Постанова

від 04.03.2020 по справі 620/2996/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/2996/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноекспорт" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноекспорт" до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішення і податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноекспорт" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення начальника Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку № 175 від 28.09.2018 та податкове повідомлення-рішення від 27.08.2019 № 00002781400.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким задовольнити позов повністю.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якій повністю підтримав мотивування рішення суду першої інстанції та прохав залишити його без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з такого.

Як було встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у Чернігівській області був складений акт № 175/25-01-12-03-18 від 28.09.2018 про результати перевірки порушень платником єдиного податку суб`єктом малого підприємництва - юридичною особою вимог, встановлених Податковим кодексом України від 02.12.2010, яким було встановлено наступне порушення: у ТОВ "Техноекспорт" обліковується борг по орендній платі з юридичних осіб у сумі 5853,90 грн протягом двох послідовних кварталів, тобто, починаючи з 01.10.2018 підприємство не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності (а.с. 14).

На підставі зазначеного вище акту перевірки було прийнято рішення про анулювання реєстрації ТОВ "Техноекспорт" платником єдиного податку № 175 від 28.09.2018 у відповідності до абзацу 3 п.п. 299.10. ст. 299, абзацу восьмого п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України, згідно з яким датою анулювання є 01.10.2018 (а.с. 15).

Крім того, ГУ ДПС у Чернігівській області на підставі направлення від 12.07.2019 № 1688, наказу від 12.07.2019 №1438 та вимог п.п. 20.1.4 ст.20, пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 та ст. 82 ПК України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо порушення граничного терміну подачі реєстраційної заяви у відповідності до п. 183.4 ст. 183 цього ж Кодексу за період з 01.10.2018 по14.01.2019, за результатами якої складено акт перевірки від 25.07.2019 № 556/14/22821306.

За результатами вказаного акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення від 27.08.2019 № 00002781400 (а.с. 16), яким позивачу позначено суму грошового зобов`язання разом із штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 163135,93 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, прийшов до висновку, що відповідач мав всі законодавчо встановлені підстави для анулювання ТОВ "Техноекспорт" реєстрації платника єдиного податку на підставі абз. 3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України; також, за наявності виявлених порушень, податковим органом було правовірно винесено податкове повідомлення- рішення від 26.08.2019 № 00002781400 за формою "Р", яким збільшено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість (разом із штрафними санкціями) у сумі 163135,93 грн.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи облікової картки ТОВ "Техноекспорт" за період з 01.04.2018 по 01.10.2018 по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності обліковувався податковий борг.

Працівниками ГУ ДПС у Чернігівській області було проведено камеральну перевірку ТОВ "Техноекспорт" з питань порушень вимог встановлених Кодексом.

Під час проведення перевірки встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з орендної плати юридичних осіб, а саме відповідно до абз. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів платник єдиного податку зобов`язаний перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів (акт №175/25-01-12- 03-18 від 28 вересня 2018 року).

Варто зазначити, що станом на 01.01.2018 в ІКПП позивача по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності (КБКД 18010600) обліковувалась переплата у сумі 1,05 грн. Після відображення податкових зобов`язань по податковій декларації з плати за землю за 2018 рік № 1700045617 від 16.02.2017 у сумі 4161,40 грн, у ІКПП виник податковий борг у сумі 4160,35 грн.

Погашення податкового боргу відбулося 23.02.2018 платіжним дорученням № 32 на суму 4161,4 грн (у ІКПП залишилася переплата у сумі 1,05грн.).

У той же час, після відображення податкових зобов`язань по податковій декларації з плати за землю за 2019 № 37454 від 16.02.2018 (по терміну нарахування 02.03.2018) на суму 4161,4 грн., знову почав обліковуватися борг у сумі 4160,35 грн.

Таким чином, у ІКП Позивача по орендній платі обліковується податковий борг станом на: 01.04.2018 - у сумі 4160,35 грн; 01.05.2018 - у сумі 4160,35 грн, 01.06.2018 - у сумі 5408,47 грн; 01.07.2018 - у сумі 5408,47 грн; 01.08.2018 - у сумі 5437,75 грн; 01.09.2018 - у сумі 5853,90 грн; 01.10.2018 - у сумі 5853, 90 грн.

Як зазначає позивач, податковий борг виник у зв`язку із механічною помилкою, оскільки кошти перераховані платіжним дорученням №10 від 18.01.2018 в сумі 4161,40 грн, були помилково перераховані на інший бюджетний рахунок, відкритий в казначействі.

У ході аналізу ІКП Позивача по військовому збору дійсно встановлено наявність оплати 18.01.2018 у сумі 4161,40 грн. У платіжному доручені №10 від 18.01.2018 у графі "номер розрахункового рахунку" міститься рахунок 31110063700002 , який відповідає розрахунковому рахунку КБКД 11011000 - військовий збір, куди і були зараховані кошти автоматично.

Судом першої інстанції було зауважено, що станом на 01.10.2018 листа позивача до ГУ ДПС у Чернігівській області щодо перерахування помилково сплачених коштів не надходило.

Відповідно до статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до положень статей 1, 8 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування та подання відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу, а банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов`язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Разом із тим, нормами Бюджетного кодексу України, а саме частиною першою статті 43 та частиною п`ятою статті 45, передбачено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Єдиний казначейський рахунок - рахунок, відкритий центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі - Казначейство України), у Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України, на якому консолідуються кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування та кошти інших клієнтів, які відповідно до законодавства знаходяться на казначейському обслуговуванні (п. 23-1 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету у строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов`язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання у визначений вказаною нормою Податкового кодексу України строк

Аналогічний висновок неодноразово висловлювався Верховним Судом, зокрема, в постанові від 18 жовтня 2019 року в справі № 820/3132/16.

У даному випадку ТОВ Техноекспорт вчинило дію, направлену на сплату податку і податок був фактично сплачений до бюджету.

Колегія суддів зауважує, що з моменту коли товариство помилково перерахувало кошти не на той рахунок ( призначення платежу було вказано вірно Орендна плата за землю за грудень 2017р. ), а саме суму 4161,40грн. і до прийняття рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку, жодної податкової вимоги про сплату боргу чи інших рішень контролюючого органу товариство не отримувало.

Як вбачається з рішення суду першої інстанції, борг у ТОВ Техноекспорт виник 15.05.2018, однак податкова вимога була сформована тільки 17.12.2018, вже після прийняття рішення начальника ГУ ДФС у Чернігівській області про анулювання реєстрації платником єдиного податку № 175 від 28.09.2018 року, яке і було предметом позовної заяви.

Крім зазначеного, доводи позивача полягають і у тому, що ТОВ Техноекспорт було позбавлено можливості подати заяву про зарахування коштів на правильний рахунок у зв`язку з тим, що не було повідомлено про наявність боргу.

Проаналізувавши викладене, колегія суддів приходить до висновку, що контролюючий орган при прийнятті рішення № 175 від 28.09.2018 щодо позивача про анулювання реєстрації платника єдиного податку діяв всупереч та не у відповідності до повноважень, наданих йому законодавством України, а тому зазначене рішення контролюючого органу є протиправним і підлягає скасуванню, як і прийняте в подальшому податкове повідомлення рішення від 27.08.2019 № 00002781400.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведені обставини та встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апелянта заслуговують уваги, оскільки спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноекспорт" - задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року - скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення начальника Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку №175 від 28.09.2018 та податкове повідомлення-рішення від 27.08.2019 №00002781400.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Оксененко О.М.

Повний текст постанови виготовлено 10.03.2020.