Постанова

від 11.03.2020 по справі 200/54/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року справа № 200/54/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гайдара А.В., суддів: Арабей Т.Г., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року (повний текст складено 08 квітня 2019 року в м. Слов`янськ Донецької області) у справі № 200/54/19-а (суддя в 1 інстанції - Дмитрієв В.С.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Донецька Міжнародна Школа Григоріївська до Маріупольського управління Головного управління ДФС у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, Головного управління ДФС у Донецькій області про стягнення пені за прострочення строку бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 232 407 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Донецька Міжнародна Школа Григоріївська звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просили стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за порушення строків бюджетного відшкодування за лютий 2014 року в розмірі 232 407,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач у встановлені законом строки не отримав на розрахунковий рахунок суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 387 063,00 грн., що були задекларовані та заявлені для відшкодування за лютий 2014 року. Право на відшкодування з бюджету вказаної суми було підтверджено Товариством в судовому порядку. Загальна сума пені за прострочення строку відшкодування податку на додану вартість за лютий 2014 року за період з 27 жовтня 2015 року по 28 грудня 2018 року дорівнює 232 407,00 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року у справі № 200/54/19-а позовні вимоги було задоволено, внаслідок чого: стягнуто з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області пеню за порушення строків бюджетного відшкодування за лютий 2014 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Донецька Міжнародна Школа Григоріївська за період з 27 жовтня 2015 року по 28 грудня 2018 року в розмірі 232 407,00 грн.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України в Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Донецька Міжнародна Школа Григоріївська судові витрати зі сплати судового збору та правничої допомоги в розмірі 12 523,90 грн.

Не погодившись з таким рішенням, Головне управління Державної фіскальної служби України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню, та просили скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що новий механізм відшкодування податку на додану вартість, який діє з 1 квітня 2017 року не передбачає повернення узгоджених невідшкодованих сум податку у інший спосіб, у тому числі, через формування та надання до органу державної казначейської служби висновків про суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню. Процес відшкодування податку на додану вартість позивачу ускладнюється також через факт місцезнаходження об`єкта будівництва нерухомого майна, який пов`язаний з відшкодуванням та розташований на тимчасово непідконтрольній території України.

Сторони у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду судового засідання, тому, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Донецька Міжнародна Школа Григоріївська є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 27 квітня 2010 року, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На підставі акта перевірки № 262/05-62-15-01/37085687 від 11 квітня 2014 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 28 квітня 2014 року № 0010711501, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 387 063,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2014 року у справі № 808/6900/14, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2015 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Донецька Міжнародна Школа Григоріївська до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28 квітня 2014 року за № 0010711501, прийняте Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Донецька Міжнародна Школа Григоріївська відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 387 063,00 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 серпня 2015 року визнано поважними підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 5 листопада 2014 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2015 року у справі № 808/6900/14. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області відмовлено.

27 жовтня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Донецька Міжнародна Школа Григоріївська звернулося до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Центру обслуговування платників Орджонікідзевського відділення Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, в якому просили суд: стягнути з Державного бюджету в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Донецькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Донецька Міжнародна Школа Григоріївська бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за лютий 2014 року у розмірі 387 063,00 грн., та пеню за прострочення сплати бюджетної заборгованості в сумі 42 344,70 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року у справі № 805/4799/15-а у позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю Донецька Міжнародна Школа Григоріївська відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2016 року № 805/4799/15-а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2015 року у справі № 805/4799/15-а скасовано.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Донецька Міжнародна Школа Григоріївська - задоволено частково.

Зобов`язано Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню Товариству з обмеженою відповідальністю Донецька Міжнародна Школа Григоріївська за лютий 2014 року. В решті позовних вимог відмовлено.

Як встановлено колегією суддів, висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню Товариству, податковими органами не був складений та не подавався до органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, сума податку на додану вартість у вказаному розмірі не відшкодована, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення пені за прострочення строку бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 ПК України.

Пунктом 200.7 статті 200 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

На підставі пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Пунктом 200.10 статті 200 ПК України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 ПК України).

Відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з пунктом 200.13 статті 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Пунктом 200.14 статті 200 ПК України визначено, що якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов`язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин ПК України було визначено, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, вимог, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки, цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

При цьому, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податку відповідне податкове повідомлення.

Як встановлено матеріалами справи, податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 387 063 грн., винесене контролюючим органом за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки, скасовано постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 5 листопада 2014 року у справі № 808/6900/14, що набрала законної сили 30 червня 2015 року. Проте відповідачами не складено та не подано висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Колегія суддів зазначає, що розрахунок пені за період з 27 жовтня 2015 року по 28 грудня 2018 року в сумі 232 407,00 проведений у позовній заяві відповідно до положень пункту 200.23 статті 200 ПК України. Цей розрахунок представником Головного управління ДФС у Донецькій області у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі під сумнів не ставиться. При цьому, позивачем не включено до розрахунку пені період з 8 липня 2015 року по 26 жовтня 2015 року, який був предметом розгляду у справі № 805/4799/15а.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на отримання пені на суму податку, не відшкодовану Товариству протягом визначеного законодавством строку, тому ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області пені, нарахованої на суму такої заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 12 лютого 2019 року Великої Палати Верховного Суду по справі № 826/7380/15.

Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги на введення в дію з квітня 2017 року нового механізму відшкодування податку на додану вартість, оскільки на теперішній час Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не працює. Також суд вважає необґрунтованими посилання в апеляційній скарзі на те, що процес відшкодування податку на додану вартість позивачу ускладнюється через факт місцезнаходження об`єкта будівництва нерухомого майна, який пов`язаний з відшкодуванням та розташований на тимчасово непідконтрольній території у м. Донецьку. Колегія суддів зазначає, що право на отримання бюджетного відшкодування підтверджено за рішенням суду у справі № 808/6900/14.

Разом з тим, позивачем заявлено до відшкодування витрати на правничу допомогу в розмірі 17 925,00 грн. На підтвердження позивачем надано договір № 01-11/18 про надання правничої допомоги від 1 листопада 2018 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Донецька Міжнародна Школа Григоріївська та адвокатом Івлєвою Мариною Володимирівною, та розрахунок вартості послуг з надання правничої допомоги в сумі 17 925,00 грн. Також позивачем надано платіжне доручення № 3558739749 від 28 лютого 2019 року про перерахунок коштів позивачем на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 8 999,90 грн.

Враховуючи складність справи та виконаних адвокатом наданих послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про співмірність витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 8 999,90 грн. Відтак витрати позивача на правничу допомогу підлягають частковому задоволенню у вказаній сумі.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року у справі № 200/54/19-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року у справі № 200/54/19-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 11 березня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.В. Гайдар

Судді Т.Г. Арабей

Е.Г. Казначеєв