Рішення від 05.03.2020 по справі 470/654/19

Провадження № 2/470/19/20

Справа № 470/654/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника третьої особи Дорофєєвої Д.Г., секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Березнегувате в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Березнегуватська районна державна адміністрація, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2019 року позивач звернувся до суду з відповідним позовом до відповідача, у якому зазначив, що він перебував у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем, від яких ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилася донька ОСОБА_4 . З початку 2017 року їх спільна донька постійно проживає з ним та його родиною, повністю знаходиться на його утриманні, відвідує Висунський ДНЗ "Дзвіночок", однак за весь час відповідач участі у вихованні дитини не брала, матеріальної допомоги не надавала, не цікавилася умовами проживання доньки та її здоров`ям. Посилаючись на викладене вище, позивач просив суд позбавити відповідача батьківських прав щодо її малолітньої дитини та стягнути аліменти на його користь на утримання доньки в твердій грошовій сумі, в розмірі 1 000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

У судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 (діюча на підставі доручення № 014-0100403 від 18.06.2019 року) позов підтримали з підстав зазначених в позові, позивач суду пояснив, що після народження доньки з липня 2014 по 2016 роки він разом із відповідачем та дочкою проживали разом, а з 2016 року відповідач із ними не проживає та з цього часу жодної участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини не бере.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності, та відзиву на позов не надала.

Представник третьої особи за довіреністю Дорофєєва Д.Г. позовні вимоги позивача про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів вважала обґрунтованими та не заперечувала проти їх задоволення.

Судом, за згоди позивача та його представника, ухвалено про заочний розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, у відповідності до ст.280 ЦПК України.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні в ній докази, доходить наступного.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Жовтневого районного управління юстиції у Миколаївській області від 18 листопада 2014 року убачається, що позивач та відповідач є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).

Відповідно до розпорядження Березнегуватської районної державної адміністрації Миколаївської області № 64 від 20.03.2017 року, визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біля батька, ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14).

Як вбачається з довідки сільського голови виконавчого комітету Висунської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області № 546 від 02.05.2018 року, позивач зареєстрований за вказаною адресою разом із донькою (а.с.15).

З акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 26.06.2019 року слідує, що в будинку по АДРЕСА_1 проживають позивач, його мати, батько та донька. Умови проживання в родині задовільні, створені умови для виховання, проживання та розвитку дитини, в будинку прибрано, облаштовано побутовою технікою та меблями, відведено та облаштовано окрему кімнату для дитини (а.с.17).

Згідно довідки-характеристики виконавчого комітету Висунської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області №487 від 04.04.2018 року, позивач до адміністративної відповідальності не притягувався, проживає разом з батьками та донькою, характеризується з позитивного боку, скарг від місцевих мешканців на його поведінку не надходило (а.с.21).

Відповідно до характеристики №176 від 26.04.2018 року та довідки № 354 від 26.04.2018 року, наданих головою Шевченківської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, відповідач ОСОБА_3 зареєстрована по АДРЕСА_2 , скарг від сусідів та місцевих мешканців щодо поведінки останньої не надходило, вона має доньку ОСОБА_4 , 2013 року народження, яка на території с. Полігон та с. Водник не проживає (а.с.19,20).

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що позивач є її сином та він перебував у цивільному шлюбі з відповідачем, від якого в них народилася донька ОСОБА_4 . Відповідач у 2016 року залишивши доньку з їх будинку поїхала та з того часу її не відвідує, вихованням не займається, життям не цікавиться. Вони займаються вихованням та навчанням дитини, купують все необхідне, піклуються про стан її здоров`я.

Аналогічне вбачається з акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_5 від 28.02.2017 року, в якому зазначено, що в будинку по АДРЕСА_1 окрім неї, проживають чоловік, син та онука. Невістка ОСОБА_3 виїхала у невідомому напрямку, залишивши доньку на їх забезпечення, на телефонні дзвінки не відповідає (а.с.16).

Той факт, що матір малолітньої ОСОБА_4 не приймає учать у вихованні останньої, також підтверджується довідкою завідувачки Висунського дошкільного навчального закладу №1 "Дзвіночок" № 0091 від 06.04.2018 року (а.с.18).

Свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в судовому засіданні також підтвердили факт самоусунення відповідача від виховання своєї доньки, яка не цікавиться її життям та здоров`ям, не спілкується з дитиною. Вихованням дитини займаються батько, бабуся та дідусь, а ОСОБА_4 навіть не цікавиться та не питає про свою матір.

За висновком № 2240/02-21 від 13 листопада 2019 року, Березнегуватська районна державна адміністрація Миколаївської області вважає доцільним позбавити відповідача батьківських прав щодо малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки вона самоусунулась від виконання своїх батьківських обов`язків, не виконує свого обов`язку щодо матеріального забезпечення малолітньої доньки, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечує дитину необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, що негативно впливає на дитину(а.с.36-37).

Відповідно до ч.ч.2,4 ст.150 СК України батьки зобов`язанні піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ст.155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

У ст.164 СК України визначено вичерпний перелік підстав, з яких можливо позбавити батька чи матір батьківських прав, а саме: коли вони не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухилялися від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дітьми; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь - яких видів експлуатації дитини; примушують її до жебракування та бродяжництва; засудженні за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Що стосується такої підстави для позбавлення батьківських прав як ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини, то для її наявності є необхідним встановити, в чому полягає винна поведінка батьків, нехтування ними своїми обов`язками, чи вживались для цього заходи реагування, чи існують інші способи впливу на особу для зміни її ставлення до виховання дитини. Така вимога випливає із змісту п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення і поновлення батьківських прав". Відповідно до нього ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя: зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною, в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу: не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначенні фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків свідомого нехтування своїми обов`язками.

За такого суд вважає, що наявні у справі докази підтверджують систематичне, свідоме та навмисне ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, як по вихованню так і забезпеченню необхідних умов життя, утримання та навчання її дитини, заходи впливу на відповідача з метою змінити її ставлення до доньки вичерпано.

Нормою ч.2 ст.166 СК Українипередбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

У відповідності з положеннями ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина 2 ст.182 СК України передбачає, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч.ч.1 та 2 ст.184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про позбавлення відповідача батьківських прав та стягнення з неї аліментів на утримання малолітньої дитини, в розмірі 1000 грн. щомісячно, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позивач, як учасник бойових дій, звільнений від сплати судового збору, суд стягує з відповідача 1 536,80 грн. судового збору в дохід держави.

Керуючись ст.ст.10, 13, 258, 263-265,268, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Березнегуватська районна державна адміністрація, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстровану по АДРЕСА_2 , батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селища Полігон Жовтневого району Миколаївської області, держава Україна, проживаючої по АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с. Висунськ Березнегуватського району Миколаївської області, аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі, в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. щомісячно, починаючи з 14 серпня 2019 року, до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір, в розмірі 1536,8 грн. на рахунок UA798999980313151206000014065 МФО 899998 код ЄДРПОУ 37907592. Банк отримувача Казначейство України (ЕАП). Отримувач платежів Березнег.УК/Березнегуватський р-н/22030101.

Заочне рішення може бути переглянуте Березнегуватським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Березнегуватським РВ УМВС України в Миколаївській області 29 липня 2008 року, місце проживання: АДРЕСА_3 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована по АДРЕСА_4 .

Третя особа: Березнегуватська районна державна адміністрація, місцезнаходження: індекс 56203, Соборно - Миколаївська площа № 1, смт. Березнегувате, Миколаївська область, код ЄДРПОУ 04056701.

Повний текст рішення виготовлено 10 березня 2020 року.

Суддя С. А. Луста