Постанова

від 11.03.2020 по справі 826/9544/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/9544/17 Суддя (судді) першої інстанції: Огурцов О.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,

суддів Файдюка В.В., Черпіцької Л.Т.,

секретаря Суркової Д.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Слобожанські ігри до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2019 року, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Слобожанські ігри (далі - позивач, ТОВ Слобожанські ігри ) звернулось у суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Позовні вимоги мотивує тим, що товариство є розповсюджувачем державних лотерей, а тому відповідно до положень пункта 4 статті 9 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг не повинно застосовувати реєстратори розрахункових операцій при продажу білетів державних лотерей.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2019 року замінено відповідача Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві його правонаступником Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві (далі - відповідач, апелянт, ГУ ДПС у м. Києві).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, зокрема те, що позивачем проведено розрахункову операцію без застосування реєстратора розрахункових операцій. До того ж організація проведення азартних ігор у сфері грального бізнесу на території України є порушенням законодавства.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження згідно пункта 2 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду - скасувати, з таких підстав.

Судом установлено, що у період з 31 травня 2017 року по 08 червня 2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області проведено фактичну перевірку господарського об`єкта ТОВ Слобожанські ігри за адресою м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 28 щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).

За результатами перевірки 08 червня 2017 року складено акт, в якому встановлено:

- проведення розрахункової операції у сфері грального бізнесу (азартних ігор) без застосування реєстратора розрахункових операцій, а саме: здійснення ставки на футбольний матч Ювентус - Реал Мадрид у розмірі 50,00 гривень на перемогу команди Реал Мадрид з коефіцієнтом виграшу 2,63 та виплата виграшу у сумі 132,00 гривень за вказаною ставкою. Ставка здійснена через термінал електронної системи прийому ставок 02.06.2017, виграш виплачений 08.06.2017. Всі розрахунки проводились у готівковій формі;

- організацію проведення на території України азартних ігор у сфері грального бізнесу: оплата гравцем коштів, у тому числі через систему електронних платежів, що дає змогу учаснику як отримати виграш у будь-якому вигляді, так і не отримати його залежно від випадковості.

Зазначені обставини, на переконання контролюючого органу, є порушенням пунктів 1, 2 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та пункта 2 статті 1 Закону України Про заборону грального бізнесу в Україні .

У зв`язку з виявленням наведених порушень, 04 липня 2017 року відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0032311404, відповідно до якого на позивача накладено штрафні санкції у розмірі 1,00 гривня за порушення пункта 1 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на підставі пункта 1 статті 17 цього Закону та підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Уважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів приходить до наступного.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06 липня 1995 року №265/95-ВР з наступними змінами та доповненнями, у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №265/95-ВР).

Як закріплено у преамбулі цього Закону, його дія поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 3 Закону України №265/95-ВР передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, серед іншого, зобов`язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до пункта 1 статті 17 згаданого Закону за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення - у п`ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Тим часом, відповідно до пункта 4 статті 9 Закону України №265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Основні засади державного регулювання лотерейної сфери в Україні з метою створення сприятливих умов для розвитку лотерейного ринку, виходячи із принципів державної монополії на випуск і проведення лотерей, забезпечення потреб державного бюджету, прав і законних інтересів громадян визначені Законом України Про державні лотереї в Україні від 06 вересня 2012 року №5204-VI.

Підпунктами 2, 16, 17 пункта 1 статті 1 цього Закону закріплено, що лотерея - масова гра, незалежно від її назви, умовами проведення якої передбачається розіграш призового (виграшного) фонду між її гравцями і перемога в якій має випадковий характер, територія проведення (розповсюдження) якої поширюється за межі однієї будівлі (споруди), незалежно від способу прийняття грошей за участь у такій грі.

Залежно від способу розіграшу призового (виграшного) фонду в Україні допускається проведення таких лотерей: а) миттєва лотерея - лотерея, в якій інформація, яка дозволяє визначити виграшні лотерейні білети (інші засоби, які передбачені умовами лотерей, які дозволяють засвідчити участь у лотереї), закладається випадковим характером на стадії їх виготовлення, тобто до розповсюдження серед гравців лотереї. При проведенні миттєвої лотереї гравець може безпосередньо після внесення ставки визначити, чи є його лотерейний білет або інший засіб, який дозволяє засвідчити участь у грі, виграшним чи ні; б) інша лотерея, яка не підпадає під визначення миттєвої лотереї, в тому числі тиражна, комбінована.

Електронна система прийняття ставок - програмно-технічний комплекс, призначений для фіксації та обліку ставок у державній лотереї, фіксації виплати призів і/або виплати призів, зберігання інформації про проведення лотереї, а також для здійснення інших операцій, пов`язаних з проведенням державної лотереї.

Електронна система прийняття ставок складається з центральної електронної системи та терміналів електронної системи прийняття ставок, пов`язаних між собою електронним або іншим зв`язком. Використання електронної системи прийняття ставок не вимагається при проведенні миттєвих лотерей.

Термінал електронної системи прийняття ставок - програмно-технічний комплекс, який призначений для реєстрації здійснених розповсюджувачем або гравцем (термінал самообслуговування) операцій з прийняття ставок у державні лотереї, перевірки виграшності лотерейних білетів або інших засобів, які засвідчують участь у грі, виплати виграшів та передачі інформації про здійснені операції до центральної електронної системи. Термінал електронної системи прийняття ставок не повинен містити в собі приладів та/або програм, які самостійно визначають результат розіграшу лотереї або розмір виграшу гравця, а також не може бути з`єднаним з такими пристроями та/або програмами (крім з`єднання з центральною електронною системою державної лотереї).

Звертаючись до суду з даних позовом, ТОВ Слобожанські ігри наголошує на тому, що є розповсюджувачем державних лотерей згідно Договора про розповсюдження білетів державних лотерей від 01 жовтня 2015 року з ТОВ М.С.Л. .

Проте, ані до позовної заяви, ані на виконання ухвали апеляційного суду будь-яких доказів, які б підтверджували позицію, викладену у позовній заяві, ТОВ Слобожанські ігри не надало.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Факт здійснення позивачем розрахункової операції підтверджується наявними у справі доказами та самим позивачем не заперечується.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до пункта 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 33, 34, 243, 311, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2019 скасувати .

У задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю Слобожанські ігри відмовити .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Я.Б. Глущенко

Судді В.В. Файдюк

Л.Т. Черпіцька