Постанова

від 11.03.2020 по справі 620/3271/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3271/19 Суддя першої інстанції: Бородавкіна С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Горяйнова А.М.,

суддів - Василенка Я.М. та Епель О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігів-Електро до Головного управління ДПС у Чернігівській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2019 року ТОВ Чернігів-Електро звернулося до суду з позовом, у якому просило:

- визнати протиправними дії та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій від 15 серпня 2019 року № 1253911/37418434;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 23 липня 2019 року № 9 на суму 233355 грн 00 коп., у тому числі податок на додану вартість в сумі - 37225 грн 83 коп., подану ТОВ Чернігів-Електро (код ЄДРПОУ 37418434), з датою її отримання.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Головне управління ДПС у Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що позивач надав документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, не у повному обсязі.

ТОВ Чернігів-Електро подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що надало контролюючому органу документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, за наслідками яких була складена податкова накладна від 23 липня 2019 року № 9.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що позивач у зв`язку з виконанням робіт на замовлення ТОВ ІНТЕГРЕЙД ТЕКНІКАЛ ВІЖН ЛТД виписав податкову накладну від 23 липня 2019 року № 9 на загальну суму 233355 грн 00 коп., у тому числі податок на додану вартість в сумі - 37225 грн 83 коп.

ТОВ Чернігів-Електро направило до ДФС України податкову накладну від 23 липня 2019 року № 9 для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з квитанцією від 12 серпня 2019 року вказану податкову накладну було прийнято, однак зупинено її реєстрацію відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та запропоновано ТОВ Чернігів-Електро подати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивач 14 серпня 2019 року направив до контролюючого органу документи та пояснення, які, на його думку, є достатніми для прийняття відповідного рішення.

Рішенням комісії, що приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія) від 15 серпня 2019 року № 1253911/37418434 було відмовлено у реєстрації податкової накладної.

ТОВ Чернігів-Електро подало скаргу на зазначене рішення, у задоволенні якої було відмовлено рішенням комісії вищого рівня від 02 вересня 2019 року № 36540/37418434/2.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Комісії, ТОВ Чернігів-Електро звернулося до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову ТОВ Чернігів-Електро , суд першої інстанції виходив з того, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів, повністю відображають зміст господарських операцій з ТОВ ІНТЕГРЕЙД ТЕКНІКАЛ ВІЖН ЛТД та підтверджують фактичну можливість позивача виконати відповідні роботи, а рішення Комісії не відповідають критерію обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

У відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (тут та надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Положеннями п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок) передбачено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.п. 12, 13 Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що положеннями пп. 3 п. 13 Порядку передбачено зазначення критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій .

Критерії ризиковості платника податку на час виникнення спірних правовідносин були визначені у п. 1 листа ДФС України, що затверджений в.о. Голови Державної фіскальної служби України 05 листопада 2018 року, а критерії ризиковості здійснення операцій - у п. 2 зазначеного листа.

Згідно з п. 2 листа ДФС України від 05 листопада 2018 року податкові накладні / розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій.

Отже, податкові накладні / розрахунки коригування підлягають перевіряються саме на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій, перелічені у п. 2 листа ДФС України від 05 листопада 2018 року.

Натомість на відповідність критеріям, передбаченим у п. 1 вказаного листа, перевіряються саме платники податку.

Також п. 1 листа ДФС України від 05 листопада 2018 року передбачено, що у разі виявлення, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

У свою чергу п. 1.6 листа ДФС України 05 листопада 2018 року містить 7 критеріїв, за якими комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків.

Зазначені норми вказують на те, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є встановлення невідповідності: платника податку - критеріям ризиковості платника податку, а податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції. У разі встановлення невідповідності платника податку критеріям, що перелічені у п. 1.6 листа ДФС України від 05 листопада 2018 року, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної необхідно зазначити, який саме із них було виявлено.

У надісланій позивачу квитанції в якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 23 липня 2019 року № 9 зазначено: ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . Посилання на невідповідність податкової накладної критеріям, визначеним для перевірки ризиковості операцій - відсутні. Також відсутні посилання на те, який саме із семи передбачених п. 1.6 критеріїв було виявлено у даному випадку.

Таким чином, приймаючи рішення про зупинення реєстрації податкових накладних, контролюючий орган не виконав вимоги пп. 3 п. 13 Порядку, оскільки зазначені у квитанції відомості не дають можливості однозначно встановити:

- критерії ризиковості чого саме виявлено контролюючим органом: платника податків чи податкової накладної (операції);

- який саме із семи критерії, передбачених п. 1.6 листа ДФС України від 05 листопада 2018 року, був виявлений під час реєстрації податкової накладної ТОВ Чернігів-Електро .

Додатково колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 30 січня 2020 року у справі № 300/148/19, яка полягає у тому, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій нормативно-правовим актом визначені не були. Наказ Міністерства фінансів України Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13 червня 2017 року № 67 втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України 06 квітня 2018 року № 409 (дата набрання чинності 25 травня 2018 року).

Враховуючи вказану обставину, Верховний Суд прийшов до висновку, що за відсутності нормативно-правового акту, яким визначалися критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, зупинення реєстрації податкової накладної, поданої позивачем, не мало правового підґрунтя.

Верховний Суд також зазначив, що вирішуючи питання щодо правомірності рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що це питання безпосередньо пов`язане з питанням щодо зупинення реєстрації цієї податкової накладної, як передумови прийняття зазначеного рішення.

У відповідності до п. 14 Порядку перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених, який міститься у п. 14 Порядку, є загальним.

При визначенні переліку документів, які є об`єктивно необхідними для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, Комісія зобов`язана враховувати особливості господарської операції, у зв`язку з вчиненням якої складено податкову накладну та у кожному випадку застосувати індивідуальний підхід до вирішення питання про те, чи є надані платником податків документи достатніми для прийняття рішення.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ Чернігів-Електро 14 серпня 2019 року надіслало контролюючому органу електронне повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій та копій документів які, на його думку, є достатніми.

Головне управління ДПС у Чернігівській області не заперечує факту отримання таких документів.

Відповідно до п. 21 Порядку підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

У рішенні Комісії від 15 серпня 2019 року № 1253911/37418434 зазначено, що підставою для відмови в реєстрації податкових накладних ТОВ Чернігів-Електро стало надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Також у вказаному рішенні зазначено, що наявна інформація про оформлення нереальних операцій у ланцюгу руху сум ПДВ та формування схемного податкового кредиту іншим платникам.

Доводи про недостатність наданих позивачем документів у рішенні Комісії від 15 серпня 2019 року № 1253911/37418434 - відсутні. Посилання на таку обставину міститься лише в апеляційній скарзі. Разом з тим, які саме документи, що є об`єктивно необхідними для підтвердження фактичного здійснення господарських документів, не були надані позивачем - не зазначено.

Також відповідачем не зазначено, які саме документи були складені з порушенням законодавства та у чому саме полягали такі порушення.

Крім того, посилаючись на наявність інформації про оформлення нереальних операцій у ланцюгу руху сум ПДВ та формування схемного податкового кредиту іншим платникам, контролюючий орган не повідомив суду фактів, які б розкривали зміст такої інформації та підтверджували її достовірність.

Згідно з постановою Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18 загальними вимогами, які висуваються до індивідуальних актів, як актів правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Додатково колегія суддів зазначає, що наявність визначеної в п. 21 Порядку підстави для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, має бути підтверджена контролюючим органом у порядку, що визначений Податковим кодексом України.

У разі якщо, така невідповідність полягає у надані платником податків первинних документів, що складені за підсумками господарської операції, яка фактично не здійснювалася - зазначений факт повинен бути встановлений за результатами документальної перевірки.

При вирішенні справи колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 18 лютого 2020 року у справі № 360/1776/19, згідно з якою здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що рішення Комісії від 15 серпня 2019 року № 1253911/37418434 про відмову в реєстрації податкової накладної від 23 липня 2019 року № 9 є необґрунтованим та незаконним і було правомірно скасоване судом першої інстанції.

У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, Головне управління ДПС у Чернігівській області зазначило норми права, які визначають порядок і підстави для зупинення реєстрації податкових накладних та відмови в їх реєстрації. Також в апеляційній скарзі констатовано, що підставою для відмови в реєстрації податкової накладної від 23 липня 2019 року № 9 стала наявність інформація про оформлення нереальних операцій у ланцюгу руху сум ПДВ та формування схемного податкового кредиту іншим платникам. Крім того в апеляційній скарзі відповідача міститься загальне посилання на те, що ТОВ Чернігів-Електро не надало повного переліку документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, щодо якої застосована процедура зупинення реєстрації.

Отже, доводи апеляційної скарги Головного управління ДПС у Чернігівській області не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 05 грудня 2019 року та не можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді Я.М. Василенко

О.В. Епель