Рішення

від 20.02.2020 по справі 607/29260/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.02.2020 Справа №607/29260/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Мотиль Б.І.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 , у якому просить визнати за ним право власності на 1/4 частку земельної ділянки, площею 0,0294 га, переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:07:004:0015.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_4 .. Після її смерті відкрилася спадщина на Ѕ частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та споруд АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, площею 0,0294 га, передану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:07:004:0015. ОСОБА_3 є спадкоємцем за заповітом, складеним ОСОБА_4 на належну їй частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться в АДРЕСА_1 , посвідчений Береш Л.І., державним нотаріусом Першої тернопільської державної нотаріальної контори 10.11.1987 року, зареєстрований в реєстрі за №4-5786, та спадщину прийняла. ОСОБА_1 , як син померлої та спадкоємець першої черги за законом, відповідно до ст. 1241 ЦК України, має право на обов`язкову частку у спадщині, як непрацездатний за віком, який прийняв спадщину, оскільки, постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. За ОСОБА_1 зареєстровано, на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.11.2018 р., право власності на 1/8 частку житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель та споруд АДРЕСА_1 . Оскільки заповіт, складений ОСОБА_4 , не охоплює всієї маси спадкового майна, а саме земельної ділянки, площею 0,0294 га, переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), то дане спадкове майно, на підставі ч.2 ст.1223 ЦК України, спадкується за законом. До спадкоємців першої черги за законом належать діти померлої ОСОБА_4 - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Постановою державного нотаріуса Першої Тернопільської державної нотаріальної контори № 3951/02-31 від 05.11.2018 року, відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вчиненні нотаріальної дії, видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірну земельну ділянку, оскільки земельна ділянка повинна спадкуватися в рівних частках, тобто по Ѕ , а за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровано на праві власності відповідно 1/8 та 3/8 частини будинковолодіння, яке розташоване на спірній земельній ділянці, що суперечить ст. 120 Земельного кодексу України.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просять суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала та проти їх задоволення не заперечила.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 (Свідоцтво про народження НОМЕР_1 , видане повторно 21.06.1985 р. Відділом ЗАГСу Тернопільського міськвиконкому) і його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_7 (Свідоцтво про наодження серії НОМЕР_2 , видане повторно 30 грудня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції) і її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6

12 червня 1974 року розірвано шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (Свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_3 , видане повторно 30 грудня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції) і після державної реєстрації розірвання шлюбу останній присвоєно прізвище ОСОБА_8 .

20 січня 1978 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_9 (Свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , видане 20.01.1978 р. Тернопільським міським відділом ЗАГСу) і після реєстрації шлюбу останній присвоєно прізвище ОСОБА_9 .

На підставі договору дарування, посвідченого Тернопільською державною нотаріальною конторою 23 квітня 1958 року за реєстровим №3896, за ОСОБА_4 . Тернопільським міжміським бюро технічної інвентаризації 04 травня 1958 року зареєстровано право власності на 1/2 частину житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель та споруд АДРЕСА_1 , загальною площею 127,2 кв.м., в т.ч. житловою 66,6 кв.м. та записано в реєстрову кадастрову книгу за №1117.

Рішенням сесії Тернопільської міської ради Про передачу в приватну власність та надання в оренду земельних ділянок громадянам №4/8/28 від 07.08.2003 року, ОСОБА_4 передано безоплатно у приватну власність цілу земельну ділянку, площею 0,0294 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №066731 від 28.09.2010 року та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ -6104954682018 від 13.08.2018 року, ОСОБА_4 є власником цілої земельної ділянки, площею 0,0294 га, передану для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер -6110100000:07:004:0015.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №179150894 від 29.08.2019 року, власником другої половини житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель та споруд АДРЕСА_1 є ОСОБА_13 на підставі свідоцтва про право а спадщину за реєстровим №6 - 4-2900 від 08.06.1989 року (3/8 частки житлового будинку) та свідоцтва про право на спадщину за реєстровим №6 - 4-2958 від 26.06.1987 року (1/8 частка житлового будинку).

Як вбачається із інформації, викладеній у листі Відділу у м. Тернополі міськрайонного управління у Тернопільському районі та м. Тернополі №511/117-19 від 25.09.2019 року, згідно даних Державного земельного кадастру земельна ділянка із кадастровим номером 6110100000:07:004:0011 площею 0,0288га розташована за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у приватній власності гр. ОСОБА_13 на підставі Державного акту серія ТР № 058864 від 10.09.2003року. Згідно наявної у Державному земельному кадастрі інформації, зазначений Державний акт видано на підставі рішення Тернопільської міської ради від 23.06.2003року №4/7/142.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла (Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 , видане 28.03.2016 р. Тернопільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

ОСОБА_3 є спадкоємцем за заповітом, складеним ОСОБА_4 на належну їй частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться в АДРЕСА_1 , посвідчений Береш Л.І., державним нотаріусом Першої Тернопільської державної нотаріальної контори 10.11.1987 року, зареєстрований в реєстрі за №4-5786, та спадщину прийняла, оскільки, у встановлений законом строк подала заяву про прийняття спадщини.

ОСОБА_1 , як син померлої та спадкоємець першої черги за законом, відповідно до ст. 1241 ЦК України, має право на обов`язкову частку у спадщині, як непрацездатний за віком, який прийняв спадщину, оскільки, постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

05 листопада 2018 року Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою ОСОБА_3 , видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом за реєстровим № 6-2034 на ѕ частки зазначеного у заповіті майна, а саме Ѕ частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель та споруд АДРЕСА_1 , загальною площею 127,2 кв.м., в т.ч. житловою 66,6 кв.м., яка належала померлій ОСОБА_4 , тобто на 3/8 частки зазначеного житлового будинку.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №144020003 від 05.11.2018 року за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на 3/8 частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель та споруд АДРЕСА_1 , загальною площею 127,2 кв.м., в т.ч. житловою 66,6 кв.м.

05 листопада 2018 року Першою Тернопільською державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 видано Свідоцтво про право на спадщину за законом, за реєстровим №6 - 2036 на ј частку зазначеного у заповіті майна, а саме 1/2 частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель та споруд АДРЕСА_1 , загальною площею 127,2 кв.м., в т.ч. житловою 66,6 кв.м., яка належала померлій ОСОБА_4 , тобто на 1/8 частку зазначеного житлового будинку.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №144019369 від 05.11.2018 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на 1/8 частку житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель та споруд АДРЕСА_1 , загальною площею 127,2 кв.м., в т.ч. житловою 66,6 кв.м.

Враховуючи те, що заповіт, складений ОСОБА_4 , не охоплює всієї маси спадкового майна, а саме земельної ділянки, площею 0,0294 га, переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:07:004:0015, то дане майно спадкується за законом (ч.2 ст. 1223 Цивільного кодексу України).

До спадкоємців першої черги за законом належать діти померлої ОСОБА_4 , а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Спадкоємці спадщину прийняли, про що свідчать видані їм свідоцтва про право на спадщину на 1/8 та 3/8 частини спірного будинковолодіння.

Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України, ч.1 та ч. 4 статті 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Згідно пп.ґ п.18 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16.04.2004 року, при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 р., згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 ЗК ( 2768-14) до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності

або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження. Після 31 грудня 2001 р. в таких випадках право власності на земельну ділянку або її частини могло переходити

відповідно до статті 120 ЗК 2001 року на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди, укладених відповідно відчужувачем або набувачем. До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 р., згідно зі статтею 377 ЦК ( 435-15 ), а з часу внесення змін до статті 120 ЗК Законом України від 27 квітня 2007 р. N 997-V ( 997-16 ) - і згідно зі статтею 120 ЗК, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки,

яка необхідна для її обслуговування. При переході права власності на будинок або його частину за договором довічного утримання до набувача переходило право на земельну ділянку, де вони розташовані, на умовах, на яких ця ділянка належала відчужувачу. В разі переходу права власності на будівлі та споруди до кількох осіб право на земельну ділянку визначалось пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено в договорі відчуження останніх, а при переході права власності на будівлі та споруди до фізичних або юридичних осіб, які не могли мати у власності земельні ділянки, до них переходило право користування земельною ділянкою. З 1 січня 2010 р. до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) відповідно до статті 377 ЦК і статті 120 ЗК в редакції Закону України від 5 листопада 2009 р. N 1702-VI ( 1702-17 ).

Отже, до ОСОБА_1 , як власника ј від Ѕ частки житлового будинку з відповідною часткою надвірних будівель та споруд АДРЕСА_1 , перейшло право власності на 1/4 частку земельної ділянки, площею 0,0294 га, переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 6110100000:07:004:0015, на якій розміщена Ѕ частка вказаного вище житлового будинку, без зміни її цільового призначення.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 грудня 2019 року, яке набрало законної сили визнано за ОСОБА_3 право власності на ѕ частки земельної ділянки, площею 0,0294 га., переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер - 6110100000:07:004:0015.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 24 ч. З Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала та проти їх задоволення не заперечила.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов слід задовольнити, шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на ј (одну четверту) частку земельної ділянки, площею 0,0294 га, переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:07:004:0015.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ј (одну четверту) частку земельної ділянки, площею 0,0294 га, переданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:07:004:0015.

Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 28 лютого 2020 року.

Головуючий суддяВ. В. Ромазан