Ухвала

від 10.03.2020 по справі 757/25009/14-к

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року

м. Київ

справа № 757/25009/14-к

провадження № 51-1233ск20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув касаційну скаргу представника власника майна ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року про повернення апеляційної скарги.

Суть питання

Як убачається з долученої до касаційної скарги копії рішення суду апеляційної інстанції, слідчий суддя Печерського районного суду м.Києва ухвалою від 03вересня 2014року задовольнив клопотання слідчого групи слідчих Генеральної прокуратури України та наклав арешт на 99,999% статутного капіталу (корпоративних прав) у розмірі 2 030 760 грн та 99,999% акцій ПАТ «Едельвейс», що належить ПРАТ «МакоХолдінг» власником якого є ОСОБА_4 .

Не погоджуючись з указаним рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_5 поза межами строку на апеляційне оскарження, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою до якої долучив клопотання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження.

04 лютого 2020 року ОСОБА_5 до апеляційного суду подав заяву про залишення без розгляду поданого ним клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 03вересня 2014року.

Київський апеляційний суд ухвалою від 25 лютого 2020 року повернув апеляційну скаргу представника власника майна на вищевказане рішення слідчого судді, оскільки її було подано після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_5 , посилаючись, на його думку, на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

На обґрунтування своїх вимог представник власника майнавказує, що суд апеляційної інстанції безпідставно повернув його апеляційну скаргу як таку, що подана після закінчення строку на апеляційне оскарження. Адже договір про надання правової допомоги був укладений лише 13 вересня 2019року, а тому 26листопада 2019року ОСОБА_5 звернувся до Печерського районного суду м.Києва з клопотанням про надання копії ухвали слідчого судді від 03 вересня 2014року, яку отримав тільки 04 грудня 2019року, а вже наступного дня подав апеляційну скаргу. При цьому вказує, що ухвала слідчого судді була постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, а тому строк на апеляційне оскарження має обчислюватися з дня отримання ним копії судового рішення. Також зазначає, що з апеляційною скаргою, на його думку, він звернувся в межах строку на апеляційне оскарження, а отже у зв`язку з цим ним було відкликано клопотання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження.

Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду

Згідно з ч. 3 ст. 392 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3ст. 395 КПК встановлено винятки із загального правила щодо початку обчислення строку оскарження ухвал слідчого судді, за яким відлік п`ятиденного строку починається не з дня їхнього проголошення, а з дня отримання заінтересованою особою копії судового рішення. Зазначений порядок стосується лише тих осіб, без виклику яких було постановлено ухвалу слідчого судді, яку вони оскаржують.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді згідно з вимогами частин 2, 3 ст.395КПК подається протягом 5 днів із дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, в цей же строк із моменту вручення копії судового рішення.

Пунктом 4 ч. 3ст. 399 цього Кодексувизначено, що апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження, й особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

За приписами ч. 2 ст. 113 КПКпроцесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у строк, установлений КПК, також міститься у ст. 116 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 117 КПК встановлено, що пропущений із поважних причин строк має бути поновлено за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Зокрема, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

Як убачається з доданої до касаційної скарги копії ухвали апеляційного суду, представник власника майна ОСОБА_5 , не погоджуючись з ухвалою слідчого судді від 03вересня 2014 року, поза межами строку на апеляційне оскарження подав апеляційну скаргу, до якої долучив клопотання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження. Подане клопотання мотивував тим, що він у суді першої інстанції участі не брав, а копію оскаржуваної ухвали слідчого судді отримав лише 04грудня 2019 року, що є поважною причиною для поновлення пропущеного строку.

Однак 04 лютого 2020 року ОСОБА_5 було подано заяву в якій останній просив залишити без розгляду подане ним клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 03вересня 2014року, оскільки подана ним апеляційна скарга відповідає вимогам абз. 2 ч. 3 ст.395 КПК, а саме подана у п`ятиденний строк з дня отримання оскаржуваної ухвали слідчого судді.

Апеляційний суд ухвалою від 25 лютого 2020 року повернув апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 , як таку, що подана після закінчення строку на апеляційне оскарження.

При цьому апеляційний суд зазначив, що адвокат відмовився від поданого ним клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження і не порушив в поданій апеляційній скарзі зазначеного питання, а тому дійшов правильного висновку про повернення апеляційної скарги, з чим погоджується і Верховний Суд.

Доводи ОСОБА_5 про те, що строк оскарження ухвали слідчого судді має обчислюватися з моменту отримання ним копії цього судового рішення, Верховний Суд за обставин цієї справи вважає необґрунтованими, оскільки участь у справі іншого захисника чи представника власника майна через більше ніж через п`ять років після ухвалення місцевим судом судового рішення та отримання цим адвокатом копії цього судового рішення для його апеляційного оскарження, очевидно, підриває один з принципів верховенства права принцип правової визначеності та остаточності судового рішення.

Так, ч. 1 ст. 129 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Стаття 8 КПК встановлює, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, а принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

В численних рішеннях, зокрема, в рішенні у справі Рябих проти Росії (заява №52854/99, 24 червня 2003 року) Європейський суд з прав людини зазначив, зокрема: «Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване статтею 6 § 1 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, яка… декларує верховенство права як спільну спадщину Договірних Держав. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який вимагає, серед іншого, щоб коли суди остаточно вирішили справу, їхні рішення не могли бути поставлені під сумнів.

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала апеляційного суду постановлена відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Касаційна скарга представника власника майна ОСОБА_5 не містить доводів на спростування висновків апеляційного суду наведених в ухвалі цього суду на обґрунтування прийнятого рішення.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу провідмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Таким чином, оскільки із касаційної скарги та наданої до неї копії судового рішення убачається, що підстав для задоволення скарги немає, Верховний Суд вважає за необхідне відповідно до п.2ч.2 ст. 428 КПК відмовити у відкритті касаційного провадження.

З цих підстав Верховний Суд постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника власника майна ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 лютого 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3