунальної форми власності, землі запасу, орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність, за кадастровим номером № 0520682000:01:002:0150, яка розташована на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, із урахуванням правової оцінки наданої судом в судовому рішенні також не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись Конституцією України, Земельним кодексом України, Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року № 548 та ст. 2, 6, 9, 73- 78, 90, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 з позовною заявою до Лука-Мелешківської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 22.10.2019 року № 694 29 сесії 7 скликання Лука-Мелешківської сільської ради, яким ОСОБА_1 було відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для ведення особистого селянського господарства, сільськогосподарського призначення, комунальної форми власності, землі запасу, орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність, за кадастровим номером № 0520682000:01:002:0150, яка розташована на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області та зобов`язання Лука-Мелешківської сільської ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, сільськогосподарського призначення, комунальної форми власності, землі запасу, орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність, за кадастровим номером № 0520682000:01:002:0150, яка розташована на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, із урахуванням правової оцінки наданої судом в судовому рішенні відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

Відповідач - Лука-Мелешківська сільська рада (вул. Центральна, б. 2а , с. Лука-Мелешківська, Вінницький р-н., Вінницька обл., 23234)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 11.03.2020 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна