Ухвала

від 06.03.2020 по справі 198/866/19

ЮР'ЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №198/866/19

Провадження №2/0198/26/20

06.03.2020

У Х В А Л А

іменем України

06 березня 2020 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Маренич С.О., за участю секретаря судового засідання Літвіченко В.О., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні, в залі суду смт. Юр`ївка, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа по справі - Юр`ївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області,

про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання за нею права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом.

В обгрунтування заявлених вимог позивачка зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дядько ОСОБА_4 , після смерті якого в установлені законом строки до нотаріальної контори з відповідними заявами про прийняття спадщини звернулися позивачка , її рідний брат ОСОБА_2 та двоюрідний брат ОСОБА_3 , при цьому до складу спадщини увійшли земельна ділянка з кадастровим номером 1225981000:01:002:0100 та житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 .

Стосовно земельної ділянки позивачці та відповідачам по справі нотаріусом видані свідоцтва про право на спадщину за законом, відповідно до яких позивачці належить 3/10 частини вказаної земельної ділянки, відповідачу ОСОБА_2 - 2/10 частини та відповідачу ОСОБА_3 відповідно - 5/10 частин земельної ділянки.

Стосовно житлового будинку належного спадкодавцю поміж спадкоємцями досягнуто згоди про те, що останній має перейти виключно позивачці, оскільки відповідачі забезпечені власним житлом і потреби у набутті права власності на будинок дядька в селі вони не потребують.

Разом з тим, постановою нотаріуса про відмову у вчинені нотаріальної дії позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно у вигляді житлового будинку по АДРЕСА_1 , з підстав відсутності у спадкоємця правовстановлюючого документу на вказане спадкове майно видане на ім`я спадкодавця ОСОБА_4 .

Між тим, право власності померлого ОСОБА_4 на спірний житловий будинок було визнано рішенням виконкому Павлоградської районної ради за № 110 від 21.03.1989 року, при цьому ОСОБА_4 тривалий час свого життя мешкав у вказаному будинку, згідно записів у по господарських книгах обліковувався власником такого. Окрім того, діюче раніше законодавство не передбачало обов`язкової державної реєстрації права власності на збудовані житлові будинки та регулювалося Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 року.

На підставі викладеного, посилаючись на ст. ст. 1216, 1218, 1258, 1262, 1266, 1268-1270 ЦК України позивачка просила визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .

В підготовче засідання сторони по справі, а саме позивачка ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не з`явилися, про дату, час та місце проведення такого сповіщені належним чином (ас.245-248), при цьому надали суду спільну заяву з доповненнями до неї про укладення між ними мирової угоди та просили таку затвердити, провадження у справі закрити, вирішивши дані питання у підготовчому засіданні в їх відсутності (ас.198, 199, 201, 202, 204, 206, 239, 240).

Третя особа по справі Юр`ївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області в підготовче засідання не з`явилися, надали суду заяву про розгляд справи в їх відсутності, при цьому будь-яких заперечень щодо заявлених вимог не мали (ас.250).

В ході розгляду справи судом вчинені наступні процесуальні дії:

-26.11.2019 року постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та її розгляд за правилами загального позовного провадження, залучення до участі у справі третьої особи (ас.31-33);

-26.11.2019 року постановлено ухвалу про витребування доказів (ас.34,35);

-24.12.2019 року постановлено ухвали про витребування доказів, оголошення перерви в підготовчому засіданні (ас.59,60,61,62,63);

-20.01.2020 року постановлено ухвали про продовження строку проведення підготовчого провадження, відкладення підготовчого засідання, приєднання до матеріалів справи письмових доказів (ас.209,210,211);

-22.01.2020 року постановлено ухвали про витребування доказів, повернення клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (ас.213,214,216,217);

-20.02.2020 року постановлено ухвалу про призначення підготовчого засідання (ас.238).

Відповідно до ч. 1 ст. 198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за правилами встановленими Главою 6 Розділу III ЦПК України , з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу , в тому числі про закриття провадження у справі. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Відповідно до ст. 208 ЦПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Враховуючи, що сторони по справі подали до суду спільно підписану заяву про затвердження мирової угоди та саму мирову угоду від 06.01.2020 року, з доповненнями до неї від 28.01.2020 року (ас.199, 200, 240), суд приходить до наступного висновку.

Так, умови мирової угоди від 06.01.2020 року та доповнення до неї від 28.01.2020 року викладені сторонами на окремих аркушах та підписані як позивачкою так і відповідачами по справі кожним окремо (ас.200,240).

Судом встановлено, що спір між сторонами виник зі спадкових правовідносин, а саме визнання за позивачкою права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .

З копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 серії НОМЕР_1 , виданого Юр`ївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 15.02.2018 року, вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (ас.5).

Згідно рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26.12.2018 року встановлено, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 був дядьком ОСОБА_1 (ас.6,7).

З матеріалів спадкової справи № 18/2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 вбачається, що після смерті останнього в установлені законом строки та порядку за прийняттям спадщини за законом з відповідними заявами до приватного нотаріуса Юр`ївського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Григор`євої О.Л. звернулися племінники останнього, а саме відповідач по справі ОСОБА_3 (ас.78), позивачка по справі ОСОБА_1 (ас.78 на звороті) та відповідач по справі ОСОБА_2 (ас.89), що є спадкоємцями за законом другої черги, відповідно до ст. ст. 1262, 1266 ЦК України , при цьому 21.05.2019 року останнім видані свідоцтва про право на спадщину за законом, відповідно до яких вказані особи є спадкоємцями належного спадкодавцю ОСОБА_4 майна у вигляді земельної ділянки з кадастровим номером 1225981000:01:002:0100, розташованої на території Жемчужанської сільської ради Юр`ївського району в наступних частках: ОСОБА_3 - 5/10 частин, ОСОБА_2 - 2/10 частини, ОСОБА_1 -3/10 частини (ас.170,172,174).

Окрім того, 23.09.2019 року позивачка ОСОБА_1 подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 у вигляді належного спадкодавцю житлового будинку АДРЕСА_1 (ас.177).

Між тим, постановою приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.09.2019 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказаний житловий будинок в зв`язку з тим, що у спадкоємця відсутні документи, які б підтверджували право власності спадкодавця ОСОБА_4 на житловий будинок (ас.180,181).

Щодо належності спадкодавцю ОСОБА_4 на праві власності житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , суд виходить з наступного:

- як вбачається з довідки КП Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації від 07.08.2019 року право власності на будинок АДРЕСА_1 не зареєстроване, однак, на підставі рішення виконавчого комітету Павлоградської районної ради народних депутатів № 110 від 21.03.1989 року право власності на вказаний житловий будинок було визнано за ОСОБА_4 , проте власник не звернувся для оформлення свідоцтва про право власності (ас.11).

З технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 , виготовленого станом на 07.08.2019 року вбачається, що загальна площа такого становить 50,7 кв.м., житлова площа становить 22,1 кв. м., допоміжна площа складає 28 ,6 кв.м. (ас.12-17), що також відповідає даним наведеним в архівній справі, наданій КП Павлоградське МБТІ ( генеральний план будинку, поверховий план будинку, експлікація внутрішньої площі до плану житлового будинку (ас.184-187), при цьому житловий будинок складається з :

А - будинок, а - прибудова до будинку, а1 - тамбур, Б- гараж, В- літня кухня, В1- прибудова до літньої кухні, Г- сарай, Д - сарай, Е - сарай, Ж - сарай, З - сарай, пда-погріб, № 1-2 - ворота з хвірткою (ас.12-17).

Даних про самочинно зведені споруди технічний паспорт не містить.

З довідок виконавчого комітету Юр`ївської селищної ради № 281 від 18.10.2019 року та № 282 від 21.10.2019 року вбачається, що згідно книг по господарського обліку по с. Кіндратівка Жемчужненського старостинського округу Юр`ївського району в такому ( АДРЕСА_1 за період з 17.11.1980 року та по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав та був зареєстрований ОСОБА_4 (ас.20,21).

Відповідно до довідок виконавчого комітету Юр`ївської селищної ради № 849 від 23.03.2018 року, № 420 від 26.12.2019 року в АДРЕСА_1 згідно книг по господарського обліку з 17 листопада 1980 року і по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 мешкав та був зареєстрований ОСОБА_4 з яким ніхто зі спадкоємців не був зареєстрованим та не проживав (ас.79 на звороті, 189).

Згідно витягу з рішення № 15 від 10.04.1995 року виконавчого комітету Жемчужненської сільської ради Юр`ївського району Дніпропетровської області вбачається, що житловому будинку по АДРЕСА_1 належного ОСОБА_4 присвоєно номер « 3» (ас.191).

З довідки виконавчого комітету Юр`ївської селищної ради № 112/0/2-20 від 29.01.2020 року слідує, що згідно записів книг по господарського обліку, які зберігаються в архівах Жемчужненського старостинського округу за період з 09.05.1979 року та по день смерті ОСОБА_4 13.02.2018 ІНФОРМАЦІЯ_2 житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 облікувувся за останнім ( ОСОБА_4 ) (ас.225), про що також свідчать надані копії відповідних записів з по господарських книг , в яких роком коли будинок збудовано зазначено 1964 (ас. 226 - 234).

Відповідно до ч.3 ст. 3 Закону України від 01.07.2004 року « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Згідно раніше діючого законодавства до компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось питання узаконення житлових будинків та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у по господарські книги місцевих Рад ( Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені Центральним статистичним управлінням СРСР 13.04.1979 року № 112/5 та 12.05.1985 року № 5-24-26 ).

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Проте, незважаючи на внесення записів у погосподарські книги, більшість громадян своє право власності в БТІ не зареєстрували (не оформили).

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56 , передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Зважаючи на дане, а також те, що відповідне рішення виконавчого комітету Павлоградської районної ради народних депутатів № 110 від 21.03.1989 року про визнання права особистої власності на спірний будинок прийнято саме відносно ОСОБА_4 , а не будь - яких інших осіб, суд вважає встановленими обставини щодо належності спадкодавцю ОСОБА_4 житлового будинку по АДРЕСА_1 на праві власності і вказане у суду сумнівів не викликає.

Разом з тим, в судовому засіданні достовірно встановлено, що за життя і по день смерті ОСОБА_4 право власності на належний йому житловий будинок не зареєстрував.

Зважаючи на відсутність у спадкодавця ОСОБА_4 правовстановлюючих документів на спірний житловий будинок, позивачці постановою приватного нотаріуса Юр`ївського районного нотаріального округу Дніпропетровської області від 23.09.2019 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно у вигляді спірного житлового будинку (ас. 10).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно ч.3 ст. 1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

За ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.

Відповідно до ст. ст. 321, 328 ЦК України , право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З огляду на положення ст. 1216 ЦК України (спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла до спадкоємців), враховуючи, що до позивача, в тому числі, перейшло право власності на житловий будинок, що належав спадкодавцеві ОСОБА_4 за життя, але позивач не має можливості подати до нотаріальної контори правовстановлюючий документ на житловий будинок належний спадкодавцю, оскільки ОСОБА_4 за життя, набувши у встановленому законом порядку право власності на спірний житловий будинок, не зареєстрував вказане право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, суд знаходить, що питання належності цього майна має вирішуватися у судовому порядку, оскільки рішення суду буде правовстановлюючим документом для оформлення права власності на це майно.

Беручи до уваги, що позивачка, в тому числі, як спадкоємець за законом, має право на набуття права власності на житловий будинок після смерті дядька ОСОБА_4 , а також те, що вона має право на отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, однак не змогла його отримати на майно у вигляді спірного житлового будинку з незалежних від неї причин, - вимоги останньої щодо визнання права власності на спірний житловий будинок є обгрунтованими, при цьому не здійснення ОСОБА_4 за життя державної реєстрації права власності на належний йому житловий будинок не може позбавити як спадкодавця так і спадкоємців останнього , в тому числі і позивачку, права власності на вказаний будинок та в подальшому права успадкування вказаного будинку.

За умовами мирової угоди наданої сторонами по справі суду для затвердження від 06.01.2020 року та доповнень до такої від 28.01.2020 року (ас. 199, 240), вбачається, що сторони по справі дійшли спільної згоди та домовились про те, що за позивачкою ОСОБА_1 визнається право власності, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на домоволодіння з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , при цьому позивачка ОСОБА_1 сплачує відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у день підписання мирової угоди по 15 000 грв.( п`ятнадцять тисяч грв.), кожному окремо, як компенсацію за належні їм частки у вказаному житловому будинку як у спадковому майні, що лишилося після смерті ОСОБА_4 , на підтвердження чого відповідачі видають останній власноруч написані розписки. Сторони домовились, що судові витрати по справі залишаються за кожною із сторін без покладення таких на протилежну сторону. Наслідки укладення мирової угоди сторонам зрозумілі та останнім відомо, що у разі затвердження судом мирової угоди ОСОБА_1 не матиме права повторно звертатися до суду з аналогічними вимогами до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Окрім того, до мирової угоди надані написані кожним з відповідачів по справі розписки, датовані 06.01.2020 року ( ас. 201, 202), в яких стверджується про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кожен окремо, 06.01.2020 року отримали від позивачки по справі ОСОБА_1 по 15 000 грв. за частку, що потенційно належить кожному з них як спадщина в будинку АДРЕСА_1 після смерті дядька ОСОБА_4 , при цьому кожен з них будь-яких претензій до позивачки не мають та в подальшому мати не будуть, проти визнання за позивачкою права власності на спірний житловий будинок не заперечують.

За таких обставин враховуючи, що умови мирової угоди не суперечать вимогам закону, не порушують чиїх - небудь прав, свобод чи інтересів осіб, які беруть участь у справі та інших осіб, суд вважає, за можливе закрити провадження у справі та затвердити дану мирову угоду.

В зв`язку з даним, суд не вбачає підстав для неможливості затвердження мирової угоди в підготовчому засіданні. Укладення та підписання мирової угоди між сторонами є добровільним та відповідає інтересам усіх сторін спору, ініціаторами даної мирової угоди є усі сторони, які повністю розуміють зміст мирової угоди і наслідки її укладення (ас.199).

Згідно п. 5 ч.1 ст. 55 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Відповідно до ч. 2, ч.3 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Відповідно до ч.2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічні положення закріплені в ч.3 ст.7 Закону України »Про судовий збір» . Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Оскільки мирова угода укладена між сторонами до прийняття рішення у справі судом першої інстанції , то відповідно позивачці слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову, а саме - 384, 20 грв., а решту в розмірі 384, 20 грв. залишити за позивачкою, враховуючи умови мирової угоди щодо залишення судових витрат за кожною із сторін без покладення таких на протилежну сторону.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 142, 200, 207, 208, 211, 247, 255, 256, 353, 354, 355 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Затвердити мирову угоду від 06 січня 2020 року, укладену між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , з доповненнями до неї від 28 січня 2020 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, за умовами якої:

1. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , гр. України, зареєстрованою за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що складається з: А - будинок ( загальною площею 50,7 кв.м., житловою площею 22,1 кв.м.), а - прибудова до будинку, а1 - тамбур, Б - гараж, В - літня кухня, В1 - прибудова до літньої кухні, Г- сарай, Д - сарай, Е - сарай, Ж - сарай, З - сарай, пда - погріб, № 1-2 - ворота з хвірткою.

2. Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , гр. України, зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 у день підписання мирової угоди сплачує відповідачу ОСОБА_3 , зареєстрованому за адресою АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 та відповідачу ОСОБА_2 , зареєстрованому за адресою АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , кожному окремо, по 15 000 грв. (п`ятнадцять тисяч грв.), як компенсацію за належні їм частки у житловому будинку АДРЕСА_1 як спадковому майні після смерті ОСОБА_4 , з оформленням відповідачами відповідних власноручно написаних розписок про передачу (отримання) грошових коштів.

3. Судові витрати понесені сторонами залишаються за кожною із сторін без покладення їх на протилежну сторону.

4. Наслідки укладення мирової угоди та затвердження її судом сторонам по справі відомі. Сторони розуміють, що у разі затвердження мирової угоди позивачка ОСОБА_1 не матиме права повторно звертатися до суду з вимогами до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , з підстав, що викладені у позовній заяві.

Виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і в строки, передбачені цією угодою.

Умови даної мирової угоди набирають чинності з моменту вступу ухвали суду про її затвердження в законну силу.

У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом - закрити, у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди та затвердження її судом.

Роз`яснити сторонам, що повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Зобов`язати фінансовий орган - Управління державної казначейської служби України в Юр`ївському районі Дніпропетровської області повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , гр. України, зареєстрованій за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову в розмірі 768, 40 грв., згідно квитанції № 98 від 21.10.2019 року на р/р UA 748999980000031216206004379, МФО 899998, отримувач УДКСУ в Юр`ївському районі Дніпропетровської області, що становить 384, 20 грв. ( триста вісімдесят чотири грв. 20 коп.).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Відомості про учасників справи :

- позивач : ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

- відповідач 1 : ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- відповідач 2: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

- третя особа по справі - Юр`ївська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, місцезнаходження - 51300, смт. Юр`ївка, вул. Центральна, 67 Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 20281596.

Строк пред`явлення ухвали про затвердження мирової угоди до примусового виконання - протягом трьох років, з наступного дня після набрання нею законної сили.

Ухвала складена та підписана суддею 06 березня 2020 року.

Суддя С. О. Маренич