Постанова

від 11.03.2020 по справі 200/8141/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року справа №200/8141/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Міронової Г.М.,

секретар судового засідання - Мирошниченко О.Л.

за участю: представника відповідача - Помалюк І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у справі № 200/8141/19-а (головуючий І інстанції Аляб`єв І.Г., повний текст складений у м. Слов`янську Донецької області) за позовом Приватного підприємства Росток до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство Росток (далі - ПП Росток , позивач) звернлося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - ГУДФС у Донецькій області, відповідач), в якому з урахуванням уточненого позову, просило скасувати податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій № 0000291502 від 18 жовтня 2016 року, № 0001871207 від 4 серпня 2017 року, № 0006004204 від 28 березня 2018 року, № 0012944204 від 27 березня 2019 року на загальну суму 8002,01 грн. з нарахованою пенею (а.с. 26-28).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року позов задоволений частково: скасовані податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій № 0000291502 від 18 жовтня 2016 року, № 0001871207 від 4 серпня 2017 року, № 0006004204 від 28 березня 2018 року, № 0012944204 від 27 березня 2019 року; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено (а.с. 110-111).

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та відмовити у задоволенні позову, через неповне з`ясування обставин, ненадання вірної оцінки обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права (а.с. 143-145).

В обгрунтування посилався на те, що позивачем вчасно не виявлено помилку у реквізитах платежу у зв`язку з чим в інтегрованій картці платника виникла недоїмка в сумі 15042 грн., яка в подальшому погашалася за рахунок поточних платежів.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою суду від 11.03.2019 року допущено заміну відповідача - Головного управління ДФС у Донецькій області на Головне управління ДПС у Донецькій області.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, вивчив доводи апеляційної скарги разом з відзивом на неї, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені наступні обставини справи.

Платіжним дорученням № 30 від 20 лютого 2015 року позивачем сплачено податок на прибуток за 2014 рік в сумі 15042 грн. на рахунок: одержувач: державний бюджет м. Горлівка, код 38023569, банк - ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 334851, дебет рахунку НОМЕР_1 (а.с. 8).

12 листопада 2015 року ПП Росток направило до Горлівської ОДПІ ГУ ДПС у Донецькій області заяву про перерахунок коштів, сплачений згідно цього платіжного доручення на рахунок НОМЕР_2 (з тим же кодом платежу та отримувачем).

Артемівською ОДПІ складено акт від 18 жовтня 2016 року № 266/12-36177881 камеральної перевірки своєчасності сплати позивачем податку на прибуток за 2014 рік та 2015 рік в поданих податкових деклараціях, у яком зафіксовано факт порушення строків сплати цього податку (а.с. 65).

ГУ ДФС у Донецькій області складено акт від 26 липня 2017 року № 7/05-99-12-07/32406414 камеральної перевірки своєчасності сплати позивачем податку на прибуток за 2015 рік, яким зафіксовано порушення позивачем строків сплати податкових зобов`язань (а.с. 73-75).

На підставі вказаних актів прийняті податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій № 0000291502 від 18 жовтня 2016 року, №0001871207 від 04 серпня 2017 року, № 0006004204 від 28 березня 2018 року, №0012944204 від 27 березня 2019 року на загальну суму 8002,01 грн. (а.с. 11-14).

Представник відповідача пояснив, що у зв`язку з помилковим перерахуванням позивачем коштів, у останнього виникла заборгованість, яка в подальшому погашалася за рахунок поточних платежів з податку на прибуток. Спірними рішеннями нараховані штрафні санкції за порушення строків сплати податку у більш пізні періоди, що пов`язане з погашенням існуючої заборгованості поточними платежами.

Судом встановлено, що всі спірні податкові повідомлення-рішення пов`язані виключно з помилковою сплатою відповідних коштів у 2015 році.

Крім того, на момент розгляду цієї справи в суді першої інстанції помилково сплачені позивачем кошти перераховані на вірний рахунок.

Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Згідно п. 21-2 частини другої статті 29 Бюджетного Кодексу України (далі - БК) 90% податкку на прибуток підприємств належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.

При виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державна казначейська служба України, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України (частина перша статті 43 БК).

Відповідно до ч. 5 ст. 45 БК податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Пунктом 22.4 статті 22 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2346-ІІІ Про платіжні системи та переказ коштів в Україні встановлено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

суд першої інстанції вірно встановив, що позивач у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, здійснив сплату податкового зобов`язання до Державного бюджету України, проте на рахунок іншого відділення ДПС України.

Отже, здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК.

Крім того, для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення розрахункового рахунку у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов`язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання у визначений вказаною нормою ПК УКраїни строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК штрафних (фінансових) санкцій.

Аналогічна правова позиція зазначена Верховним судом України в постанові від 16 червня 2015 року у справі № 21-377а15.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстацнії погоджує висновок суду першої інстанції в частині скасуваня податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій № 0000291502 від 18 жовтня 2016 року, № 0001871207 від 4 серпня 2017 року, № 0006004204 від 28 березня 2018 року, № 0012944204 від 27 березня 2019 року.

В іншій частині рішення суду не оскаржено.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у справі № 200/8141/19-а за позовом Приватного підприємства Росток до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 11 березня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: Т.Г. Арабей

Г.М. Міронова