Рішення

від 11.03.2020 по справі 340/398/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/398/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 звернувся, через свого представника - адвокати Гулого А.В., до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 11-1276/14-20-СГ від 22.01.2020 щодо відмови в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність під особисте селянське господарство, площею 2,0000 га, яка розташована на території Куколівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області суміжно із земельною ділянкою з кадастровим номером 3520384400:02:000:0170.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що представник ОСОБА_1 за довіреністю Бредіс А.В. звернувся із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства від 19.12.2019 року до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області. Проте, 22.01.2020 року наказом №11-1276/14-20-СГ ГУ Держгеокадарсту у Кіровоградській області відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою через невідповідність поданих графічних матеріалів вимогам законів. Таку відмову вважає протиправною, оскільки графічні матеріали виготовлені з використання публічної кадастрової карти.

Ухвалою судді від 11.02.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб (а.с.18).

Представник Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (надалі відповідач) в письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.24-27), заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на правомірність та обґрунтованість прийнятого відповідачем наказу, оскільки відсутні будь-які порушення прав та інтересів позивача. На думку відповідача, запитувана земельна ділянка бажана земельна ділянка знаходиться у земельному масиві, на яку надано дозволи на розроблення документації із землеустрою іншим особам, та їх земельні ділянки по графічним матеріалам пересікаються з бажаною земельною ділянкою позивача.

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі позивач) через свого представника Бредіса А.С. звернувся до відповідача із заявою від 19.12.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність під особисте селянське господарство, площею 2,0000 га, яка розташована на території Куколівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області суміжно із земельною ділянкою з кадастровим номером 3520384400:02:000:0170 (а.с.8-9). До заяви додані копії паспорту, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, посвідчення учасника бойових дій довіреність та графічні матеріали на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Наказом від 22.01.2020 №11-1276/14-20-СГ Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відмовило у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, вказавши, що подані графічні матеріали не відповідають вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, у відповідності до частини сьомої статті 118 ЗК України (надалі спірний наказ, а.с.10).

Отже, законність зазначеного наказу є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Статтею 3 Земельного кодексу України (надалі ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України та Законом України "Про землеустрій".

Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Згідно з частиною першою статті 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Частиною 6 статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

При цьому частиною 7 статті 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз цієї норми дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Оскаржуваний наказ мотивований посиланням на невідповідність графічних матеріалів нормам закону та підзаконних нормативно-правових актів, при цьому наведена лише стаття 118 ЗК України. Відповідачем не зазначено у самому наказі в чому конкретно проявлена невідповідності графічних матеріалів.

До матеріалів позову долучена копія бажаного місця розташування земельної ділянки для передачі у власність для ведення особистого селянського господарства (а.с.11), огляд якої не дає суду підстав дійти висновку про порушення позивачем статті 118 ЗК України.

Згідно частини 7 статті 188 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, в оскаржуваному наказі про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою повинні бути наведені конкретні мотиви відмови із зазначенням норми закону чи іншого нормативно-правового акту.

Суд констатує, що оскаржуваний наказ містить розмиті посилання на норми Земельного Кодексу України без конктеризації, що не дає можливості встановити дійсну підставу для відмови. Суд зауважує, що рішення, які виносить відповідач як суб`єкт владних повноважень повинні бути зрозумілими для людей, які звертаються до нього із відповідними заявами.

Посилання відповідача у відзиві на позов про те, що на бажану земельну ділянку вже надані дозволи на розробку проекту землеустрою не приймається судом, з огляду на відсутність таких посилань в оскаржуваному наказі. Більш того, стаття 118 ЗК України містить вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на виготовлення проектної документації, серед яких відсутня така підстава, як надання дозволу на розробку проекту землеустрою іншим особам.

Оскільки Земельний кодекс України не встановлює такої підстави відмови для отримання земельної ділянки у власність, як надання іншим особам дозволу на розробку проекту землеустрою, а оскаржуваний наказ є невмотивованим, таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач прийняв оскаржуваний наказ із порушенням норм Земельного кодексу України, оскільки не зазначив конкретні підстави для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою.

Відтак, оскаржуваний наказ без конктеризації "невідповідності графічних матеріалів", не може вважатися правомірною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем у порушення вимог Земельного Кодексу України не відповідає критеріям відповідності, наведеним у частині 2 статті 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню, як протиправний.

Відповідно до пункту 23 частини 1 статті 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

У позовній заяві позивач просить зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Враховуючи висновок суду про протиправність оскаржуваного наказу, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, оскільки саме так буде відновлене порушене право позивача.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач в силу приписів Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, а відтак ним не були понесені витрати на оплату судового збору.

Питання щодо стягнення з відповідача суми витрат на правничу допомогу, станом на день розгляду справи в суді не вирішується через наявну в матеріалах справи заяву представника позивача від 03.02.2020 р., в якій зазначено про надання доказів щодо витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (а.с.16).

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 263, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030; код ЄДРПОУ 39767636) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 11-1276/14-20-СГ від 22.01.2020 щодо відмови в наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність під особисте селянське господарство, площею 2,0000 га, яка розташована на території Куколівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області суміжно із земельною ділянкою з кадастровим номером 3520384400:02:000:0170.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук