Постанова

від 26.02.2020 по справі 826/15133/17

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 826/15133/17

Провадження № 11-818апп19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Золотнікова О. С.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу Водник (далі - ГБК Водник , Кооператив) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року (судді Федотов І. В., Кузьмишина О. М., Пилипенко О. Є.) у справі № 826/15133/17 за позовом ГБК Водник до державного реєстратора філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради Результат у м. Києві Шейк-Сейкіна Олексія Анатолійовича (далі - Держреєстратор), третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправним і скасування рішеннята

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У грудні 2017 року ГБК Водник звернувся до суду з позовом до Держреєстратора, у якому просив:

- визнати незаконним і скасувати рішення відповідача від 11 жовтня 2017 року № 37527121 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 1,8038 га з кадастровим номером 8000000000:85:317:0005 за адресою: АДРЕСА_1 (далі - спірна земельна ділянка);

- скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Реєстр).

2. На обґрунтування позову Кооператив зазначив, що Держреєстратор незаконно зареєстрував право власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 на підставі підробленого документа, хоча відповідно до норм частини третьої статті 10 та статті 22 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Держреєстратор мав зупинити розгляд реєстраційної заяви до отримання з Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації інформації про оформлення відповідних речових прав на спірну земельну ділянку за період до 01 січня 2013 року. Внаслідок прийняття Держреєстратором оскаржуваного рішення та вчинення реєстраційних дій порушено право позивача на постійне користування спірною земельною ділянкою.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 07 травня 2018 року адміністративний позов задовольнив частково: визнав протиправним і скасував рішення Держреєстратора від 11 жовтня 2017 року № 37527121; в іншій частині позовних вимог відмовив.

4. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 12 лютого 2019 року рішення суду першої інстанції скасував та закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

5. Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем; прийняте відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача; визнання протиправним і скасування рішення щодо реєстрації права власності на земельну ділянку за третьою особою є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано таке право щодо того ж самого нерухомого майна; оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням вимог законодавства.

Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог

6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Кооперативподав касаційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

7. На думку скаржника, предметом перевірки в цій справі є дотримання встановленого законом порядку прийняття суб`єктом владних повноважень рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а також внесення відповідних записів до Реєстру. При цьому питання правомірності чи неправомірності набуття третьою особою права власності на нерухоме майно позивач перед судом не порушував.

8. Отже, скаржник вважає, що спір у цій справі не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

9. На підставі викладеного скаржник просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Позиція інших учасників справи

10. На час розгляду справи відповідач і третя особа відзивів на касаційну скаргу не надіслали.

Рух касаційної скарги

11. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 02 квітня 2019 року відкрив касаційне провадження в цій справі, а ухвалою від 02 серпня 2019 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини шостої статті 346 КАС України, а саме у зв`язку з оскарженням учасником справи судового рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

12. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 21 серпня 2019 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі пункту 1 частини першої статті 345 КАС України, а саме з огляду на відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи за їх участю, а також зважаючи на характер спірних правовідносин, який не вимагає участі сторін.

Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

13. Рішенням VI сесії XXIII скликання Київської міської ради від 21 жовтня 1999 року № 63/565 Про надання і вилучення земельних ділянок (далі - рішення № 63/565) затверджено проєкт відведення ГБК Водник спірної земельної ділянки для обслуговування та експлуатації гаражних боксів та автостоянки.

14. Відповідно до рішення № 63/565 Київським міським головою 16 листопада 2000 року Кооперативу видано державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою для обслуговування та експлуатації гаражних боксів та автостоянки. Вказаний державний акт серії І -КВ № 007362 на право постійного користування земельною ділянкою зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 85-4-00031 та передано на зберігання до Київського міського управління земельних ресурсів.

15. З наявного в матеріалах справи витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (станом на 13 листопада 2017 року) вбачається, що на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі від 18 серпня 2000 року Київське міське управління земельних ресурсів 16 листопада 2000 року зареєструвало земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:85:317:0005 .

16. З тексту інформаційної довідки з Реєстру та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 103762688, сформованої 14 листопада 2017 року стосовно спірної земельної ділянки, вбачається, що 11 жовтня 2017 року Держреєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) з індексним номером 37527121, відповідно до якого за ОСОБА_1 зареєстровано право приватної власності на спірну земельну ділянку.

17. Як зазначено у вказаній вище інформаційній довідці, підставою для виникнення права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна визначений державний акт на право власності на земельну ділянку із серією та номером 21-8-000199, виданий 10 вересня 2008 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

18. За даними витягу Державного земельного кадастру станом на 13 листопада 2017 року у Державному земельному кадастрі наявні відомості про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку.

19. З листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21 листопада 2017 року № 05707-20854 позивачу стало відомо, що згідно з даними міського земельного кадастру державний акт на право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку із серією та номером 21-8-000199, виданий 10 вересня 2008 року, в Департаменті земельних ресурсів станом на 31 грудня 2012 року зареєстрований не був та не видавався.

20. З урахуванням отриманої інформації Кооператив звернувся до Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві із заявою про надання невстановленими особами Держреєстратору завідомо підробленого державного акта на право власності на земельну ділянку від 2008 року для вчинення реєстраційних дій відносно спірної земельної ділянки.

21. 17 листопада 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне провадження № 12017100070004959 за фактом вчинення кримінального порушення за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України.

22. Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 06 грудня 2017 року у справі № 758/15925/17 на спірну земельну ділянку в межах кримінального провадження № 12017100070004959 накладений арешт.

23. Вважаючи рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 11 жовтня 2017 року з індексним номером 37527121 протиправним, а свої права як користувача земельної ділянки порушеними, позивач звернувся до суду із цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

24. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

25. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

26. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

27. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

28. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

29. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

30. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

31. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

32. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

33. Як установлено матеріалами справи, Кооператив звернувся до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення Держреєстратора від 11 жовтня 2017 року щодо державної реєстрації за третьою особою у справі права власності на спірну земельну ділянку, а також скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку в Реєстрі.

34. Отже, цей позов подано на поновлення прав ГБК Водник у сфері земельних відносин, а виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з правомірністю набуття третьою особою у справі права власності на спірну земельну ділянку, що стало підставою для оскарження реєстрації права власності на цю земельну ділянку за ОСОБА_1 .

35. Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, якщо позивач не був заявником стосовно оскаржених ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення й запису в державному реєстрі прав, вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято спірне рішення, здійснено оскаржуваний запис.

36. Натомість до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній, відповідно, зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17).

37. Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки Держреєстратор, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалося реєстрації прав іншої особи, а не позивача.

38. Належним відповідачем у такому спорі має бути особа, реєстрацію за якою речового права оскаржує позивач. Участь Держреєстратора як співвідповідача у разі, якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав, не змінює приватноправового характеру цього спору.

39. Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

40. Одним зі способів захисту цивільного права є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 ЦК України).

41. Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

42. Ураховуючи те, що в цій справі оспорюється правомірність набуття третьою особою права власності на спірну земельну ділянку, що впливає на майнові права та інтереси цієї особи, Велика Палата Верховного Суду, незважаючи на участь у спорі суб`єкта владних повноважень, дійшла висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим, а має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

43. При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

44. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що висновок Шостого апеляційного адміністративного суду про закриття провадження в адміністративній справі є правильним.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

45. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

46. За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

47. Оскільки оскаржуване судове рішення прийнято з додержанням норм процесуального права, а правових висновків суду апеляційної інстанції скаржник не спростував, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу Водник залишити без задоволення.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. С. Золотніков

Судді: Н. О. Антонюк Н. П. Лященко

Т. О. Анцупова О. Б. Прокопенко

С. В. Бакуліна В. В. Пророк

В. В. Британчук Л. І. Рогач

М. І. Гриців О. М. Ситнік

Д. А. Гудима О. С. Ткачук

Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич

О. Р. Кібенко О. Г. Яновська

Л. М. Лобойко