Рішення

від 12.03.2020 по справі 340/396/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/396/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, код ЄДРПОУ 39767636)

про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , через адвоката Гулого А.В., звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (надалі - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 у грудні 2019 року звернувся до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Куколівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, розташованої суміжно із земельною ділянкою за кадастровим номером 3520384400:02:000:0170. У період розгляду заяви позивача відбулося формування земельної ділянки, частину якої позивач бажає отримати у власність, новосформованій земельній ділянці загальною площею 8,5425 га присвоєно кадастровий номер 3520384400:02:000:9309. Розглянувши заяву, ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області наказом №11-1278/14-20-СГ від 22.01.2020 року відмовило позивачу у її задоволенні, пославшись на невідповідність поданих графічних матеріалів вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Стверджуючи, що така відмова відповідача суперечить частині 7 статті 118 Земельного кодексу України, представник позивача просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-1278/14-20-СГ від 22.01.2020 року щодо відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою;

- зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність під особисте селянське господарство площею 2 га, що розташована на території Куколівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області суміжно із земельною ділянкою з кадастровим номером 3520384400:02:000:0170.

Ухвалою судді від 06.02.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-1278/14-20-СГ від 22.01.2020 року правомірно відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність через невідповідність поданих разом із цією заявою графічних матеріалів. Стверджуючи, що у спірних правовідносинах відповідач не допускав порушень прав, свобод або інтересів ОСОБА_1 , представник відповідача просив суд у задоволенні його позову відмовити.

Позивач правом подачі відповіді на відзив не скористався.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

ОСОБА_1 , через представника Бредіса А.В., у грудні 2019 року звернувся до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою, в якій просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Куколівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, розташованої суміжно із земельною ділянкою за кадастровим номером 3520384400:02:000:0170. До заяви додав зокрема графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Вказана заява з додатками 24.12.2019 року зареєстрована ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області за №Г-15112/0/16-19. (а.с. 6 - 11, 25 - 30)

В.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області видав наказ №11-1278/14-20-СГ від 22.01.2020 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з тих підстав, що подані графічні матеріали не відповідають вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. (а.с. 12)

Не погоджуючись з цим наказом відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регламентований главою 19 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до пункту "в" частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом "б" частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 га.

Частиною 4 статті 116 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано статтею 118 ЗК України.

Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування передбачені статтею 122 ЗК України.

Згідно з частиною 4 статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 року затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Відповідно до цього Положення Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за №1391/29521, затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру в області.

Згідно з цим Положенням Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством (пп.13 п.4 Положення).

Відтак, до повноважень відповідача, як територіального органу Держгеокадастру, належить розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Кіровоградської області, у тому числі передача таких земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у порядку, передбаченому статтею 118 ЗК України.

Розглядаючи заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства, відповідач повинен був у місячний строк перевірити цю заяву на відповідність її вимогам статей 116, 118, 121 ЗК України і за наслідками перевірки - дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (видати відповідний наказ) або, у разі виявлення обставин, передбачених абз.1 ч.7 ст.118 ЗК України, - надати позивачу мотивовану відмову у наданні дозволу.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-1278/14-20-СГ від 22.01.2020 року позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з посиланням на ч.7 ст.118 ЗК України, з тих підстав, що подані графічні матеріали не відповідають вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Верховний Суд у постанові від 24.01.2019 року у справі №806/2978/17 вказав, що відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Спірний наказ №11-1278/14-20-СГ від 22.01.2020 року не містить пояснень щодо того, яким конкретно вимогам абз.1 ч.7 ст.118 ЗК України не відповідала подана позивачем заява про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи додані до неї графічні матеріали.

У відзиві на позов відповідач стверджував про те, що невідповідність місця розташування обраної позивачем земельної ділянки полягала в тому, що на момент звернення позивача за отриманням дозволу на розроблення проекту землеустрою земельна ділянка, за рахунок якої позивач має намір отримати у власність земельну ділянку площею 2 га, не була сформована, їй не було присвоєно кадастровий номер. Проте після цього за результатами інвентаризації земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3520384400:02:000:9309. Тож ГУ Держгеокадастру рекомендує позивачу звернутися повторно та надати нові графічні матеріали з зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки.

Однак такі мотиви відмови не були наведені у спірному наказі, до того ж вони не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, які вимагають від заявника подати разом із заявою графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, проте не зобов`язують вказувати кадастровий номер земельної ділянки, в межах якої розташована обрана земельна ділянка.

Суд зазначає, що доданий позивачем до заяви графічний матеріал (скріншот фрагменту Публічної кадастрової карти України) дає можливість визначити місце розташування земельної ділянки, на яку претендує позивач, та перевірити відповідність місця її розташування вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, містобудівної та землевпорядної документації, як умови надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

За даними Публічної кадастрової карти України (https://map.land.gov.ua) земельна ділянка за кадастровим номером 3520384400:02:000:9309 площею 8,5425 га належить до земель запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам). (а.с. 13)

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У ході судового розгляду справи відповідач не довів суду наявність підстав для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, передбачених абзацом 1 частини 7 статті 118 ЗК України. Зокрема не надав до суду доказів того, що земельна ділянка за кадастровим номером 3520384400:02:000:9309, яка сформована в тому числі за рахунок обраної позивачем земельної ділянки, перебуває у власності або користуванні інших осіб, або включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для їх продажу (або продажу права на них) на земельних торгах, або наявність інших підстав, які б унеможливлювали передачу цієї земельної ділянки у власність позивачу в порядку безоплатної приватизації.

Відтак суд прийшов до висновку, що спірний наказ не відповідає принципам управлінської діяльності, закріпленим у частині 2 статті 2 КАС України, позаяк винесений відповідачем необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, недобросовісно, всупереч повноваженням відповідача та вимогам чинного законодавства, що призвело до порушення права позивача на отримання обґрунтованого та мотивованого рішення за його заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Отже, такий наказ є протиправним та підлягає скасуванню, а порушене право позивача має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення відповідно до вимог земельного законодавства та з урахуванням висновків суду.

Суд вважає за доцільне на підставі частини 6 статті 245 КАС України визначити відповідачу розумний строк виконання рішення суду у цій частині - не пізніше 30 днів з дня набрання ним законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", тому судові витрати на сплату судового збору ним не понесені.

Разом із позовною заявою представник позивача подав до суду заяву про намір вимагати відшкодування судових витрат позивача на правничу допомогу адвоката, докази понесення яких зобов`язався надати до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26, код ЄДРПОУ 39767636) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №11-1278/14-20-СГ від 22.01.2020 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою".

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не пізніше 30 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою (зареєстрована 24.12.2019 року за №Г-15112/0/16-19) та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш