Рішення

від 12.02.2020 по справі 175/1123/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/1123/18

Провадження № 2/175/364/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2020 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Іщенко Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом про поділ майна подружжя, який в квітні 2019 року уточнив та просив визнати сумісною спільною власністю подружжя його, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нерухоме майно: земельну ділянку, кадастровий номер 1221487700:01:020:0002, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер 1221487700:01:009:0018, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок літ. А, загальною площею 56,0 кв.м., житловою площею 27,7 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами; розділити нерухоме майно між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набуте у шлюбі, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнавши за ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності кожного на: 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 1221487700:01:020:0002, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 1221487700:01:009:0018, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частину житлового будинку літ. А, загальною площею 56,0 кв.м., житловою площею 27,7 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: веранда літ. а, літня кухня літ. Б, сарай літ. В, погріб літ. Г, колодязь літ. К, огорожа 1-3, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на його, ОСОБА_1 користь судовий збір.

В обґрунтування позову позивач вказав, що під час шлюбу з відповідачем ними були придбані земельна ділянка, кадастровий номер 1221487700:01:020:0002, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка, кадастровий номер 1221487700:01:009:0018, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок літ. А, загальною площею 56,0 кв.м., житловою площею 27,7 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами. Після розірвання шлюбу згоди про поділ майна з відповідачкою не досягнуто, а тому вважає, що спільне майно повинно бути розділено, внаслідок чого звернувся до суду з даним позовом.

Адвокат позивача за договором про надання правової допомоги ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені в позові.

Адвокат відповідача за ордером про надання правової допомоги ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні.

Повно та всебічно вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Встановлено, що з 20 листопада 2004 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.15), який за рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2015 року (а.с.16). Під час шлюбу,02 серпня 2008 року, за спільні кошти подружжям було придбане нерухоме майно: земельну ділянку, кадастровий номер 1221487700:01:020:0002, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер 1221487700:01:009:0018, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок літ. А, загальною площею 56,0 кв.м., житловою площею 27,7 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами . Договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 1221487700:01:020:0002, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18), договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 1221487700:01:009:0018, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.26), договір купівлі-продажу житлового будинку літ. А, загальною площею 56,0 кв.м., житловою площею 27,7 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами (а.с.34) , були укладенні на ім`я відповідачки ОСОБА_2 , за якою було зареєстроване право власності на вищевказане спірне нерухоме майно.

Угоди про добровільний поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжям не досягнуто.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.п. 19, 23, 24 своєї Постанови від 21 грудня 2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , вирішуючи спори про поділ майна подружжя, суди повинні враховувати, що само по собі розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу; вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. Під час здійснення поділу майна в судовому порядку суд повинен виходити з презумпції рівності часток, а також з вимог ст. 71 СК України, відповідно до якої поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі або реалізується через виплату грошової компенсації вартості його частки у разі неподільності майна (ч. 2 ст. 364 ЦК України).

Підставою набуття подружжям права спільної сумісної власності є лише одна обставина: набуття (придбання) майна за час шлюбу, крім випадків встановлених законом або договором.

Відповідно до правової позиції ВСУ, висловленої у постанові від 03.06.2015 року № 6-38цс15, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи ст. 60 СК України, та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. Тобто критеріями, які дозволяють надати спірному набутому майну режим спільного майна є: час набуття такого майна, кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття), мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий режим спільної власності подружжя. Тільки в разі встановлення цих фактів і визначення критеріїв норма ст. 60 СК України вважається правильно застосованою.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу (ст. 68 СК України).

Частиною 1 ст. 70 СК України, встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц.

Таким чином, системний аналіз вищезазначених норм матеріального права та встановлені обставини є доказом того, що вищезазначене спірне майно (земельні ділянки та житловий будинок) є об`єктом спільної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а тому підлягає розподілу між подружжям.

Відповідно до положень ст. 12, 76, 80, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, враховуючи, що спірні земельні ділянки та житловий будинок набуті сторонами в період шлюбу та ведення спільного господарства, тому нерухомість є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, таким чином суд дійшов висновку про їх поділ між сторонами, виходячи з правил рівності часток подружжя в спільному майні, визнавши за сторонами право власності за кожним на 1/2 частину вказаного майна.

Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 712,94 грн. сплаченого судового збору при зверненні до суду з позовом.

Керуючись ст. 317, 372, 391 ЦК України, ст. 60, 63, 68, 69, 70, 71, 72 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , ст.ст. 12, 13, 76, 81, 130, 141, 223, 263-266 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Визнати сумісною спільною власністю подружжя ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 : земельну ділянку, кадастровий номер 1221487700:01:020:0002, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер 1221487700:01:009:0018, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок літ. А, загальною площею 56,0 кв.м., житловою площею 27,7 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: веранда літ. а, літня кухня літ. Б, сарай літ. В, погріб літ. Г, колодязь літ. К, огорожа 1-3, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Розділити нерухоме майно між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набуте у шлюбі, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнавши за ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , право власності кожного на:

- 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 1221487700:01:020:0002, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

- 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 1221487700:01:009:0018, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

- 1/2 частину житлового будинку літ. А, загальною площею 56,0 кв.м., житловою площею 27,7 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: веранда літ. а, літня кухня літ. Б, сарай літ. В, погріб літ. Г, колодязь літ. К, огорожа 1-3, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 712,94 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Озерянська Ж.М.