Рішення

від 10.03.2020 по справі 420/7830/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7830/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 43142370) до Товариства з обмеженою відповідальністю Резидент Груп (6501, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 61, код ЄДРПОУ 33723174) про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 43142370) до Товариства з обмеженою відповідальністю Резидент Груп (6501, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 61, код ЄДРПОУ 33723174), в якому позивач просив стягнути з усіх відкритих рахунків в банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю Резидент Груп , суму податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 13 350 140 грн. 95 коп. на бюджетний рахунок №UA978999980000033116318015008, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998, код 38016923, отримувач коштів УДК у м. Одесі/Приморський район.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що відповідно до розрахунку податкового боргу станом на 13.12.2019 року, довідки-розрахунку податкового боргу та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість ТОВ Резидент Груп перед бюджетом по податку на прибуток приватних підприємств становить всього 13 350 140 грн. 95 коп., з яких 10 588 644 грн. 00 коп. (основний платіж), 2 647161 грн. 00 коп. (штрафні санкції), 361 000 грн. 24 коп. (пеня), а також з урахуванням переплати, що становила на початок 2018 року 246 664 грн. 29 коп.

У зв`язку з несплатою Відповідачем заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми Ю № 67525-17 від 07.06.2018 року, яку 14.06.2018 року було направлено на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення. В добровільному порядку заборгованість Відповідачем погашена не була, у зв`язку із чим Позивач звернувся до суду.

Ухвалою судді від 26.12.2019 року відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

В судове засідання, призначене на 04.02.2020 року, представник Позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою. Від Позивача через канцелярію суду 03.02.2020 р. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача в порядку письмового провадження.

В судове засідання, призначене на 04. 02.2020 року, Відповідач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, проте наявна у матеріалах справи судова кореспонденція, яка надсилалася на поштову адресу Відповідача, що значиться в адміністративному позові та відповідає даним ЄДР, повернулась до суду.

Відповідач також не з`являвся в попередні судові засідання, які відбулись 14.01.2020 року та 27.01.2020 року, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, однак кожного разу до суду поверталось поштове відправлення із повісткою, що не вручена адресату з підстав адресат відсутній . При цьому, як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ Резидент-Груп (код ЄДРПОУ 33723174) не перебуває в процесі припинення.

До того ж Відповідач належним чином та своєчасно повідомлявся про встановлений ухвалою суду від 26.12.2019 року строк для подання відзиву на позовну заяву, проте відзив до суду не направляв.

Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 6 ст. 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття в судове засідання Відповідача, клопотання представника Позивача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Відповідно до ч. 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, не здійснювалося.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ТОВ Резидент Груп перебуває за основним місцем обліку як платник податків у Приморській державній податковій інспекції ГУ ДПС в Одеській області з 08.11.2005 року та зареєстроване за №18889.

Станом на 13.12.2019 року відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки-розрахунку податкового боргу та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість ТОВ Резидент Груп перед бюджетом по податку на прибуток приватних підприємств становить всього 13 350 140 грн. 95 коп.

Дана заборгованість виникла в результаті проведення камеральної електронної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток та прийняття акту №6568/15-32/12-12/33723174 від 30.03.2018 року, на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення №0076261212 від 23.04.2018 року на загальну суму 13 235 805 грн. 00 коп., з яких 10 588 644 грн. 00 коп. (основний платіж) та 2 647161 грн. 00 коп.(ш/с).

Також, платнику податків була нарахована пеня на загальну суму - 361 000 грн. 24 коп., відповідно до п.п. 129.1.2 ст.129 Податкового кодексу України та ч.4 гл.2 розділу III Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422.

Таким чином загальна податкова заборгованість ТОВ Резидент Груп становить: 10 588 644 грн. 00 коп. (основний платіж) + 2 647 161 грн. 00 коп. (ш/с) + 361 000 грн. 24 коп. (пеня) - 246 664 грн. 29 коп. (переплата) = 13 350 140 грн. 95 коп.

У зв`язку з несплатою Відповідачем заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми Ю № 67525-17 від 07.06.2018 року, яку 14.06.2018 року було направлено на адресу ТОВ Резидент Груп рекомендованим листом з повідомленням про вручення. В добровільному порядку заборгованість Відповідачем погашена не була, у зв`язку із чим Позивач звернувся до суду.

Згідно із п. п. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України) визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 36.1. ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; крім того, п.36.5. ст.36 ПК України встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе/платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1. ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.п. 87.9. ст. 89 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його Виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної Податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з несплатою боржником заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми "Ю" № 67525-17 від 07.06.2018 року, яку було направлено рекомендованим листом на адресу ТОВ Резидент Груп .

Згідно п. 59.5. ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 95.2 ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що загальна сума заборгованості, яка обліковується за Відповідачем по узгодженим грошовим зобов`язанням, станом на момент розгляду справи, складає 13 350 140, 95 грн.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. п. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 ПУ України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Таким чином, Позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бендерський проти України" від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи те, що судом не встановлено обставин які б звільняли Відповідача від сплати податкового боргу, а також відсутність доказів повної сплати суми боргу на час розгляду справи, на підставі положень ст. 67 Конституції України суд дійшов висновку, що адміністративний позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77, 90, 139, 229, 246, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 43142370) до Товариства з обмеженою відповідальністю Резидент Груп (6501, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 61, код ЄДРПОУ 33723174) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з усіх відкритих рахунків в банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю Резидент Груп , суму податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 13 350 140 (тринадцять мільйонів триста пятдесят тисяч сто сорок) грн. та 95 коп. на бюджетний рахунок №UA978999980000033116318015008, банк отримувача Казначейство України, МФО 899998, код 38016923, отримувач коштів УДК у м. Одесі/Приморський район.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук.

.